Провадження №2/760/8859/26
Справа №760/14075/24
27 лютого 2026 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді - Усатової І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Омельяненко С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У червні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - ТОВ «Бізнес Позика») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 22261691 грн, яка складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 42846,35 грн; суми прострочених платежів по процентах - 181260,79 грн; суми прострочених платежів за комісією - 2 062,57 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.04.2023 ОСОБА_1 , прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договір № 432070-КС-004 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-0590, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 23.04.2023 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено договір № 432070-КС-004 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 40 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1.15082147 процентів за кожен день користування кредитом.
Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 40 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (котрий позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).
Також, 27.04.2023 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору № 432070-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику додатково кредит в сумі 3 000,00 грн.
Комісія пов'язана з наданням додаткового кредиту 450,00 грн.
Також, 06.06.2023 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 2 до договору № 432070-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов додаткової угоди сторони домовились внести зміни в п. 2.7 договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме:
«Термін дії Договору: до 30.05.2022»
Також сторони домовились внести зміни в п. 2.3 Договору та викласти «Строк Кредиту» в новій редакції, а саме:
«Строк Кредиту: 57 тижнів.»
Позивач зазначає, що боржник свої зобов'язання за кредитним договором № 432070- КС-004 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише часткового сплатила кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у розрахунку заборгованості за договором № 432070-КС-004 позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 432070-КС-004 позичальника ОСОБА_1 . Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за договором № 432070-КС-004 на загальну суму 19 000,00 грн.
Натомість ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за договором про надання кредиту № 481820-КС-001 від 06 грудня 2023 року належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 14 листопада 2024 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 69 494,60 грн, що стало підставою для звернення до суду.
У зв'язку з викладеним, просить задовольнити позов.
17.06.2024 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Усатовій І.А.
Ухвалою суду від 01.07.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням сторін.
25.11.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив, де зазначено, що позивачем до доведено факту видачі відповідачу коштів, а отже і не доведено права вимагати повернення коштів від відповідача. Відтак, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надає зі свого боку багато документів, серед яких позов, договір із відповідачем (не підписаний з боку позивача), тощо, однак відсутні виписки, ордери, або інші первинні бухгалтерські документи, що підтверджували факт видачі коштів. Позивачем не надано доказів на підтвердження укладення кредитного договору і передачі йому кредитних коштів (виписки з особового рахунку, копії квитанцій, меморіального ордеру тощо), оскільки за нормами п. 2 ч. 1 ст. 1046, ч. 2 ст. 1054 ЦК України кредитний договір є укладений з моменту передання грошей. Наданий позивачем розрахунок заборгованості є внутрішніми документами фінансової установи, яка «начебто отримала право вимоги» та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.
Представник відповідача зазначає, що позивачем не надано доказів видачі відповідачу коштів за відповідним договором, за яким звернулось до суду із вимогою про стягнення заборгованості.
Також представник відповідача звертає увагу суду, що відповідний кредитний договір та додаткові угоди до нього не підписані з боку позивача, а отже - навіть якщо позивач доведе факт видачі коштів відповідачу, до позичених коштів не можуть застосовуватися умови, котрі викладені у відповідних документах, оскільки сторони не дійшли згоди відносно цих умов і не уклали у належній формі відповідні документи. Договір №432070-КС-004 про надання кредиту від 23.04.2023 та додатки (додаткові угоди), копію якого надав позивач, не містить підпису директора товариства у належній формі і тим більше у формі, що передбачена законодавством. У відповідній графі лише зазначено «засвідчено кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу», однак копія не містить кваліфікованої електронної печатки - тільки час та дату укладення, а не будь-який аналог підпису з боку ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА». Підпис позивача як такий відсутній і у реквізитах, і у кінці документів. Підпису немає також у акцептах та пропозиціях, копії чи роздруківки яких надає позивач. Отже, можливо зробити висновок що кредитний договір з боку ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» не підписано, а відповідно між позивачем та відповідачем не погоджено умови кредитування, Також позовна заява не містить будь-якого доказу що саме відповідач отримала електронний підпис у формі одноразового ідентифікатора (пароля) яким підписано договір.
