Справа № 203/55/26
Провадження № 3/0203/176/2026
іменем України
02.03.2026 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Смольняков О.О., розглянувши матеріали, що надійшли від УПП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.3 ст.126 КУпАП,
встановив:
До Центрального районного суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.126 КУпАП серії ЕПР1 № 545305 від 19.12.2025 року, за яким 19.12.2025 року, о 16 год. 55 хв., за адресою місто Дніпро, вул. Володимира Антоновича, 22, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21103, НОМЕР_1 , відносно якого встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами постановою 52393040 від 28.09.2016 Новокодацький ВДВС у місті Дніпро Південно-Східного мужрегіонального управління МУМЮ (місто Дніпро), чим ОСОБА_1 порушив п.10 ст.15 ЗУ «Про дорожній рух».
В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про місце та час розгляду справи не з'явився.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
На підставі ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки дане адміністративне правопорушення не відноситься до категорії правопорушень, де явка особи, відповідно до вимог КУпАП визнається обов'язковою.
Дослідивши матеріали додані до протоколу, приходжу до наступного висновку.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
За ч. 3 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Вказаний склад адміністративного правопорушення присутній у тому випадку, коли в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суб'єктивна сторона виражається у формі умислу. Тобто, коли ця особа знає про встановлені обмеження, винесені повноважним процесуальним документом службової особи, зокрема, державного виконавця у вигляді постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобам.
Статтею 71 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці. Вказана постанова надсилається сторонам виконавчого провадження для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами надсилаються рекомендованим поштовим відправленням і боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Із вищевикладеного вбачається, що перевіряючи наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, працівник поліції був зобов'язаний перевірити: наявність постанови державного виконавця про обмеження ОСОБА_1 у праві керування ним транспортними засобами; факт обізнаності ОСОБА_1 про наявність відносно нього постанови державного виконавця про його обмеження у праві керування ним транспортними засобами; наявність чи відсутність постанови про скасування заходів примусового виконання рішень.
При наявності у справі лише протоколу про адміністративне правопорушення та копії постанови держаного виконавця щодо накладення стягнення у виді обмеження у праві керування, за відсутності доказів в обізнаності ОСОБА_1 про накладене на нього стягнення та отримання ним копії постанови держаного виконавця, є недостатнім для доведення наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.
Водночас, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено рапорт поліцейського, однак Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а дійшов висновку, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень, у разі відсутності будь-яких інших належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення особою інкримінованого їй адміністративного правопорушення, оскільки фіксує події з позиції зацікавленої особи.
Окрім того, суд звертає увагу, що до протоколу про адміністративне правопорушення не додано зазначений у ньому технічний засіб з відеозаписом, що унеможливлює встановлення судом обставин, які б довели факт обізнаності ОСОБА_1 , щодо накладеного на нього тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, у разі якщо після перегляду відеозапису суд мав би змогу дійти такого висновку поза розумним сумнівом.
За змістом ст.252 КУпАП та загальних норм Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 62 Конституції України та ст. 7 КУпАП, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, у зв'язку з чим відповідно до п. 1ст. 247 КупАП провадження у справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 247 КУпАП, -
постановив:
Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , за ч.3 ст.126 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.О. Смольняков