Провадження № 33/803/806/26 Справа № 211/13923/25
23 лютого 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати з розгляду кримінальних Дніпровського апеляційного суду Ковалюмнус Е.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Гузєва І.Г. на постанову Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 28 січня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, -
Згідно до постанови судді Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 28 січня 2026 року, 02.03.2025 року о 20 год. 06 хв., в Дніпропетровській обл., м. Кривий Ріг, вул. 21-Бригади Національної гвардії, Гаражний корпоратив Східний 1, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом ДЕО ЛАНОС, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння , на вимогу працівників поліції пройти огляд на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора алкотестер Драгер 6820, погодився, номер тесту № 1354 від 02.03.2025 року, результат тесту 1,32 проміль алкоголю. БК 475183, 475182, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України, та тим самим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 28 січня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
На вказану постанову суду представником особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокатом Гузєвим І.Г. подана апеляційна скарга, в якій він просить постанову Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 28 січня 2026 року скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі. Вказує, що працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 ознаки сп'яніння. Зазначає, що працівниками поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Вказує, що відеозапис не є безперервним.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його представник - адвокат Гузєв І.Г. повідомлені належним чином про місце, дату та час розгляду справи, до Дніпровського апеляційного суду не з'явились, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Перевіривши матеріали справи, врахувавши доводи наведені в апеляційній скарзі, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст. 7, 9 КУпАП допустив спрощений підхід при розгляді адміністративного провадження за ч. 1 ст. 130 КУпАП, всебічно не з'ясувавши всіх обставин події провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З урахуванням вимог ст. 252 КУпАП докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч. 1 за ст. 130 КУпАП передбачається за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Апеляційним судом після перегляду відеозапису з місця події встановлено, що працівники поліції взагалі не повідомили ОСОБА_1 жодних ознак алкогольного сп'яніння, а запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння лише після того, як встановили, що він раніше притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція).
Крім того, апеляційний суд зазначає, що відеозапис не є повним та безперервним, що також свідчить про грубе порушення Інструкції.
З наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 з самого початку спілкування з працівниками поліції виявив бажання пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, проте з даного відеозапису не вбачається подальші мотиви його відмови, оскільки відеозапис є неповним.
Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги адвоката, що вказані порушення є істотними.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що апеляційна скарга адвоката підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова судді підлягає скасуванню, з закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
Апеляційну скаргу представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Гузєва І.Г. - задовольнити.
Постанову Довгинцівського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 28 січня 2026 року відносно ОСОБА_1 - скасувати.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Е.Л. Ковалюмнус