Справа №642/2062/22 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11кп/818/101/26 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.5 ст.111-1 КК України
26 лютого 2026 року м.Харків
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
- головуючого ОСОБА_2 ,
- суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
- при секретарі ОСОБА_5 ,
- за участю прокурора ОСОБА_6 ,
- захисника ОСОБА_7 ,
- обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Харкова в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні, обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_7 на вирок Ленінського районного суду м.Харкова від 12 липня 2024 року, -
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Петропавлівка Куп'янського району Харківської області, громадянина України, з повною вищою освітою, розлученого, перебуваючого у цивільному шлюбі, на момент вчинення кримінального правопорушення працюючого на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення «Сортувальний» митного поста «Куп'янськ» Харківської митниці, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
засуджено за ч.5 ст.111-1 КК України на 7 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, в тому числі Державній митній службі України, а також займати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності на строк 10 років, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
На підставі ст.54 КК України ОСОБА_8 позбавлено спеціального звання - радник митної служби ІІІ рангу.
Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції
Як установив суд, Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканою і не може бути змінена та використана без її згоди. Україна самостійно визначає адміністративно - територіальний устрій та порядок утворення національно - адміністративних одиниць.
Рішенням Конституційного Суду України № 3-зп від 11.07.1997 зазначено, що засади конституційного ладу в Україні закріплені у розділах І, ІІІ та ХІІІ Основного Закону України - Конституції України.
Зокрема положення статей 1 та 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократично, соціальною, правовою унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Згідно зі статтею 5 Конституції України, носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим) є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
Згідно зі статтею 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
На території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом. На території України не допускається розташування іноземних військових баз.
Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, ІV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншими міжнародно - правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним правовим діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об'єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об'єднаних Націй (далі - ООН).
До складу ООН входять Україна, Російська Федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об'єднаних Націй.
Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 9 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями - № 2131 (ХХ) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (ХХV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та № 3314 (ХХІХ) від 14 грудня 1974 року, що містить Визначення агресії, - установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов'язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ) серед іншого визначено, що ознаками агресії є:
- застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави;
- застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.
Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:
- вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;
- бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
- блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;
- напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;
- застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;
-дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;
- засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.
Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.
Порушуючи вказані норми президент російської федерації (далі - рф) ОСОБА_9 , а також інші представники влади рф, діючи всупереч вимогам пп. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларації Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил рф (дали - зс рф) на територію України.
Так, 24.02.2022 на виконання вищевказаного наказу військовослужбовці зс рф шляхом збройної агресії, із застосуванням зброї незаконно вторглись на територію України через державні кордони України в Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській та інших областях, і здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, житлові масиви та інші цивільні об'єкти, та здійснили окупацію частини території України, чим вчинили дії з метою змін меж території та державного кордону України усупереч порядку, встановленому Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.03.2022 № 2119-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було продовжено та який діє до теперішнього часу.
У частині 2 статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» зазначено, що Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Частиною 1 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Так, згідно з наказом Харківської митниці Державної митної служби України від 30.06.2021 № 10-о призначено з 01.07.2021 ОСОБА_8 на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення «Сортування» митного посту «Куп'янськ» Харківської митниці.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, після незаконного вторгнення на територію України збройних сил російської федерації, тобто після 24.02.2022, у невстановлений досудовим розслідуванням час, у громадянина України ОСОБА_8 , який перебував на тимчасово окупованій території Куп'янського району Харківської області, є працівником правоохоронного органу - Державної митної служби України, виник протиправний, кримінально караний умисел, направлений на добровільне зайняття у незаконних органах влади, створених російською федерацією на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора, посади, пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
З цією метою ОСОБА_8 , перебуваючи на території с. Петропавлівка Куп'янського району Харківської області, в період часу з початку липня 2022 року, точніший час в ході досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи свій протиправний кримінально караний умисел, добровільно надав згоду не встановленим представникам окупаційної адміністрації рф на призначення на посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території с. Петропавлівка Куп'янського району Харківської області.
В подальшому, ОСОБА_8 , у вказаний період часу, будучи призначеним представниками країни-агресора до незаконно створеного органу - «в. о. завідувача сектору житлово-комунального господарства Петропавлівської об'єднаної територіальної громади військової цивільної адміністрації Куп'янського району Харківської області» («исполняющим обязанности заведующего сектором ЖКХ Петропавловского территориального отдела ВГА, Купянского района Харьковской области»), займаючи вищезазначену «посаду», виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а саме: здійснював прийом документації та кореспонденції у незаконному органі влади, організовував роботу із прийому документів для отримання виплат рф місцевому населенню.
