Постанова від 19.02.2026 по справі 904/685/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2026 м. Дніпро Справа № 904/685/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Фещенко Ю.В. (доповідач),

суддів: Джепи Ю.А., Мартинюка С.В.,

за участю секретаря судового засідання Янкіної Г.Д.

та представників:

від позивача (скаржника): Пікульська К.В.;

від відповідача: Колесова О.Е.;

Гільбурд Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (м. Київ)

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2025 (ухваленого суддею Панною С.П., повний текст рішення складений 14.11.2025) у справі № 904/685/24

за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (м. Нікополь, Дніпропетровська область)

про стягнення штрафних санкції за договором поставки в загальному розмірі 124 830 886 грн 71 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року Акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (далі по тексту - відповідач) пеню в сумі 87 869 713 грн 96 коп., штраф у сумі 36 961 172 грн 75 коп. та судові витрати у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) № УГВ498/30-21 від 16.12.2021 в частині повної та своєчасної поставки товару у строки, зазначені в Графіку поставки товару до договору, внаслідок чого, на підставі пункту 7.9. договору, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню за загальний період прострочення з 16.05.2022 по 28.02.2023 в сумі 87 869 713 грн 96 коп. та штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за прострочення поставки понад 30 днів в сумі 36 961 172 грн 75 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2024 у справі №904/685/24 (суддя Назаренко Н.Г.), залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2025 (колегія суддів: Чередко А.Є., Мороз В.Ф., Іванов О.Г.) у задоволенні позову відмовлено; судові витрати покладено на позивача.

Судові рішення мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджуються обставини порушення відповідачем строків поставки товару, однак неможливість своєчасного виконання відповідачем зобов'язань за Договором обумовлена наявністю обставин непереборної сили. У зв'язку з доведенням відповідачем наявності форс-мажорних обставин за фактом несвоєчасної поставки товару суд відмовив у стягненні штрафних санкцій.

Постановою Верховного Суду від 20.05.2025 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.02.2025 у даній справі скасовано, справу направлено до Господарського суду Дніпропетровської області на новий розгляд.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2025 у справі №904/685/24 відмовлено у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" про стягнення штрафних санкції за договором поставки в загальному розмірі 124 830 886 грн 71 коп. у повному обсязі.

Рішення суду обґрунтоване тим, що матеріалами справи підтверджуються обставини порушення відповідачем строків поставки товару, однак неможливість своєчасного виконання відповідачем зобов'язань за Договором обумовлена наявністю обставин непереборної сили. У зв'язку з доведенням відповідачем наявності форс-мажорних обставин за фактом несвоєчасної поставки товару суд відмовив у стягненні штрафних санкцій.

Не погодившись з вказаним рішенням, Акціонерне товариство "Укргазвидобування" за допомогою системи "Електронний суд" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. суду № 47778 від 04.12.2025), в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2025 у справі №904/685/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" пеню у розмірі 87 869 713 грн 96 коп. та штраф у розмірі 36 961 172 грн 75 коп.; судові витрати покласти на Відповідача.

Підставами апеляційного оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2025 у справі № 904/685/24 є: 1) неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме: статті 617 Цивільного кодексу України, статей 42, 44, 218 Господарського кодексу України, статі 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" без урахування висновків Верховного Суду у постановах: від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17, від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 25.06.2024 у справі № 904/4103/23, від 13.02.2024 у справі № 917/272/23, від 09.04.2024 у справі № 905/342/23, від 30.07.2024 у справі № 910/17079/23, від 20.05.2025 у справі №904/685/24, від 22.07.2025 № 904/2351/24, від 29.07.2025 № 904/2344/24 та від 31.08.2022 по справі № 910/15264/21; 2) нез'ясування обставин, що мають значення для справи, а саме: суд не з'ясував і не надав оцінки доводам позивача, що наданий відповідачем Сертифікат Дніпропетровської ТПП, висновок експертів № 352/1/25 та інші документи, якими ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" обґрунтовувало неможливість вчасного виконання зобов'язання, не є доказами неможливості такого виконання зобов'язання упродовж квітня 2022 року - лютого 2023 року, адже ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" здійснювалась поставка товару в цей період, що підтверджується видатковими накладними.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- факт виконання відповідачем зобов'язання вказує на відсутність у нього причинно-наслідкового зв'язку між обставинами непереборної сили і неможливістю виконання відповідачем своїх конкретних зобов'язань за Договором. Оскільки відповідач виконував свої зобов'язання саме у той період, в який у нього існували обставини непереборної сили, то таке виконання виключає наявність обставин непереборної сили в цей період (період виконання). На думку скаржника, суд першої інстанції не врахував висновків Верховного Суду внаслідок чого неправильно застосував частину 1 статті 617 Цивільного кодексу України, частину 2 статті 218 Господарського кодексу України та статтю 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та не встановив відсутність причинно-наслідковий зв'язку між неможливістю належного виконання конкретного зобов'язання та обставиною непереборної сили у зв'язку з чим не врахував наявність у справі доказів відворотності обставин, які ускладнили виконання зобов'язання та те, що такі обставини не є непереборними, а тому учасник правовідносин, в якого виникли такі обставини, несе ризик їх настання. Прострочення, яке допущене відповідачем відбулось в межах комерційних ризиків здійснення ним підприємницької діяльності, оскільки у нього відсутні обставини, які унеможливили виконання зобов'язання;

- судом першої інстанції також врахований сертифікат від 23.05.2024 № 1200-24-1034, який підлягав залишенню без розгляду. Крім того, судом першої інстанції під час нового розгляду справи було долучено до матеріалів справи та враховано новий доказ - висновок експертів № 352/1/25 від 14.08.2025. Висновок експертів № 352/1/25 від 14.08.2025 підлягав залишенню судом без розгляду, оскільки Верховний Суд не надавав вказівок суду під час нового розгляду цієї справи збирати та (або) брати до уваги нові докази, яких не існувало під час касаційного перегляду справи № 904/685/24, не ставив питань щодо необхідності призначення економічної експертизи чи здійснення будь-якого експертного дослідження, що потребує наявність спеціальних знань. Зазначений доказ поданий до суду відповідачем із порушення строку, доказів поважності причин пропуску зазначеного строку відповідач не надав. Скаржник також посилається на те, що Висновок експертів № 352/1/25 від 14.08.2025 є недопустимим доказом у справі, оскільки саме Торгово-промислова палата України засвідчує обставини непереборної сили, а суд в ході розгляду справи досліджує та надає оцінку виданому нею сертифікату з урахуванням інших доказів, на підставі яких такий сертифікат був виданий. Тобто, саме суд здійснює оцінку та дослідження доказів форс-мажорних обставин - доказів об'єктивного унеможливлення виконання зобов'язання (сертифікату та документів, на підставі яких було прийнято рішення про його видачу). Крім того, Висновок експертів № 352/1/25 не містить зазначення, що цей висновок підготовлено для подання до суду, що свідчить про недопустимість цього доказу. Верховний Суд у постанові від 20.12.2023 № 172/313/21 виснував, що висновок експертів не може бути визнаний належним та допустимим доказом, якщо всупереч вимог процесуального закону в ньому не зазначено, що він підготовлений для подання до суду. Зі змісту Висновку експертів № 352/1/25 не можна встановити, які спеціальні знання судової економічної експертизи знадобилися при складенні висновку, оскільки висновок фактично відтворює інформацію з Довідки відповідача від 20.06.2025 № 664/1 "щодо часу зупинок потужностей ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" та листа виконкому Нікопольської міської ради від 03.07.2025 № 1481/25 щодо тривання повітряних тривог. Висновок експертів №352/1/25 суперечить наявним у матеріалах справи доказам: видатковим накладним про поставку товару, а тому він не може бути доказом унеможливлення виконання зобов'язання відповідачем. Висновок експертів № 352/1/25 не підтверджує обставини, які входили до предмета доказування у цій справі.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.12.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Чередка А.Є. (доповідач), суддів - Іванова О.Г., Мороза В.Ф.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.01.2026 задоволені заяви суддів Чередка А.Є., Мороза В.Ф., Іванова О.Г. про самовідвід у справі № 904/685/24; справу № 904/685/24 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, розпорядженням керівника апарату Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2026, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Джепи Ю.А., Мартинюка С.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.02.2026 у справі №904/685/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2025 у справі № 904/685/24; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 18.02.2026.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № суду 1874/26 від 17.02.2026), в якому він просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2025 без змін, посилаючись на те, що рішення суду є справедливим, законним, обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив таке:

- в матеріалах справи міститься науково-правовий висновок, де проведено детальний аналіз діючого законодавства та судової практики, що детально викладено у висновку;

- форс-мажорними (обставинами непереборної сили) можуть бути обставини, які унеможливлюють виконання сторонами зобов'язань, що передбачені умовами договору (господарського договору), як взагалі в принципі, так і частково. Вплив форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на господарські правовідносини може призводити як до невиконання зобов'язань стороною господарського договору, так і до неналежного виконання зобов'язань стороною господарського договору (наприклад, в частині строків). У випадку неналежного виконання господарського зобов'язання на підставі умов господарського договору шляхом порушення строків поставки, сторона підлягає звільненню від відповідальності за порушення зобов'язань, якщо доведе, що нею вжито усіх залежних від неї заходів для недопущення господарського правопорушення при наявності впливу форс-мажору (обставин непереборної сили) та причинно-наслідкового зв'язку між відповідними обставинами та невиконанням/неналежним виконанням таких зобов'язань;

