Провадження № 11-кп/803/364/26 Справа № 194/1592/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
18 лютого 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ( в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № №12023041370001538 за апеляційними скаргами прокурора Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_8 на вирок Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2025 року, ухвалений стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернівка Дніпропетровської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, ФОП, одруженого, маючого на утриманні дитину 2019 року народження, раніше проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого та на даний час проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 307 КК України,
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскаржуваного рішення.
Вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 307 КК України та призначено йому покарання: за ч. 1 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік; за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки; за ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності.
Крім того, судом вирішено питання про стягнення процесуальних витрат та долю речових доказів.
Цим вироком дії обвинуваченого ОСОБА_7 кваліфіковано: за ч. 1 ст. 358 КК України, як підроблення іншого офіційного документу, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи; за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого; за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах, вчинене повторно.
За встановлених судом обставин та викладених у вироку ОСОБА_7 , у невстановлені час та місці, але не пізніше 13.07.2023 року, знайшов на території міста Тернівка Дніпропетровської області, паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , на ім?я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданий Тернівським МВ УМВС України в Дніпропетровській області 20.02.2007 року, та не звернувся до органів поліції або Державної міграційної служби, для повернення його власнику, і залишив його собі, та таким чином придбав вказаний бланк паспорта громадянина України з серійним номером НОМЕР_1 заповненого на ім?я ОСОБА_10 .
В подальшому ОСОБА_7 маючи умисел направлений на підроблення з метою подальшого використання офіційного документа, а саме бланку паспорта громадянина України з серійним номером НОМЕР_1 заповненого на ім?я ОСОБА_10 , перебуваючи у невстановленому місці, умисно виготовив підроблений офіційний документ, а саме за допомогою підсобних засобів видалив фотокартки ОСОБА_10 вклеєні на першій та третій сторонках в офіційному бланку паспорта громадянина України з серійним номером НОМЕР_1 , та на їх місце вклеїв свої фотокартки, а саме на першу та третю сторінку бланку паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 , внісши до нього таким завідомо недостовірні відомості для подальшого використання.
Таким чином ОСОБА_7 умисно підробив бланк паспорта громадянина України з серійним номером НОМЕР_1 заповненого на ім?я ОСОБА_10 , які перебувають у офіційному обігу на території України, та є офіційним документом, з метою подальшого його використання у особистих цілях.
Крім того, у невстановлений час, але не пізніше 13.07.2023 року, ОСОБА_7 , достовірно знаючи та усвідомлюючи, що бланк паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 , виданий на ім?я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданий Тернівським МВ УМВС України в Дніпропетровській області 20.02.2007 року, містить завідомо недостовірні відомості щодо особи, зробив замовлення невідомого товару на ім?я ОСОБА_10 , з доставкою у відділення «Укрпошта», яке розташоване по вул. Курська, 12, м. Тернівка, Павлоградського району, Дніпропетровської області.
13.07.2023 року ОСОБА_7 перебуваючи у відділенні «Укрпошта» за адресою: вул. Курська, 12, м. Тернівка, Павлоградського району, Дніпропетровської області, використав завідомо підроблений документ, а саме, паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 , на ім?я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом його пред'явлення та надання працівнику «Укрпошта» та отримав посилку від ОСОБА_11 , накладна №50086 0268 1059, якою в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Не зупинившись на скоєному, ОСОБА_7 у невстановлені час та місці, але не пізніше 01.09.2023 року, маючи злочинний умисел спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин у великих розмірах з метою збуту, у невстановлений спосіб, придбав речовину, яка була розфасована у 29 (двадцять дев?ять) сліп пакетів з застібкою масами 0,1307 г., 0,1082 г., 0,0870 г., 0,1254 г., 0,1036 г., 0,1019 г., 0,0997 г., 0,1026 г., 0,1111 г., 0,1188 г., 0, 1375 г., 0,0997 г., 0,0943 г., 0,0945 г., 0,1013 г., 0,1385 г., 0,1219 г., 0,1211 г., 0,1001 г., 0,0853 г., 0,0823 г., 0,1009 г., 0,1054 г., 0,1210 г., 0,4532 г., 0,0954 г., 0,0888 г., 0,0887 г., 0,0335 г., яка містить у складі психотропну речовину «метамфетамін», обіг якої обмежено, маса якого у речовині складає 0,0814 г., 0,0691 г., 0,0566 г., 0,0873 г., 0,0604 г., 0,0698 г., 0,0626 г., 0,0605 г., 0,0734 г., 0,0803 г., 0,0822 г., 0,0610 г., 0,0628 г., 0,0666 г., 0,0660 г., 0,0909 г., 0,0740 г., 0,0749 г., 0,0605 г., 0,0574 г., 0,0589 г., 0,0624 г., 0,0651 г., 0,0794 г., 0,2121 г., 0,0694 г., 0,0662 г., 0,0640 г., 0,0195 г., відповідно.