Крім того, ОСОБА_8 , діючи добровільно, за дорученням окупаційної влади, здійснював збір інформації та заяв від мешканців с. Петропавлівки, Куп'янського району Харківської області, з приводу вирішення питань організаційного та гуманітарного характеру, надавав обов'язкові для виконання вказівки про проведення ряду ремонтних та підсобних робіт підлеглим працівникам ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , зокрема щодо публічного поширення символіки держави-агресора у публічних місцях - фарбування споруд зупинок громадського транспорту в с. Петропавлівка Куп'янського району Харківської області в кольори державного прапору російської федерації - офіційного державного символу держави-агресора, - три рівновеликі горизонтальні смуги білого, синього та червоного кольорів. Тобто, ОСОБА_8 виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, обіймаючи посаду у незаконному органі влади, створеному представниками рф на тимчасово окуповані території Куп'янського району Харківської області.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ставить питання про скасування вироку у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та призначенням покарання, яке вочевидь не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості. Зазначив, що судом при призначенні покарання ОСОБА_8 не були враховані всі дані про особу обвинуваченого, який, не зважаючи на доведення його вини, не розкаявся, вину не визнав, не висловив жаль щодо вчиненого кримінального правопорушення, а навпаки всіляко намагався переконати суд у вчиненні ним відповідних дій під примусом. Зауважив, що будь-яких обставин, що пом'якшують покарання, судом не встановлено. Просить ухвалити новий вирок, яким призначити за ч.5 ст.111-1 КК України покарання ОСОБА_8 - 8 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, в тому числі Державній митній службі України, а також займати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності на строк 10 років, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна. На підставі ст.54 КК України позбавити ОСОБА_8 спеціального звання «радник митної служби ІІІ рангу».
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Указав, що:
-суд, зазначивши у вироку про те, що «всі свідки, які були допитані в судовому засіданні, повідомили, що їм не було відомо про те, що ОСОБА_8 був змушений зайняти керівну посаду в окупаційній владі села Петропавлівка під будь-яким фізичним або психічним тиском з боку будь-кого» допустив припущення та маніпуляцію, в зв'язку з тим, що жоден зі свідків в своїх показах не вказав на те, що їм було відомо, яку посаду обіймає ОСОБА_8 , а тим більш було це під примусом або ні;
-судом було зазначено у вироку факти, які не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, а саме, що ОСОБА_8 «здійснював прийом документації та кореспонденції у незаконному органі влади, організовував роботу із прийому документів для отримання виплат рф місцевому населенню»… та «надавав обов'язкові для виконання вказівки про проведення ряду ремонтних та підсобних робіт підлеглим працівникам ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , зокрема щодо публічного поширення символіки держави-агресора у публічних місцях», бо жоден з допитаних у судових засіданнях свідків, цих фактів не підтверджували, а навпаки вказували на те, що ОСОБА_8 працював разом зі всіма, отримуючи вказівки, щодо здійснення робіт, як і інші від ОСОБА_13 , будь-якого постійного місця роботи, або робочого кабінету не мав і відповідно ніяких документів приймати або оформлювати не міг;
-такі докази як «Трудовой договор» та «Распоряжение» не можуть бути безперечним доказом винуватості ОСОБА_8 .. Зауважив, що трудовий договір не має обов'язкових реквізитів, а саме: номеру, дати укладення, розміру винагороди за виконання обов'язків, підпису однієї із сторін, а також обов'язкового додатку до нього у вигляді посадових інструкцій, а з урахуванням наданих під час судового розгляду в суді першої інстанції показів обвинуваченого та інших свідків, достовірно й безперечно не встановлено, чи було відомо ОСОБА_8 , що він обіймає будь-яку посаду;
-висновки суду щодо наявності у діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України, зроблені судом на підставі припущень і не підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду, а частина викладених у вироку обставин не відповідає дійсності та об'єктивним доказам, які були досліджені в суді, зокрема показанням свідків.
Просить вирок змінити, визнати ОСОБА_8 винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.111-1 КК України та призначити мінімальне покарання визначене санкцією цієї статті.
В апеляційній скарзі, в редакції внесених доповнень, обвинувачений ОСОБА_8 посилається на однобічність судового розгляду, порушення норм діючого законодавства України, прав і основоположних свобод людини. Указав, що:
-стороною обвинувачення не було надано належних, допустимих та достовірних доказів його винуватості за ч.5 ст.111-1 КК України;
-він не займав посаду в.о. завідувача сектору житлово-комунального господарства Петропавлівської об'єднаної територіальної громади Куп'янського району Харківської області і заробітну плату не отримував;