Отже виходячи з цього представник відповідача вважає, що кредитного договору в письмовій формі укладено не було, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач з фінансовою компанією не укладав жодного кредитного договору, тому в нього немає зобов?язань перед позивачем з умов кредитного договору. На скільки пам?ятає відповідач, коли вона зверталась до даної компанії - умови кредитування пропонувались зовсім інші і передбачали значно коротші терміни кредитування, значно менші суми за користування коштами, значно менший обсяг відповідальності. Зважаючи на вищевикладене, розрахунок заборгованості є незаконним і необгрунтованим, а отже і не мав бути задоволений до стягнення.
Також зазначено, що позовна заява та розрахунки містять вимоги про стягнення комісії, яка є нікчемною і не підлягає стягненню. Крім того, кредитний договір не містить детального розпису орієнтовної сукупної вартості кредиту у формі окремого документу. При цьому за один і той самий період позивач передбачає різні відсоткові ставки. Це робить незрозумілу для пересічного споживача двуякість у формі кількох періодів кредитування, кількох відсоткових ставок за один і той самий період, кількох загальних вартостей кредиту, тощо.
Отже, представник відповідача стверджує, що наявність права вимагати від відповідача вказані у позовній заяві суми коштів не доведена позивачем, а сам розмір заборгованості за відповідними договорами що вказується позивачем є незаконним та необгрунтованим, а отже і задоволенню не підлягає. У той же час сама позовна заява та додатки до нього підписані особою, яка не мала процесуального права цього робити.
У зв'язку з вищевикладеним, просить суд відмовити у задоволенні позову.
27.11.2024 до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, де зазначено, що до позовної заяви були додані візуальні форми послідовності дій клієнта щодо укладення кредитного договору та додаткових угод, у яких детально відображені всі дії ТОВ «Бізнес Позика» та відповідача щодо укладення кредитного договору та додаткових угод в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Ці візуальні форми послідовності дій клієнта щодо укладення кредитного договору та додаткових угод були посвідчені директором ТОВ «Бізнес Позика» Гайворонською М.М. Під час укладення кредитного договору та додаткових угод сторони погодились укласти кредитний договір та додаткові угоди з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» (що зазначено на самому початку кредитного договору). Кредитний договір укладений між позивачем та відповідачем не є договором приєднання (у розуміння ст. 634 Цивільного кодексу України).
Вказано, що ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 40 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (котрий позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується двома довідками про перерахування кредитних коштів. Щодо перерахування позивачем на рахунок відповідача кредитних коштів в розмірі 40 000,00 грн повідомляємо, що до позовної заяви були додані дві довідки, сформовані ТОВ «ФК «Елаєнс», з яких вбачається, що позичальнику на його картку було здійснено перерахування кредиту двома платежами у розмірі 25 000,00 грн та 15 000,00 грн. Вищевказані довідки були надані позивачу на підтвердження успішності проведених операцій Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Елаєнс», що надає посередницькі послуги ТОВ «БІЗПОЗИКА» з кредитування клієнтів за допомогою платіжної системи «Fondy». ТОВ «ФК «Елаєнс» надає посередницькі послуги на підставі договору №41084239_14/12/17 про надання послуг з переказу грошових коштів (Переказ на картку) від 14.12.2017.
Також, 06.06.2023 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 2 до договору № 432070-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов додаткової угоди сторони домовились внести зміни в п. 2.7 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 30.05.2022». Також сторони домовились внести зміни в п. 2.3 Договору та викласти «Строк Кредиту» в новій редакції, а саме: «Строк Кредиту: 57 тижнів.» ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за додатковою угодою виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 3 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (котрий позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті) що підтверджується довідкою про перерахування кредитних коштів. Щодо перерахування позивачем на рахунок відповідача кредитних коштів в розмірі 3 000,00 грн. повідомляємо, що до позовної заяви була додана довідка, сформована технологічним оператором платіжних послуг ТОВ «Платежі Онлайн», який надає послуги позивачу на підставі договору про надання послуг № ПГ-5 від 04.11.2020.