Достовірно знаючи про те, що вказані речовини є психотропними речовинами, обіг яких обмежено, ОСОБА_7 в порушення вимог ст.ст. 7, 12 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 22 грудня 2006 року, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних, психотропних речовин і прекурсорів» із змінами, з метою особистого збагачення вирішив у невстановлений спосіб, придбати зазначені речовини, які містять у складі психотропну речовину «метамфетамін», обіг якої обмежено, з метою їх подальшого незаконного збуту на території м. Тернівка Дніпропетровської області.
З метою реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_7 , усвідомлюючи наслідки своїх злочинних дій, розуміючи, що вказана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлена тяжкими наслідками не лише для здоров?я конкретної особи, а й для здоров?я населення в цілому, маючи намір здійснювати такі діяння протягом тривалого періоду часу, переслідуючи мету протиправного та швидкого збагачення шляхом незаконного придбання й зберігання з метою збуту психотропних речовин, не пізніше 01.09.2023 року, у невстановлений спосіб, придбав собі вищевказані 29 (двадцять дев?ять) сліп пакетів з застібкою масами 0,1307 г., 0,1082 г., 0,0870 г., 0,1254 г., 0,1036 г., 0,1019 г., 0,0997 г., 0,1026 г., 0,1111 г., 0,1188 г., 0,1375 г., 0,0997 г., 0,0943 г., 0,0945 г., 0,1013 г., 0,1385 г., 0,1219 г., 0,1211 г., 0,1001 г., 0,0853 г., 0,0823 г., 0,1009 г., 0,1054 г., 0,1210 г., 0,4532 г., 0,0954 г., 0,0888 г., 0,0887 г., 0,0335 г., яка містить у складі психотропну речовину «метамфетамін», обіг якої обмежено, маса якого у речовині складає 0,0814 г., 0,0691 г., 0,0566 г., 0,0873 г., 0,0604 г., 0,0698 г., 0,0626 г., 0,0605 г., 0,0734 г., 0,0803 г., 0,0822 г., 0,0610 г., 0,0628 г., 0,0666 г., 0,0660 г., 0,0909 г., 0,0740 г., 0,0749 г., 0,0605 г., 0,0574 г., 0,0589 г., 0,0624 г., 0,0651 г., 0,0794 г., 0,2121 г., 0,0694 г., 0,0662 г., 0,0640 г., 0,0195 г та таким чином, умисно, незаконно, з метою збуту придбав вказані речовини.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропних речовин, обіг яких обмежено у великих розмірах, у невстановлену дату та час, ОСОБА_7 , умисно переніс 5 (п?ять) сліп пакетів з застібкою з вищезазначеними речовинами, які містять психотропні речовини, обіг яких обмежено «Метамфетамін» до приміщення орендованої ним квартири за місцем свого тимчасового проживання, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , де став умисно, незаконно, з метою збуту їх зберігати.
В подальшому ОСОБА_7 , продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, спрямований на незаконне придбання та зберігання з метою збуту психотропних речовин, обіг яких обмежено у великих розмірах, у невстановлену дату та час, але не пізніше 01.09.2023 року, став з метою збуту зберігати 24 (двадцять чотири) сліп пакети з застібкою з психотропною речовиною при собі у верхньому одязі та спідній білизні.
01.09.2023 року в період часу з 22:25 год. до 23:30 гол. в ході проведення санкціонованого обшуку автомобіля марки «Honda Accord», номерний знак НОМЕР_2 , яким користувався ОСОБА_7 , працівниками поліції в присутності двох понятих було проведено обшук ОСОБА_7 під час проведення якого у верхньому одязі та спідній білизні ОСОБА_7 вдягненої на ньому було виявлено та вилучено: речовину розфасовану у 24 (двадцять чотири) сліп пакета з застібкою масами, 0,1307 г., 0,1082 г., 0,0870 г., 0,1254 г., 0,1036 г., 0,1019 г., 0,0997 г., 0,1026 г., 0,1111 г., 0,1188 г., 0,1375 г., 0,0997 г., 0,0943 г., 0,0945 г., 0,1013 г., 0,1385 г., 0,1219 г., 0,1211 г., 0,1001 г., 0,0853 г., 0,0823 г., 0,1009 г., 0,1054 г., 0,1210 г. яка містить у своєму складі психотропну речовину «метамфетамін», обіг якої обмежено, маса якого у речовині складає 0,0814 г., 0,0691 г., 0,0566 г., 0,0873 г., 0,0604 г., 0,0698 г., 0,0626 г., 0,0605 г., 0,0734 г., 0,0803 г., 0,0822 г., 0,0610 г., 0.0628 г., 0,0666 г., 0,0660 г., 0,0909 г., 0,0740 г., 0,0749 г., 0,0605 г., 0,0574 г., 0.0589 г., 0,0624 г., 0,0651 г., 0,0794 г.