-всі свідки сторони обвинувачення вказали, що ОСОБА_8 ніякої посади не займав, або їм не відомо про цю посаду;
-жоден із допитаних в залі суду свідків не вказував про пошук ним роботи, а також про те, що він приходив до ОСОБА_13 і намагався працевлаштуватись на роботу в сільську раду;
-суд залишив поза увагою його покази про те, що ОСОБА_13 неодноразово приходив до нього, у тому числі з військовими рф, пропонував посаду, надавав час для роздумів щодо її зайняття та попереджав, що в разі відмови ним будуть займатися військові рф і його пряма дорога до катівні. Вважає, що ці свідчення вказують на те, що на нього було здійснено як психологічний так і моральний тиск, що виключає, згідно з Женевською конвенцією про захист цивільного населення, можливість притягнення його до кримінальної відповідальності;
-свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 поясняли, що їхнім безпосереднім керівником був ОСОБА_15 і всі вказівки щодо виконання робіт надавалися ОСОБА_13 , а також ОСОБА_15 , і всі роботи виконувалися спільно з ним;
-суд не взяв до уваги його покази про виявлення у лісі військової техніки, причепів із боєкомплектами снарядів та зброї, які він разом із чоловіком ОСОБА_16 , а також ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_18 вивіз для збереження для ЗСУ, наражаючи при цьому себе та своїх рідних на небезпеку;
-під час деокупації він забезпечив доступ до бомбосховища, оповістив населення про його відкриття та організував необхідні умови для перебування в ньому. Зауважив, що завдяки бомбосховищу було врятовано і збережено не один десяток місцевих мешканців;
-до свого затримання він не намагався виїхати або переховуватись від правоохоронних органів;
-є військовозобов'язаним, перебуває на обліку у військкоматі, має категорію І, групу обліку СБУ, проходив службу в прикордонних військах з 1991 по 1994 роки;
-під час досудового розслідування прокурор обіцяв, що в разі визнання ним своєї вини може бути укладена угода з узгодженим покаранням із застосуванням ст. 75 КК України, однак останній свою обіцянку не виконав;
-перед судовими дебатами, на запитання головуючого судді, прокурор не заперечував проти застосування ст.75 КК України, якщо він не проситиме призначити покарання понад 5 років позбавлення волі;
-під час обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 30.11.2022, було виявлено та вилучено документи щодо роботи незаконно створених правоохоронних органів, у тому числі оригінал «Распоряжение военно-гражданской администрации Купянського района Харьковской области, Петровский территориальный отдел от 22.07.2022 №3», а також «Трудовой договор ОСОБА_8 », які, згідно з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 13.10.2022, вже були долучені до матеріалів кримінального провадження. Вважає, що зазначене ставить під сумнів занесену до протоколу проведення обшуку інформацію про документи, які були повторно виявлені.
Просить вирок скасувати та ухвалити рішення про виправдання ОСОБА_8 .
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні апеляційного суду прокурор підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Апеляційні скарги сторони захисту просив залишити без задоволення.
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 підтримали свої апеляційні скарги та просили їх задовольнити. Апеляційну скаргу прокурора просили залишити без задоволення.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, доводи прокурора, обвинуваченого, захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, кваліфікація його дій за ч.5 ст.111-1 КК України ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку і належним чином досліджених у судовому засіданні доказах та є правильними.
Доводи апеляційних скарг сторони захисту про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону не містять у собі необхідних та достатніх підстав для скасування вироку і спростовуються сукупністю доказів, а саме:
- показаннями свідка ОСОБА_12 , допитаного у судовому засіданні, який пояснив, що все своє життя мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . На початку війни офіційно працював підсобним робітником у Петропавлівській сільській раді. Головою територіальної громади була ОСОБА_19 . Коли до села зайшли російські військові, в них в селі почали робити спеціальні організації для благоустрою села. Демченко був керівником сільської ради під час окупації, до цього часу він там не працював. Наскільки йому відомо ОСОБА_20 на той час також робив кимось по екології, але він йому як робітник не підпорядковувався та ОСОБА_20 йому ніяких вказівок не давав, щодо роботи. Йому взагалі не відомо були у ОСОБА_20 в підпорядкуванні якісь робітники чи ні. ОСОБА_20 разом з ним косив бур'яни та красив автобусну зупинку та взагалі виконував такі саме підсобні роботи. Всі вказівки, що стосувались виконання робіт, він отримував від ОСОБА_13 та ОСОБА_21 . До окупації він не був знайомий з ОСОБА_20 , декілька разів бачив в селі, так як він був його односільчанином. Де ОСОБА_20 працював до війни він не знає. ОСОБА_21 був його однокласником до 3-го класу, де зараз знаходиться ОСОБА_21 йому не відомо. Чи приймав ОСОБА_20 документи від громадян на отримання гуманітарної допомоги він не знає. Заробітну плату видавав ОСОБА_13 , журнали/газети від агресора знаходились на столі в приміщенні укрпошти, хто їх там залишав йому не відомо. Він не бачив будь-якого робочого місця в адміністративних будівлях, яке належало ОСОБА_20 і лише бачив кабінет з прізвищем на таблички ОСОБА_13 ;
