24 лютого 2026 року
м. Черкаси
Справа № 5026/482/2012
Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши скаргу боржника Крижевського Андрія Володимировича на бездіяльність державного виконавця у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Баядера Логістик"
до Фізичної особи-підприємця Крижевського Андрія Володимировича
про стягнення 134923,77 грн,
1. 08.05.2012 Господарський суд Черкаської області у справі №5026/482/2012 ухвалив затвердити укладену сторонами мирову угоду від 08.05.2012, згідно умов якої:
"Відповідач (Фізична особа-підприємець Крижевський Андрій Володимирович, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) визнає, що його заборгованість перед позивачем (Товариство з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик", вул. Озерянівська, 2, м. Горлівка, Донецька область, 84601, ідентифікаційний код 35871504) станом на день укладення цієї мирової угоди становить 113945,00 грн та зобов'язується оплати позивачу пеню в сумі 4422,79 грн. та інфляційні в сумі 579,97 грн.
Позивач відмовляється від стягнення з відповідача штрафу в сумі 8119,64 грн. та 20% річних в сумі 5802,71 грн.
Погашення боргу в сумі 113945,00 грн. здійснюється відповідачем згідно відповідного графіку платежів: до 01.07.2012 - 8000,00 грн; до 01.08.2012 - 8000,00 грн; до 01.09.2012 - 14000,00 грн; до 01.10.2012 - 14000,00 грн; до 01.11.2012 - 20000,00 грн; до 01.12.2012 - 20000,00 грн; до 01.01.2013 - 29945,00 грн.
Погашення пені в сумі 4422,79 грн здійснюється не пізніше ніж через 6 (шість) місяців з дати затвердження судом цієї мирової угоди.
Погашення інфляційних збитків в сумі 579,97 грн здійснюється не пізніше ніж через 3 (три) місяці з дати затвердження судом цієї мирової угоди.
Позивач заявляє, що з моменту підписання цієї мирової угоди та у випадку належного її виконання він не матиме жодних майнових претензій до відповідача з приводу заборгованості, погашення якої є предметом цієї мирової угоди та гарантує, що після підписання цієї мирової угоди він у межах прав, наданих йому як стороні у справі, вживатиме заходів, спрямованих припинення провадження у справі.
Позивач та відповідач домовилися, що судові витрати (судовий збір в сумі 2698,42 грн), пов'язані з поданням позову позивачем покладаються на відповідача та підлягають оплаті останнім на користь позивача не пізніше, ніж через 15 (п'ятнадцять) банківських днів з дати затвердження судом цієї мирової угоди.
Позивач та відповідач заявляють, що ні в процесі укладення цієї мирової угоди, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права будь-яких третіх осіб".
2. 08.05.2012 суд ухвалив припинити провадження у справі в зв'язку з затвердженням мирової угоди. Ухвала суду набрала законної сили 08.05.2012.
3. 08.01.2026 боржник ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Черкаської області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця
4. 14.01.2026 суд ухвалив скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця залишити без розгляду у зв'язку з тим, що скаржник пропустив встановлений законом строк для подання скарги та одночасно зі скаргою не звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку на подання скарги.
5. 10.02.2026 боржник повторно звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця. Одночасно з поданням скарги боржник звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку на подання скарги на бездіяльність державного виконавця. (а.с. 50-51)
6. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання скарги скаржник вказав, що пропустив строк з поважних причин, оскільки з 17.03.2025 є військовослужбовцем Збройних Сил України, у підтвердження чого подав довідку від 20.01.2026 №154.
7. У скарзі від 10.02.2026 на бездіяльність державного виконавця боржник просив:
- зняти арешт з всього нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ), накладений постановою Центрального відділу ДВС міста Черкаси ГТУЮ в Черкаській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 17.03.2016 у межах виконавчого провадження №34412051, номер запису про обтяження 13728100;
- зняти арешт з 17/300 частини будинку житловою площею 137,8 кв. м, реєстраційний номер 163240971101, місцезнаходження АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), накладений постановою Центрального відділу ДВС міста Черкаси ГТУЮ в Черкаській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 10.10.2017 у межах виконання виконавчого провадження №34412051, номер запису про обтяження 22752973. (а.с. 52-54)
8. В обґрунтування скарги скаржник зазначив, що виконав ухвалу суду від 14.01.2026 у справі №5026/482/2012 повністю, сплатив повністю виконавчий збір, проте державний виконавець не зняв арешт з майна боржника у виконавчому провадженні №34412051. 23.09.2025 боржник звернувся до державного виконавця із заявою про зняття арешту з майна боржника. 16.10.2025 державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовив у задоволенні заяви про зняття арешту. 20.10.2025 державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надіслав боржнику відповідь, у якій вказав, що виконавче провадження перебувало на виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) і завершено вказаним відділом. Отже, зняття арешту належить до юрисдикції Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
9. 18.02.2026 суд ухвалив поновити ОСОБА_1 строк на подання скарги на бездіяльність державного виконавця. Суд ухвалив скаргу на бездіяльність державного виконавця призначити до розгляду в судовому засіданні о 15:00 хв. 24.02.2026.