Також зазначено, що боржник частково виконував свої зобов'язання за Кредитним договором. Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 432070-КС-004 позичальника ОСОБА_1 , відповідач на виконання умов договору здійснила часткову оплату за договором № 432070-КС-004 на загальну суму 19 000,00 грн. Таким чином, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.
У зв'язку з вищевикладеним, просить задовольнити позов.
19.12.2024 до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, де зазначено, що ТОВ «Бізнес Позика» не є банківською установою, не відкриває позичальникам банківські рахунки та не випускає на ім'я позичальників банківські картки, тому перерахування кредитних коштів та зарахування платежів позичальників за кредитними договорами здійснюється посередниками ТОВ «Бізнес Позика» на підставі відповідних договорів з посередниками за допомогою платіжних систем посередників. На підтвердження зарахування платежів позичальників за кредитними договорами відповідні посередники надають ТОВ «Бізнес Позика» довідки (довідки з платіжних систем). ТОВ «Бізнес Позика» не укладає з позичальниками нових кредитних договорів, якщо у позичальника є діючий незакритий кредит. Якщо у позичальника є діючий незакритий кредит, і він бажає отримати додаткові кредитні кошти у ТОВ «Бізнес Позика», йому пропонують укласти додаткову угоду до діючого кредитного договору, на підставі якої йому будуть перераховані додаткові кредитні кошти. Тобто надані докази здійснення відповідачем платежів за кредитним договором є доказами щодо здійсненням ним платежів саме за тим договором, стягнення заборгованості за яким є предметом розгляду цієї справи.
У зв'язку з вищевикладеним, просить задовольнити позов.
17.02.2025 до судуд від представника відповідача надійшли пояснення на відповідь на відзив, де зазначено, що у сторони відповідача склалось стійке враження що сторони позивача намагається заплутати суд та сторони, оскільки сторона позивача не доводить факт укладеності договору та додаткових угод, а лише копіює позиції судів які до цієї справи та заперечень відповідача не мають відношення, а доводи на які посилається позивач не мають відношення до порушених у відзиві питань. Своїми твердженнями відповідач ніяким чином не погоджується із укладеністю кредитного договору та додатків до нього, а також із умовами, а лише додатково звертає уваги суду на недоліки доказів позивача. Як видно із розрахунку та інших документів - за відповідним кредитом надходили кошти (при цьому із документів неможливо встановити від кого вони надходили) у розмірі коло 18 000 грн, які позивач списав у рахунок нікчемної комісії. Крім того, нарахування не відповідають умовах договорів/правочинів (хоч самі договори/правочини не підписані у належній формі).
У зв'язку з вищевикладеним, просить відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 06.05.2025 витребувано від АТ КБ «ПРИВАТБАНК»: інформацію, чи видавалась ОСОБА_1 кредитна картка № НОМЕР_2 ; виписку по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за 23.04.2023 та 27.04.2023.
03.06.2025 до суду від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла на воконання ухвали суду від 06.05.2025 запитувана інформація.
У судове засідання позивач не зявився. в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без участі представника позивача, просить задовольнити позов.
У судове засідання відповідачка не з'явилась, від її представника надійшла заява про розгляд справи без участі відповідачки та її представника, просив відмовити у задоволенні позову.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною в постанові від 5 вересня 2022 року № 1519/2-5034/11 (№ 61-175сво21) порядок ухвалення судового рішення та його проголошення залежить від того чи судове засідання, яким завершений розгляд справи, відбулось у присутності учасників справи, чи за їхньої відсутності; повне судове рішення було складено чи складання повного судового рішення було відкладено.
У разі розгляду судом справи без виклику учасників справи або учасники справи в судове засідання не з'явились, ухвалення рішення відбувається у такому самому порядку, проте з урахуванням певних винятків: а) рішення не проголошується; б) датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (частина четверта статті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п'ятої статті 268 ЦПК України).
З урахуванням розумності положення частини п'ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.
Відтак, суд зазначає датою ухвалення рішення дату складання повного його тексту, не зважаючи на те, що вона відмінна від дати судового засідання, на яку було призначено розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із частиною першою, другою статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання, зокрема: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Бізнес Позика» є фінансовою установою, яка здійснює діяльність - інші види кредитування.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» 23.04.2023 направлено ОСОБА_1, пропозицію (оферту) укласти договір № 432070-КС-004 про надання кредиту.
23.04.2023 ОСОБА_1 , прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 432070-КС-004 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-0590, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 23.04.2023 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено договір № 432070-КС-004 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 40 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1.15082147 процентів за кожен день користування кредитом.
Пунктом 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 40 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (котрий позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті).
Також, 27.04.2023 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору № 432070-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»
Вбачається, що ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 40 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про видачу коштів (або платіжним дорученням).
Також, 27.04.2023 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору № 432070-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику додатково кредит в сумі 3 000,00 грн.
Комісія пов'язана з наданням додаткового кредиту 450,00 грн.
Також, 06.06.2023 між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 2 до договору № 432070-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов додаткової угоди сторони домовились внести зміни в п. 2.7 договору та викласти «Термін дії договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії договору: до 30.05.2022».
Також сторони домовились внести зміни в п. 2.3 договору та викласти «Строк кредиту» в новій редакції, а саме: «Строк кредиту: 57 тижнів.»
Позивач зазначає, що боржник свої зобов'язання за кредитним договором № 432070- КС-004 про надання кредиту належним чином не виконала, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у розрахунку заборгованості за договором № 432070-КС-004 позичальника ОСОБА_1 , чим порушив свої зобов'язання, встановлені договором.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 432070-КС-004 позичальника ОСОБА_1 , відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за договором № 432070-КС-004 на загальну суму 19 000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження укладення електронного кредитного договору № 432070-КС-004 від 23.04.2023 позивачем було надано суду візуальну форму послідовності дій клієнта щодо укладення кредитного договору, у якій детально відображені всі дії ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 щодо укладення кредитного договору в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
З наданої позивачем візуальної форми послідовності дій клієнта вбачається повна хронологія дій, що були вчинені позичальником при укладенні кредитного договору, в тому числі видно, що 23.04.2023 ОСОБА_1 , використовуючи номер телефону НОМЕР_3 , зайшла у особистий кабінет на сайті https://my.bizpozyka.com, підтвердила номер мобільного телефону, отримала інформацію про обрані умови кредиту, ознайомилася з паспортом споживчого кредиту та підписала його одноразовим ідентифікатором UA-0160. Товариством сформовано індивідуальну оферту та направило клієнту одноразовий ідентифікатор UA-0590. Клієнтом прийнято умови оферти шляхом надсилання товариству акцепту та підписання договору отриманим ідентифікатором UA-0590. В особистому кабінеті відповідачки виведено договір для перегляду та скачування.
Крім того, разом із відповіддю на відзив позивачем було надано до суду докази направлення на електронну пошту відповідачки копії договору про надання кредиту, додаткові угоди та Правила.
Відповідно до п. 7.4.2 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) позичальник підтверджує, що вказаний ним при реєстрації номер телефону належить виключно позичальнику, не переданий та не буде переданий у користування та/або володіння та/або розпорядження будь-яким особам, саме цей номер телефону використовується та буде використовуватись позичальником при виконанні умов даного договору, вчиненні будь-яких операцій за ним. Вказана в розділі 8 даного договору банківська платіжна карта/поточний рахунок належить виключно позичальнику на законних підставах, право на його використання не зупинене, не припинене, не обмежене іншим чином, платіжний засіб не є втраченим, безперешкодного використовується виключно позичальником).
Окрім того, в кредитному договорі зазначено адресу ОСОБА_1 , її паспортні дані, ідентифікаційний код, телефон та електронну пошту, котрі належать останній, що є підтвердженням здійснення нею процедури ідентифікації в розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію».
Матеріалами справи підтверджено, що 23.04.2023 у встановленому вказаними офертою та акцептом порядку, ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 строком на 57 тижнів уклали кредитний договір в електронній формі № 432070-КС-004 на суму 40000,00 грн. За вказаним договором комісія за надання кредиту встановлена в сумі 2 400,00 грн (п. 2.5 договору).
Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі. 06 грудня 2023 року вказана сума позики була перерахована відповідачці на її платіжну карту № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою АТ «Приватбанк» згідно якої вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 емітовано карту№ НОМЕР_2 , а згідно доданої виписки по рахунку № НОМЕР_2 вбачається, що відповідачці 23.04.2023 здійснено перекази на картку у сумі 25000 та 15000, а всього 40000 грн та 27.04.2023 здійснено переказ на суму 3000 грн.
Відповідачка, всупереч викладеним у кредитному договорі умовам, в установлені терміни не повернула належні до сплати грошові суми, тим самим порушила встановлений графік обов'язкових платежів.
Вказані обставини відповідачка не спростувала належними та допустимими доказами, а також не заперечувала, що вказаний засіб зв'язку, а саме номер телефону НОМЕР_1 належить їй, або що на час укладення договору вона втратила вказані засоби зв'язку, що може бути підтверджено відповідними засобами доказування.
Відповідачка посилалась на те, що кредитний договір, який був наданий у паперовому вигляді до матеріалів справи не підписаний директором товариства у належній формі. Також зазначила, що коли вона зверталась до даної компанії - умови кредитування пропонувались зовсім інші і передбачали значно коротші терміни кредитування, значно менші суми за користування коштами, значно менший обсяг відповідальності.
При цьому ОСОБА_1 не надала суду доказів того, що вона підписувала договір з іншими умовами, не просила суд витребувати договір в електронному вигляді.
На думку суду, матеріали справи містять достатньо доказів, з яких достовірно вбачається, що 23.04.2023 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 432070-КС-004 в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, а відповідач у передбачений договором 57-тижневий строк, тобто 08.10.2023 до заборгованість не повернула.
Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).
Приписами статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За положеннями статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Нормами частини першої статті 1048 ЦК України врегульовано правовідносини щодо сплати процентів саме за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг упродовж певного часу, а саме - упродовж строку кредитування, визначеному в кредитному договорі.
Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17.
За змістом статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Відповідно до п. 2.4. договору № 432070-КС-004стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2,0 % фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15082147% фіксована.
За умовами п. 3.2. договору протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом), нараховуються за ставкою, вказаною у п. 2.4. договору, на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, у залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та додатку № 1 до договору, і розраховується в порядку, описаному нижче.
Згідно з п. 3.2.1. договору у разі, якщо погашення кредиту здійснюється згідно з погодженим сторонами графіком платежів, що наведений в п. 3.2.3. та додатку № 1 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов'язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в п. 2.4. договору.
Відповідно до умов п. 3.2.2. договору сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно з погодженим графіком платежів, що наведений в п. 3.2.3. та додатку № 1 до договору (за виключенням дострокового повернення кредиту), внаслідок чого виникає прострочка за кредитом, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів, то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та додатку № 1 до договору, та до закінчення терміну дії договору.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем було заявлено позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 181260,79 грн, що нараховані у межах строку дії договору, який був установлений умовами договору № 432070-КС-004 про надання кредиту від 23.04.2023 та закінчувався 08.10.2023 .
Оцінюючи доводи відповідачки, викладені у відзиві на позов, суд виходить з такого.
Суд відхиляє посилання ОСОБА_1 на недоведеність надання їй кредиту.
Судом встановлено, що 23.04.2023 ТОВ «Бізнес позика» видало відповідачці кредит у розмірі 40 000,00 грн. шляхом перерахування вказаної суми на картковий рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», який відповідачка вказала у своєму особистому кабінеті на сайті https://my.bizpozyka.com/, що підтверджується витягом з анкети клієнта; довідками ТОВ «ФК «Елаєнс» від 23.04.2023 про успішне перерахування кредиту за допомогою платіжної системи FONDY на карту отримувача (відповідача) в загальній сумі 40 000,00 грн. (двома платежами в розмірі 15 000,00 грн. та 25 000,00 грн).
Крім того, 27.04.2023 ТОВ «Бізнес позика» на підставі додаткової угоди відповідачці на картковий рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» перераховано 3000, 00 грн. через систему Platon, що підтверджується довідкою ТОВ «Платежі Онлайн».