- є очевидним, що відповідач не мав можливості виготовляти та поставляти товар у тих обсягах та строки, в які виробляв і на які розраховував до 24.02.2022. Таке уповільнення роботи підприємства сталось саме внаслідок військової агресії РФ, а не внаслідок власного прорахунку в підприємницькій діяльності відповідача. Матеріалами справи підтверджується, що зазначені обставини дійсно вплинули на виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором. Проте, відповідач довів, що вчиняв усі можливі та необхідні дії щодо поставки товару позивачеві за першої можливості у найкоротші строки, а затримка поставки відбулася за форс-мажорних обставин, які не залежали від відповідача і були належним чином підтверджені;

- щодо посилання позивача в апеляційній скарзі на порушення судом норм процесуального права відповідач зазначив, що постановою Верховного Суду по справі 904/685/24 від 20.05.2025 справу направлено повністю на новий розгляд, тому підхід позивача щодо "обмеженого розгляду справи" є вцілому не вірним, та місцевий господарський суд (а також сторони по справі) не обмежений у своїх процесуальних правах та повноваженнях під час нового розгляду;

- позивачем зазначено про неналежність доказу (експертного висновку експертів №352/1/25 за результатами проведення комісійного експертного дослідження). При цьому, наданий до матеріалів справи висновок експертів № 352/1/25 містить безпосереднє посилання на проведення економічної експертизи, відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу" від 25.02.1994 № 4038-XII, "Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень", затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5. Окрім цього, безпосередньо зазначено - експерти про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків за статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України - попереджені (стор. 3, 4 висновку експертів);

- в даній справі суди зазначали про те, що у даному конкретному випадку відповідач неодноразово повідомляв позивача про об'єктивну неможливість вчасно виготовити та поставити товар за Договором, у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин, що здійснювалися внаслідок обстрілів як підприємства, так і міста в цілому. У свою чергу, позивач не заявляв безальтернативної вимоги про розірвання договору та про свою відмову від поставки відповідачем товару у зв'язку з простроченням строків поставки. Отже, поставка товару за Договором, хоча й з порушенням встановлених строків поставки, свідчить про добросовісну поведінку Відповідача, який, попри незалежні від його волі обставини, доклав зусилля для виконання Договору.

У судове засідання 18.02.2026 з'явилися представники скаржника (позивача) та відповідача.

Представник скаржника (позивача) у судовому засіданні 18.02.2026 просив апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2025 у справі № 904/685/24 та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування" пеню в сумі 87 869 713 грн 96 коп. та штраф у сумі 36 961 172 грн 75 коп., посилаючись на доводи, наведені в апеляційній скарзі.

У судовому засіданні 18.02.2026 представник відповідача просив апеляційний господарський суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області без змін, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Перед стадією "Дослідження доказів" у судовому засіданні 18.02.2026 протокольно було оголошено перерву до 19.02.2026.

У судове засідання 19.02.2026 з'явилися представники скаржника (позивача) та відповідача.

Під час розгляду апеляційної скарги судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що апеляційним господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції під час апеляційного провадження.

У судовому засіданні 19.02.2026, відповідно до статей 240, 283 Господарського процесуального кодексу України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши дотримання судом першої інстанції норм процесуального права, а також правильність застосування норм матеріального права, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується сторонами, 16.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (далі по тексту - Постачальник, відповідач) та Акціонерним товариством "Укргазвидобування" (далі по тексту - Покупець, позивач) укладено Договір поставки трубної продукції (згідно з графіком) № УГВ498/30-21 (далі по тексту - Договір, арк.с. 33-89 у томі 1), відповідно до умов пункту 1.1., 1.2. якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві труби сталеві безшовні насосно-компресорні Ш 73,02 х 5,51 мм гладкі з муфтами групи міцності Р-110 (далі - Товар), зазначений у специфікаціях, що додається/ються до Договору і є його невід'ємною/-ими частиною/-ами, а покупець прийняти та оплатити такий товар. Найменування/асортимент Товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю Товару та загальна ціна Договору вказується у специфікації/-ях (далі -Специфікація/-ії), яка є Додатком № 1 до Договору та є його невід'ємною частиною. Строк поставки Товару визначається Графіком поставки Товару, який є Додатком № 3 до Договору та є його невід'ємною частиною.

У пункті 10.1. Договору сторони погодили, що Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін (за наявності), за умови надання Постачальником забезпечення виконання своїх зобов'язань по Договору, які відповідають вимогам, вказаним у пункті 10.2. Договору і діє до 14.09.2023.

Вказаний договір підписаний позивачем та відповідачем та скріплений печатками обох сторін.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Судом також встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплені печатками підприємств, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов'язки щодо його виконання.

За приписами частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Так, у пункті 5.1. Договору сторони узгодили, що строк поставки, умови та місце поставки Товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в Специфікації/-ях та Графіку поставки до цього Договору.

У відповідності до вказаних умов Договору, 16.12.2021 позивач та відповідач підписали Специфікацією № 1 (Додаток № 1 до Договору № УГВ498/30-21 від 16.12.2021) (арк.с. 46-48 в томі 1), в якій, зокрема, сторонами були визначені найменування, кількість, ціна, вартість Товару, місце поставки, а саме:

- товар у кількості - 10 179 тон, за ціною (за одиницю без ПДВ - 72 440 грн 00 коп.). Загальна вартість Товару, що постачається за цією Специфікацією, складає до: 884 840 112 грн 00 коп., у тому числі ПДВ 147 473 352 грн 00 коп.;

- строк поставки Товару: відповідно до Графіка поставки Товару (пункт 3 Специфікації № 1);

- виробник Товару: Україна, ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб", м. Нікополь, проспект Трубників, будинок 56 (пункт 6 Специфікації № 1);

- в пункті 10.1. наведені місця поставки товару.

Умовами Графіка поставки Товару (Додаток № 3 до Договору № УГВ498/30-21 від 16.12.2021) (арк.с. 50 в томі 1) визначено строк поставки Товару:

- 25% - до 120 календарних днів з дати укладання Договору;

- 25% - до 150 календарних днів з дати укладання Договору;

- 25% - до 180 календарних днів з дати укладання Договору;

- 25% - до 210 календарних днів з дати укладання Договору. Дострокова поставка дозволяється.

Отже, граничним строком поставки Товару є:

- 15.04.2022 (25% - до 120 календарних днів з дати укладання Договору);

- 15.05.2022 (25% - до 150 календарних днів з дати укладання Договору);

- 14.06.2022 (25% - до 180 календарних днів з дати укладання Договору);

- 14.07.2022 (25% - до 210 календарних днів з дати укладання Договору).

Відповідно до умов пунктів 5.2. та 6.3.1. Договору датою поставки Товару є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акта приймання-передачі Товару, форма якого наведена в Додатку № 4 до Договору, який с його невід'ємною частиною (для Постачальників, що не є резидентами України) або видаткової накладної. Право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з дати підписання Сторонами акта приймання-передачі Товару або видаткової накладної, (при наявності двох дат, датою підписання акта приймання-передачі Товару або видаткової накладної вважається дата підписання Покупцем). Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором.

Матеріали справи свідчать про те, що Відповідач несвоєчасно виконав свої зобов'язання з поставки Товару за Договором на суму 555 785 294 грн 68 коп., про що свідчать видаткові накладні, з урахуванням умов пункту 5.2 Договору, підписані сторонами в період з 16.05.2022 по 28.02.2023 (арк.с. 90-250 в томі 1, арк.с. 1-39 в томі 2), а саме:

- № 76Г0347 від 16.05.2022; № 76Г0348 від 16.05.2022; № 76Г0349 від 16.05.2022; №76Г0343 від 16.05.2022; № 78Г0346 від 16.05.2022; № 76Г0340 від 16.05.2022; № 76Г0342 від 16.05.2022; № 76Г0341 від 16.05.2022; № 76Г0345 від 16.05.2022; № 76Г0344 від 16.05.2022; граничний строк - 15.05.2022 (прострочення 1 день);

- № 76г0401 від 09.06.2022; № 76г0400 від 09.06.2022; № 76г0402 від 09.06.2022; граничний строк - 15.05.2025 (прострочення 9 днів);

- № 76г0447 від 16.06.2022; № 76г0448 від 16.06.2022; № 76г0449 від 16.06.2022; №76г0450 від 16.06.2022; № 76г0451 від 16.06.2022; № 76г0452 від 16.06.2022; граничний строк - 15.05.2022 (прострочення 32 дня);

- № 76г0445 від 17.06.2022; граничний строк - 15.05.2022 (прострочення 33 дня);

- № 76г0668 від 03.10.2022; № 76г0669 від 03.10.2022; № 76г1438 від 03.10.2022; №85г1439 від 03.10.2022; № 85г1440 від 03.10.2022; № 85г1441 від 03.10.2022; № 85г1442 від 03.10.2022; № 85г1448 від 03.10.2022; № 76г0683 від 03.10.2022; № 76г0674 від 03.10.2022; № 76г0675 від 03.10.2022; № 76г0676 від 03.10.2022; № 76г0681 від 03.10.2022; №76г0667 від 03.10.2022; № 85г1449 від 03.10.2022; № 85г1450 від 03.10.2022; граничний строк - 15.05.2022 (прострочення 141 день);