10. Ухвалу суду про призначення судового засідання суд надіслав скаржнику, стягувачу та Другому відділу ДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ), яку 18.02.2026 доставлено до їх електронних кабінетів в ЄСІТС. (а.с. 97-98)
11. 23.02.2026 Другий відділ ДВС у м. Черкаси ЦМУ МЮ (м. Київ) подав до клопотання, у якому просив розглянути скаргу на бездіяльність державного виконавця на розсуд суду та без участі його представника. (а.с. 99)
12. 23.02.2026 скаржник подав до суду заяву, у якій просив скаргу розглянути без його участі та представника, скаргу підтримав повністю. (а.с. 102)
13. 24.02.2026 у судове засідання представники скаржника, стягувача та Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси не з'явилися.
14. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (пункт 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
15. Відповідно до частини 1 статті 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у двадцятиденний строк з дня прийняття її до розгляду у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
16. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (частини 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України).
17. Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов'язковою, суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представників скаржника, стягувача та Другого відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси.
18. Розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, суд дійшов висновку скаргу задовольнити.
19. Відповідно до частини першої статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
20. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".
21. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
22. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження").
23. Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.
24. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").
25. Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (виконавчих документів), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню врегульовані Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.20212 № 512/5 (у редакції наказу МЮУ від 29.09.2015 №2832/5) (надалі - Інструкція).
26. 21.09.2012 державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси ГТУЮ в Черкаській області виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №34412051 з виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 08.05.2012 у справі №5026/482/2012. (а.с. 60-61)
27. 17.03.2016 державний виконавець Центрального відділу ДВС Черкаського МУЮ у виконавчому провадженні №34412051 виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої наклав арешт на все майно ОСОБА_1 . (а.с. 62)
28. 10.10.2017 державний виконавець Центрального відділу ДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області у виконавчому провадженні №34412051 виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої наклав арешт на 17/300 частини будинку житловою площею 137,8 кв. м, реєстраційний номер 163240971101, місцезнаходження: АДРЕСА_2 , яка належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення 113945,00 грн. (а.с. 63)
29. 26.11.2018 стягувач ТОВ "Баядера Логістик" звернувся до Центрального відділу ДВС міста Черкаси ГТУЮ в Черкаській області із заявою №111, у якій повідомив, що не має претензій до боржника у виконавчому провадженню №34412051 та просив повернути виконавчий документ стягувачу без виконання. (а.с. 64)
30. 18.01.2019 державний виконавець Центрального відділу ДВС міста Черкаси ГТУЮ в Черкаській області у виконавчому провадженні №34412051 виніс постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у розмірі 11394,50 грн. (а.с. 65)
31. 24.09.2019 державний виконавець Центрального відділу ДВС міста Черкаси ГТУЮ в Черкаській області виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №60144353 з виконання постанови №34412051 від 18.01.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави виконавчого збору у розмірі 11394,50 грн. (а.с. 66)
32. 15.08.2024 ОСОБА_1 виконав постанову державного виконавця та сплатив на користь держави виконавчий збір у розмірі 11394,50 грн на підставі платіжної інструкції №0.0.3823404279.1. (а.с. 67)
33. 23.08.2024 державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у межах виконання виконавчого провадження №60144353 виніс постанову про закінчення виконавчого провадження. (а.с. 68)
34. 23.09.2025 ОСОБА_1 звернувся із заявами до Першого відділу та Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна боржника. (а.с. 69-70, 71-72)
35. 16.10.2025 Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси надіслав ОСОБА_1 лист №18509/26.21-49, у якому підтвердив факт повного фактичного погашення виконавчого збору в розмірі 11394,50 грн, яке перебувало на виконанні Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси та завершене 23.08.2024. Також Другий відділ ДВС відмовив у задоволенні заяви про зняття арешту у зв'язку з тим, що на його виконанні перебували виконавчі провадження №37515240, №37515055, №10584998, №11030644. З метою погашення заборгованості у вказаних виконавчих провадженнях Другий відділ ДВС просив здійснити оплату у сумі 33840,78 грн. Крім того, повідомило, що відповідно до частини 5 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" арешт може бути знятий за рішенням суду. (а.с. 73)
36. 20.10.2025 Перший відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси надіслав скаржнику лист №145216, у якому вказав, що виконавче провадження №34412051 з виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 08.05.2012 у справі №5026/482/2012 перебувало на виконанні в Другому відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси, останнім і завершено, в зв'язку з чим зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 належить до юрисдикції Другого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). (а.с. 74-75)
37. Відповідно до частини 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону; 10) отримання виконавцем від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
38. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина 5 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").