- показаннями свідка ОСОБА_22 , допитаної у судовому засіданні, яка пояснила, що з 23.09.2013 року працювала на посаді головного державного інспектора ВМО «Сортувальний» митного поста «Куп'янськ». З моменту початку війни, знаходилась на території м. Куп'янська, за місцем своєї реєстрації: АДРЕСА_2 . З ОСОБА_8 вони знайомі, тому як працювали на митниці. З чуток їй було відомо, що ОСОБА_8 під час окупації займався гуманітарною допомогою від окупантів, але особисто вона цього не бачила. Чим займався ОСОБА_8 під час окупації ще, вона не знає. На момент окупації вона не працювала, заробітну плату отримувала від своєї роботи на якій була у мирний час, гуманітарну допомогу під час окупації вона не отримувала. На початку окупації була створена група в якій було перераховано всіх чоловіків з їх роботи, цим займався ОСОБА_23 ;
- показаннями свідка ОСОБА_16 , допитаної у судовому засіданні, яка пояснила, що з 2010 року вона була обрана головою Петропавлівської селищної ради Куп'янського району Харківської області та працювала на цій посаді до 24.06.2022 року. Фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Після початку війни Петропавлівська селищна рада працювала в звичайному режимі та забезпечувала місцеве населення (близько 5000 осіб) всіма необхідними послугами. Заступником голови Петропавлівської селищної ради з 2019 року було призначено ОСОБА_13 . Під час окупації стала помічати, що ОСОБА_13 почав схилятись на співпрацю з окупаційною владою. У подальшому він відкрито почав співпрацювати з окупаційними військами рф. Починаючи з червня 2022 року він почав розвозити російську гуманітарну допомогу населенню с. Петропавлівка та агітувати місцеве населення за росію. В свою чергу вона починаючи з перших днів окупації не зупиняла здійснювати допомогу населення та надання послуг від Петропавлівської селищної ради. Їй стало відомо, що ОСОБА_13 неодноразово зустрічався з представниками окупаційної влади та наполягав на її усуненні від влади у Петропавлівській селищній раді. На початку липня 2022 року до неї додому приїхали військові рф та провели обшук, на той час вона була на виїзді у зв'язку з поривом водопостачання на території Петропавлівської громади. По прибуттю додому, від сусідів, вона дізналась, що військові рф забрали її чоловіка до ОСОБА_24 . По прибуттю до комендатури її одразу завели до підвалу та помістили у камеру. Пізніше дізналася, що чоловіка одразу відпустили. У комендатурї її протримали чотири дні. Їй пропонували співпрацювати з окупаційною владою, на що вона відмовилась. Після повернення, дізналась, що Петропавлівською селищною радою почав керувати ОСОБА_13 . Всі працівники Петропавліської селищної ради, окрім двох осіб відмовились від співпраці з окупантами та разом з нею більше не виходили на роботу. ОСОБА_13 переніс Петропавлівську селищну раду до колишньої будівлі Укрпошти. З часом, вона дізналась, що ОСОБА_13 призначив своїм заступником ОСОБА_25 .
ОСОБА_8 вона знає з дитинства, до війни він працював на митниці. З ОСОБА_20 під час окупації бачились майже кожного дня, з ним та зі своїм чоловіком ховали техніку, щоб вона не дісталась агресору. Їй особисто не відомо та ніхто не розповідав чи обіймав ОСОБА_20 якісь посади під час окупації. У всіх була можливість відмовитись виконувати доручення від агресорів. На території с. Петропавлівка техніки агресора не було, коли вони зайшли до села, то почали перефарбовувати зупинки у «триколор». Вона особисто бачила, як ОСОБА_8 особисто фарбував зупинки громадського транспорту у російськи триколори, на зупинці Кучарівка. Також бачила, як ОСОБА_8 здійснював видачу російської гуманітарної допомоги прямо з власного подвір'я за адресою: АДРЕСА_1 . Щоб хтось давав вказівку ОСОБА_20 на роздачу гуманітарної допомоги вона не бачила. Українську гуманітарну допомогу ОСОБА_20 не роздавав. Їй було відомо, що гуманітарну допомогу йому додому привозив ОСОБА_13 . Щоб ОСОБА_20 комусь видавав якісь вказівки чи приймав якісь документи вона не бачила, їй не відомо чому ОСОБА_20 не виїхав з села, на той час він мешкав зі своєю цивільною дружиною. Чому ОСОБА_20 пішов на співпрацю з агресором їй не відомо. Хто не пішов на співпрацю з агресором, вони отримували заробітну плату від України. Після відсторонення її від посади, вона постійно знаходилась вдома та займалась власними справами. 22 вересня 2022 року виїхала до м. Харкова де і знаходилась до звільнення Петропавлівської сільської ради;