У свою чергу, маючи можливість звернутися до банку з відповідним запитом, та будучи ознайомленою із доводами позивача, ОСОБА_1 не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що на її рахунок не надходили кредитні кошти в сумі 43 000,00 грн.
Також суд зазначає, що в процесі розгляду справи на виконання ухвали суду від 06.05.2025 АТ КБ «Приватбанк» було надано суду інформацію, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано капту №4149499382156683 (IBAN НОМЕР_4 ).
На виконання вимог суду АТ КБ «Приватбанк» було надано виписку по рахунку ОСОБА_1 за період з 23.04.2023 по 27.04.2023 включно, з якої вбачається надходження на її рахунок 23.04.2023 двох платежів на загальну суму 40 000,00 грн. та 27.04.2023 на суму 3 000, 00 грн.
Крім того, як було зазначено, ОСОБА_1 в рахунок погашення отриманого кредиту та сплати процентів за користування кредитом здійснила платіж по банківських реквізитах ТОВ «Бізнес Позика» на загальну суму 19 000,00 грн., що свідчить про визнання нею обставин щодо отримання кредиту. І дані обставини не спростовані відповідачкою. Тому, суд вважає необґрунтованими доводи відповідачки щодо недоведеності отримання нею кредиту.
Відповідачка вважала, що умови кредитного договору в частині визначення розміру процентів суперечать пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», що, на її думку, є підставою для відмови у задоволенні позову.
Стаття 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає які умови договору, що обмежують права споживача, можуть бути визнані недійсними. Зокрема, відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Разом із тим, відповідачка вважала несправедливими умови щодо розміру процентів. Однак проценти позивачем нараховані за правомірне користування кредитом і вони не є компенсацією за невиконання споживачем зобов'язань за договором, як це передбачено у пункті 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Отже, суд дійшов висновку, що кредитний договір містить інформацію як про суму кредиту, так і про детальний розпис його сукупної вартості, дату укладення правочину та процентну ставку, строк його дії, відповідальність сторін та порядок розрахунків, окрім того містить всі істотні умови, передбачені законодавством України, і відповідачка була ознайомлена зі всіма істотними умовами кредитного договору, що підтверджується її підписом в договорі.
Інші доводи відповідачки, як-то: відсутність підпису директора на договорі, що свідчить про непогодження умов кредитування зі сторони позивача; про те, що договір містить ознаки нечесної підприємницької діяльності, що виразилася у нечіткій і незрозумілій процентній ставці та двуякості у формі декількох періодів кредитування, суд відхиляє, як безпідставні, адже такі доводи спростовуються матеріалами справи.
Включення до тексту кредитного договору умов про сплату відповідачкою процентів за користування кредитом, а також і подальше нарахування позивачем зазначених процентів та витребування їх від відповідачки, в тому числі і за ставкою як зниженою, так і стандартною, є законним та обґрунтованим, оскільки базується на чинних нормах спеціального законодавства України, які регламентують питання щодо надання споживчих кредитів, яким і є за своєю правовою сутністю спірний кредитний договір.
Ураховуючи, що позичальник взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала та кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернула, виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика», а саме за кредитним договором № 432070-КС-004 від 23.04.2023 у загальному розмірі 226 169, 71 грн, яка складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 42 846. 35 грн; суми прострочених платежів по процентах - 181 260, 79 грн; суми прострочених платежів за комісією - 2 062, 57 грн, розмір якої підтверджено наданим позивачем розрахунком та відповідачкою не спростовано.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору в розмірі 2 714, 04 грн.
Керуючись статтями 367 - 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, оф. 411, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за договором про надання кредиту № 432070-КС-004 від 23.04.2023 у розмірі 226 169, 71 грн, яка складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 42 846. 35 грн; суми прострочених платежів по процентах - 181 260, 79 грн; суми прострочених платежів за комісією - 2 062, 57 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, оф. 411, код ЄДРПОУ 41084239) судовий збір у розмірі 2 714, 04 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: І.А. Усатова