02.09.2023 року в період часу з 00:32 год. до 03:00 гол. в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції в присутності двох понятих було виявлено та вилучено: речовину розфасовану у 5 (п?ять) сліп пакетів з застібкою масами 0,4532 г., 0,0954 г., 0,0888 г., 0,0887 г., 0,0335 г. яка містить у своєму складі психотропну речовину «метамфетамін», обіг якої обмежено, маса якого у речовині складає 0,2121 г., 0,0694 г., 0,0662 г., 0,0640 г., 0,0195 г.
Загальна маса речовин вилучених у ОСОБА_7 01.09.2023 та 02.09.2023 року, які він незаконно придбав та зберігав з метою збуту, складає 3,3524 г, яка містить у своєму складі психотропну речовину «метамфетамін», обіг якої обмежено, маса якого у речовині складає 2,0947 г, що с великим розміром психотропної речовини, обіг якої обмежено, відповідно до таблиці 2 «Невеликі великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу» затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров?я України №188 від 01.08.2000 (із змінами та доповненнями).
Не зупинившись на скоєному, 01.09.2023 року ОСОБА_7 , маючи злочинний умисел спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин у великих розмірах з метою збуту, повторно, отримав у відділенні ТОВ «Нова Пошта», розташованому по вул. Харківська, буд.3, м. Тернівка, Дніпропетровської області, замовлену ним 31.08.2023 року через телеграм канал «Magic Shop Original» посилку з психотропною речовиною, та таким чином незаконно придбав речовину масою 12,5039 г, яка містить у своєму складі психотропну речовину «метамфетамін», обіг якої обмежено, маса якого у речовині складає 7,3786 г.
Достовірно знаючи про те, що вказана речовина є психотропною речовиною, обіг якої обмежено, ОСОБА_7 в порушення вимог ст.ст. 7,12 «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 22.12.2006 року, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних, психотропних речовин і прекурсорів» із змінами, з метою особистого збагачення вирішив придбати шляхом отримання посилки, в середині якої знаходилися зазначена речовина, яка містить у складі психотропну речовину «метамфетамін», обіг якої обмежено, з метою її подальшого незаконного збуту на території м. Тернівка Дніпропетровської області.
З метою реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_7 , усвідомлюючи наслідки своїх злочинних дій, розуміючи, що вказана діяльність є протиправною, має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлена тяжкими наслідками не лише для здоров?я конкретної особи, а й для здоров?я населення в цілому, маючи намір здійснювати такі діяння протягом тривалого періоду часу, переслідуючи мету протиправного та швидкого збагачення шляхом незаконного придбання й зберігання з метою збуту психотропних речовин, повторно, отримав у відділені ТОВ «Нова Пошта», що розташована за адресою: Дніпропетровська обл., м. Тернівка, вул. Харківська, буд. 3, посилку з речовиною, та таким чином придбав собі вищевказану речовину масою 12,5039 г, яка містить у своєму складі психотропну речовину «метамфетамін», обіг якої обмежено, маса якого у речовині складає 7,3786 г.
01.09.2023 року в період часу з 20:05 год. до 21:00 год. під час проведення огляду місця події, за адресою Дніпропетровська область, Павлоградський район, м. Тернівка, вул. Харківська, буд. 3, ОСОБА_7 надав до огляду працівникам поліції посилку в середині якої було виявлено та вилучено сліп пакет заповнений кристалічною речовиною, масою 12,5039 г, яка містить у своєму складі психотропну речовину «метамфетамін», обіг якої обмежено, маса якого у речовині складає 7,3786 г.
Загальна маса речовини вилученої у ОСОБА_7 01.09.2023 року, які він незаконно придбав та зберігав, з метою збуту, складає 12,5039 г, яка містить у своєму складі психотропну речовину «метамфетамін», обіг якої обмежено, маса якого у речовині складає 7,3786 г., що є великим розміром психотропної речовини, обіг якої обмежено, відповідно до таблиці 2 «Невеликі великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу» затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров?я України №188 від 01.08.2000 (із змінами та доповненнями).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник просить вирок суду першої інстанції скасувати в частині обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307 КК України, й кримінальне провадження в цій частині закрити, у зв'язку з недоведеністю винуватості особи, на підставі п.3 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Обгрунтовуючи заявлені вимоги захисник посилається на незаконність вироку суду в частині засудження ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307 КК України, через порушення матеріального та процесуального права.
Так, захисник зазначає, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази збуту будь-якій особі та мети збуту обвинуваченим психотропних речовин. Також захисник вказує про помилковість висновків суду стосовного однакової маси психотропної речовини з пакетиках вилучених у ОСОБА_7 , всупереч тому що маса психотропної речовини в найбільшому та найменшому суттєво відрізняється.