- № 76г0780 від 02.11.2022; № 76г0777 від 02.11.2022; № 76г0775 від 02.11.2022; №76г0772 від 02.11.2022; № 76г0778 від 02.11.2022; № 76г0776 від 02.11.2022; № 76г0773 від 02.11.2022; № 76г0781 від 02.11.2022; граничний строк - 15.05.2022 (прострочення 171 день);

- № 76г0794 від 03.11.2022; № 76г0792 від 03.11.2022; № 76г0791 від 03.11.2022; №76г0790 від 03.11.2022; № 76г0799 від 03.11.2022; № 76г0798 від03.11.2022; № 76г0797 від 03.11.2022; граничний строк - 15.05.2022 (прострочення 172 день);

- № 76г0793 від 03.11.2022; № 85г1529 від 03.11.2022; № 85г1528 від 03.11.2022; №85г1527 від 03.11.2022; граничний строк - 14.06.2022 (прострочення 142 днів);

- № 76г0800 від 04.11.2022; № 85г1530 від 04.11.2022; граничний строк - 14.06.2022 (прострочення 143 днів);

- № 76г0767 від 08.11.2022; № 76г0768 від 08.11.2022; № 76г0770 від 08.11.2022; №76г0771 від 08.11.2022; № 76г0763 від 08.11.2022; № 76г0764 від 08.11.2022; № 76г0765 від 08.11.2022; № 76г0769 від 08.11.2022; граничний строк - 14.06.2022 (прострочення 147 днів);

- № 85г1525 від 16.11.2022; № 85г1526 від 16.11.2022; граничний строк - 14.06.2022 (прострочення 155 днів);

- № 76г0828 від 17.11.2022; № 76г0825 від 17.11.2022; № 76г0824 від 17.11.2022; №76г0827 від 17.11.2022; № 76г0823 від 17.11.2022; граничний строк - 14.06.2022 (прострочення 156 днів);

- № 76г0834 від 18.11.2022; № 76г0833 від 18.11.2022; № 76г0832 від 18.11.2022; граничний строк - 14.06.2022 (прострочення 157 днів);

- № 76г0818 від 21.11.2022; № 76г0815 від 21.11.2022; № 76г0859 від 21.11.2022; №76г0860 від 21.11.2022; № 76г0865 від 21.11.2022; № 76г0857 від 21.11.2022; граничний строк - 14.06.2022 (прострочення 160 днів);

- № 76г0864 від 24.11.2022; № 76г0863 від 24.11.2022; № 76г0871 від 24.11.2022; №76г0870 від 24.11.2022; № 76г0868 від 24.11.2022; № 76г0862 від 24.11.2022; граничний строк - 14.06.2022 (прострочення 163 днів);

- № 76г0869 від 28.11.2022; граничний строк - 14.06.2022 (прострочення 167 днів).

- № 76г0843 від 30.11.2022; № 76г0844 від 30.11.2022; № 76г0854 від 30.11.2022; граничний строк - 14.06.2022 (прострочення 169 днів);

- № 76г0847 від 01.12.2022; № 76г0845 від 01.12.2022; № 76г0849 від 01.12.2022; граничний строк - 14.06.2022 (прострочення 170 днів);

- № 76г0853 від 02.12.2022; № 76г0896 від 02.12.2022; граничний строк - 14.06.2022 (прострочення 171 днів);

- № 76г0893 від 06.12.2022; № 76г0892 від 06.12.2022; № 76г0885 від 06.12.2022; №76г0884 від 06.12.2022; № 76г0883 від 06.12.2022; № 76г0904 від 06.12.2022; № 76г0902 від 06.12.2022; № 76г0901 від 06.12.2022; № 76г0900 від 06.12.2022; № 76г0898 від 06.12.2022; № 76г0897 від 06.12.2022; № 76г0895 від 06.12.2022; № 85г1664 від 06.12.2022; №85г1666 від 06.12.2022; № 85г1667 від 06.12.2022; № 76г0894 від 06.12.2022; граничний строк - 14.06.2022 (прострочення 175 днів);

- № 76г088б від 07.12.2022; № 76г0888 від 07.12.2022; № 76г0887 від 07.12.2022; граничний строк - 14.06.2022 (прострочення 176 днів);

- № 76г0891 від 08.12.2022; № 76г0890 від 08.12.2022; № 76г0889 від 08.12.2022; граничний строк - 14.06.2022 (прострочення 177 днів);

- № 76г0917 від 15.12.2022; граничний строк - 14.06.2022 (прострочення 183 днів);

- № 76г0924 від 16.12.2022; граничний строк - 14.06.2022 (прострочення 183 днів);

- № 76г0903 від 19.12.2022; № 76г0921 від 19.12.2022; № 76г0899 від 19.12.2022; №76г0922 від 19.12.2022; граничний строк - 14.06.2022 (прострочення 183 днів);

- № 76г0043 від 19.01.2023; № 76г0049 від 19.01.2023; № 76г0042 від 19.01.2023; №76г0040 від 19.01.2023; № 76г0036 від 19.01.2023; № 76г0037 від 19.01.2023; № 76г0035 від 19.01.2023; № 76г0039 від 19.01.2023; № 76г0038 від 19.01.2023; № 76г0034 від 19.01.2023; граничний строк - 14.06.2022 (прострочення 183 днів);

- № 76г0021 від 20.01.2023; № 76г0019 від 20.01.2023; № 76г0017 від 20.01.2023; №76г0015 від 20.01.2023; граничний строк - 14.06.2022 (прострочення 183 днів);

- № 76г0029 від 20.01.2023; № 76г0048 від 20.01.2023; № 76г0047 від 20.01.2023; №76г0046 від 20.01.2023; № 76г0045 від 20.01.2023; № 76г0044 від 20.01.2023; граничний строк - 14.07.2022 (прострочення 184 днів);

- № 76г0020 від 23.01.2023; № 76г0018 від 23.01.2023; граничний строк - 14.07.2022 (прострочення 184 днів);

- № 76г0030 від 24.01.2023; № 76г0023 від 24.01.2023; граничний строк - 14.07.2022 (прострочення 184 днів).

- № 76г0057 від 01.02.2023; № 76г0055 від 01.02.2023; граничний строк - 14.07.2022 (прострочення 184 днів);

- 76г0075 від 02.02.2023; 76г0073 від 02.02.2023; 76г0070 від 02.02.2023; № 76г0069 від 02.02.2023; № 76г0059 від 02.02.2023; № 76г0056 від 02.02.2023; № 76г0054 від 02.02.2023; граничний строк - 14.07.2022 (прострочення 184 днів);

- № 76г0058 від 03.02.2023; граничний строк - 14.07.2022 (прострочення 184 днів);

- № 76г0074 від 06.02.2023; № 76г0072 від 06.02.2023; граничний строк - 14.07.2022 (прострочення 184 днів);

- № 99г0127 від 07.02.2023; № 99г0126 від 07.02.2023; граничний строк - 14.07.2022 (прострочення 184 днів);

- № 76г0092 від 08.02.2023; № 76г0091 від 08.02.2023; № 76г0090 від 08.02.2023; №76г0089 від 08.02.2023; № 76г0088 від 08.02.2023; № 76г0062 від 08.02.2023; № 76г0060 від 08.02.2023; № 99г0125 від 08.02.2023; граничний строк - 14.07.2022 (прострочення 184 днів);

- № 76г0100 від 09.02.2023; № 76г0101 від 09.02.2023; № 76г0102 від 09.02.2023; №76г0109 від 09.02.2023; № 76г0103 від 09.02.2023; граничний строк - 14.07.2022 (прострочення 184 днів);

- № 76г0098 від 13.02.2023; № 76г0078 від 13.02.2023; № 76г0081 від 13.02.2023; №76г0079 від 13.02.2023; граничний строк - 14.07.2022 (прострочення 184 днів);

- № 76г0099 від 14.02.2023; № 76г0097 від 14.02.2023; № 76г0095 від 14.02.2023; №76г0093 від 14.02.2023; граничний строк - 14.07.2022 (прострочення 184 днів);

- № 76г0105 від 15.02.2023; № 76г0096 від 15.02.2023; № 76г0110 від 15.02.2023; №76г0112 від 15.02.2023; № 76г0104 від 16.02.2023; граничний строк - 14.07.2022 (прострочення 184 днів);

- № 76г0106 від 16.02.2023; № 76г0107 від 16.02.2023; граничний строк - 14.07.2022 (прострочення 184 днів);

- № 76г0145 від 22.02.2023; граничний строк - 14.07.2022 (прострочення 184 днів);

- № 76г0139 від 25.02.2023; № 76г0136 від 25.02.2023; № 76г0135 від 25.02.2023; №76г0134 від 25.02.2023; № 76г0141 від 25.02.2023; граничний строк - 14.07.2022 (прострочення 184 днів);

- № 76г0144 від 28.02.2023; № 76г0143 від 28.02.2023; № 76г0142 від 28.02.2023; №76г0151 від 28.02.2023, граничний строк - 14.07.2022 (прострочення 184 днів).

Вказані обставини також не заперечувались сторонами під час розгляду справи судом.

Таким чином, Відповідач Товар на загальну суму 555 785 294 грн 68 коп. поставив з порушенням строку поставки.