39. Пунктом 16 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.20212 № 512/5, визначено, що Постанова про зняття арешту з майна боржника, постанова про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України, постанова про зняття майна з розшуку або скасування інших заходів примусового виконання рішення виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження, за заявою боржника у разі, якщо: судом скасовано заходи забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням; при повторному пред'явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставі частини першої статті 39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена); після повернення виконавчого документа стягувачу на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувача, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред'явлено; після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає); арешт з майна боржника або інші заходи примусового виконання рішення скасовані судовим рішенням.
40. У разі зупинення діяльності приватного виконавця, на виконанні у якого перебував повернутий стягувачу виконавчий документ, постанова(и), передбачена(і) цим пунктом, виноситься приватним виконавцем, який здійснює заміщення приватного виконавця, діяльність якого зупинена. У разі якщо приватний виконавець, на виконанні у якого перебував повернутий стягувачу виконавчий документ, на період зупинення своєї діяльності, не вирішив питання про своє заміщення іншим приватним виконавцем або не надав Міністерству юстиції України інформацію про таке заміщення, постанова(и), передбачена(і) цим пунктом виноситься відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень, компетенція якого поширюється на територію виконавчого округу такого приватного виконавця.
41. У разі припинення органу державної виконавчої служби, на виконанні у якому перебував повернутий стягувачу виконавчий документ, постанова(и), передбачена(і) цим пунктом, виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби, який є правонаступником органу державної виконавчої служби, що припинився.
42. У разі якщо повернутий стягувачу виконавчий документ перебував на виконанні в органі державної виконавчої служби, місцезнаходженням якого є територія, на якій ведуться активні бойові дії або тимчасово окупована, інформація про які міститься в Переліку, постанова(и), передбачена(і) цим пунктом, виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби, визначеного Міністерством юстиції України відповідно до абзаців сьомого - дев'ятого пункту 4 розділу I цієї Інструкції.
43. У разі припинення діяльності приватного виконавця, на виконанні у якого перебував повернутий стягувачу виконавчий документ, постанова(и), передбачена(і) цим пунктом, виноситься тимчасовим приватним виконавцем, а в разі його відсутності - відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень, компетенція якого поширюється на територію виконавчого округу приватного виконавця, діяльність якого припинена.
44. У разі якщо виконавче провадження перебувало на виконанні у приватного виконавця, яким змінено виконавчий округ, постанова(и), передбачена(і) цим пунктом, виноситься відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень, компетенція якого поширюється на територію виконавчого округу, в якому перебував офіс такого приватного виконавця
45. До заяви про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення боржником додається документ / копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідної постанови. У разі наявності обставин для одночасного винесення постанов, передбачених цим пунктом, та постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників, боржником може бути подано одну заяву та додано до неї документ / копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідних постанов.
46. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви боржника перевіряє викладені у цій заяві обставини та додані до неї документи, у тому числі за допомогою автоматизованої системи (щодо стану відповідного виконавчого документа; відомостей про орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, у якого перебував на виконанні виконавчий документ, тощо), Єдиного державного реєстру судових рішень (щодо наявності відповідного судового рішення).
47. Постанова про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення виноситься не пізніше наступного робочого дня з дня отримання виконавцем підтвердження наявності обставин для винесення такої постанови.
48. Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання відповідна постанова. У випадках, передбачених законом, виконавець на підставі постанови, передбаченої цим пунктом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження майна боржника.
49. Заява боржника та додані до неї документи, а також документи за результатом розгляду такої заяви приєднуються до матеріалів виконавчого провадження, в межах якого виноситься відповідна постанова.
50. У разі якщо виконавче провадження, за яким подано заяву про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення знищено у зв'язку із закінченням строку його зберігання, а також у випадку, коли таке виконавче провадження перебувало на виконанні у приватного виконавця, діяльність якого припинена або яким змінено виконавчий округ, виконавець вживає заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи та інших документів, інформації, одержаних ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.
51. Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
52. Згідно із частиною 2 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
53. Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
54. Суд встановив, що скаржник звертався до Першого та Другого відділів ДВС міста Черкаси із заявами про зняття арешту з його майна, які накладені державним виконавцем Центрального відділу ДВС міста Черкаси ГТУЮ в Черкаській області у виконавчому провадженні №34412051. Проте арешти на майно державними виконавцями вказаних відділів не зняті.
55. Зняття арешту з коштів здійснюється виконавцем відповідно до статті 59 Закону України "Про виконавче провадження".
56. Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 49 Закону України"Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
57. Відповідно до частин 2статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
58. Отже, закінчення виконавчого провадження у розумінні вимог вказаного Закону України "Про виконавче провадження" передбачає зняття арешту та скасування вжитих раніше заходів примусового виконання рішення про що зазначається у постанові у постанові про вчинення відповідної дії.
59. Відповідно до частини 2 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.
60. Згідно із частиною першою, другою статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
61. У виконавчому провадженні з виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 08.05.2012 у справі №5026/482/2012 Центральний відділ ДВС міста Черкаси ГТУЮ в Черкаській області наклав арешт на майно скаржника у межах суми звернення стягнення 29273,16 грн, яке належить боржнику у межах виконання виконавчого провадження №34412051. У зв'язку із заявою стягувача на підставі пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець повернув виконавчий документ стягувачу, проте не зняв арешт, накладений постановами від 17.03.2016 та від 10.10.2017 на майно боржника.
62. Не зняття виконавцем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні при закінченні виконавчого провадження є протиправною бездіяльністю органу державної виконавчої служби, а порушене право скаржника підлягає захисту.
63. За змістом положень чинного законодавства боржник у виконавчому провадженні не може пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця у визначеному відповідним процесуальним законом порядку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2021 у справі №712/12136/18.
64. Відповідно до частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
65. Відповідно до частини 1 та 2 статті 339 Господарського процесуального кодексу України судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.
66. Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (частина 1 статті 339 Господарського процесуального кодексу України).
67. Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
68. Реалізуючи функцію судового контролю за виконанням судових рішень у господарських справах, суд констатує факт порушення права боржника щодо зняття арешту з його майна.
69. Згідно з пунктами 1, 3, 11 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження"виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.
70. Відповідно до частини 3 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.
71. Бездіяльність державного виконавця щодо не зняття арешту з майна є триваючим правопорушенням, а тому оскаржується в будь-який час шляхом подання скарги в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
72. Триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням, обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права викладена у постанові Верховного Суду від 22.12.2021 у справі №760/19348/2011.
73. Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.
74. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
75. Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.
76. Вказані норми права визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.
77. Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов'язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб'єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов'язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.
78. Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
79. Отже, саме на суд покладено виконання позитивних зобов'язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.
80. Суд повинен реалізовувати своє основне завдання, а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
81. У даній справі відмова у задоволенні скарги щодо зняття арешту, накладеного на нерухоме майно скаржника у виконавчому провадженні, унеможливила б у подальшому здійснення належного захисту майнових прав заявника щодо зняття арешту з його майна.
82. Наявність протягом тривалого часу з 2019 року (понад 7 років з 18.01.2019 (дата винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу) та з 2024 року (23.08.2024 (дата винесення постанови про закінчення виконавчого провадження) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності (закінчення) виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №2/0301/806/11.
83. Враховуючи допущене державним виконавцем порушення щодо незняття протягом тривалого часу арешту з майна боржника, внаслідок якого було порушено право останнього на мирне володіння його майном, державний виконавець у відповідь на звернення боржника не повинен був обмежуватись доводами щодо перебування на виконанні виконавчого провадження Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси та відмовляти у зв'язку з тим, що у Другому відділі ДВС міста Черкаси перебували на виконанні виконавчі провадження №37515240, №37515055, №10584998, №11030644, а навпаки, сприяти відновленню права боржника, порушеного внаслідок саме бездіяльності державного виконавця.
84. З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про існування правових підстав для визнання протиправною бездіяльності державного виконавця щодо незняття арешту з нерухомого майна боржника та дійшов висновку зобов'язати Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти такий арешт та вчинити дії щодо реєстрації припинення обтяження нерухомого майна, що в ефективний спосіб дозволить відновити право боржника на мирне володіння його майном.
Керуючись статтями 3, 12, 42, 233-235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця задовольнити.
Зобов'язати Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ідентифікаційний код 36157425, адреса місцезнаходження: 18601, м. Черкаси, проспект Хіміків, 50) зняти арешт з всього нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ), накладений постановою Центрального відділу ДВС міста Черкаси ГТУЮ в Черкаській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 17.03.2016 у межах виконавчого провадження №34412051, номер запису про обтяження 13728100.
Зобов'язати Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ідентифікаційний код 36157425, адреса місцезнаходження: 18601, м. Черкаси, проспект Хіміків, 50) зняти арешт з 17/300 частини будинку житловою площею 137,8 кв. м, реєстраційний номер 163240971101, місцезнаходження АДРЕСА_2 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), накладений постановою Центрального відділу ДВС міста Черкаси ГТУЮ в Черкаській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження 10.10.2017 у межах виконання виконавчого провадження №34412051, номер запису про обтяження 22752973.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду протягом 10 днів з дня її підписання може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя А.І. Гладун