Справа № 643/11408/20 Головуючий суддя І інстанції Задорожна А. М.
Провадження № 22-ц/818/66/26 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: довічного утримання, з них
12 лютого 2026 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах
судді-доповідача Яцини В.Б.
суддів колегії Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Шевцової К.Є.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Царьова Романа Валерійовича про призначення повторної судово-психіатричної експертизи при розгляді апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Царьова Романа Валерійовича на рішення Московського районного суду м. Харкова від 05 грудня 2024 року, у справі № 643/11408/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Зубарєв Ігор Юрійович, про визнання недійсними договорів довічного утримання та заповіту,-
Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 05 грудня 2024 року позов задоволено.
Визнано договір довічного утримання, укладений між відчужувачем ОСОБА_3 та набувачем ОСОБА_1 від 25.05.2020, який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Зубарєвим Ігорем Юрійовичем, за реєстровим № 1335, недійсним.
Припинено право власності ОСОБА_1 на частку квартири номер АДРЕСА_1 , житловою площею 28, 2 кв.м, загальною площею 49, 6 кв.м., яка в цілому складається з двох кімнат.
Поновлено право власності за ОСОБА_3 на частку квартири номер АДРЕСА_1 , житловою площею 28, 2 кв.м, загальною площею 49, 6 кв.м., яка в цілому складається з двох кімнат.
Визнано недійсним заповіт, укладений від імені ОСОБА_3 , від 29.04.2020, який посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Зубарєвим Ігорем Юрійовичем за реєстровим № 1207, 1208.
Визнано чинним заповіт від імені ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений 09.03.2005, державним нотаріусом Одинадцятої Харківської державної нотаріальної контори, Тимофієвою Т.О., реєстровий № 1-292.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 1 721 (одна тисяча сімсот двадцять одна) грн 60 коп.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Царьов Р.В. посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Під час розгляду скарги у судовому засіданні від представника ОСОБА_1 - адвоката Царьова Р.В. надійшло клопотання, в якому просять призначити повторну судово-медичну експертизу у Київському міському центрі судово-психіатричної експертизи, за адресою 04080, м.Київ, вул.Кирилівська, 103А.
На вирішення експерта, поставити наступні питання
1)Чи міг стан здоров'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в момент укладання договору довічного утримання з ОСОБА_1 , 25 травня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Зубарєвим І.Ю. та заповіту, укладеного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та його мислительні та психологічні властивості поліпшитись, порівняно з періодом з 01.01.2020 року по 25.05.2020 року, коли ОСОБА_3 переніс ряд захворювань проходив відповідне лікування та постійно вживав ліки, до того рівня, що в нього сформувалось чітке розуміння природи угоди та її правових наслідків.
2)Чи мали ліки, які вживав ОСОБА_3 та проведене лікування, в період з 01.01.2020 по 25.05.2020, вплив на його свідомість та вольові властивості, на його поведінку, розуміння дійсності та чи мав він можливість внаслідок вживання даних ліків та проведеного лікування , розуміти значення своїх дій та керувати ними.
3)Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Заява обґрунтована тим, що наявні у справі висновки експерта були прийняті упереджено, не базуються на всебічному дослідженні матеріалів справи, гуртуються на припущенням.
Вважає, що експертом складений висновок без урахування тієї обставини, що ОСОБА_3 в період з того моменту, коли він тяжко захворів та переніс інсульт в січні 2020 року, знаходився на стаціонарному лікуванні, до моменту укладання заповіту 29.04.2020рю та посвідчення договору 25.05.2020, тому мав можливість одужати та його стан здоров'я стабілізувався, а це не було враховано експертом при винесенні висновку.
Вказує, що в момент догляду експертом, а саме 21.05.2021 року не було звернуто уваги на стан та поведінку ОСОБА_3 та в матеріалах справи відсутні докази того, що стан його здоров'я поліпшився, стабілізувався, внаслідок чого він мав можливість контролювати свої дії, та звітувати на них. На якій підставі експерт зробив свої припущення щодо ОСОБА_5 у висновку не йдеться.
Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, учасників справи вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.
Відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв'язку з положеннями ст. 44 Кодексу має використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства, визначеного ст. 2 ЦПК України.
У статті 77 ЦПК України визначено, що:
1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
2. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
3. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
4. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
За правилом ч.ч. 2, 3 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи №251 від 21.05.2021 складеного КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3№ Кобилкін І.Н., за представленими даними в момент укладення договору довічного утримання 25.05.2020 та в момент укладення заповіту 29.04.2020 виявляв ознаки хронічного, стійкого психічного розладу у формі судинної деменції. ОСОБА_3 за представленими даними, в момент укладення заповіту 29.04.2020 за своїм психічним станом був не здатним усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Вирішення питання №2, №3 ухвали не є компетенцією. Судово-психіатричної експертизи.
Об'єктивних медичних даних на спростування цього висновку матеріали справи не містять, а наявність одних лише сумнівів відповідачки не є достатньою підставою для призначення нової експертизи.
У суді апеляційної інстанції була допитана свідок ОСОБА_6 яка працює лікарем терапевтом . Вона повідомила суду апеляційної інстанції про те, що ніякої неадекватної поведінки у нього не спостерігала.
Колегія суддів не вважає, що ці покази свідка ОСОБА_6 , яка не лікарем-психіатром та не досліджувала його психічний стан, не є достатнім підтвердженням аргументів представника ОСОБА_1 - адвоката Царьова Р.В. щодо сумнівів у достовірності чи обґрунтованості вже проведеної судово-психіатричної експертизи.
Отже, відповідач не довів, що призначення судової експертизи у даному випадку відповідає визначених у ст.ст. 77, 84, 367 ЦПК України критеріям щодо їх належності до предмету доказування та вчасного розкриття доказів у суді першої інстанції, тому суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання, матеріали справи містять достатньо доказів для розгляду по суті доводів апеляційної скарги та наведених проти них заперечень.
Керуючись ст. ст. 14, 55, 365, 366 ЦПК України, колегія суддів
Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Царьова Романа Валерійовича про призначення повторної судово-психіатричної експертизи - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її ухвалення, касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді колегії Ю.М. Мальований.
О.Ю. Тичкова.