Провадження № 22-ц/803/1510/26 Справа № 188/2205/24 Суддя у 1-й інстанції - Курочкіна О. М. Суддя у 2-й інстанції - Петешенкова М. Ю.
Категорія 32
27 лютого 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Петешенкової М.Ю.,
суддів Городничої В.С., Красвітної Т.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр кредит фінанс"
на заочне рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2025 року у складі судді Курочкіної О.М.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр кредит фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У вересні 2024 року ТОВ "Укр кредит фінанс" звернулося до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 17 травня 2023 року між ТОВ "Укр кредит фінанс" та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1207-0409.
Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А3490, для підписання кредитного договору № 1207-0409 від 17 травня 2023 року, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів. На підставі укладеного кредиту, позичальнику було надано кредит у розмірі 15000,00 грн.
ТОВ "Укр кредит фінанс" свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором. У свою чергу відповідач всупереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином покладені на нього обов'язки не виконав, порушив умови кредитного договору і допустив утворення заборгованості станом на 11 липня 2024 року у розмірі 146550,00 грн. яка складається із: 14000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 132550,00 грн. простроченої заборгованості по нарахованим процентам за користування кредитними коштами.
Враховуючи, що до позичальника застосована програма лояльності, частково було списано заборгованість по нарахованим процентам, позивач просив стягнути з відповідача 73125,00 грн, з яких: 14000,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом, 59125,00 грн. прострочена заборгованість по нарахованим процентам за користування кредитом.
Заочним рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2025 року позов ТОВ "Укр кредит фінанс" задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Укр кредит фінанс" заборгованість за кредитним договором № 1207-0409 від 17 травня 2023 року у розмірі 28000,00 грн., з яких: 14000,00 грн. заборгованість за кредитом, 14000,00 грн. заборгованість по нарахованим процентами В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Укр кредит фінанс" судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано наявністю правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника суми непогашеного тіла кредиту та заборгованості по процентам за користування кредитом, оскільки фактично отримані та використані останнім кошти в добровільному порядку не повернуті. Відмовляючи у задоволенні решти вимог, суд першої інстанції виходив із того, що розмір визначених процентів значно завищений та вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що умови кредитного договору, є несправедливими.
Не погодившись з рішенням суду, ТОВ "Укр кредит фінанс" звернулося з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило рішення суду в частині залишених без задоволення вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції було ухвалено внаслідок неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує що між сторонами були узгоджені умови договору, відповідач зобов'язався повернути грошові кошти у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Окрім того, вказує, що залишаючи без задоволення заявлені вимоги про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом в іншій частині, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що відповідач не лише користувався кредитними коштами, а й визнав укладення договору, вчинивши дії, спрямовані на його виконання, у зв'язку із чим суд дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення без задоволення вимог в цій частині.
З огляду на те, що рішення суду першої інстанції оскаржується в частині залишених без задоволення вимог про стягнення заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення лише в частині, яка оскаржується. В іншій частині рішення суду не оскаржується, а відповідно й апеляційним судом не перевіряється.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду в оскаржуваній частині, з наступних підстав.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
На підставі частини 1 статті 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджується, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Судом встановлено, що 16 січня 2023 року між ТОВ "Укр кредит фінанс" та ОСОБА_1 , укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1207-0409 про надання споживчого кредиту.
При підписанні даного кредитного договору сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, процентну ставку, умови щодо підвищення процентної ставки, строк кредитування, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що умови кредитного договору не суперечать принципу добросовісності, не призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін та не завдають шкоди споживачеві.
Відповідно до пункту 2.3 Договору сума кредиту складає 15000, грн. останній календарний день першого базового періоду 06 червня 2023 року нараховані проценти 7875,00 грн.
Пункти 4.3, 4.6 передбачено фіксовану плату у формі процентів за кожен день. У перший базовий період пільгова ставка 3% за день.
Відповідно до листа АТ КБ “ПриватБанк» підтверджується трансакція, якою перераховано кошти за кредитним договором №1207-0409 в розмірі 15000,00 грн. Паспортом споживчого кредиту, довідкою про укладений договір, відповідно до якого надана фінансова допомога підтверджується, що нарахування щоденних процентів здійснювалось протягом 300 днів.
ТОВ "Укр кредит фінанс" свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором.
У свою чергу відповідач всупереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином покладені на нього обов'язки не виконав, порушив умови кредитного договору і допустив утворення заборгованості станом на 11 липня 2024 року у розмірі 146550,00 грн. яка складається із: 14000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 132550,00 грн. простроченої заборгованості по нарахованим процентам за користування кредитними коштами.
Разом з тим, позивачем було прийнято рішення про застосування до відповідача програми лояльності для споживчих фінансових послуг та часткове списання заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 73425,00 грн., тому сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 73125,00 грн., з яких: 14000,00 грн. - прострочена заборгованості за кредитом, 59125,00 грн. - прострочена заборгованості по нарахованим процентам за користування кредитними коштами.