Слід відзначити, що у пункті 11.1. Договору сторони передбачили, що зміни та доповнення в Договір можуть бути внесені лише за взаємною згодою Сторін, шляхом укладання додаткової угоди до цього Договору .

Згідно з умовами пункту 11.14. Договору, якщо Договором передбачено направлення листів, повідомлень в електронному вигляді на електронні адреси Сторін, такі листи, повідомлення вважаються належним чином направленими, якщо вони направлені в електронному вигляді на всі електронні адреси одночасно, вказані в розділі XIV даного Договору.

Так, 01.03.2022 в 12-52 з електронної адреси ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_8 на електронні адреси ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ); ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ); ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ); ОСОБА_10 (ІНФОРМАЦІЯ_7) було направлено повідомлення з темою відправлення: "повідомлення про настання форс-мажорних обставин". До даного повідомлення у вигляді вкладень додано в PDF форматі повідомлення про настання форс-мажорних обставин на адресу керівництва АТ "Укргазвидобування", викладеного у паперовому вигляді на бланку "Інтерпайп Ніко Тьюб", підписаного підписом Генерального директора ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" та з відбитком печатки цього підприємства. Другий документ - викладений в PDF форматі лист ТПП України № 2024-02.0-7.1 від 28.02.2022 щодо підтвердження настання форс-мажорних обставин (арк.с. 113-114 у томі 2).

Відповідно до даних поштового сервера відправлення електронного повідомлення відбулося успішно, та отримання даного повідомлення підтверджено серверами усіх шести отримувачів даного повідомлення.

Крім того, одну із шести електронних адрес, на які надіслані е-мейл із повідомленням про настання форс-мажорних обставин, зокрема: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), вказано у якості офіційної електронної адреси АТ "Укргазвидобування" як сторони Договору в розділі 14 Договору "Реквізити сторін". Інший адресат - ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - є контактною особою в цілому по закупівлі UA-2021-09-14-007828-b, означену інформацію розміщено на сторінці закупівлі (посилання на сторінку: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-09-14-007828b?lot id=c1952f2315cb4378a96abdc440c4c45d ).

Відповідач стверджує, що враховуючи паралізацію праці більшості поштових компаній в перші дні війни, повідомлення про настання форс-мажорних обставин вих. №075/65-22 від 25.02.2022 було направлено засобами кур'єрської доставки 02.03.2022, на підтвердження чого надав квитанцію за № трекінгу 0216061017.

Позивач спростував факт направлення зазначеного листа, надавши до справи скрін за пошуковим запитом на сайті Skynet Worldwild Express, який не містить жодних відміток про доставку (вручення/отримання) Позивачу листа від 25.02.2022. Крім того, за пошуковим запитом на сайті Skynet Worldwild Express відправлення по трекінгу 0216061017 - не знайдено.

Після продовження військового стану на наступні 30 днів, 17.03.2022 о 14-45 з електронної адреси ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_8 на електронні адреси ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ); 'ОСОБА_10'; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ); ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ); ОСОБА_10 (ІНФОРМАЦІЯ_7), ОСОБА_6 ; ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ); ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ); ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) було направлено повідомлення з найменуванням "продовження форс-мажорних обставин" (арк.с. 237 в томі 2) та вкладенням Повідомлення про продовження форс-мажорних обставин вих. № 075/69-22 від 17.03.2022, яким повідомлено про продовження дії форс-мажорних обставин ще на 30 днів (арк.с. 118 в томі 1).

Від самого початку укладання Договору до повного його виконання, сторони активно співпрацювали, шляхом листування і намагалися врегулювати наслідки повномасштабного вторгнення на територію України. Більше того, значна частина наявного у відповідача листування прямо містить посилання позивача на повідомлення ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" про настання форс-мажорних обставин, у тому числі і пропозиції щодо подальшого врегулювання можливості виконання Договорів, що також є беззаперечним доказом направлення відповідачем (і отримання позивачем) повідомлень.

Судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження обставин неможливості виконання своїх зобов'язань за Договором відповідач надав суду:

- Сертифікат Дніпропетровської ТПП від 11.08.2023 № 1200-23-3552, яким засвідчено обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), які спричинили несвоєчасність постачання частини трубної продукції за Договором № УГВ498/30-21 від 16.12.2021;

- Сертифікат Дніпропетровської ТПП від 23.05.2024 № 1200-24-1034, яким засвідчено обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), які спричинили несвоєчасність постачання частини трубної продукції за Договором № УГВ498/30-21;

- накази ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" "Про зупинку роботи підприємства в умовах воєнного стану";

- довідку щодо зменшення чисельності персоналу за період березень-грудень 2022 року на 312 осіб, що складає понад 10% (з причин полишення населенням небезпечного регіону), та крім того, довідку про чисельність мобілізованого персоналу відповідача за період з 24.02.2022 до кінця 2022 року;

- наказ "Про заходи безпеки персоналу підприємства від збройних уражень у воєнний час" за яким відповідачем введено в дію "Інструкцію щодо дій персоналу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" у воєнний час";

- лист-повідомлення про настання форс-мажорних обставин з боку ТОВ "МЗ" Дніпросталь" (виробник трубної заготовки) про призупинення виробництва та постачання трубної заготовки у зв'язку із військовою агресією проти України;

- лист від виробника SMS group S. P. A. Щодо неможливості проектування, виготовлення та постачання у строк 31.03.2022 правильної 6-валкової машини, яка б призвела до збільшення потужностей з термообробки, у зв'язку із військовою агресією проти України;

- інформацію про те, що лише протягом лютого-грудня 2022 року на Товаристві було мобілізовано 374 осіб працівників;

- інформацію про те, що з 12.07.2022 місто Нікополь та Нікопольська територіальна громада знаходиться під постійними обстрілами ворожих військ із окупованих територій, які знаходяться на протилежному березі Каховського водосховища, а тому, станом на 23.07.2022 включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 27.07.2022 № 169);

- інформацію про те, що за період із 12.07.2022 та до кінця травня 2023 року виробничі цехи та будівлі Товариства зазнали пошкоджень у результаті обстрілів майже 60 разів, що зафіксовано у актах комісійного обстеження пошкоджених об'єктів, а також копії наказів, складених за результатами обстрілів у разі наявності руйнувань та пошкоджень будівель та споруд; інформацію про те, що відповідні відомості також внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань;

- інформацію щодо нестабільної ситуації із постачанням електроенергії та повідомлення від постачальника електричної енергії про введення стабілізаційних обмежень і відключення електроенергії на виробництві відповідача.

Враховуючи питання поставлені Верховним Судом, суд першої інстанції звернув увагу на те, що доказами зупинки роботи підприємства (простою потужностей) на підприємстві ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" є наступні документи:

- Наказ № 445 від 24.02.2022 "Про режим роботи підприємства в умовах воєнного стану" (арк.с. 110 в томі 2);

- Наказ № 778 від 18.07.2022 "Про зупинку роботи підприємства в умовах воєнного стану" (арк.с. 53 в томі 3) ;

- Наказ № 927/1 від 09.08.2022 "Про зупинку роботи підприємства в умовах воєнного стану" (арк.с. 54 в томі 3);

- Наказ № 963/1 від 17.09.2022 "Про зупинку роботи підприємства в умовах воєнного стану" (арк.с. 56 в томі 3);

- Наказ № 1223 від 27.09.2022 "Про зупинку роботи підприємства в умовах воєнного стану" (арк.с. 115 в томі 2);

- Наказ № 1337 від 12.10.2022 "Про зупинку роботи підприємства в умовах воєнного стану" (арк.с. 55 в томі 3);

- Наказ № 1339 від 13.10.2022 "Про зупинку роботи підприємства в умовах воєнного стану" (арк.с. 59 в томі 3);

- Наказ № 1524 від 08.11.2022 "Про зупинку роботи підприємства в умовах воєнного стану" (арк.с. 57 в томі 3);

- Наказ № 1646 від 28.11.2022 "Про зупинку роботи підприємства в умовах воєнного стану" (арк.с. 58 в томі 3).

Відповідно до довідки № 664/1 від 20.06.2025 "Щодо часу зупинок потужностей ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" за період з 15.04.2022 по 10.07.2023" загальна сума втрачених годин за день 349 днів 23 години 13 хвилин робочих днів за період 24.02.2022-10.07.2023 (арк.с. 74 на звороті - 106 в томі 9).

