Провадження № 22-ц/803/382/26 Справа № 204/420/25 Суддя у 1-й інстанції - Приваліхіна А. І. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.
27 лютого 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Агєєва О.В.,
суддів: Космачевської Т.В., Халаджи О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників, цивільну справу №204/420/25 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - адвоката Омельченка Євгена Володимировича на заочне рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 19 травня 2025 року, ухвалене у складі судді Приваліхіної А.І.,-
Позивач «Акцент-Банк» звернувсь до Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог «Акцент-Банк» посилається на те, що 21 березня 2024 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку.
На підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами та правилами і Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом в анкеті-заяві.
Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору.
Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором, станом на 12 грудня 2024 року відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 47748,28 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 36177 грн. 07 коп., заборгованості по відсоткам - 11321,21 грн., заборгованість по штрафам - 250 грн.
У зв'язку з чим просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 21 березня 2024 року, яка утворилася станом на 12 грудня 2024 року відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 47748,28 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 36177 грн. 07 коп., заборгованості по відсоткам - 11321,21 грн., заборгованість по штрафам - 250 грн., а також судові витрати.
Заочним рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19 травня 2025 року позовні вимоги АТ “Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ “Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 21 березня 2024 року у розмірі 35895 грн. 15 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ “Акцент-Банк» суму сплаченого судового збору у розмірі 2279,35 грн.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням в частині відмовлених позовних вимог, представник АТ «Акцент-Банк» - адвокат Омельченко Є.В. подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що оскаржене рішення ухвалене з порушенням матеріального та процесуального права, не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України.
В апеляційній скарзі зазначає, що суд помилково послався на відсутність підпису позичальника на Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах. В анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідач підтвердив, що ознайомився з вказаними Умовами та Правилами надання банківських послуг.
Вказує, відповідач в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг (яка разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та тарифами складають кредитний договір № б/н від 21 березня 2024 року) в А-Банку підтвердив під розпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов'язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті Банку.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, боржник користувався кредитом, значить ознайомився з Умовами і Правилами надання банківських послуг в А-Банку і погодився з ними, оскільки даний кредитний договір є договором Оферти.
Банком, станом на час укладання договору, на виконання відповідних положень Закону України «Про захист прав споживачів», надано всю необхідну інформацію в письмовому вигляді, результатом чого є факт підписання сторонами кредитного договору. Враховуючи, що законом не встановлений обов'язок кредитора на відібрання підпису позичальника під наданою інформацією, доказом наявності факту виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів» є положення ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642 ЦК України, тобто фактичне прийняття пропозиції до укладання договору дією та сплата періодичних платежів. Своїм підписом під прочитаним кредитним договором позичальник підтвердив факт виконання банком усіх переддоговірних формальностей, щодо яких є застереження у чинному на той час законодавстві, в тому числі й постанові правління НБУ № 168 від 10.05.2007, і саме це є доказом обізнаності позичальника з усіма умовами кредитування на момент підписання кредитного договору
Відповідач сам погодився як з Умовами та Правилами надання банківських послуг так і з необхідністю самостійного ознайомлення на сайті банку з їх оновленими версіями.
Наявна у позивача заборгованість нарахована у відповідності до умов кредитування, які складаються із Анкети-Заяви, Тарифів та Умов і Правил
Відповідач за допомогою електронного підпису підписав заяву про встановлення кредитного ліміту, в якій зазначено умови кредитування, строки, процентна ставка. Також відповідачем підписано Паспорт споживчого кредиту та Тарифи.
Суд необґрунтовано відмовив у стягненні з відповідача заборгованості за відсотками.
У зв'язку з чим просив заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19 травня 2025 року скасувати в частині відмовлених позовних вимог та ухвалити нове рішення, про задоволення позовних вимог АТ “Акцент-Банк» в повному обсязі. В іншій частині рішення суду не оскаржується.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону.
Судом встановлено, 21 березня 2024 року між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір № б/н, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-банку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації.