Задовольняючи частково позов, суд виходив із того, що фактично отримані та використані останнім кошти в добровільному порядку не повернуті, тому наявні підстави для стягнення в примусовому порядку заборгованість за тілом кредиту у розмірі 14000,00 грн. та процентами за користування кредитом у розмірі 14000,00 грн. Відмовляючи у задоволенні решти вимог, суд першої інстанції виходив із того, що розмір визначених процентів значно завищений та вносить істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу, що в сукупності свідчить про те, що умови кредитного договору, є несправедливими.
Однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов таких висновків за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори й інші правочини.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; -аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як вбачається із матеріалів справи, 17 травня 2023 року між ТОВ "Укр кредит фінанс" та ОСОБА_1 укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1207-0409, останній було надано одноразовий ідентифікатор А3490 для підписання кредитного договору №1207-0409 від 17 травня 2023 року, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов кредитного договору №1207-0409 від 17 травня 2023 року розмір кредиту складає 15000,00 грн.
Заявлений строк кредитування, який обраний позичальником в момент укладання кредитного договору, базовий період 21 днів (пункт 4.4. кредитного договору), загальний строк кредитування 300 днів, дата повернення кредиту 11 березня 2024 року (пункт 4.8. кредитного договору).
Знижена процента ставка становить 2,50 % за кожен день користування кредитом, стандартна процентна ставка - 3,00 % за кожен день користування кредитом (пункти 4.6. кредитного договору).
Для підписання кредитного договору ОСОБА_1 було використано електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.
ТОВ «Укр кредит фінанс» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит у розмірі 15000,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1207-0409 від 17 травня 2023 року станом на 11 липня 2024 року виникла заборгованість у розмірі 146550,00 грн. яка складається із: 14000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 132550,00 грн. простроченої заборгованості по нарахованим процентам за користування кредитними коштами.
Враховуючи, що до ОСОБА_1 була застосована програма лояльності, частково списано заборгованість по нарахованим процентам, розмір заборгованості складає 73125,00 грн., з яких: 14000,00 грн. - прострочена заборгованості за кредитом, 59125,00 грн. - прострочена заборгованості по нарахованим процентам за користування кредитними коштами.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов'язком.
Таким чином, кредитний договір укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому ОСОБА_1 через особистий кабінет на веб-сайті позивача подала заявку на отримання кредиту за умовами, які вважала зручними для себе, та підтвердила умови отримання кредиту шляхом натискання відповідної кнопки, після чого ТОВ «Укр кредит фінанс» надіслало відповідачу за допомогою засобів зв'язку одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач і використав для підтвердження підписання кредитного договору, що укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України “Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Отже, встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, суд першої інстанції дійшов обґрунтовано висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Встановивши зазначені обставини у справі, колегія суддів приходить до висновку, що між сторонами у справі укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов'язався прийняти грошові кошти та повернути їх частинами у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів повернення вказаних грошових сум кредитору у вигляді тілу кредиту або процентів матеріали справи не містять. Отже, підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 посвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, а саме ТОВ «Укр кредит фінанс», отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.
Відповідно до пункту 4.4. кредитного договору заявлений строк користування кредитом, базовий період складає 21 календарних днів, заявлений строк - це обраний позичальником в момент укладання кредитного договору проміжки часу впродовж строку дії договору, в останні дні яких у позичальника настає обов'язок сплати процентів за користування кредитом.
Згідно із пунктом 4.8. кредитного договору строк кредитування, строк на який надається кредит позичальнику становить 300 календарних днів (до 11 березня 2024 року). Договір діє до повного та належного виконання сторонами зобов'язань.
Таким чином, суд першої інстанції не в повній мірі дослідив матеріали справи та помилково дійшов висновку, що визначені сторонами умови договору щодо сплати процентів за користування кредитом вносять істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, оскільки договір підписано сторона та визначено всі його істотні умови, а саме щодо нарахування процентів за користування кредитом та строк його дії.
Крім того, ОСОБА_1 правом споживача відмовитись в односторонньому порядку від укладення кредитного договору протягом чотирнадцяти днів не скористалася та продовжувала користуватись кредитом на погоджених між сторонами умовах.
Отже, вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір процентів за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про наявність достатніх підстав для скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, оскільки встановивши фактичні обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що відповідно до положень статті 376 ЦПК України, є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду в оскаржуваній частині з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позову.
Згідно із частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про задоволення позову, слід стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр кредит фінанс» пропорційно розміру задоволеного позову витрати зі сплати судового збору у розмірі 3633,60 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» - задовольнити.
Заочне рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 18 вересня 2025 року в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 59125,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3633,60 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 27 лютого 2026 року.
Головуючий: М.Ю. Петешенкова
Суддя: В.С. Городнича
Т.П. Красвітна