За період з 12 липня до кінця травня 2023 року виробничі цехи та будівлі ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" зазнали пошкоджень у результаті обстрілів майже 60 разів, які зафіксовані відповідними актами: 16.07.2022 Будівля Заводоуправління, 16.07.2022 18.07.2022 Будівля ТПЦ 7, 16.07.2022 Будівля Центральна електротехнічна лабораторія, 16.07.2022 Будівля насосної станції водопостачання, 18.07.2022 Будівля Цех 6, 18.07.2022 Будівля АБК Цех 6 (IQ-центр), 18.07.2022 Будівля складу спецодягу (78), 18.07.2022 Будівля матеріального складу (25), 18.07.2022 Будівля гаражу (локомотивне депо), 09.08.2022 Будівля ТПЦ 7, 09.08.2022 Будівля ТПЦ 2, 09.08.2022 Будівля комплектуючого складу (88), 09.08.2022 Будівля ремонтного управління, 09.08.2022 Будівля Центральна заводська лабораторія (ТПЦ 7), 09.08.2022 Будівля станція "Восточная" ("Заводская"), 09.08.2022 З/д шлях біля ст. Центральна, 26.08.2022 Естакада огляду будівлі прохідної в районі МСЧ, 16.09.2022 Будівля ТПЦ 2, 16.09.2022 Будівля 9-го ТПЦ 2, 16.09.2022 Будівля АБК 1 ТПЦ 2, 16.09.2022 Будівля АБК 2 ТПЦ 2, 16.09.2022 Будівля ремонтного управління, 16.09.2022 З/д шлях біля ст. Центральна, 16.09.2022 Газопровід ТПЦ 2, 27.09.2022 Будівля ТПЦ 2, 27.09.2022 Будівля ЦМА, 12.10.2022 Будівля ТПЦ 7, 12.10.2022 Будівля підстанції Н4, 12.10.2022 Модульний теплогенератор ТПЦ 7, 12.10.2022 Контора дільниця відвантаження і підготування метало-відходів, 13.10.2022 Будівля цеху підготовки виробництва, 13.10.2022 Будівля комплектуючого складу (88), 13.10.2022 Майстерня дільниця відвантаження і підготування метало-відходів, 07.11.2022 Будівля Заводоуправління + КПП, 07.11.2022 Будівля електротехнічної лабораторії, 28.11.2022 ТНЦ-1, ТПЦ-3, ТПЦ-4, ТПЦ-5 Дніпро, 25.01.2023 Механізований склад інв.10310341, Дніпро, 25.01.2023 Склад кольорових металів інв. 10310313, 25.01.2023 Склад кольорових металів інв. 10310314, 25.01.2023 Склад вогнетривників і феросплавів інв. 10310228, Дніпро, 25.01.2023 Побутовий корпус транспортного цеху інв. 10310280, Дніпро, 25.01.2023 Агрегат 140 інв. 10310007, Дніпро, 25.01.2023 Ремонтна майстерня інв. 10310142, Дніпро, 25.01.2023 ТПЦ - 3 інв. 10310005, Дніпро, 25.01.2023 Турбокомпресорна інв. 10310183, Дніпро, 25.01.2023- Насосна станція інв. 10310310, Дніпро, 25.01.2023 Лабораторія інв. 10310027, Дніпро, 25.01.2023 Прибудова турбокомпресорна інв. 10310384, Дніпро, 25.01.2023 Компресорна інв. 10310385, Дніпро, 25.01.2023 Пральня інв. 10310025, Дніпро, 25.01.2023 Центральна лабораторія інв. 10310033, Дніпро, 25.01.2023 ТПЦ-4 інв. 10310006. Дніпро, 29.01.2023 Автомобіль Мерседес VITO, 01.03.2023 Будівля ТПЦ 7, 01.03.2023 Будівля насосної станції інв.000285, 01.03.2023 Відстійник радіальний інв. 001826, 01.03.2023 Відстійник радіальний інв. 001827 (арк.с. 121 в томі 2 - арк.с. 16 в томі 3).

У той же час відповідно до умов пункту 7.9. Договору у разі невиконання Постачальником взятих на себе зобов'язань з поставки Товару у строки, зазначені у Графіку поставки Товару до Договору, останній сплачує Покупцю пеню у розмірі 0,1 % від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості із врахуванням ПДВ непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару.

За фактом прострочки поставки, на підставі пункту 7.9. Договору, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню за загальний період прострочення з 16.05.2022 по 28.02.2023 в сумі 87 869 713 грн 96 коп. та штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за прострочення поставки понад 30 днів в сумі 36 961 172 грн 75 коп.

В оскаржуваному рішенні судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій за договором поставки в загальному розмірі 124 830 886 грн 71 коп. у повному обсязі. Рішення суду обґрунтоване тим, що матеріалами справи підтверджуються обставини порушення відповідачем строків поставки товару, однак неможливість своєчасного виконання відповідачем зобов'язань за Договором обумовлена наявністю обставин непереборної сили. У зв'язку з доведенням відповідачем наявності форс-мажорних обставин за фактом несвоєчасної поставки товару суд відмовив у стягненні штрафних санкцій.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставина справи, з огляду на таке.

Як було зазначено вище, 01.03.2022 в 12-52 з електронної адреси ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_8 на електронні адреси ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1); ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ); ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ); ОСОБА_10 (ІНФОРМАЦІЯ_7) було направлено повідомлення з темою відправлення: "повідомлення про настання форс-мажорних обставин". До даного повідомлення у вигляді вкладень додано в PDF форматі повідомлення про настання форс-мажорних обставин на адресу керівництва АТ "Укргазвидобування", викладеного у паперовому вигляді на бланку "Інтерпайп Ніко Тьюб", підписаного підписом Генерального директора ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" та з відбитком печатки цього підприємства. Другий документ - викладений в PDF форматі лист ТПП України № 2024-02.0-7.1 від 28.02.2022 щодо підтвердження настання форс-мажорних обставин (арк.с. 113-114 у томі 2).

Від самого початку укладання Договору до повного його виконання, сторони активно співпрацювали, шляхом листування і намагалися врегулювати наслідки повномасштабного вторгнення на територію України. Більше того, значна частина наявного у відповідача листування прямо містить посилання позивача на повідомлення ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" про настання форс-мажорних обставин, у тому числі і пропозиції щодо подальшого врегулювання можливості виконання Договорів, що також є беззаперечним доказом направлення (і отримання позивачем) повідомлень.

Суд відхиляє, як необґрунтовані доводи позивача про те, що умови пунктів 8.2., 11.13. Договору передбачають обов'язок відповідача повідомити покупця (замовника) про виникнення обставин непереборної сили саме в письмовій, а не в електронній формі, оскільки військова агресія проти України станом на 24.02.2022 була непередбачуваною обставиною для будь-якого суб'єкта господарювання. Означені обставини можуть мати ознаки форс-мажорних також у вирішенні питання щодо можливості сторони скористатися у цей період послугами відділення поштового зв'язку. Поряд із тим, як встановив господарський суд, відповідач листом-повідомленням про настання форс-мажорних обставин вих. № 075/65-22 від 25.02.2022 зробив відповідне повідомлення позивачу про настання обставин непереборної сили.

При цьому отримання повідомлення та відповідне розуміння змісту даного повідомлення підтверджується листами Позивача у відповідь на адресу Відповідача з посиланням на такий лист та його вихідний номер, зокрема у листі № 30.6.2-05-1387 від 25.04.2022 (арк.с. 120 у томі 2).

Як зауважив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 20.05.2025 у справі № 904/685/24 у подібних правовідносин, у вирішенні цього питання підлягає застосуванню доктрина "лист у відповідь", а тому, за встановлених фактичних обставин спору, істотне значення має сам факт дотримання відповідачем вимог умов Договору щодо повідомлення контрагента у 7-денний строк про виникнення обставин непереборної сили, ніж спосіб вчинення такого повідомлення. Наведене також узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені у постанові 03.08.2022 у справі № 910/5408/21.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач виконав умови пункту 8.2. Договору щодо своєчасного та належного повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин.

Щодо штрафних санкції, нарахованих за прострочення поставки товару на суму 555 785 294 грн 68 коп., слід зазначити таке.

Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України унормовано, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 617 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з частиною 4 статті 219 Господарського кодексу України сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Відповідно до частин 1, 2 статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Частина 2 статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" містить невичерпний перелік обставин, що можуть бути визнані форс-мажором (обставинами непереборної сили), до яких належать у тому числі військові дії.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що для застосування форс-мажору (обставин непереборної сили) як умови звільнення від відповідальності судам необхідно встановити, які саме зобов'язання за Договором були порушені / невиконані та причину такого невиконання.

У пункті 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за конкретних умов господарської діяльності.

За загальним правилом ознаками форс-мажорних обставин є їх об'єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність (подібні за змістом висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 на яку посилається скаржник).

У постанові Верховного Суду від 02.04.2024 у справі № 910/9226/23 сформульовано такі загальні висновки щодо застосування положень статті 617 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 218 Господарського кодексу України та статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні":

"Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести (аналогічний висновок викладено в пункті 38 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20).

Разом з тим форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (схожий правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21, від 30.05.2022 у справі № 922/2475/21, від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).

При цьому в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.

У постанові від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21 Верховний Суд виснував, що між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов'язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання/неналежне виконання договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин (як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання). Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 30.11.2021 у справі № 913/785/17, від 07.06.2023 у справі № 906/540/22).

Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу".

Схожі за змістом правові висновки викладено також у постанові Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 904/4103/23.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що у пунктах 75-77 постанови від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виснувала таке:

"Тобто сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб'єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов'язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

Звідси Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу".

Аналогічні за змістом висновки щодо оцінки судом сертифіката торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, містяться також у постанові Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 904/4103/23 (на яку посилається скаржник).

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів враховує, що, направляючи дану справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести; при цьому у даній справі відповідач у період з квітня 2022 року по лютий 2023 року виконав свої зобов'язання перед позивачем, з чого вбачається виконання відповідачем договору у спірний період - період дії для відповідача "форс-мажорних" обставин.

Зазначений аргумент є також ключовим в апеляційній скарзі.

З цього приводу апеляційний господарський суд зазначає таке.

