про відмову у забезпеченні позову
27 лютого 2026 року Справа № 480/8449/25
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кунець О.М., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Гуркіна Євгена Валентиновича про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
У провадженні Сумського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
- визнати протиправним дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо внесення відомостей про перебування на військовому обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів запис про виключення ОСОБА_1 з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
27.02.2026 від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про залучення до участі у справі №480/8449/25 в якості співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).
Ухвалою суду від 27.02.2026 у задоволенні клопотання представника позивача про залучення співвідповідача по справі №480/8449/25 відмовлено.
Також, 27.02.2026 через систему "Електронний суд" представником позивача подано заяву про забезпечення позову до набрання законної сили рішенням суду у цій справі, шляхом:
- зупинення дій ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо призову на військову службу під час мобілізації щодо ОСОБА_1 ;
- заборони ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також будь-яким іншим територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації, щодо ОСОБА_1 , а саме: направляти його на військово-лікарську комісію; оформлювати мобілізаційні документи щодо нього; переміщувати його до військових частин.
Подана заява обґрунтована тим, що попри наявний статус «виключений з обліку» 18.02.2026 ОСОБА_1 був затриманий працівниками Нацполіції та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Йому були видані повістка № ВД-51541 та направлення на лікування, з поміткою з'явитися для проходження ВЛК 04.03.2026. Цього ж дня у мобільному застосунку «Резерви-» (е-ВОД) з'явилися оновлені відомості про його перебування на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 - Дата уточнення даних «18.02.2026».
Представник позивача зазначає, що вищезазначені протизаконні дії створюють безпосередню та реальну загрозу призову на військову службу під час мобілізації. У разі мобілізації виконання майбутнього рішення суду стане фактично неможливим, а ефективний судовий захист буде істотно ускладнений.
Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахування вищенаведених положень КАС України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами частин першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 151 КАС України можливі лише за наявності обставин, що визначені частиною другою статті 150 КАС України.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Підстави забезпечення позову, передбачені частини другої статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.04.2020 у справі №580/2403/19.
За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.
Суд зазначає, що позивач, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, просить зупинити дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо призову на військову службу під час мобілізації щодо ОСОБА_1 та заборонити ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також будь-яким іншим територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації, щодо ОСОБА_1 , а саме: направляти його на військово-лікарську комісію; оформлювати мобілізаційні документи щодо нього; переміщувати його до військових частин до моменту набрання законної сили рішення у даній справі.
Так, на переконання позивача, дії ІНФОРМАЦІЯ_4 створюють безпосередню та реальну загрозу призову на військову службу під час мобілізації. У разі мобілізації виконання майбутнього рішення суду стане фактично неможливим, а ефективний судовий захист буде істотно ускладнений.
Суд звертає увагу, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.02.2019 у справі №826/13306/18.
Окрім того, суд зазначає, що спірні правовідносини у даній справі не стосуються оскарження рішень, дій чи бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_4 та будь-яких інших територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , а також направляння його на військово-лікарську комісію, оформлення мобілізаційних документів щодо нього та переміщення його до військових частин.
Предметом позову у даній справі є оскарження дій відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо внесення відомостей про перебування на військовому обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Як зазначалося вище, ухвалою суду від 27.02.2026 у задоволенні клопотання представника позивача про залучення співвідповідача по справі №480/8449/25 відмовлено, у зв'язку з необгрунтованістю.
Враховуючи вищезазначене, обраний позивачем спосіб забезпечення позову не є співмірним з предметом спору у даній справі.
Суд зазначає, що формулювання вимог про забезпечення позову шляхом зупинення дій ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо призову на військову службу під час мобілізації щодо ОСОБА_1 ; заборони ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також будь-яким іншим територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації, щодо ОСОБА_1 , а саме: направляти його на військово-лікарську комісію; оформлювати мобілізаційні документи щодо нього; переміщувати його до військових частин, до моменту набрання законної сили рішення у даній справі є втручанням у повноваження відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та їх структурних підрозділів.
Крім того, сам факт прийняття суб'єктом владних повноважень рішення чи вчинення дій, які на думку заявника порушують його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення чи дії є очевидно протиправними і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду, адже факт порушення прав та інтересів особи (позивача) підлягає доведенню у встановленому законом порядку.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а відтак задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Гуркіна Євгена Валентиновича про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя О.М. Кунець