- показаннями свідка ОСОБА_11 , допитаного у судовому засіданні, який пояснив, що все своє життя мешкає за адресою: АДРЕСА_3 . До початку війни офіційно працював електриком у Петропавлівській селищній раді. Головою Петропавлівської сільської ради була ОСОБА_19 . Після початку війни він також працював електриком. В червні 2022 року голова Петропавлівської сільської ради ОСОБА_19 відпустила його у відпустку за його проханням. В середині липня 2022 року до нього приїхав заступник голови Петропавлівської сільської ради ОСОБА_13 та викликав його на роботу для заміни насосу на водяній скважині, яка постачала воду до села. Через декілька днів до нього знову приїхав ОСОБА_13 та наказав йому виходити на роботу, хоча у нього ще була відпустка. Через це у них виникла з ним суперечка, в ході якої він пригрозив, що у разі не виходу на роботу за його сином приїдуть військові рф та заберуть його. Після цього він вимушений був вийти на роботу. Після виходу на роботу він дізнався, що окупаційною владою ОСОБА_13 було призначено в.о. голови Петропавлівської сільської ради. Наскільки йому було відомо ОСОБА_13 призначив ОСОБА_15 - в.о. начальника сектору адміністративно-господарського забезпечення. З липня 2022 року він вийшов на роботу до Петропавлівського територіального відділу. Робоче місце розташовувалось у приміщенні пожежної частини с. Петропавлівки. Його безпосереднім керівником був ОСОБА_21 . Заробітну плату він отримував від ОСОБА_13 купюрами рф. Фактично, він отримав заробітну плату лише один раз наприкінці серпня 2022 року. З ОСОБА_20 був знайомий, з ним були лише службові стосунки, наскільки йому відомо він усе життя мешкав у с. Петропавлівка, але він мало з ним спілкувався, чув, що до війни він працював на митниці. В кінці серпня 2022 року він побачив, що ОСОБА_8 працює, яку саме посаду займав ОСОБА_8 йому не відомо. Під час окупації він бачив, що ОСОБА_20 обрізав дерева, фарбував все, білив. Хто саме йому ці вказівки давав йому не відомо. Він не бачив, щоб ОСОБА_8 видавав гуманітарну допомогу. Гуманітарну допомогу від ОСОБА_20 він не отримував. Він бачив, що ОСОБА_8 був присутнім при фарбуванні зупинки в триколор. Він також жодного разу не бачив ОСОБА_20 в адміністративних приміщення де були робочі місця ОСОБА_13 та його зама ОСОБА_21 і ще декількох дівчат. Також він ні разу не бачив, щоб ОСОБА_20 віддавав комусь розпорядження або розпоряджався якимось майном;
- показаннями свідка ОСОБА_26 , допитаного у судовому засіданні, який пояснив, що з 2020 року працював на посаді головного державного інспектора ВМО «Сортувальний» митного поста «Куп'янськ». З моменту початку війни, знаходився на території м. Куп'янська, за місцем свого проживання. Увесь час окупації займався ремонтом автомобілів місцевих мешканців м. Куп'янська, так як мав таке хобі та потрібно було виживати. Ремонтом автомобілів займався разом з братом ОСОБА_27 за адресою його постійного місця проживання АДРЕСА_4 . Сусідом брата являється його колега ОСОБА_8 . З ОСОБА_20 вони знайомі, тому як працювали на митниці. В середині серпня 2022 року до його брата звернувся ОСОБА_8 та повідомив, що окупаційною владою організовується новостворена митниця, та просив цю інформацію, щоб брат передав йому. Коли він приїхав до брата, до них знову завітав ОСОБА_8 та запропонував йому взяти участь у створенні та роботі новоствореної окупаційної митниці. ОСОБА_8 розказав куди треба звернутися в м. Куп'янську з цього приводу, але йому було відмовлено, з приводу того, що він перебував під слідством. Більше він нікуди не ходив, і його нікуди не викликали. Зі слів брата він чув, що ОСОБА_8 працював у новоствореній окупаційною владою Петропавлівській сільській раді, яку він займав посаду йому не відомо, займався господарчими роботами, що він співпрацював з агресорами йому не відомо. Також зі слів брата йому було відомо, що ОСОБА_8 завідував видачою російської гуманітарної допомоги;
- показаннями свідка ОСОБА_10 , допитаного у судовому засіданні, який пояснив, що з 1990 року мешкає за адресою: АДРЕСА_5 . До початку війни неофіційно працював збірником меблі у магазині «Світ Меблі». У зв'язку із скрутним становищем та відсутністю можливості прогодувати родину був вимушений почати пошук роботи в с. Петропавлівка. В середині червня 2022 року звернувся до Петропавлівської сільської ради з метою отримання хоча б якоїсь роботи. Самопроголошеним головою Петропавліської сільської ради був ОСОБА_13 . Після виходу на роботу він дізнався, що окупаційною владою ОСОБА_13 було призначено в.о. голови Петропавлівської сільської ради. Наскільки йому було відомо ОСОБА_13 призначив ОСОБА_28 начальника сектору адміністративно-господарського забезпечення. З липня 2022 року він вийшов на роботу до Петропавлівського територіального відділу. Робоче місце розташовувалось у приміщенні пожарної частини с. Петропавлівки. Його безпосереднім керівником був ОСОБА_21 . Заробітну плату він отримував від ОСОБА_13 купюрами рф. Фактично, він отримав заробітну плату лише один раз наприкінці серпня 2022 року. З ОСОБА_8 був знайомий, з ним були лише службові стосунки, наскільки йому відомо він усе життя мешкав у с. Петропавлівка, але він мало з ним спілкувався, чув, що до війни він працював на митниці. В кінці серпня 2022 року він побачив, що ОСОБА_20 працює, яку саме посаду займав ОСОБА_8 йому не відомо. Він чув, що коли ОСОБА_13 обговорював, кого на які посади призначити, то ОСОБА_20 планували призначити на посаду начальника ЖКХ, але йому не відомо, чи був ОСОБА_20 на цю посаду призначений. ОСОБА_20 будь-яких вказівок на виконання робіт не давав та працював разом з ними;