Адвокат також звертає увагу на те, що вилучення у обвинуваченого речовин відбувалося в ніч з 01.09.2023 на 02.09.2023 під час несанкціонованого обшуку, який було санкціонованого слідчим суддею Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, не дивлячись на те, що самі обшуки були проведені слідчим СВ ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області, яке територіально відноситься до м. Тернівки.
Наголошує адвокат і на тому, що всі обшуки були проведені на вулиці біля відділення Нової пошти, де слідчий змусив ОСОБА_7 зняти нижню білизну, чим його статеві органи на вулиці в присутності сторонніх людей, що зафіксовано на відеофайлі. Вказані дії слідчого є знущанням над честю та гідністю особи і такий похідний від цього доказ не може бути визнаний допустимим. В той же час обшук в квартирі ОСОБА_12 відбувався в умовах коли обвинувачений сам відкрив двері кварти та добровільно видав працівникам поліції заборонену речовину, коли міг цього не робити. Відтак у кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 307 КК України стосовно ОСОБА_7 відсутні належні та допустимі докази для доведення винуватості особи.
Прокурор також оскаржив вирок суду першої інстанції, однак 26.11.2025 року на адресу суду від прокурора ОСОБА_13 надійшла заява про відмову від поданої ним апеляційної скарги, внаслідок чого, враховуючи думку учасників провадження, керуючись положеннями ст. 403 КПК України, апеляційний суд не переглядає рішення суду за вказаною апеляційною скаргою.
Позиції учасників судового провадження.
В судовому засіданні обвинувачений та його захисник підтримали апеляційну скаргу захисника, просили її задовольнити, а вирок суду першої інстанції в частині засудження ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307 КК України - скасувати, перекваліфікувати дії обвинуваченого з ст. 307 КК України на ст. 309 КК України з призначенням відповідного покарання. .
Прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги захисника, вважала вирок суду законним та обгрунтованим, й просила його залишити без змін.
Мотиви суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Стаття 94 КПК України передбачає, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 307 КК України, та правильність кваліфікації його дій, суд зробив із додержанням положень ст. 23 КПК України на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими відповідно до вимог ст. 94 КПК України, про що в судовому рішенні наведено докладні мотиви.
Разом з цим, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, правильність кваліфікації його дій, а також обгрунтованість та законність призначеного показання за ці кримінальні правопорушення, стороною захисту не оскаржуються, а відтак апеляційним судом не перевіряються.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника, про невідповідність висновків суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, фактичним обставинам кримінального провадження, та безпідставність засудження обвинуваченого, апеляційний суд зазначає таке.
Визнавши ОСОБА_7 винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд виконав вимоги ст. 94 КПК і належним чином проаналізував показання самого обвинуваченого, який підтвердив факт придбання та зберігання психотропної речовини, а також обставини її виявлення та вилучення у нього, однак заперечував мету збуту цих речовин та вказував про їх добровільну видачу; показання свідка ОСОБА_14 , який вказував, що він як особа яка вживає наркотичні засоби, звертався до ОСОБА_7 з приводу придбання амфетаміна, й за вказану обвинуваченим ціну двічі купував у нього наркотичний засіб, й зазначав про те, разом з ним ОСОБА_7 особисто не вживав наркотичні засоби; покази свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які були понятими під час проведення обшуків й огляду місця місця події, та підтвердили обставини видачі обвинуваченим, виявлення та вилучення, зокрема, психотропних речовин та грошових коштів в посилці з пральним порошком, в спідній білизні обвинуваченого та за місцем його проживання; свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , а також фактичні дані відображені в протоколі огляду місця події від 01.09.2023 та додатками до нього, протоколах обшуків від 01.09.2023 року та від 02.09.2023, протоколах огляду предметів від 21.09.2023 та 10.09.2023, дані висновків експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 02.09.2023 року №СЕ-19/104-23/30448-НЗПРАП, 11.09.2023 року №СЕ-19/104-23/30759-НЗПРАП, від 08.09.2023 року №СЕ-19/104-23/30778-НЗПРАП, від 08.09.2023 року №СЕ-19/104-23/30777-НЗПРАП, а також інших письмових та речових доказів, оцінивши їх точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку.
Як правильно встановив суд першої інстанції, вказаними доказами беззаперечно підтверджено, що ОСОБА_7 незаконно придбав та зберігав психотропні речовини у великих розмірах з метою збуту.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника про відсутність умислу у обвинуваченого ОСОБА_7 на збут психотропних речовин, колегія суддів зазначає таке.
Вирішуючи питання про умисел обвинуваченого ОСОБА_7 на збут указаних речовин, суд першої інстанції керувався приписами Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 4 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», згідно з якими про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин може свідчити, крім іншого, як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так і зокрема: великий чи особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх, тощо.