У постанові Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 686/16312/22 зазначено, що на рівні норм Цивільного кодексу України законодавець не внормував застосування конструкції форс-мажору в цивільних відносинах. Традиційно в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності. Проте це не перешкоджає учасникам цивільного обороту врегулювати свої відносини з врахуванням принципу свободи договору. Очевидно, що за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть регулювати, зокрема: застосування конструкції форс-мажору в своїх відносинах (на які випадки поширюється форс-мажор, які правові наслідки існування форс-мажору (наприклад, право на зміну чи розірвання договору); чим підтверджується форс-мажор; чи впливає існування форс-мажору на виконання цивільно-правового зобов'язання, яке виникло на підставі такого договору; як позначається існування форс-мажору на строках виконання цивільно-правового зобов'язання, яке виникло на підставі договору.

У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 зазначено, що боржник, який допустив невиконання чи неналежне виконання зобов'язання має право доводити, що це відбулося внаслідок дії непереборної сили.

Верховний Суд у постановах від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20 та від 17.06.2021 у справі № 910/9286/20 зробив висновок про те, що підтвердження форс-мажорних обставин може бути підставою для звільнення від відповідальності за часткове або повне невиконання договірних зобов'язань.

Таким чином, на переконання колегії суддів, визначальним у цьому аспекті є умови договору, які регулюють правовідносини сторін у випадку виникнення обставин непереборної сили.

Так, у розділі 8 Договору сторонами були узгоджені умови щодо обставин непереборної сили, а саме:

- Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо) (пункт 8.1. Договору);

- сторона, що не може виконувати зобов'язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Наслідком не повідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили є втрата права такої сторони посилатися на дії обставин непереборної сили, як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов'язань (пункт 8.2. Договору);

- доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України таабо країни, у якій виникли такі обставини, або яка постраждала внаслідок таких обставин. У випадку, якщо Постачальник надає документи, що є доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії, видані іншим уповноваженим органом, ніж Торгово-промислова палата, Постачальник зобов'язаний надати документи, що підтверджують повноваження такого органу (пункт 8.3. Договору);

- у разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 60 днів, кожна із сторін має право розірвати цей Договір шляхом направлення повідомлення (цінним листом з описом вкладення) про відмову від Договору в односторонньому порядку з наданням документу, виданого Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України таабо країни, у якій виникли такі обставини, або яка постраждала внаслідок таких обставин, яким засвідчується існування обставин непереборної сили та те, що такі обставини тривають більше ніж 60 днів поспіль. В такому випадку Договір припиняє свою дію з дати зазначеної у повідомленні про відмову від Договору але не раніше дати отримання повідомлення (пункт 8.4. Договору).

Проаналізувавши зміст розділу 8 Договору, колегія суддів приходить до висновку, що у розділі 8 Договору сторони узгодили такі ознаки обставин непереборної сили, як надзвичайність, непередбачуваність та невідворотність.

При цьому колегія суддів також зазначає, що в Договорі сторонами не було передбачено такої вимоги до обставин непереборної сили як абсолютність, оскільки в пункті 8.1. Договору сторони визнали, що під час існування таких обставин може відбутись неналежне виконання зобов'язань за договором.

У даній справі судом встановлено, що спірний договір було укладено 16.12.2021, за один місяць до початку повномасштабного вторгнення на територію України (24.02.2022), що свідчить про те, що, для постачальника ці обставини є надзвичайними - настання яких не очікувалось при звичайному перебігу справ, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин (відповідач) не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Також ці обставини є невідворотними - настанню яких відповідач не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам.

Так, 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб було введено в Україні воєнний стан, у зв'язку з широкомасштабним вторгненням РФ. У подальшому, відповідними Указами Президента України було продовжено дію воєнного стану на території України, який триває на момент розгляду справи.

Загальновідомим фактом є те, що 03.03.2022 Запорізька АЕС (м. Енергодар), відстань від якої до м. Нікополь складає 4-6 км, було окуповано військовими силами Російської Федерації, та з цього часу м. Нікополь піддається систематичним обстрілам з різного виду озброєння.

Так, Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 27.07.2022 № 169 ) 23.07.2022 Нікопольська міська територіальна громада включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). В подальшому даний наказ був скасований наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 №309 (із змінами відповідно Наказу № 19 від 25.01.2024), яким Нікопольська територіальна громада включена до розділу 3 "Території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси", з датою завершення бойових дій - "не зазначено", тож бойові дії на цій території тривають станом на дату ухвалення цього рішення.

Отже, суд бере до уваги фактичні обставини перебування території та будівель Відповідача під систематичними артилерійськими обстрілами та завдання цими обстрілами пошкоджень та руйнувань, оскільки потужності Відповідача перебувають в зоні досяжності та здійснення ворожих обстрілів ствольною артилерією (окрім відключень електроенергії, ракетної небезпеки/загрози, атак БПЛА, що презюмується для всієї території України), у зв'язку з чим наявний високий рівень небезпеки для життя та здоров'я працівників Відповідача, що очевидно вплинуло на можливості відповідача виготовляти продукцію у довоєнних обсягах та строки.

Судом взято до уваги, що за Договором поставки № УГВ498/30-21 від 16.12.2021 постачанню підлягав виключно Товар власного виробництва Відповідача. При цьому графік поставки сторони узгоджували, виходячи із умов господарювання та виробничих потужностей відповідача станом на дату укладення договору - 16.12.2021.

При цьому суд враховує, що часткове поновлення виробничих процесів на підприємстві Відповідача відбулося з 15.04.2022. Однак, враховуючи Наказ № 502 від 18.04.2022, підприємство мало змогу працювати лише в обмеженому режимі, оскільки при спрацюванні сигналу повітряної тривоги, працівники мають відключити електроенергію, зупинити транспортуючі пристрої, агрегати, перекрити газові комунікації, зібрати особисті документи, залишити робоче місце, та не користуючись ліфтами, спуститися до захисних споруд, де перебувати до повідомлення про відсутність небезпеки.

Проаналізувавши загальнодоступну інформацію, а також Наказ відповідача від 20.04.2022 та довідку від 20.06.2025, судовим експертом у Висновку № 352/1/25 від 14.08.2025 зазначено, що документально та розрахунково підтверджується час у 355 днів 5 годин 45 хвилин робочих днів в період 24.02.2022-10.07.2023, в який виробництво на підприємстві ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" було унеможливлено через об'єктивні фактори впливу, серед яких повітряні тривоги, обстріли на виробничих потужностях підприємства. Також експертом підтверджено, що час у 256 днів 6 години 23 хвилини робочих днів, в який виробництво на підприємстві ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" було унеможливлено в період виконання договору № УГВ498/30-21 від 16.12.2021 (період 24.02.2022-28.02.2023), з них: у період 24.02.2022 по 14.07.2022 включно - 81 день 20 годин 9 хвилин робочих днів, у період з 15.07.2022 по 28.02.2023 включно - 174 дні 10 годин 14 хвилин робочих днів документально і розрахунково підтверджується.

Доводи скаржника щодо неналежності вказаного доказу колегією суддів відхиляються, оскільки, направляючи справу на новий розгляд, Верховний суд зазначив про необхідність дослідження та аналізу наявності / відсутності форс-мажорних обставин по договору поставки в спірний період під час нового розгляду справи, у зв'язку з чим, з метою повного та всебічного розгляду вказаних обставин судом відповідачем було долучено Висновок № 352/1/25 від 14.08.2025. Більше того, фактично, зміст цього висновку складає аналіз загальнодоступної інформації. Отже, надання такого Висновку не суперечить нормам процесуального законодавства.

Проаналізувавши зміст розділу 8 договору, колегія суддів зазначає, що сторони передбачили такі умов для звільнення від відповідальності:

1) невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором;

2) з підстав виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін (зокрема, сторони такою обставиною в пункті 8.1. договору визнали війну);

3) письмове повідомлення про дію обставин непереборної сили не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення;

4) надання доказів виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії. Такими доказами сторони визнали, зокрема, документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України таабо країни, у якій виникли такі обставини, або яка постраждала внаслідок таких обставин.

При цьому у даній справі судом встановлено, що:

1) несвоєчасна поставка товару на суму 555 785 294 грн 68 коп. (у період з 16.05.2022 по 28.02.2023) є саме неналежним виконанням зобов'язання за договором, яке прямо передбачено сторонами у пункті 8.1. Договору;

2) обставини непереборної сили не існували під час укладення договору (16.12.2021) та виникли 24.02.2022 поза волею сторін;

3) однією з обставин непереборної сили у пункті 8.1. Договору сторони визнали війну;

4) вище судом встановлено належне виконання відповідачем обов'язку з повідомлення про дію обставин непереборної сили не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення, як це передбачено у пункті 8.2. Договору;

3) також судом встановлено, що відповідачем були надані позивачу докази виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії (документи, видані Торгово-промисловою палатою України, що також узгоджується з умовами пункту 8.3. Договору).

Слід відзначити, що в постанові Верховного Суду від 05.10.2023 у справі №380/7479/22 Суд вказав, що зазначені в частині 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" події, зокрема, такі як збройний конфлікт, ворожі атаки, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна тощо є надзвичайними та невідворотними обставинами (обставинами непереборної сили).