- показаннями свідка ОСОБА_29 , допитаної у судовому засіданні, яка пояснила, що з 14.08.2000 року поступила на роботу до Куп'янської митниці Держмитслужби на посаду головний державний інспектор 08.11.2021 була звільнена з відділу митного оформлення «Сортувальний» митного поста «Куп'янськ» у зв'язку з не проходженням тестування. З моменту звільнення з митних органів офіційно не працювала. У зв'язку із скрутним фінансовим становищем вона почала шукати роботу на території м. Куп'янська. На початку серпня 2022 року до неї звернувся колишній колега ОСОБА_30 , та порадив разом з ним з'їздити до ОСОБА_31 щодо майбутнього працевлаштування. Він повідомив, що від ОСОБА_20 , дізнався, що окупаційною владою планується створення митниці. Необхідно було скласти резюме та подати список необхідних документів для працевлаштування. Після складання резюме вони поїхали здавати документи, але їй так ніхто і не зателефонував. З ОСОБА_20 вони знайомі, тому як працювали на митниці. З чуток їй було відомо, що ОСОБА_20 під час окупації займався гуманітарною допомогою від окупантів, але особисто вона цього не бачила. Чим займався ОСОБА_20 під час окупації вона не знає;
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62022170020000918 від 25.10.2022, відповідно до якого внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч.5 ст.111-1 КК України відносно головного державного інспектора відділу митного оформлення «Сортувальний» митного поста «Куп'янськ» Харківської митниці ОСОБА_8 (а.с.192 т.1);
- постановою про виділення матеріалів досудового розслідування від 25.10.2022 відповідно до якої із матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №62022170020000588 від 16.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України було виділено кримінальне провадження стосовно ОСОБА_8 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України (а.с.193-196 т.1);
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62022170020000588 від 16.08.2022, відповідно до якого внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст.111 КК України відносно деяких працівників Харківської митниці Державної митної служби України, які з початку збройної агресії рф проти України, тобто з 24.02.2022 надають допомогу представникам рф у проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, в умовах воєнного стану (а.с.199 т.1);
- рапортом оперуповноваженого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава ОСОБА_32 № 714 вн/15-08-2 від 15.08.2022 щодо можливого надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності працівниками Харківської митниці (а.с.200 т.1);
-копією доручення про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 62022170020000588 від 16.08.2022 за ч.2 ст.111 КК України (в порядку ст.40 КПК України) №588/вн-02-2 від 18.08.2022 (а.с.206-207 т.1);
- рапортом ст. оперуповноваженого в ОВС відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава ОСОБА_33 № 775ви/15-03-2 від 26.08.2022 з інформацією щодо особи ОСОБА_8 (а.с.209-215 т.1);
- рапортом слідчого ТУ ДБР ОСОБА_34 про внесення відомостей до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК Українине відносно ОСОБА_8 по кримінальному провадженню № 62022170020000868 від 13.10.2022 (а.с.216 т.1);
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62022170020000588 від 16.08.2022 (об'єднане кримінальне провадження) (а.с.222-223 т.1);
- рапортом ст. оперуповноваженого в ОВС відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Полтава від 13.10.2022 про затримання ОСОБА_8 13.10.2022 о 16-30 год. ( а.с.224 т.1);
- протоколом затримання від 13.10.2022 ОСОБА_8 в якості підозрюваного у вчиненні злочину, під час якого вилучено: паспорт, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, тимчасове посвідчення № НОМЕР_1 , посвідчення водія, довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, військовий квиток, мобільний телефон «ZTE Blade A7s» (а.с.225-229 т.1);
- micro-SD із записом затримання ОСОБА_8 (а.с.230 т.1);
- копією (далі російською) «Распоряжения Петропавловского териториального отдела Военно-гражданской администрации Купянского района Харьковской области » №3 от 22.07.2022 за підписом (далі російською) «И.о. Петропавловского териториального отдела Военно-гражданской администрации Купянского района Харьковской области ОСОБА_13 » о создании рабочей группы, в склад якої включено (далі російською )« и.о. заведующего сектором ЖКХ ОСОБА_8 », про свідчить його підпис в графі (далі російською) «Ознакомлен» (а.с.231-232 т.1);
- копією «Трудового договора», б/н, б/д з ОСОБА_8 про прийняття на роботу на посаду « и.о. заведующего сектором ЖКХ Петропавловского территориального отдела ВГА» (а.с.233-236 т.1);
- витягом з наказу від 30.06.2021 № 10-о, про призначення ОСОБА_8 на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення «Сортувальний» митного поста «Куп'янськ», з біографічною довідкою та випискою про трудову діяльність (а.с.237-239 т.1);
- листом про надання інформації № 7.4-1/-25/8.14/1432 від 02.12.2022 Харківської митниці про те, що службова перевірка щодо ОСОБА_8 не проводилась, щодо останнього вирішується питання порушення дисциплінарного провадження (а.с.240 т.1);
- дорученням про проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 918/вн-02-2 від 22.11.2022 про встановлення наявності у ОСОБА_8 нерухомого майна, цінних паперів, банківських рахунків, тощо та проведення огляду мобільних телефонів і флеш-носіїв, вилучених у обвинуваченого (а.с.241-242 а.с.1);
- інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта: у зазначених реєстрах відомості на особу РНОКПП НОМЕР_2 : житловий будинок за адресою - АДРЕСА_1 ;
- відповіддю на запит ГСЦ РСЦ МВС в Харківській області: інформація щодо реєстрації транспорту на ОСОБА_8 , зареєстровано УАЗ 452А 2445 (1976) (а.с.245 т.1);
- ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 29.11.2022 про накладення арешту на майно ОСОБА_8 : автомобіль УАЗ 452А 2445 (1976), 2/6 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.246-247 т.1);
- заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с.248-249 т.1);
- протоколом огляду від 26.11.2022 мобільного телефону «ZTE Blade A7s», з фототаблицею до нього (а.с.250-253 т.1);
- рапортом ст. оперуповноваженого в ОВС відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаваі, ОСОБА_35 про вилучення документів в ході проведеного обшуку в приміщенні Куп'янської окружної прокуратури Харківської області під час розслідування кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за № 620221700200001246 за правовою кваліфікацією- ч.2 ст.111 КК України, які мають значення у кримінальному провадженні № 62022170020000918 від 25.10.2022 (а.с.20 т.2);
- ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 08.12.2022 про надання тимчасового доступу до документів (що стали підставою проведення обшуку 30.11.2022 у приміщенні Куп'янської окружної прокуратури) (а.с.21-22 т.2);
- протоколом тимчасового доступу до речей і документів та додатком до протоколу (опис речей і документів, які були вилучені) від 08.12.2022; (а.с.23-25, т.2)
- копіями матеріалів кримінального провадження № 62022170020000146 від 14.03.2022 (а.с.26-27 т.2);
- копією клопотання про проведення обшуку від 28.11.2022 у кримінальному провадженні № 62022170020000146 від 14.03.2022 (а.с.32-35 т.2);
- копією ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 28.11.2022 у кримінальному провадженні № 62022170020000146 від 14.03.2022 про надання дозволу на проведення обшуку у приміщенні Куп'янської окружної прокуратури (а.с.36-38 т.2);
- копією протоколу обшуку від 30.11.2022 у кримінальному провадженні №62022170020000146 від 14.03.2022 у приміщенні Куп'янської окружної прокуратури (а.с.39-44 т.2);
- копією протоколу огляду речових доказів 30.11.2022 - 02.12.2022 у кримінальному провадженні № 62022170020000146 від 14.03.2022 («Распоряжение ВГА Купянского района Харьковской области № 3 от 22.07.2022» та «Трудовой договор» б/н, б/д з ОСОБА_8 про прийняття на роботу на посаду «и.о. заведующего сектором ЖКХ Петропавловского территориального отдела ВГА» - арк. протоколу огляду - 130) (а.с.45-46 т.2);
-копією постанови від 02.12.2022 у кримінальному провадженні
№ 62022170020000146 від 14.03.2022 про визнання речовим доказом та долучення до матеріалів кримінального провадження («Распоряжение ВГА Купянского района Харьковской области №3 от 22.07.2022» та «Трудовой договор» б/н, б/д з ОСОБА_8 про прийняття на роботу на посаду «и.о. заведующего сектором ЖКХ Петропавловского территориального отдела ВГА» - п.п. 1605, 1606, арк. постанови - 139) (а.с.47-48 т.2);
- копією ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 06.12.2022 у кримінальному провадженні № 62022170020000146 від 14.03.2022 про накладення арешту на тимчасово вилучене в ході обшуку 30.11.2022 у приміщенні Куп'янської окружної прокуратури майно, у т.ч. «Распоряжение ВГА Купянского района Харьковской области №3 от 22.07.2022» та «Трудовой договор» б/н, б/д з ОСОБА_8 про прийняття на роботу на посаду «и.о. заведующего сектором ЖКХ Петропавловского территориального отдела ВГА» (п.п. 1605, 1606, останній аркуш ухвали) (а.с.52-57 т.2);
- оригіналом «Трудового договора» б/н, б/д з ОСОБА_8 про прийняття на роботу на посаду «и.о. заведующего сектором ЖКХ Петропавловского территориального отдела ВГА», де стоїть його підпис (а.с.58-61 т.2);
- оригіналом «Распоряжения ВГА Купянского района Харьковской области №3 от 22.07.2022 о создании рабочей группы», до складу якої включено «и.о. заведующего сектором ЖКХ» ОСОБА_8 , на звороті «Ознакомлены», де серед інших ОСОБА_8 та стоїть його підпис (а.с.62 т.2);
- постановою про відбір зразків підпису та почерку для порівняльного дослідження від 02.12.2022 (а.с.63-64 т.2);
- протокол відібрання зразків для експертизи від 05.12.2022 (а.с.65-75 т.2);
- запитом в.о. начальнику Харківської митниці щодо надання документів, складених ОСОБА_8 (а.с.76 т.2);
- документами, необхідними для проведення почеркознавчої експертизи та супровідний лист на них № 7.14-1/25/8.14/4193 від 07.12.2022 (а.с.77-82 т.2);
- висновком почеркознавчої експертизи № СЕ-19/121-22/16883-ПЧ від 13.12.2022 згідно якого підпис від імені ОСОБА_8 «Распоряжение военно-гражданской администрации Купянского района Харьковской области Петропавловский территориальний отдел № от 22.02.2022 № 3, виконаний ОСОБА_8 . Два підписи від імені ОСОБА_8 на 4 аркуші в « Трудовом договоре № ____ «___»____2022 г. Купянска » с ОСОБА_8 виконані ОСОБА_8 (а.с.85-91 т.2);
- протоколом огляду від 16.12.2022 «Распоряжения ВГА Купянского района Харьковской области №3 от 22.07.2022 о создании рабочей группы» та «Трудового договора» з ОСОБА_8 з фототаблицею (а.с.93-96 т.2).