А також сталою практикою Верховного Суду, викладеною постановах від 21.06.2018 року у справі № 712/13128/16-к, від 21.06.2018 року у справі № 482/498/15-к, від 14.03.20219 року у справі № 204/4387/16-к, згідно з якою про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів може свідчити як відповідна домовленість із особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так і інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх тощо. При цьому, якщо висновок суду про наявність умислу особи на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів ґрунтується на великому або особливо великому розмірі відповідної речовини, її упакуванні та розфасуванні, то у такому випадку повинні бути дослідженні обставини, за яких особа придбала відповідний засіб чи речовину, в тому числі чи залежало від волі особи те, який розмір речовини опиниться у володінні особи та її розфасування. Зокрема, якщо особа здійснює свідоме придбання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів у значному розмірі (шляхом купівлі, обміну, безоплатно і т. ін.), виготовляє їх, зберігає у відповідному фасуванні, що об'єктивно перевищує потреби такої особи у власному вживанні, то в такому випадку може мати місце умисел на збут. Якщо ж волею особи не обумовлено те, скільки наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів опиниться у її володінні (як у випадку зі знахідкою), то у такому разі умисел на збут потребує більш ретельного дослідження.
Для вирішення питання про кваліфікацію дій особи за ст. 309 КК України чи 307 КК України, зокрема щодо відсутності чи наявності умислу на збут, суд у кожному конкретному випадку має оцінити обставини справи, які стосуються характеристики мотивів, намірів особи при здійсненні нею дій, які становлять об'єктивну сторону цих складів кримінальних правопорушень (постанова Верховного Суду у справах № 310/9371/19 від 02.12.2021 року, № 317/3499/19 від 11.08.2022 року).
У цій справі суд, відповідно до ст. 94 КПК України, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_7 придбав та зберігав психотропні речовини саме з метою збуту.
Зокрема, на підставі досліджених доказів і встановлених фактичних обставин суд з'ясував, що ОСОБА_7 , придбавши психотропні речовини, зберігав їх за місцем свого проживання з метою подальшого їх збуту.
Такого висновку суд першої інстанції дійшов врахувавши кількість вилученої речовини, що становить надмірний розмір для вживання однією особою, спосіб зберігання психотропної речовини «метамфетамін», яку ОСОБА_7 носив із собою у сліп-пакетах, та яку в подальшому було вилучено 01.09.2023 року у нього під час проведення обшуку, а саме у його верхньому одязі та спідній білизні (24 сліп-пакети), спосіб її фасування, а саме у полімерні пакети (сліп-пакети) приблизно однакової ваги, та під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_7 у нього було виявлено та вилучено як сліп-пакети з психотропною речовиною, так і аналогічні порожні сліп-пакети, а також електронні ваги, що в сукупності свідчить про те, що за допомогою них здійснювалося розфасування психотропних речовин за місцем проживання обвинуваченого.
Окрім того, ОСОБА_7 свідомо було придбано психотропні речовини у великому розмірі (12,5039 г), шляхом замовлення через телеграм-канал та отримання у вигляді посилки через поштове відділення з цією психотропною речовиною «метамфетаміном», що, по-перше, об'єктивно перевищує потреби такої особи у власному вживанні, з урахуванням того, що у останнього вже було при собі 24 сліп-пакети з психотропною речовиною, а також вдома ще 5 сіп-пакетів з психотропною речовиною, а по-друге, свідчить про те, що саме волею ОСОБА_7 та саме його діями було обумовлено придбання саме такої кількості психотропної речовини, яка повинна була опиниться у його володінні.
До того ж, ОСОБА_7 , відповідно до наявної в матеріалах справи довідки, не перебуває на обліку в лікаря-нарколога.
На переконання колегії суддів суд першої інстанції правильно оцінив наведені обставини та дійшов вмотивованого висновку про винуватість ОСОБА_7 в незаконному придбанні, зберіганні психотропних речовин у великих розмірах з метою збуту.
Крім того, захисник, указуючи в апеляційній скарзі на недоведеність мети збуту психотропних речовин, не навів жодного розумного пояснення тому, що ОСОБА_7 за місцем свого мешкання та при собі зберігав велику кількість розфасованої психотропної речовини, й не зважаючи на це придбав ще психотропні речовини у великому розмірі.
А тому, відсутність оперативної закупки чи безпосередньо зафіксованого факту збуту конкретним особам не спростовує обґрунтованих висновку суду першої інстанцій про умисел ОСОБА_7 саме на збут психотропних речовин, оскільки його наявність підтверджується сукупністю інших належних, допустимих та взаємопов'язаних доказів у цій справі.
До того ж колегія суддів зауважує на тому, що свідок ОСОБА_14 повідомив що він двічі купував у ОСОБА_7 психотропну речовину.