Також колегією суддів враховано, що в постанові Верховного Суду від 21.01.2026 у справі № 580/2189/25 зазначено, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов'язання за договором чи обов'язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв'язок має доводитись шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної Торгово-промислової палати, а у разі необхідності - іншими належними доказами, що можуть підтвердити вплив цих обставин на здатність певною стороною виконати своє зобов'язання.

Як було встановлено вище, відповідачем було надано Сертифікат Дніпропетровської торгово-промислової палати від 11.08.2023 № 1200-23-3552, яким засвідчено обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), які спричинили несвоєчасність постачання частини трубної продукції за Договором № УГВ498/30-21 від 16.12.2021. Сертифікат видано Дніпропетровською торгово-промисловою палатою. Вказаним Сертифікатом засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, які спричинили загальну військову мобілізацію, розташування ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" на території активних бойових дій, військові дії, а саме: обстріли з РСЗВ та ствольної артилерії, Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" місцезнаходження: проспект Трубніков, 56, місто Нікополь, Дніпропетровська область, щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: поставити Труби сталеві безшовні насосно-компресорні Ш 73,02 х 5,51 мм гладкі з муфтами групи міцності Р-110, зазначені в Специфікації № 1 до Договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) №УГВ498/30-21 від 16.12.2021, у термін до 15.04.2022, до 15.05.2022, до 14.06.2022, до 14.07.2022, за Договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) №УГВ498/30-21 від 16.12.2021, укладеним з Акціонерним товариством "Укргазвидобування". Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили):

- дата настання: 24.02.2022;

- дата закінчення: 21.02.2023 (арк. с. 122-123 у томі 3).

Суд першої інстанції звернув увагу, на те що Дніпропетровська торгово-промислова палата при видачі Сертифікату № 1200-23-3552 від 11.08.2023 посилалась на наступні нормативні акти та документи: Закон України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 №389-VIII, із змінами і доповненнями; Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із змінами доповненнями; Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" зі змінами і доповненнями; Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.; Рішення Ради оборони Дніпропетровської області від 24.02.2022 № 2 "Про запровадження комендантської години на території Дніпропетровської області"; Розпорядження Нікопольської районної військової адміністрації № 14 "Про світломаскування", № 36 від 28.03.2022 "Про внесення змін до рішення і Нікопольського району територіальної оборони" щодо запровадження комендантської, Копію Договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) №УГВ498/30-21 від 16.12.2021, укладеного між ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" та АТ "Укргазвидобування", з Додатками №№ 2, 4-9; Копії Специфікації № 1 (Додаток №1) до Договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) № УГВ498/30-21 від 16.12.2021; Копії Графіку поставки Товару (Додаток № 3) до Договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) № УГВ498/30-21 від 16.12.2021; Копії Повідомлення ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" № 075/65-22 від 25.02.2022 на адресу АТ "Укргазвидобування" про настання форс-мажорних обставин; Копії Наказу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" № 445 від 24.02.2022 "Про режим роботи підприємства в умовах воєнного стану" щодо тимчасового призупинення виробничої діяльності та оголошення простою в усіх структурних підрозділах з 24.02.2022; Копій Наказів ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" № 778 від 18.07.2022, № 927/1 від 09.08.2022, № 963/1 від 17.09.2022, № 1223 від 27.09.2022, № 1337 від 12.10.2022, № 1339 від 13.10.2022, № 1524 від 08.11.2022, № 338 від 01.03.2023, № 781/1 від 10.05.2023 про зупинку виробництва продукції в цехах підприємства, в зв'язку з обстрілами і необхідністю визначення їх наслідків; Копії Наказу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" № 783 від 20.07.2022 про заходи безпеки персоналу підприємства від збройних уражень у воєнний час, з Інструкціями щодо дій персоналу (Додатки 1, 2); Копії Наказу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" № 1646 від 28.11.2022 про оголошення простою внаслідок аварійної зупинки виробництва у зв'язку з аварійним відключенням світла; Копій документів на покупку 6-ти валкової правильної машини: Контракту № 20210102 від 01.02.2021, укладеного між ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" та Компанією SMS group S.р.А., Італія; Листа Компанії SMS group S.p.A. на адресу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" щодо неможливості виконання зобов'язань по Контракту № 20210102 від 01.02.2021, в зв'язку з вторгненням Російської Федерації до України; Копій документів на виготовлення (виробництво) безперервно литої заготовки: Договору підряду № 21/2051 від 20.12.2021, укладеного між ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь" та ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб"; Наказу ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь" № 70 від 24.02.2022 про тимчасове призупинення виробничої діяльності у всіх структурних підрозділах з 24.02.2022, в зв'язку з введенням воєнного стану; Повідомлення ТОВ "Металургійний завод "Дніпросталь" №66 від 28.02.2022 на адресу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" про настання форс-мажорних обставин; Копій Витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо відкриття Нікопольським РУП ГУНП України в Дніпропетровській області кримінальних проваджень: 12022041340000766 від 16.07.2022, 12022041340000770 від 18.07.2022, 12022041340000774 від 19.07.2022, 12022041340000890 від 09.08.2022, 12022041340000952 від 26.08.2022, 12022041340001049 від 17.09.2022, за фактами обстрілів військовими формуваннями рф з РСЗВ по території ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" за адресою: м.Нікополь, пр. Трубніков, 56; Копій Витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо відкриття СВ УСБУ у Дніпропетровській області кримінальних проваджень: 22022040000000248 від 27.09.2022, 22022040000000292 від 12.10.2022, 22022040000000295 від 13.10.2022, 22022040000000361 від 08.11.2022, 22023040000000096 від 29.01.2023, 22023040000000211 від 01.03.2023, 22023040000000375 від 10.05.2023 за фактами обстрілів збройними формуваннями рф з РСЗВ та ствольної артилерії по території ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб"; Копій Актів комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії № 344-352, №№ 1513-1517, №№ 1609-1612, №№ 1741-1746, №№ 1751-1753 за період з 2022 року по 27.12.2022; Копій Довідок ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" про кількість звільнених співробітників у період з 01.03.2022 по 31.12.2022 та увільнених, в зв'язку з призовом на військову службу, за період з 24.02.2022 по 31.12.2022; Описової частини до Заяви про засвідчення форс-мажорних обставин, поданої ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" до ДТПП, щодо укладення та виконання Договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) № УГВ498/30-21 від 16.12.2021; Довідки ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" № 1 від 04.08.2023 щодо стану виконання договірних зобов'язань за Договором №УГВ498/30-21 від 16.12.2021 з Реєстром видаткових накладних (арк.с. 122-123 в томі 3).

Часткове поновлення виробничої діяльності ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" відбувалося починаючи з 15.04.2022. При цьому після 15.04.2022 ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" мало змогу працювати лише в обмеженому режимі, оскільки час роботи у цій зміні використовувався не у повній мірі, адже частина часу кожної зміни втрачалася ще на зупинку усіх агрегатів, аби запобігти аваріям у час невикористання обладнання. Крім того, у випадку включення системи оповіщення про загрозу артилерійського обстрілу або ракетного удару, працівники також переводять обладнання у безпечний режим, та прямують до укриттів, де перебувають до повідомлення про відсутність небезпеки. Дані факти були підтверджені вищезазначеними в рішенні наказами (аркуш рішення 12).

Під час виконання Договору № УГВ498/30-21 від 16.12.2021 з Акціонерним Товариством "Укргазвидобування" без порушення умов договору було виконано та поставлено 3 980,72 тн продукції, а 6 198, 28 тн - поставлено з порушенням строків, зазначених у додатку до Договору.

Також відповідачем було надано Сертифікат Дніпропетровської торгово-промислової палати від 23.05.2024 № 1200-24-1034, яким засвідчено обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), які спричинили несвоєчасність постачання частини трубної продукції за Договором № УГВ498/30-21 від 16.12.2021. Сертифікат видано Дніпропетровською торгово-промисловою палатою. Вказаним Сертифікатом засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, які спричинили загальну військову мобілізацію, розташування ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" на території активних бойових дій, військові дії, а саме: обстріли з РСЗВ та ствольної артилерії, Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" місцезнаходження: проспект Трубніков, 56, місто Нікополь, Дніпропетровська область, щодо обов'язку (зобов'язання), а саме: поставити Труби сталеві безшовні насосно-компресорні Ш 73,02 х 5,51 мм гладкі з муфтами групи міцності Р-110, зазначені в Специфікації № 1 до Договору поставки трубної продукції (згідно з графіком) № УГВ498/30-21 від 16.12.2021, у термін до 15.04.2022, до 15.05.2022, до 14.06.2022, до 14.07.2022, за Договором поставки трубної продукції (згідно з графіком) № УГВ498/30-21 від 16.12.2021, укладеним з Акціонерним товариством "Укргазвидобування". Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили):

- дата настання: 24.02.2022;

- дата закінчення: 28.02.2023 (арк. с. 213-214 у томі 3).

Колегією суддів розцінюється критично доводи скаржника щодо необхідності залишення без розгляду долученого з порушенням процесуального строку доказу - Сертифікату Дніпропетровської торгово-промислової палати від 23.05.2024 № 1200-24-1034, оскільки станом на момент подання відзиву на позову заяву відповідачем зазначеного доказу не існувало, а отримав відповідач зазначений Сертифікат лише 23.05.2024 та вже на наступний день - 24.05.2024 Сертифікат був долучений до матеріалів справи.

