Номер провадження 2-во/754/29/26
Справа № 754/6004/25
Іменем України
26 лютого 2026 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Коваленко І.І. розглянув заяву Кочерова О.Є., яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", про виправлення описки у рішенні Деснянського районного суду м. Києва від 17 листопада 2025 року у справі №754/11563/25 та виконавчому листі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову 33 245,50 грн,
Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідачки, ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 479621-КС-002 від 20.11.2023 в розмірі 33 245,50 грн, яка складається з 9 947,47 грн заборгованості за тілом кредиту та 23 298,03 грн відсотків..
21 жовтня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва постановив рішення, яким позов задовольнив повністю, стягнув з Відповідачки на користь Позивача заборгованість у загальній сумі 35 667,90 грн (тридцять п'ять тисяч шістсот шістдесят сім гривень 90 копійок), що включає 9 947,47 грн заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором № 479621-КС-002 від 20.11.2023, 23 298,03 грн заборгованості за відсотками та 2 422,40 грн судового збору.
06 січня 2026 року Суд видав виконавчий лист в електронній формі.
Представниця Позивача звернулася до Суду з заявою про виправлення описки у судовому рішенні та виконавчому листі, в якому просить зазначити правильно загальну суму боргу за кредитним договором - 33 245,50 грн
Заява обгрунтована тим, що у рішенні суду та виконавчому листі допущено описки, а саме неправильно вказано загальну суму боргу за кредитним договором "35 667,90 грн", натомість правильна загальна сума боргу складає "33 245,50 грн".
Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Відповідно до частини другої статті 269 ЦПК України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
Частиною першою статті 432 ЦПК України визначено, що суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі.
Суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 300/765/15-ц, згідно з якою судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
У постанові від 04.09.2019 у справі № 9901/87/19 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що опискою є зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Однак виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких, зокрема, належить написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків.
У постанові від 16.07.2025 у справі № 240/277/06/23 міститься аналогічний висновок. В цій справі Верховний Суд також зазначив, що особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв'язку із використанням несправної техніки або неуважністю. Не є арифметичною помилкою, а отже і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вказаною вище статтею, застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився.
Подібні висновки викладені у постанові від 02.10.2025 у справі № 520/32217/23, в якій Верховний Суд зазначив, що очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру.
Описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання. Суд вправі здійснити технічну заміну елемента, помилковість якого є очевидною й такою, що в подальшому може ускладнити виконання судового рішення.
У постанові від 09.06.2022 у провадженні № 11-84сап21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що з метою оперативного та дієвого усунення помилок технічного (неюридичного, непроцесуального) характеру в судовому рішенні застосовується інструмент виправлення описок (помилок правопису, що впливають на зміст чи порядок виконання судового рішення) і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні (переважно щодо здійснення розрахунків у контексті задоволення позовних вимог фінансового характеру).
Отже, опискою, яка підлягає виправленню в судовому рішенні, є механічна синтаксична (граматична) помилка у написанні, правописі, розділових знаках тощо, а арифметичною помилкою - неправильне зазначення цифрових значень, помилки в підрахунках та ін., допущені при виготовленні тесту судового рішення та які мають істотний характер, тобто можуть призвести до неправильного розуміння судового рішення, спотворення його змісту, утруднення подальшого виконання.
Таким чином, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності (див. пункт 19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 листопада 2023 року у справі № 990/222/23).
Вказана у рішенні суду та виконавчому листі загальна сума боргу 35 667,90 грн (9 947,47 + 23 298,03 + 2 422,40 = 35 667,90) є арифметично правильною та включає як суму заборгованості за кредитним договором, так і суму судового збору, що підлягає стягненню з Відповідачки.
За наведених обставин, підстави для виправлення помилки в рішенні суду та виконавчому документі відсутні.
Керуючись статтею 432 ЦПК України, Суд
У задоволенні заяви про виправлення помилки у рішенні суду та виконавчому документі відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Інна КОВАЛЕНКО