За таких обставин, враховуючи кількість вилученої у обвинуваченого психотропної речовини - метамфітаміну, його спосіб фасування, наявність вагів та велику кількість чистих сліппакетів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованих висновків про те, що ОСОБА_7 незаконно придбав та зберігав вищевказану психотропну речовину з метою збуту.
При цьому, колегія суддів зауважує, що збут є одним з альтернативних діянь об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 КК України, водночас мета збуту є загальною для всіх цих діянь, тобто особа не обов'язково має здійснити збут, щоб її було притягнуто до відповідальності за цієї статтею, але обов'язковою є наявність мети збуту як ознаки суб'єктивної сторони складу цього кримінального правопорушення.
Тож, твердження адвоката, що органом досудового розслідування не було зафіксовано жодного епізоду збуту ОСОБА_7 цієї психотропної речовини не спростовують висновків суду про незаконне придбання і зберігання з метою збуту психотропних речовин в великих розмірах, адже висновок суду про наявність у діях обвинуваченого складу інкримінованого правопорушення базується на інших доказах, які в сукупності та взаємозв'язку підтверджують учинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_7 на ст. 309 КК України, як про це зазначає захисник, колегія суддів не вбачає.
Доводи захисника, наведені в апеляційній скарзі, стосовно того, що вилучена у ОСОБА_7 психотропа речовина, розфасована у сліппакети масою, яка суттєво відрізняється від найменшої до найбільшої, грунутються на його хибному сприйнятті висновків суду та доказів у провадженні.
Що стосується посилань адвоката на добровільну видачу ОСОБА_7 психотропної речовини.
Спростовуючи твердження сторони захисту про добровільність видачі ОСОБА_7 психотропної речовини, що на переконання захисту свідчило, про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд першої інстанції послався на те, що видача працівникам поліції ОСОБА_7 психотропних засобів відбулась не в тій кількості, яка в подальшому була вилучена у нього, як при особистому обшуку (24 сліп-пакети у верхньому одязі та спідній білизні), так і під час обшуку його місця мешкання (5 сліп-пакети), що в цілому свідчить про те, що він не мав наміру видати наявні у нього психотропні засоби добровільно.
Також суд звернув увагу на те, що ОСОБА_7 самостійно не з'явився до поліції та не здав добровільно працівникам поліції психотропні речовини, які незаконно зберігав.
Відповідно до ч. 4 ст. 307 КК України особа, яка добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги і вказала джерело їх придбання або сприяла розкриттю злочинів, пов'язаних з їх незаконним обігом, звільняється від кримінальної відповідальності за їх незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання (ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України).
Таким чином, частина 4 ст. 307 КК України передбачає дві підстави для звільнення від кримінальної відповідальності особи за вчинення зазначених у ній кримінальних правопорушень: 1) добровільну здачу особою наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів та вказання нею на джерело їх придбання та 2) добровільну здачу особою зазначених засобів і речовин та сприяння нею у розкритті кримінального правопорушення, пов'язаного з їх незаконним обігом.
Загальна ознака для обох підстав - це добровільна здача особою наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, тобто вчинення з власної волі особою, яка володіла зазначеними засобами та речовинами, особисто або з використанням третіх осіб, передачі їх будь-яким способом під контроль органів публічної влади за умови, що ця особа об'єктивно мала реальну можливість (і суб'єктивно її усвідомлювала) подальшого володіння такими засобами чи речовинами. Ця ознака передбачає активні фізичні дії особи, яка вчинила злочин, що становить передумову звільнення від кримінальної відповідальності. Така поведінка можлива як шляхом особистого з'явлення до органів влади і передання наркотичних засобів відповідній посадовій особі, так і іншим шляхом (за місцем роботи, лікування, проживання тощо). Головне, щоб здача наркотичних засобів мала адресний характер - мало місце прагнення особи врешті-решт передати наркотичні засоби органам влади. (Постанова Верховного Суду від 27.01.2022 року у справі № 236/4762/19)
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року №4 "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів" здача наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів визнається добровільною, якщо відбулася за обставин, коли особа мала й усвідомлювала можливість надалі продовжувати свою протиправну діяльність, але не побажала цим скористатися.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що в даному випадку видача ОСОБА_7 психотропних засобів працівникам поліції була зумовлена зовнішніми чинниками, які вплинули на його поведінку в цій ситуації, оскільки за інших умов він би продовжував незаконно їх зберігати і надалі,.
Що стосується доводів адвоката про незаконність проведення обшуків у ОСОБА_7 .
Згідно з вимогами ст. 234 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, на підставі ухвали слідчого судді проводиться обшук.
За правилами ч. 3 ст. 233 КПК України слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи у невідкладних випадках, пов'язаних із безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором, зобов'язані невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про дозвіл на проведення обшуку до слідчого судді.
З матеріалів провадження вбачається, що 01.09.2023-02.09.2023 після проведення огляду місця події в ході якого, ОСОБА_7 на запитання працівників поліції було повідомлено про наявність в нього психотропної речовини в посилці, яку він добровільно видав в середині якої було виявлено та вилучено сліп пакет заповнений кристалічною речовиною, масою 12,5039 г, яка містить у своєму складі психотропну речовину «метамфетамін», обіг якої обмежено, маса якого у речовині складає 7,3786 г., з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення слідчим СВ ВП №1 Павлогардського РВП ГУПН в Дніпропетровській області ОСОБА_23 з дотриманням вимог статей 233, 234, 236 КПК, в присутності понятих з повним фіксуванням, було проведено невідкладні обшуки автомобіля марки «Honda Accord», номерний знак НОМЕР_2 , яким користувався ОСОБА_7 , в ході якого проведено обшук ОСОБА_7 та за місцем мешкання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час яких усім учасникам слідчої дії були роз'яснені їхні права та обов'язки.
02.09.2023 за клопотанням слідчого СВ Павлогардського РВП ГУПН в Дніпропетровській області ОСОБА_24 , відповідно до ст. 233 КПК України, слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ухвалами надав дозвіл на проведення обшуків. Проведені слідчим, до постановлення ухвали слідчого судді, обшуки визнано таким, що проведені невідкладно.
Всупереч твердженням захисника колегією суддів не встановлено порушень правил підсудності розгляду клопотання слідчого СВ Павлогардського РВП ГУПН в Дніпропетровській області ОСОБА_24 про проведення обшуку, оскільки станом на час проведення обшуків та розгляду слідчим суддею Павлоградського міськрайонного суду в Дніпропетровській області клопотання про надання дозволу на обшук, досудове розслідування у цьому провадженні проводилося СВ Павлогардським РВП ГУПН в Дніпропетровській області, яке знаходилося за адресою вул. Шевченка, 51, м. Павлоград, тобто в межах територіальної юрисдикції Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
До того ж, колегія суддів звертає увагу на те, що постановою заступника начальника СВ Павлогардського РВП ГУПН в Дніпропетровській області від 01.09.2023 було призначено групу слідчих у цьому провадженні до складу якої входили слідчий СВ Павлоградського РВП ГУПН в Дніпропетровській області ОСОБА_25 , слідчі СВ ВП №1 Павлоградського РВП ГУПН в Дніпропетровській області ОСОБА_23 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та ОСОБА_30 , а постановою від 02.09.2023 року до складу групи слідчий у цьому провадженні було призначено ще слідчого СВ Павлогардського РВП ГУПН в Дніпропетровській області ОСОБА_24 . При цьому, Відділення поліції №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області є складовою Павлоградського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області.
За таких обставин, колегія суддів констатує, що невідкладні обшуки у цьому провадженні були проведенні уповноваженими на те особами та легалізовані ухвалами слідчого судді з дотриманням вимог 233, 234, 236 КПК України, а тому протоколи, складені за їх результатами, суд обґрунтовано визнав допустимими доказами, а також похідні від них докази.
Що стосується тверджень захисника про те, що в ході проведення особистого обшуку ОСОБА_7 працівниками поліції було порушено право обвинуваченого на повагу до честі та гідності останнього, то колегія суддів зазначає таке.
Законодавцем передбачено можливість проведення особистого обшуку особи під час проведення на підставі ухвали слідчого судді обшуку житла чи іншого володіння особи, за наявності підстав, визначених ч. 5 ст. 236 КПК України.
Абз. 2 ч. 5 ст. 236 КПК України передбачено, що обшук особи здійснюється особами тієї самої статі у присутності адвоката, представника на вимогу такої особи.
Встановлена зазначеною нормою закону вимога проведення особистого обшуку особою однієї статі з обшукуваним покликана забезпечити його право на повагу до людської гідності у випадках, коли пошук речей і документів, які особа може приховувати при собі, супроводжується її оголенням, оглядом одягу і тіла.
Суд першої інстанції спростовуючи відповідні твердження сторони захисту, послався на те, що з переглянутих відеозаписів видно, що дії ОСОБА_7 під час проведення обшуку були добровільними, на пропонування працівника поліції самостійно знімав одяг, заперечень щодо зняття з себе у тому числі і спідньої білизни не висловлював, а також не зазначав, що це порушує його честь та гідність, при цьому будь-якого тиску з боку працівників правоохоронних органів судом не встановлено. До того ж, як встановлено судом, особистий обшук обвинуваченого проводився у вечірній час доби та далеко від житлових будинків, у присутності осіб чоловічої статті, що підтвердили також допитані судом свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які зазначали, що сторонніх осіб та осіб жіночої статі, під час проведення слідчих дій не було.
Суд першої інстанції також звернув увагу на те, що під час проведення особистого обшуку ОСОБА_7 вільно спілкувався з учасниками слідчих дій, не був обмежений у можливостях робити заяви чи заявляти клопотання, однак будь-яких колопотань не заявляв, як і не скаржився на вчинення будь-якого тиску з боку працівників поліції та особисто засвідчував протоколи обшуків і протокол огляду місця події своїм підписом.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що під час проведення його обшуку 01.09.2023 року не було порушено «честі та гідності» ОСОБА_7 .
Колегія суддів також зазначає, що за заявою ОСОБА_7 Третім СВ (з дислокацією у м. Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадження № 42025040000000237 від 25.06.2025 року за ч. 2 ст. 365 КК України, а саме за фактом перевищення службових повноважень службовими особами ВП №1 Павлоградського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, яке полягало, зокрема в тому що 01.09.2023 року в місті Тернівка Дніпропетровської області без санкції на обшук слідчий СВ відділення поліції N?1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_23 в ході обшуку на вулиці Харківська біля будинку №3 в місті Тернівка перед відділенням Нової пошти № 1 змусив його зняти нижню білизну та оголити свої статеві органи в присутності сторонніх людей на вулиці в громадському місці та фіксував це на відеофайл.
В ході проведення досудового розслідування за вказаними фактами слідчий встановив, що службові особи ВП №1 Павлоградського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, у тому числі слідчий ОСОБА_23 при вищевказаних обставинах вказаних заявником ОСОБА_7 , діяли в рамках наданих їм повноважень, не перевищуючи їх, відповідно до норм діючого законодавства України, в зв'язку з чим в їх діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 365 КК України, або склад будь-якого іншого кримінального правопорушення, у зв'язку з чим постановою від 31.10.2025 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42025040000000237 від 25.06.2025 року, закрито у зв'язку з відсутністю в діях службових осіб ВП №1 Павлоградського РУП ГУНП в Дніпропетровській області складу вказаного кримінального правопорушення.
Копію зазначеної постанови було вручено обвинуваченому ОСОБА_7 , надано йому час на ознайомлення з нею та оскарження, у встановленому законом порядку. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 18.02.2026 року сторона захисту повідомила, що наміру оскаржувати постанову вони не мають.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про неспроможність тверджень сторони захисту, та вважає, що процедура особистого обшуку ОСОБА_7 не призвела до порушення його прав і свобод, у тому числі гарантованого статтею 21 Конституції України права на повагу до людської гідності, забезпечення якої згідно з пунктом 4 частини 1 статті 7, статтею 11 КПК України є однією з загальних засад кримінального провадження.
З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, на думку апеляційного суду, прийнято згідно з критерієм доведеності «поза розумним сумнівом», який застосовується Європейським судом з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, «Веренцов проти України» від 11 липня 2013 року), й підстави для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 за обставин, викладених в ній відсутні.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 307 КК України суд першої інстанції дотримався положень ст.ст. 50, 65 КК України та належним чином врахував ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, високий суспільний інтерес, який полягає в зупиненні поширення наркоманії та злочинів у цій сфері, які є серйозним соціальним чинником, який негативно впливає на життя, здоров'я та благополуччя людей, особу обвинуваченого, який на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, раніше не судимий, одружений, має на утриманні дитину 2019 року народження, ФОП, а також відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, й дійшов законного та обгрутованого висновку про призначення обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі, на мінімальний строк з його реальним відбуванням, й воно відповідає принципам справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації та невідворотності покарання, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення інших кримінальних правопорушень.
До того ж, суд врахував, що санкцією ч. 2 ст. 307 КК України, визначено обов'язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна та ОСОБА_7 інкриміновано незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах, а також у незаконне придбання, зберігання з метою збуту психотропних речовин, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах, вчинене повторно, а метою його дій встановлено протиправне та швидке збагачення, а також особисте збагачення, у зв“язку з чим суд дійшов висновку що в діях ОСОБА_7 має місце саме корисливий мотив тяжкого злочину, а тому відповідно до вимог ст. 59 КК України та санкції ч. 2 ст. 307 КК України ообгрунтовано застосував до ОСОБА_7 додаткове покарання у виді конфіскації всього належного йому майна.
Що стосується посилань захисника на те, що ОСОБА_7 на цей час проходить військову службу в ЗС України, що на його думку свідчить про можливість пом'якшення призначеного обвинуваченому покарання, то колегія суддів зазначає. Що захисником жодних підтверджуючих тому документів суду надано не було.
Будь-яких інших доводів, які б свідчили про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та вказували на необхідність зміни або скасування вироку суду апеляційна скарги захисника не містить.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б безумовними підставами для зміни або скасування оскарженого судового рішення, при розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції не встановлено.
З огляду на вищезазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги захисника слід відмовити, й вирок суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги прокурора Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2025 року, ухвалений стосовно ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4