На підтвердження наявності форс-мажорних обставин Відповідач додатково надав до матеріалів справи: копію наказу № 445 від 24.02.2022 про зупинення виробничої діяльності; повідомлення з електронної пошти від 01.03.2022; копію повідомлення №075/65-22 від 25.02.2022; копію листа № 2024/02.0-7.1 від ТПП України; довідку про дані поштового сервера; роздруківка повідомлення з електронної пошти від 17.03.2022; копію Повідомлення № 075/69-22 від 17.03.2022; копію накладної 0216061017; копії Актів комісійного обстеження майна, пошкодженого внаслідок збройної агресії № 344 від 12.08.2022, № 345 від 12.08.2022, № 346 від 12.08.2022, № 347 від 12.08.2022, № 348 від 12.08.2022, № 349 від 12.08.2022, № 350 від 12.08.2022, № 351 від 12.08.2022, № 352 від 12.08.2022, № 1513 від 09.09.2022, № 1514 від 09.09.2022, № 1515 від 09.09.2022, № 1516 від 09.09.2022, № 1517 від 09.09.2022, № 1609 від 20.10.2022, № 1610 від 20.10.2022, №1611 від 20.10.2022, № 1612 від 20.10.2022, № 1741 від 20.12.2022, № 1742 від 20.12.2022, №1743 від 20.12.2022, № 1744 від 20.12.2022, № 1745 від 20.12.2022, № 1746 від 20.12.2022, №1751 від 27.12.2022, № 1752 від 27.12.2022, № 1753 від 27.12.2022; висновок автотоварознавчого дослідження спеціаліста № 1223 від 31.01.2023; копії витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань 12022041340000766 від 16.07.2022, 12022041340000770 від 18.07.2022, 12022041340000774 від 19.07.2022, 12022041340000890 від 09.08.2022, 12022041340000952 від 26.08.202, 12022041340001049 від 17.09.2022, 22022040000000248 від 27.09.2022, 22022040000000292 від 12.10.2022, 22022040000000295 від 13.10.2022, 22022040000000361 від 08.11.2022, 22023040000000096 від 29.01.2023, 22023040000000211 від 01.03.2023, 22023040000000375 від 10.05.2023, копії наказів по ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" № 502 від 18.04.2022, № 778 від 18.07.2022, № 927/1 від 09.08.2022, № 963/1 від 17.09.2022, № 1223 від 27.09.2022, № 1337 від 12.10.2022, № 1339 від 13.10.2022, № 1524 від 08.11.2022, №1646 від 28.11.2022, копію повідомлення від ДТЕК про застосування графіку обмежень використання електричної енергії від 26.08.2022, Про введення в дію графіків обмеження споживання електричної потужності від 20.10.2022; Про введення в дію графіків обмеження споживання електричної енергії та електричної потужності від 28.10.2022; довідку щодо кількості звільненого персоналу ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" за період лютий-грудень 2022 року; довідку щодо кількості мобілізованого персоналу за період ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" за період лютий-грудень 2022 року; копію Рішення Ради оборони №2 від 22.02.2022 про запровадження комендантської години; копію Розпорядження Нікопольської військової адміністрації № 14 від 02.03.2022 про світломаскування; науково-правовий висновок фахівців у галузі права на запит ТОВ "Інтерпайп Ніко Тьюб" від 12.04.2024, лист від 02.08.2022 № 30.6-022-2730 щодо графіку поставок НКТ, статистику повітряних тривог Нікопольська територіальна громада; висновок науково-правової експертизи від 05.06.2024.

Згідно з витягом з ресурсу https://alarmmap.online/region/nikopolskyy-rayon/nikopolska-terytorialna-hromada/ статистики повітряних тривог по Нікопольській територіальній громаді за період від 24.02.2022 до 31.12.2022, тривалість дії повітряних тривог складає 3 місяці, 19 днів, 2 години, 36 хвилин (протягом 2022 року), тобто час впливу склав 34,86%. Отже, доступний час задля проведення господарсько-виробничої діяльності зменшився у даний період часу сумарно більше ніж на 34,86%, оскільки після сигналу тривоги працівники підприємства мали вжити заходів для зупинення виробництва, а після скасування сигналу тривоги заново запустити виробництво.

Враховуючи викладене, колегія суддів констатує, що у даній справі належним чином доведено, що неможливість належного виконання зобов'язань за договором спричинено саме обставинами непереборної сили. Також у даній справі наявний причинно-наслідковий зв'язок між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару за договором.

Слід також відзначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюють суди на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності, та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.

Крім того, частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Тлумачення як статті 3 Цивільного кодексу України загалом, так і пункту 6 цієї статті, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Загальні засади (принципи) цивільного права втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації так, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Главою 24 Господарського кодексу України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин урегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

Згідно із частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню (пункт 4.1 Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/24).

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина 1 статті 129 Конституції України). Аналогічний принцип закріплений у частині 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється на сферу виконання зобов'язань та на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають тою межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону. Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов'язків.

Справедливість як один із фундаментальних принципів права, який закладено безпосередньо в змісті права, в тих правовідносинах формою яких є право, передбачає готовність враховувати інтереси інших сторін, не зловживати своїми правами на шкоду їм, дотримуватися рівності в положенні учасників правовідносин.

Отже за своєю юридичною силою принцип справедливості є фактично імперативною нормою права (нормою відхилення від якої недопустиме), яка поряд з нормами цивільного права належить до механізму регулювання цивільних правовідносин.

Хоча така категорія, як справедливість, є оціночним поняттям та має властивість змінювати своє змістовне наповнення залежно від різних, як об'єктивних, так і суб'єктивних обставин, очевидним є те, що застосування такого принципу у визначенні наявності підстав для застосування штрафних санкцій відповідає меті та цілям такої міри відповідальності як стягнення неустойки.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд (статті 2, 7 цього Закону).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

У справі "Делькорт проти Бельгії", 07.01.1970, Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "надмірний формалізм" може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11.11.1996 у справі "Кантоні проти Франції", заява № 17862/91, § 31-32; від 11.04.2013 у справі "Вєренцов проти України", заява № 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22.11.1995 у справі "S. W. проти Сполученого Королівства", заява № 20166/92, § 36).

Пропорційність є однією зі складових верховенства права. Цей принцип спрямований на встановлення розумного балансу між необхідними у демократичному суспільстві випадками обмеження прав людини і легітимною метою такого обмеження.

Так, застосування принципу справедливості передбачено і нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, частиною 1 статті 6 якої гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу, що одним із елементів передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий розгляд справи судом є змістовне, а не формальне тлумачення правової норми (рішення від 23.10.1985 у справі "Бентем проти Нідерландів").

Правосуддя, за своєю суттю, визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 9 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування під час розгляду справи категорій стандартів доказування - правил, які дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Суд звертає увагу, що 17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким були, зокрема внесені зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, який, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та інші проти Швеції" звернув увагу, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосований Європейським судом з прав людини у рішенні від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України, в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір, виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 21.10.2011 у справі "Дія-97" проти України" зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що є очевидним, що Відповідач не мав можливості виготовляти та поставляти товар у тих обсягах та строки, в які виробляв і на які розраховував до 24.02.2022 і така неможливість була спричинена саме військовою агресією проти України, а не внаслідок власного прорахунку в підприємницькій діяльності Відповідача.

З огляду на викладене, доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються вищевикладеним.

За результатом апеляційного перегляду справи колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення, - рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2025 у справі №904/685/24, відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду таким, що підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

З підстав наведеного та керуючись статтями 2, 3, 13, 74 - 80, 129, 269, 270, 275 - 284, 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2025 у справі № 904/685/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2025 у справі №904/685/24 - залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Укргазвидобування".

4. Матеріали справи № 904/685/24 повернути до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена та підписана 02.03.2026.

Головуючий суддя Ю.В. Фещенко

Суддя Ю.А. Джепа

Суддя С.В. Мартинюк

Попередній документ

134453767

Наступний документ

134453769

Інформація про рішення:

№ рішення:	134453768
№ справи:	904/685/24
Дата рішення:	19.02.2026
Дата публікації:	03.03.2026
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Центральний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (23.03.2026)
Дата надходження:	23.03.2026
Предмет позову:	про стягнення штрафних санкції за договором поставки в загальному розмірі 124 830 886 грн 71 коп.

Розклад засідань:

Минулі засідання (14)

25.03.2024 11:15	Господарський суд Дніпропетровської області
16.12.2024 14:15	Центральний апеляційний господарський суд
25.02.2025 14:45	Центральний апеляційний господарський суд
06.05.2025 10:20	Касаційний господарський суд
20.05.2025 10:20	Касаційний господарський суд
15.07.2025 11:00	Господарський суд Дніпропетровської області
24.07.2025 12:30	Господарський суд Дніпропетровської області
28.08.2025 11:00	Господарський суд Дніпропетровської області
18.09.2025 10:30	Господарський суд Дніпропетровської області
30.09.2025 14:30	Господарський суд Дніпропетровської області
21.10.2025 14:30	Господарський суд Дніпропетровської області
04.11.2025 11:00	Господарський суд Дніпропетровської області
18.02.2026 15:30	Центральний апеляційний господарський суд
19.02.2026 15:30	Центральний апеляційний господарський суд