Зі змісту вказаної заяви вбачається, що відповідач погодився, що ця заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.
З наданого розрахунку заборгованості, яким позивач обґрунтовує свої вимоги вбачається, що станом на 12 грудня 2024 року відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 47748,28 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 36177 грн. 07 коп., заборгованості по відсоткам - 11321,21 грн., заборгованість по штрафам - 250 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги АТ «Акцент-Банк», суд першої інстанції виходив з того, що обґрунтованою до стягнення є сума заборгованості з фактично отриманого позичальником кредиту у розмірі 35895,51 грн., заборгованість за відсотками та штрафами є недоведеною, оскільки в анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку від 21 березня 2024 року процентна ставка не зазначена.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки у вигляді сплати неустойки.
За змістом ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - АТ «Акцент-Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Звернувшись до суду із вказаним позовом АТ “Акцент-банк» посилався на те, що 21 березня 2024 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Зазначив, що підписом заяви відповідач погодився з умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг.
На підтвердження укладення між АТ “Акцент-банк» та відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору, банком було надано суду копію Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-банку від 21 березня 2024 року, заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, та Паспорт споживчого кредиту “Кредитна картка “АТБ», які підписано позичальником за допомогою електронного підпису.
З умовами кредитування, у тому числі щодо нарахування відсотків за користування кредитом в розмірі 3,4% на місяць, тобто 40,8 % річних, ОСОБА_1 був ознайомлений, що підтверджується паспортом споживчого кредиту, заявою щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком.
Таким чином, на час укладення кредитного договору позивачем та відповідачем було погоджено його умови щодо, зокрема, нарахування відсотків за користування кредитними коштами.
Отже, сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредитного ліміту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов'язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.
Вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.
Відповідно до довідки за картками ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: - № НОМЕР_2 , строком дії до грудня місяця 2031 року; - № НОМЕР_3 , строком дії до грудня місяця 2031 року, № НОМЕР_4 , строком дії до грудня місяця 2031 року (а.с.18).
Згідно з довідкою за лімітами, 21 березня 2024 року ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт у розмірі 37000 грн.; 21 березня 2024 року кредитний ліміт збільшено до 37000 грн.; 21 березня 2024 року зменшено до 37000 грн. (а.с.19).
З наданого банком розрахунку заборгованості, виписки по рахунку вбачається, відповідач ОСОБА_1 станом на 12 грудня 2024 року відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 47748,28 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 36177 грн. 07 коп., заборгованості по відсоткам - 11321,21 грн., заборгованість по штрафам - 250 грн.
Встановлено, що відповідач користувався кредитними коштами та частково сплачував заборгованість за договором.
Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед АТ «Акцент-Банк», не довів відсутність заборгованості.
Отже, позовні вимоги про стягнення заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 11321,21 грн. та заборгованість по штрафам - 250 грн. підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції слід змінити, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 21 березня 2024 року, що утворилась станом на 12 грудня 2024 року у розмірі 47748,28 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 36177 грн. 07 коп., заборгованості по відсоткам - 11321,21 грн., заборгованість по штрафам - 250 грн.
Відповідно пунктів 3 та 4 частина 1 статі 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
На підставі частини 1 статті 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 6661,60 грн. (3028 грн. за подачу позовної заяви + 3633,60 грн. за подачу апеляційної скарги).
Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - адвоката Омельченка Євгена Володимировича- задовольнити частково.
Заочне рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 19 травня 2025 року у справі №204/420/25 - змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:
«Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором № б/н від 21 березня 2024 року, що утворилась станом на 12 грудня 2024 року у розмірі 47748 (сорок сім тисяч сімсот сорок вісім) грн. 28 коп., яка складається з: заборгованості за кредитом - 36177 грн. 07 коп., заборгованості по відсоткам - 11321,21 грн., заборгованість по штрафам - 250 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080) - 6661 (шість тисяч шістсот шістдесят одну) грн. 60 коп. судового збору».
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених пунктом 2 частиною третьою статті 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складено 27 лютого 2026 року.
Судді: