Справа №452/237/26
Провадження №1-кп/452/246/2026
27 лютого 2026 року м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Самбірського міськрайонного суду Львівської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026142290000007від 21 січня 2026 року, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Задністря Самбірського району Львівської області, українця, громадянина України, що має середню освіту, не одруженого, дітей не маючого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 12 квітня 2021 року Самбірським міськрайонним судом Львівської області за ч.2 ст.185 Кримінального кодексу України (далі - КК України) та ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, із застосуванням ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці; звільнений 15 серпня 2024 року з державної установи «Катеринівська виправна колонія №46» Рівненської області по відбуттю строку покарання, -
по обвинуваченню в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ст.395 КК України, -
Постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 06 березня 2025 року ОСОБА_4 встановлено адміністративний нагляд терміном на один рік із застосуванням обмежень, а саме, заборони виходити з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. з будинку (квартири) за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , заборони виїжджати за межі м. Самбора та Самбірського району Львівської області без відповідного дозволу Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі - Самбірський РВП), а також із зобов'язанням з'являтися на реєстрацію в Самбірський РВП два рази на місяць, а саме першу і третю середу кожного місяця.
Разом з тим, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на ухилення від адміністративного нагляду, будучи 18 березня 2025 року ознайомленим із встановленими судом обмеженнями та попередженим про кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду, в порушення вимог, встановлених п.«в» ч.1 ст.9 Законом України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» від 01 грудня 1994 року за №264/94-ВР (далі - Закон), 09 січня 2026
року та 21 січня 2026 року не прибув в Самбірський РВП для реєстрації та у період з 10 грудня 2025 року по 26 січня 2026 самовільно, без повідомлення про це працівників Самбірського РВП, залишив місце свого проживання та виїхав за межі Самбірського району Львівської області. Крім цього, ОСОБА_4 не перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. 22 жовтня 2025 року, 25 жовтня 2025 року, 07 листопада 2025 року, 04 грудня 2025 року, 22 грудня 2025 року, 28 грудня 2025 року, 11 січня 2026 року.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, підтвердивши при цьому обставини, викладені в обвинувальному акті та вироку суду.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 суду пояснив, що дійсноу період з 10 грудня 2025 року по 26 січня 2026 року самовільно, без повідомлення про це працівників Самбірського РВП, які здійснювали щодо нього адміністративний нагляд, залишив місце свого проживання та виїхав за межі Самбірського району Львівської області на роботу не повідомивши, про це працівників поліції, а також 09 січня 2026 року та 21 січня 2026 року не прибув в Самбірський РВП для обов'язкової реєстрації. Крім того, вказав, що дійсно 22 жовтня 2025 року, 25 жовтня 2025 року, 07 листопада 2025 року, 04 грудня 2025 року, 22 грудня 2025 року, 28 грудня 2025 року, 11 січня 2026 року при перевірці з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. був відсутній за місцем свого проживання.
Обвинувачений ОСОБА_4 не оспорював час, місце, спосіб та інші обставини вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, у вчиненому щиро покаявся, прохав суд суворо його не карати.
Суд вважає, що показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин вчиненого кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження, а саме, прокурор також не оспорював фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проведено в межах обвинувачення, висунутого ОСОБА_4 , який обмежено допитом обвинуваченого, а також вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального проступку в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.
Ці докази свідчать про те, що ОСОБА_4 самовільно залишив місце проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, тому суд прийшов до висновку про правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ст.395 КК України, в межах пред'явленого обвинувачення.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, що ним вчинено кримінальний проступок.
З даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 вбачається, що він має визначене і постійне місце проживання, не одружений, дітей не має, не працює, має тимчасові доходи від виконання робіт по найму, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, не є особою пенсійного віку та не є особою з інвалідністю, раніше неодноразово судимий, останній раз був засуджений 12 квітня 2021 року Самбірським міськрайонним судом Львівської області за ч.2 ст.185 КК України та ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, із застосуванням ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці та звільнений 15 серпня 2024 року по відбуттю строку покарання.
Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 ,суд враховує його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 ,суд не вбачає.
З урахуванням наявності однієї обставини, що пом'якшує покарання, та за відсутності обставин, які його обтяжують, враховуючи особу обвинуваченого, його сімейний та майновий стан, а також стан здоров'я, що він в цілому по матеріалах справи характеризується посередньо, враховуючи його відношення до вчиненого кримінального проступку, щире каяття, атакож з урахуванням позиції прокурора щодо призначення покарання, суд, керуючись стст.61,65-67 КК України, знаходить можливим призначити ОСОБА_4 за вчинення кримінального проступку, передбаченого ст.395 КК України, покарання у виді обмеження волі на певний строк в мінімальних межах, передбачених санкцією частини статті, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Разом з тим, враховуючи ступінь тяжкості кримінального проступку, скоєного ОСОБА_4 , дані про його особу, а також враховуючи думку прокурора, суд, керуючись ст.75 КК України, прийшов до висновку про можливість звільнення його від відбування покарання у виді обмеженя волі з випробуванням на певний строк з покладенням на нього обов'язків, передбачених пп.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України.
При цьому, суд не вбачає підстав для призначення ОСОБА_4 по інкримінованому кримінальному проступку більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.
Потерпілих від кримінального проступку не має.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'явлено.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався.
На підставі викладеного, керуючись стст.368,370 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст.395 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 (одного) року.
Відповідно до стст.75,76 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі звільнити з випробуванням строком на 1 (один) рік, зобов'язавши періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань
пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання судовим рішенням законної сили, - не застосовувати.
Речові докази:
- DVD-R диск із відеозаписом із нагрудної камери працівникаСамбірського РВП ГУНП у Львівській області, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.
На вирок учасниками судового провадження можуть бути подані апеляційні скарги до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції - Самбірський міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_1