Вказані докази є належними та допустимими, логічними та послідовними, будь-яких процесуальних порушень при збиранні, дослідженні та оцінці доказів, які б ставили під сумнів правильність висновків суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів не вбачає.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що оригінали документів, а саме: «Распоряжение военно-гражданской администрации Купянського района Харьковской области, Петровский территориальный отдел от 22.07.2022 № 3» та «Трудовой договор ОСОБА_8 », нібито вже перебували в матеріалах кримінального провадження станом на 13.10.2022, є безпідставними та спростовуються протоколом обшуку від 30.11.2022, під час якого зазначені документи були виявлені та вилучені, після чого оглянуті 30.11.2022, 01.12.2022 та 02.12.2022.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що суд першої інстанції, зазначивши у вироку, нібито всі свідки повідомили про відсутність примусу щодо зайняття ОСОБА_8 керівної посади в окупаційній владі, допустив припущення та маніпуляцію з огляду на те, що жоден зі свідків у своїх показаннях не вказав, що їм було відомо, яку саме посаду обіймав ОСОБА_8 , є необґрунтованими.
Так, у вироку суду першої інстанції не міститься тверджень про те, що всі свідки підтвердили обізнаність щодо зайняття ОСОБА_8 певної посади в незаконному органі влади. Суд лише зазначив, що жоден із допитаних свідків не повідомив про те, що обвинувачений був змушений до цього будь-яким фізичним або психологічним тиском. Такий висновок є логічним і відповідає змісту наданих показань, в яких відсутні відомості про наявність будь-якого примусу або обставини, що свідчили б про відсутність добровільності у діях ОСОБА_8 .
Щодо доводів апеляційної скарги обвинуваченого про те, що на нього здійснювався психологічний та моральний тиск, зокрема з боку ОСОБА_13 та військових рф, то вони не підтверджені жодним іншим доказом, окрім власних тверджень обвинуваченого, які були належним чином оцінені судом першої інстанції. Жоден зі свідків не підтвердив таких обставин, а тому підстав вважати, що ОСОБА_8 виконував покладені окупаційною владою обов'язки не добровільно, а під фізичним примусом або впливом погроз з боку окупантів, колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що суд першої інстанції безпідставно зазначив у вироку факти, які взагалі не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, а саме, що ОСОБА_8 здійснював прийом документації, організовував прийом документів для виплат, а також надавав обов'язкові до виконання вказівки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 щодо поширення символіки держави-агресора, є необґрунтованими та спростовуються зібраними у справі доказами.
Так, хоча свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 прямо не підтверджували факт отримання вказівок від ОСОБА_8 , вони зазначали, що той виконував господарські роботи разом з ними, зокрема був присутнім при фарбуванні зупинки в триколор, і дійсно перебував у структурі органу, створеного окупаційною адміністрацією.
Водночас, факт виконання ОСОБА_8 організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій підтверджується письмовими доказами, зокрема:
-оригіналом «Трудовой договор», підписаного ОСОБА_8 , із зазначенням його як «и.о. заведующего сектором ЖКХ»;
-оригіналом «Распоряжение» №3 від 22.07.2022, яким ОСОБА_8 включений до робочої групи;
-висновком почеркознавчої експертизи, що підтверджує справжність підписів обвинуваченого на зазначених документах.
У сукупності з показаннями свідків ці докази свідчать не лише про формальне призначення ОСОБА_8 на посаду, а й про фактичне виконання ним функцій, притаманних цій посаді.
Що стосується тверджень апеляційної скарги захисника про відсутність у ОСОБА_8 постійного робочого місця або службового кабінету, то вони не мають правового значенням для встановлення складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України. Закон встановлює відповідальність за факт добровільного зайняття посади та виконання функцій, незалежно від наявності матеріального забезпечення умов праці або службових приміщень.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника про те, що «Трудовой договор», «Распоряжение» не містять деяких реквізитів, то в даному випадку це не є підставою для визнання цих документів, як доказів, недопустими.
Так, зазначені документи містять фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, тобто вони відповідають критеріям, встановленим ст.84 КПК України, були отримані у передбаченому КПК України порядку, а тому, згідно приписів ч.1 ст.86 КПК України,- є допустимими доказами.
Належним чином дослідивши і оцінивши зібрані у кримінальному провадженні докази, у їх сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку про добровільне зайняття ОСОБА_8 посади пов'язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно господарських функцій, у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території і правильно кваліфікував його дії за ч.5 ст.111-1 КК України.
Вважати цей висновок неправильним, як про це зазначено в апеляційних скаргах сторони захисту, підстав не вбачається.
Яких-небудь даних, які б свідчили про необ'єктивність, упередженість органів розслідування або суду, не встановлено.
Істотних порушень норм кримінального процесуального закону, які могли б вплинути на правильність висновків суду і були б підставою для скасування вироку, також не вбачається.
Посилання в апеляційній скарзі обвинуваченого на обставини, які, на його думку, характеризують його з позитивного боку, не спростовують зібрані докази вини та не виключають складу кримінального правопорушення у його діях.
Покарання ОСОБА_8 призначене відповідно до вимог ст.65 КК України з урахуванням характеру і ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та всіх даних про його особу, воно є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Ленінського районного суду м.Харкова від 12 липня 2024 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні, обвинуваченого ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення,а засудженим - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий:
Судді: