Справа №278/2805/17
25 лютого 2026 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі судді Дубовік О.М., за участю секретаря Кравчук Д.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 27.12.2017 року, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, ухваленого Житомирським районним судом Житомирської області 27.12.2017 у зазначеній справі.
Обґрунтовуючи наявність поважних причин щодо неявки до суду, ОСОБА_1 зазначив, що про наявність заочного рішення по вищевказаній справі від дізнався лише 20.01.2026 і отримав його копію 22.01.2026 р. Також, він не був присутній при проголошенні вказаного судового рішення та не знав про дату і час судового засідання по справі №278/2805/17, судових повісток про виклик в порядку, встановленому ст. 128 ЦІК України, тобто не пізніше ніж за п?ять днів до судового засідання, не отримував.
Водночас, ОСОБА_1 наголосив, що судом у резолютивній частині рішення, де визначено період стягнення аліментів помилково зазначено замість аліментів «до повноліття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » - «до повноліття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ». З новим позовом про визначення розміру аліментів на іншу дитину ОСОБА_4 не зверталася, вирахування тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, не проводилося. Відповідно, станом на день подання цієї заяви, з відповідача стягуються аліменти у повному розмірі відповідно до зазначеного вище рішення суду, тобто до повноліття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
24.02.2026 від представника позивача надійшли заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, де остання заперечувала щодо доводів ОСОБА_1 про необізнаність останнього як про розгляд справи, так і про отримання копії рішення суду 20.01.2026, а також відносно пояснень щодо стягнення аліментів з нього на користь дітей до повноліття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; просила заяву залишити без задоволення.
Сторони у судове засідання не з'явились, інших пояснень чи клопотань на адресу суду не надходило, причини неявки не повідомили, а відтак на підставі ч.1 ст. 287 ЦПК України їх неявка не є перешкодою для проведення судового засідання.
Судом встановлено, що 27.12.2017 Житомирським районним судом Житомирської області ухвалено заочне рішення, згідно з яким задоволено позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів; ухвалено стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на утримання дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 1/3 частини заробітної плати та інших видів доходів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 14 листопада 2017 року до повноліття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ухвалено стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судовій збір у дохід держави в розмірі 640 грн.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Статтею 285 ЦПК України передбачено, що у заяві про перегляд заочного рішення, зокрема, повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Згідно із ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Аналіз положень наведеної норми цивільного процесуального закону вказує на те, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом одночасно всіх наступних обставин: 1) відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; 2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Верховний Суд у своїй Постанові від 11.09.2025 року у справі № 990/98/25 дійшов висновку, що поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
Обґрунтовуючи наявність поважних причин неявки відповідача у судові засідання, ОСОБА_1 посилається на те, що він не отримував судові повістки і повідомлення, не був обізнаний про судове провадження, що спростовується матеріалами справи з огляду на таке.
Позивач звернулась до суду з цим позовом 14.11.2017 справа була призначена в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін згідно із ухвалою суду від 24.11.2017 (а.с. 15 основної справи).
Копії ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з доданими до неї документами, судові повістки направлялась відповідачу в порядку, у строки та з дотриманням вимог ст. 128 ЦПК України - за зареєстрованим місцем його проживання: АДРЕСА_1 ; ця ж адреса була вказана позивачем при поданні позовної заяви, ця ж адреса зазначається відповідачем у процесуальних документах, які подаються до суду (а.с. 1, 14 основної справи, а.с. 1).
Копії ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з доданими до неї документами та судова повістка про виклик відповідача у судове засідання на 11.12.2017 повернулась не врученою з відміткою пошти "За незапитом" (а.с. 18-19 основної справи).
Судова повістка про виклик відповідача у судове засідання на 27.12.2017 була отримана відповідачем 28.12.2017 року особисто (а.с. 27 основної справи).
За правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
А відтак на підставі наведеної вище норми відповідач вважається таким, що належним чином повідомлявся про час і місце проведення судових засідань.
Отже, суд вважає безпідставними доводи заявника про те, що відповідач неналежним чином повідомлявся про дату і час проведення судових засідань, відповідачу достовірно було відомо про наявність в суді вказаного судового провадження.
Крім того, заочне рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 27.12.2017, ухвала суду про виправлення описки від 29.01.2018 року були направлені відповідачу за вказаною адресою (а.с. 30, 36 основної справи). Копія ухвали від 29.01.2018 року була отримана відповідачем 08.02.2018 року особисто (а.с. 37 основної справи).
Адвокат Яницька М.В., яка діяла в інтересах ОСОБА_1 , 16.04.2018 року звернулась до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи, з якою ознайомилась 19.04.2018 року (а.с. 41 основної справи).
20.01.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про видачу йому копії заочного рішення суду від 27.12.2017 року, яке він отримав наручно 22.01.2026 року (а.с. 52).
Водночас, представником позивача до заперечень додані копія заяви ОСОБА_1 про ознайомлення та зняття копій матеріалів виконавчого провадження від 25.07.2024, та заяви про відрахування аліментів із заробітної плати в/ч НОМЕР_2 від 25.07.2024.
Беручи до уваги встановлені обставини, суд не визнає поважними причини, на які посилається відповідач у заяві про перегляд заочного рішення, з яких відповідач не з'являвся у судові засідання, не подав відзив на позовну заяву, а також не звернувся раніше із вказаною заявою, оскільки був належним чином обізнаний про розгляд справи у 2017 році та ухвалення у ньому рішення у 2018 році, оскільки отримував наручну поштову кореспонденцію, так само як і був обізнаний у повній мірі про наявність виконавчого провадження, у якому він є боржником.
Крім того, як обґрунтування скасування заочного рішення суду, відповідач посилається на те, що у рішенні суду визначено період стягнення аліментів помилково зазначено замість «до повноліття ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » - «до повноліття ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », він мав право подати до суду заяву про виправлення описки згідно ст. 269 ЦПК України.
Суд погоджується із доводами представника позивача та зазначає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тобто у даному випадку відповідач має право звернутися до суду із позовом про зміну розміру аліментів.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Беручи до уваги викладені обставини, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 не надав суду докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, у зв'язку з якими обов'язок відповідача може бути іншим, ніж встановлено рішенням суду, або відсутній взагалі, у суду відсутні підстави вважати, що ухвалене рішення не відповідає фактичним обставинам, судом не встановлено достатніх підстав для скасування судового рішення, а тому суд відмовляє у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, ухваленого у справі 27.12.2017.
Керуючись ст. ст. 268, 287-289, 354 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 27.12.2017 року року.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. М. Дубовік