печерський районний суд міста києва
Справа № 757/4513/26-к
пр. 1-кс-3663/26
28 січня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 62025000000000924 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
На розгляд слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №62025000000000924 від 09.09.2025.
Клопотання обґрунтовує тим, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №62025000000000924 від 09.09.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
Організація і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора.
Суть клопотання сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.
Відповідно до наказу Служби безпеки України 66-ос/дск від 14.02.2023 ОСОБА_5 призначений на посаду консультант-експерта 1 відділу 1 управління Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування СБ України та має спеціальне звання підполковник.
Наказом Служби безпеки України №102-ос/дск від 06.11.2025 ОСОБА_5 призначено на посаду консультант-аналітик Аналітичного відділу Організаційно-аналітичної служби Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування СБ України.
Відповідно до ст. ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов"язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та працівників правоохоронних органів» правоохоронними органами є органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції
Статтею 1 Закону України «Про Службу безпеки України» (надалі - Закону) визначено, що Служба безпеки України є державним правоохоронним органом спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України.
Таким чином, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду консультант-експерта 1 відділу 1 управління та консультанта-аналітика Аналітичного відділу Організаційно-аналітичної служби Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування СБ України, є працівником правоохоронного органу.
Згідно зі ст. 2 Закону на Службу безпеки України (далі - СБ України) покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально - підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці.
До завдань СБ України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень проти миру і безпеки людства, тероризму та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.
Статтею 3 Закону визначено, що діяльність СБ України, її органів і співробітників ґрунтується на засадах законності, поваги до прав і гідності особи, позапартійності та відповідальності перед народом України.
У зв"язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України та продовжує діяти станом на сьогодні.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з абз. 5 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов"язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Відповідно статей 1 - 3, пунктів 1 - 3 статті 8 Указу Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію», у зв"язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Строк проведення загальної мобілізації постійно продовжувався. Загальна мобілізація триває по теперішній час та з 05.11.2025 строк її проведення продовжено на 90 діб відповідно до Указу Президента України від 20.10.2025 №794/2025 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 21.10.2025 №4644-IX.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов"язані: з"являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов"язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, зокрема, військовозобов?язані визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров"я на термін 6-12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії).
Таким чином, будучи працівником правоохоронного органу, в порушення зазначених вище вимог законодавства, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення у сфері службової діяльності, за наступних обставин.
На початку 2025 року, більш точний час під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 , будучи військовозобов"язаним громадянином України та перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), під час перевірки своїх облікових даних в електронному кабінеті призовників, військовозобов"язаних та резервістів « Резерв+ », дізнався про порушення ним правил військового обліку.
Після цього ОСОБА_9 звернувся до службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою оновлення (уточнення) облікових (персональних) даних та подальшого виключення зі списку розшукуваних осіб із внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов"язаних та резервістів «Оберіг». Однак, проходження військово-лікарської комісії (далі - ВЛК) ОСОБА_7 у ІНФОРМАЦІЯ_5 не завершив.
Так, 03.09.2025 ОСОБА_7 , маючи намір в законний спосіб зняти відмітку про порушення ним правил військового обліку в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов"язаних та резервістів «Оберіг», звернувся до ОСОБА_5 з метою отримання кваліфікованої допомоги щодо вирішення даного питання. В ході телефонної розмови між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , останній повідомив, що перебуває у розшуку за порушення правил військового обліку.
Під час вказаної розмови у ОСОБА_5 , який розумів необізнаність ОСОБА_7 у питаннях зняття відмітки про порушення ним правил військового обліку в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов"язаних та резервістів «Оберіг», усвідомлюючи нагальну потребу та важливість вирішення цього питання для останнього, а також, оцінюючи його побоювання щодо можливого призову для проходження військової служби за мобілізацією, виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими виконання функцій держави, а саме службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою виключення ОСОБА_7 з розшуку за порушення правил військового обліку, з подальшим зняттям з військового обліку, шляхом надання медичної документації про наявності у ОСОБА_7 групи інвалідності, яка перешкоджає останньому бути мобілізованим та проходити військову службу у лавах ЗСУ або іншого військового формування.
Так, 29.09.2025 близько 15 год. 30 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи у заздалегідь обумовленому місці на території автозаправної станції «KLO» за адресою: м. Київ, вул. Миколи Василенка, 3, зустрівся з ОСОБА_7 .
Під час вказаної зустрічі, ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, повідомив ОСОБА_7 про наявну у нього можливість здійснення впливу на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою виключення зі списку розшукуваних осіб ОСОБА_7 за порушення правил військового обліку, з подальшим зняттям останнього з військового обліку, шляхом надання медичної документації про наявності у нього групи інвалідності.
При цьому ОСОБА_5 зазначив, що за вирішення вказаних питань ОСОБА_7 необхідно надати йому неправомірну вигоду в розмірі 15 000 доларів США.
Крім цього, ОСОБА_5 під час зустрічі повідомив ОСОБА_7 про необхідність надання йому копій всіх медичних документів для виготовлення медичної документації щодо наявності в останнього групи інвалідності, задля уникнення мобілізації та проходження військової служби в лавах ЗСУ або інших військових формувань.
Тим самим, ОСОБА_5 запевнив ОСОБА_7 , що він, як отримувач неправомірної вигоди, може реально здійснити вплив на службових осіб органів військового управління, уповноважених на прийняти рішення щодо зняття з розшуку та військового обліку останнього.
У подальшому, 15.10.2025 близько 11 год. 30 хв. ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, перебуваючи на території автозаправної станції «KLO» за адресою: м. Київ, вул. Миколи Василенка, 3, під час особистої зустрічі з ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів, одержав від останнього грошові кошти в сумі 7 000 доларів США, що станом на 15.10.2025 відповідно до офіційного курсу валют, встановленого НБУ, становить 292 259 грн. 80 коп., що є частиною неправомірної вигоди від загальної суми 15 000 доларів США, з урахуванням висунутої попередньої вимоги ОСОБА_5 , за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою виключення ОСОБА_7 з розшуку за порушення правил військового обліку, з подальшим зняттям з військового обліку, шляхом надання медичної документації про наявності групи інвалідності, яка перешкоджає останньому бути мобілізованим та проходити військову службу у лавах ЗСУ або іншого військового формування.
Крім того, ОСОБА_5 під час розмови повідомив ОСОБА_7 про необхідність надання йому копій паспорту громадянина України, реєстраційного номеру картки платника податків, військово-облікового документу та всіх наявних у ОСОБА_7 медичних документів.
У подальшому, ОСОБА_5 в період жовтня-листопада 2025 року під час спілкування з ОСОБА_7 із використанням месенджера «WhatsApp», неодноразово вимагав в останнього надати йому другу частину неправомірної вигоди в розмірі 8 000 доларів США, мотивуючи тим, що в разі відмови надання другої частини неправомірної вигоди ОСОБА_5 , використовуючи своє становище, маючи можливість здійснювати вплив на службових осіб органів військового управління, уповноважених на прийняти рішення щодо зняття з розшуку та військового обліку, створюватиме перепони в процесі виготовлення військових облікових документів та перешкоджатиме зняттю ОСОБА_7 з військового обліку.
Так, 04.12.2025 близько 10 год. 30 хв. ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, перебуваючи у заздалегідь обумовленому місці на території автозаправної станції «KLO» за адресою: м. Київ, Вадима Гетьмана, 27Д, під час особистої зустрічі з ОСОБА_7 , який діяв під контролем правоохоронних органів, одержав від останнього грошові кошти в сумі 8 000 доларів США, що станом на 04.12.2025 відповідно до офіційного курсу валют, встановлених НБУ, становить 337 627 грн. 20 коп., що є другою частиною неправомірної вигоди від загальної суми 15 000 доларів США, з урахуванням висунутої попередньої вимоги ОСОБА_5 , за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою виключення ОСОБА_7 з розшуку за порушення правил військового обліку, з подальшим зняттям з військового обліку, шляхом надання медичної документації про наявність групи інвалідності, яка перешкоджає останньому бути мобілізованим та проходити військову службу у лавах ЗСУ або іншого військового формування. Після цього ОСОБА_5 був затриманий співробітниками правоохоронних органів.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
За вказаними фактами 04.12.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру.
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними матеріалами досудового розслідування.
05.12.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва (справа №757/61614/25-к) до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 01.02.2026, в межах строків досудового розслідування, із альтернативним запобіжним заходом у вигляді застави в межах 3000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 9 084 000 гривень з зобов?язанням виконувати наступні обов?язки: не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та/або місця роботи; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в"їзд в Україну; не спілкуватися із свідками та іншими підозрюваними в даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.
Також, в ході досудового розслідування під час затримання ОСОБА_5 встановлено ймовірний факт носіння кастету чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу.
У зв"язку із цим 10.12.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025000000001196 відомості за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.
В подальшому, 16.12.2025 постановою прокурора Спеціалізованої прокуратур у сфері оборони Офісу Генерального прокурора об"єднано матеріали досудових розслідувань, відомості про які Єдиного реєстру досудових розслідувань під №62025000000000924 від 09.09.2025 за ч. 3 ст. 369-2 КК України, із кримінальним провадженням №62025000000001196 від 10.12.2025 за ч.2 ст. 263 КК України, в одне кримінальне провадження та присвоєно їм №62025000000000924 від 09.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч. 2 ст. 263 КК України.
22.01.2025 постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 04.04.2026 включно.
На даний час у кримінальному провадженні виконуються слідчі (розшукові) дії та процесуальні заходи, спрямовані на швидке, повне та неупереджене дослідження обставин вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, виявлення обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, а також встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності інших осіб, причетних до вчинення злочинів.
На сьогоднішній день виникла необхідність продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , у зв"язку з тим, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не завершено, а зміна підозрюваному указаного запобіжного заходу на інший більш м"який запобіжний захід може перешкодити об"єктивному розслідуванню кримінального провадження.
Обґрунтовуючи наявність в провадженні визначених ст. 177 КПК України ризиків, слідчий зазначає про існування таких:
1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. Санкція ч. 3 ст. 369-2 КК України, яка інкримінується ОСОБА_5 , передбачає можливість призначення судом покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з конфіскацією майна.
Водночас, звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, не передбачено (крім випадку затвердження угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов?язаних з корупцією).
Крім того, відповідно до встановлених обставин кримінального провадження, ОСОБА_5 має досвід організації та здійснення впливу на прийняття рішень особами, уповноваженими на виконання функцій держави, з метою зняття з військового обліку під час мобілізації та, відповідно, подальшого перетину державного кордону України, через що може використати ці можливості у власних інтересах для переховування від органів слідства, прокуратури та суду.
Також під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 у період з 2004 року по 2012 рік проходив військову службу в ДПС України, у зв"язку з чим обізнаний щодо заходів з охорони державного кордону та має сталі зв"язки з представниками Державної прикордонної служби, що може створити умови для залишення ним території України, у т.ч. поза пунктами пропуску.
Крім того, ОСОБА_5 має неповнолітніх дітей, які перебувають за кордоном. Рідний брат ОСОБА_5 - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуває за кордоном, що в свою чергу створює значні ризики залишення ОСОБА_5 території України.
Разом з тим, ОСОБА_5 має паспорти громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 (термін дії до 22.07.2027).
Також в протоколі огляду від 05.01.2026 флеш-накопичувача, на який скопійовано результат комп"ютерно-технічної експертизи мобільного телефону Apple IPhone 15 Pro Max із номером мобільного телефону НОМЕР_2 , який 04.12.2025 було вилучено під час затримання ОСОБА_5 , наявні скріншоти (Фото 64-66) переписки у месенджері «Whatsapp» з абонентом НОМЕР_3 на ім"я ОСОБА_11 щодо надання номеру телефону контактної особи, а саме командира НОМЕР_4 прикордонного загону з метою більш швидкого перетину кордону.
Також ОСОБА_5 дотримується правил конспірації, зокрема використовує програми-месенджери з алгоритмами шифрування, секретними чатами та автоматичним видаленням повідомлень; використовує заздалегідь обумовлену термінологію; ознайомлений із необхідністю знищення пристроїв, які використовуються для злочинної діяльності; обізнаний про форми та методи проведення оперативно-технічних заходів та негласних і гласних слідчих (розшукових) дій.
Вищевказані обставини, дають підстави вважати, що підозрюваний в разі застосування запобіжного заходу, не пов"язаного з триманням під вартою, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватися від органів слідства, суду, та має реальні можливості покинути територію України з цією метою. Одним із ризиків можливого переховування підозрюваного від слідства та суду є відсутність контролю за частиною державного кордону в окремих областях України.
Вищевказане безумовно свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, та є достатньою підставою вважати, що з високим ступенем ймовірності підозрюваний ОСОБА_5 має об"єктивну можливість та буде переховуватись від органів досудового розслідування, суду.
2. Знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Наявність вказаного ризику обґрунтовується тим, що на даний час у кримінальному провадженні проведений не весь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, не встановлено можливих співучасники злочину, місця зберігання засобів вчинення злочинів, а зважаючи на тяжкість інкримінованих підозрюваному діянь, зухвалість їх вчинення, а також на міру покарання, яка загрожує підозрюваному, який є працівником правоохоронного органу, сторона обвинувачення обґрунтовано вважає, що ОСОБА_5 , перебуваючи поза межами установи попереднього ув"язнення, вчинятиме дії, спрямовані на знищення або спотворення доказів у даному кримінальному провадженні, збір яких на даний час досудовим розслідуванням не завершено, що значно вплине на процес доказування вини підозрюваного.
Крім того, ОСОБА_5 , як співробітник правоохоронного органу, має тісні зв"язки з широким колом осіб, в тому числі з числа співробітників правоохоронних органів державної влади на різних рівнях, за сприяння яких він в змозі вчинити дії, спрямовані на знищення, приховування або спотворення доказів у даному кримінальному провадженні.
3. Незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні.
Також є підстави вважати, що з високим ступенем ймовірності ОСОБА_5 , перебуваючи поза межами установи попереднього ув"язнення, може незаконно впливати на свідків, яким відомі обставини вчинення кримінального правопорушення. Показання свідків є значущими для доведення час обставин, що підлягають доказуванню. Окрім цього, на даний час встановлюються особи, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню, з метою їх подальшого допиту як свідків, а також кола осіб, можливо причетних до вчинення кримінальних правопорушень. Перебуваючи поза межами установ попереднього ув"язнення, підозрюваний має значні організаційні можливості для незаконного тиску на свідків та учасників кримінального провадження в тому. числі на тих, які на даний час не допитані, а саме може вчинити дії щодо впливу на них, у тому числі шляхом їх підкупу, погроз і залякувань з метою примусити до давання вигідних йому показань чи вчинення інших дій.
Відсутність належного та ефективного заходу забезпечення кримінального провадження та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного може негативно відобразитися на результатах досудового розслідування.
Ризик незаконного впливу на інших осіб об"єктивізується також з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від свідків у кримінальному провадженні, за якої на стадії досудового розслідування показання отримуються під час допиту слідчим, прокурором, а на стадії судового розгляду - шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише під час досудового розслідування при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - це об?єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.
У зв"язку з чим достатня вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки, не будучи обмеженим у вільному доступі до інших осіб, підозрюваний може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
4. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
ОСОБА_5 , перебуваючи поза межами установи попереднього ув"язнення, зможе координувати свої дії з іншими невстановленими на даний час можливими співучасниками злочину, що мають можливість впливати на викривлення значимих доказів і даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню.
З метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може зловживати своїми процесуальними правами з метою затягування строків досудового розслідування шляхом не з"явлення до слідчого, прокурора, слідчого судді під приводом надання фіктивних документів про перебування на лікуванні, у відрядженні, тощо, що унеможливить проведення слідчих дій у розумні строки Зазначене у своїй сукупності підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
5. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ураховуючи те, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, як військовослужбовець Служби безпеки України за контрактом може вчинити інший військовий злочин, а саме самовільне залишення місця служби, що кваліфікується за ст. 407 ч. 5 КК України, або дезертирство за ст. 408 ч. 4 КК України, тим самим переховуватися та ухилятися від кримінальної відповідальності. Крім того, бажання підозрюваного уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йому загрожує, безумовно свідчать про можливість втечі підозрюваного.
Також слід враховувати, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України діє воєнний стан.
Відповідно до позиції Верховного Суду України, викладеної в п. 8 листа Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 року №1/0/2-22 запровадження воєнного стану та збройна агресія в Україні, має ураховуватися як відповідний ризик, адже ця обставина суттєво ускладнює швидке і своєчасне реагування органів досудового розслідування та проведення всіх необхідних слідчих (розшукових) та процесуальних дій під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Крім того, фактичні обставини кримінального правопорушення, інкримінованого підозрюваному, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, домінує над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Наявність вказаного ризику обумовлена також тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме службовими особами ТЦК та СП, поєднане з вимаганням такої вигоди, з метою виключення особи зі списку розшукуваних осіб, а також подальше зняття з військового обліку. На даний час воєнний стан та загальна мобілізація в Україні продовжена, що може спонукати особу надалі вчиняти аналогічні злочини. Відповідно, існує ризик продовження протиправної діяльності з метою отримання прибутку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Крім того, кримінальне правопорушення, що інкримінується ОСОБА_5 , передбачає конфіскацію майна, а тому накладання арешту на рухоме й нерухоме майно підозрюваного є обов"язковим, а тому, перебуваючи не під вартою, він може вчинити дії, направлені на його приховання.
При цьому, застосувати більш м"які запобіжні заходи до підозрюваного неможливо.
Так, домашній арешт, застава, як окремий запобіжний захід, особисте зобов"язання чи порука із покладенням відповідних обов?язків, не усунуть ризик спілкування зі значною кількістю причетних до злочинів, а також тиску на свідків у кримінальному провадженні, оскільки при таких запобіжних заходах, забороняючи спілкування з конкретними особами, орган досудового розслідування розкриває їх дані, що на цій стадії розслідування є недопустимим.
Також вказані запобіжні заходи не усунуть ризику втечі в будь-яку точку України, в тому числі на тимчасово окуповану, та за кордон, оскільки підозрюваний, усвідомлюючи всі вищевикладені обставини, може переховуватись від органу досудового розслідування.
Підставою продовження підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний матиме можливість: переховуватися від слідства та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Враховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані про особу підозрюваного, з метою забезпечення виконання процесуальних обов"язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам, ОСОБА_5 необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в мажах строку досудового розслідування, із альтернативним запобіжним заходом у вигляді застави в межах 3000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 9 084 000 гривень, з зобов?язанням виконувати покладені на нього обов'язки.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м'які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що ризики, зазначені у клопотанні та на які посилався прокурор в судовому засіданні, стороною обвинувачення не доведено, підозра необґрунтована, тому просив відмовити у задоволенні клопотання.
Підозрюваний підтримав думку захисника.
Вислухавши позиції сторін, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №62025000000000924.
В межах даного провадження ОСОБА_5 04.12.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України - в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05.12.2025 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави як альтернативного запобіжного заходу - 9 084 000 грн. Строк тримання під вартою визначено до 01.02.2025.
Перевіряючи обґрунтованість клопотання, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, копії яких долучено до матеріалів клопотання, а саме у: протоколі затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 04.12.2025 /том 1 а.м. 23-26/, протоколі допиту свідка від 10.09.2025/том 1 а.м. 39-40/, протоколі допиту свідка від 30.09.2025 /том 1 а.м. 41-42/, протоколі допиту свідка від 15.10.2025 /том 1 а.м. 43-44/, протоколі допиту свідка від 04.12.2025 /том 1 а.м. 45-46/, протоколі огляду від 01.10.2025 /том 1 а.м. 47-49/, протоколі огляду від 10.10.2025 /том 1 а.м. 50-56/, протоколі огляду від 16.10.2025 /том 1 а.м. 57-59/, протоколі огляду від 27.10.2025 /том 1 а.м. 60-69/, протоколі огляду від 19.11.2025 /том 1 а.м. 86-142/, протоколі огляду від 26.12.2025 /том 1 а.м. 86-87/, протоколі огляду від 29.12.2025 /том 1 а.м. 89-91/, протоколі огляду від 05.01.2026 /том 1 а.м. 92-122/, протоколі про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 29.09.2025 /том 1 а.м. 123-125/, протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 02.10.2025 /том 1 а.м. 126-128/, протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 15.10.2025 /том 1 а.м. 129-132/, протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 20.10.2025 /том 1 а.м. 133-135/, протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 16.10.2025 /том 1 а.м. 136-139/, протоколі огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів-грошових купюр від 15.10.2025 /том 1 а.м. 140-150/, протоколі огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів-грошових купюр від 04.12.2025 /том 1 а.м. 151-160/.
Вказані матеріали у сукупності достатні для висновку на даній стадії провадження про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри.
Також з урахуванням посилань слідчого у клопотанні та прокурора в судовому засідання, слідчий суддя погоджується з існуванням в провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема:
- можливість переховування від слідства та суду, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , та суворість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, що оцінено в сукупності із даними про особу підозрюваного, зокрема наявності у останнього зв'язків в Державній прикордонній службі України, за допомогою яких він може залишити територію України поза межами пунктів пропуску. Усвідомлення суворості покарання у разі визнання винуватим, саме по собі з високим ступенем ймовірності може спонукати особу переховуватись від органу досудового розслідування, суду, як і перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти тиск на свідків, тощо. Будь-яких даних про особу підозрюваного, які б нівелювали означені ризики, слідчому судді в ході розгляду клопотання не надано;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки органом досудового розслідування не встановлено всіх обставин та співучасників злочину, про що слідчим зазначено у клопотанні;
- можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності за інкримінований йому злочин, та того, що суд має право обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань із іншими невстановленими на даний час особами, причетними до протиправної діяльності;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, з огляду на те, що перебуваючи на волі, являючись військовослужбовцем за контрактом з метою уникнення відповідальності, може самовільно залишити місце несення служби, відповідальність за які передбачена ст. 407, 408 КК України.
Вказані ризики обумовлені зокрема і посадою, яку обіймає ОСОБА_5 , наявністю у нього зв'язків серед правоохоронців та в Державній прикордонній службі (підтверджується зокрема листуванням щодо надання номеру командира НОМЕР_4 прикордонного загону з метою більш швидкого перетину кордону), наявністю соціальних зв'язків за кордоном. На підтвердження тих обставин, на які в обґрунтування наявності ризиків посилається слідчий в клопотанні, до матеріалів клопотання долучено копії відповідних документів.
Отже, слідчим, прокурором, з огляду на наведене обгрунтування і долучені до клопотання матеріали, доведено об'єктивні наявність в провадженні визначених ст. 177 КПК України ризиків, яким, з урахуванням їх конкретного характеру та ступеню ймовірності настання, не можна запобігти шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
За таких обставин наявні підстави для продовження щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На виконання ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає необхідним визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З урахуванням конкретних обставин справи, тяжкості інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, характеру злочину, даних про його особу, слідчий суддя вважає наявними обставини при визначенні розміру застави вийти за межі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, та визначити її в розмірі 9 000 000 (дев'ять мільйонів) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
У разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, для запобігання ризиків, визначених ст. 177 КПК України, та відповідно до частин 4, 5 ст. 194 КПК України, слід покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки: не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; не спілкуватися із свідками та іншими підозрюваними в даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 180, 182, 183, 184, 199, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - до 04 березня 2026 року.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, визначених КПК України, - у розмірі 9 000 000 (дев'ять мільйонів) грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.
Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
МФО 820172;
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва.
р/р UA128201720355259002001012089.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 у разі його звільнення з-під варти внаслідок внесення застави обов'язки:
- не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
- не спілкуватися із свідками та іншими підозрюваними в даному кримінальному провадженні;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії ухвали слідчого судді та термін дії покладених на ОСОБА_5 обов'язків визначити до 04 березня 2026 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1