Справа № 420/36534/25
27 лютого 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшов через систему «Електронний суд» адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 ), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 щодо відмови йому - ОСОБА_1 , у нарахуванні та виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн відповідно до п.4 постанови КМУ від 11.02.2025 №153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» (далі постанова КМУ №153);
зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому - ОСОБА_1 , одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн грн на підставі абз.2 п.4 постанови КМУ №153.
Представник позивача в обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач уклав контракт на проходження військової служби у Військово-морських силах ЗСУ та зарахований до в/ч НОМЕР_2 . З 10.06.2025 по 23.06.2025 позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 , а з 24.06.2025 до тепер у в/ч НОМЕР_4 .
Згідно із довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, старший матрос ОСОБА_1 з 24.02.2022 по 26.07.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресію російської федерації проти України, перебуваючи в Запорізькій області, Мелітопольському районі, Плодородненській сільській територіальній громаді.
Представник позивача зазначає, що позивач з 22-річного віку проходить військову службу та понад 6 місяців безперервно брав участь у бойових діях, не притягався до кримінальної відповідальності та не має незнятої або непогашеної судимості, а тому має право на грошову винагороду передбачену абз.2 п.4 Постанови №153.
24.09.2025 позивач через ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до командира в/ч НОМЕР_4 рапорт з проханням сформувати необхідний пакет документів, для нарахування та проведення виплати одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. грн.
У відповідь на вказаний рапорт в/ч НОМЕР_4 листом від 15.10.2025 повідомила про те, що підстави для вказаної вище виплати відсутні, оскільки позивач брав участь у бойових діях в складі іншої військової частини, а не в/ч НОМЕР_4 .
Ухвалою суду від 29.10.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження по справі, вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в електронній формі.
Ухвалами суду від 03.12.2025 року, від 10.12.2025 року адміністративний позов залишено без руху та продовжено строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою суду від 19.12.2025 року продовжено розгляд справи №420/36534/25, витребувані докази у в/ч НОМЕР_4 , зупинено провадження по справі до надання доказів по справі.
Ухвалою суду від 07.01.2026 року поновлено провадження по справі №420/36534/25, повторно витребувані докази, зупинено провадження у справі.
Ухвалою суду від 27.02.2026 поновлено провадження по справі.
Ухвала суду від 29.10.2025 року доставлена до електронного кабінету відповідача через підсистему «Електронний суд» 29.10.2025 року. Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позов, інших заяв та клопотань від відповідача не надходило (згідно автоматизованої системи діловодства Одеського окружного адміністративного суду вхідної кореспонденції по справі станом на 27.02.2026 року не зареєстровано).
Справа розглянута в письмовому провадженні.
Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, є учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_5 від 30.10.2023).
Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_6 від 24.12.2020 позивач проходив військову службу з листопада 2020 року, а саме: - з 25.11.2020 по 24.12.2020 у військовій частині НОМЕР_7 курсантом; - з 24.12.2020 по 02.10.2024 у військовій частині НОМЕР_2 старшим навідником та старшим водієм; - з 10.06.2025 по 23.06.2025 у військовій частині НОМЕР_3 солдатом резерву; - з 24.06.2025 по теперішній час у в/ч НОМЕР_4 оператором.
До списків особового складу в/ч НОМЕР_4 та на всі види забезпечення при в/ч НОМЕР_1 позивач зарахований згідно з наказом командира в/ч НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 24.06.2025 № 175, як такого, що прибув з в/ч НОМЕР_3 АДРЕСА_3 та призначеного наказом командувача ВМС ЗСУ №324-РС від 19.06.2025 року на посаду оператора відділення групи спостереження в/ч НОМЕР_4 .
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 (без дати і номера), позивач дійсно в періоди з 24.02.2022 по 26.07.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Запорізькій області, Мелітопольському районі, Плодородненській сільській ТГр Запорізькій області, Запорізькому районі, Матвіївській сільській ТГр.
Відповідно до витягу з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" ФОВА-004290815 відсутні відомості відносно ОСОБА_1 щодо притягнення його до кримінальної відповідальності; наявності розшуку, не знятої чи непогашеної судимості.
Позивач, вважаючи, що набув право на отримання одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн відповідно до п.4 постанови КМУ №153, через ІНФОРМАЦІЯ_1 подав до командира в/ч НОМЕР_4 рапорт від 24.09.2025 з проханням сформувати необхідний пакет документів, передати заявку на Міністерство оборони України щодо необхідності відповідного фінансування, нарахування та проведення виплати вказаної винагороди.
Листом від 15.10.2025 №1155/1199 в/ч НОМЕР_4 повідомила, що за період служби у в/ч НОМЕР_4 , військовослужбовець ОСОБА_1 не залучався до виконання бойових (спеціальних) завдань у складі підрозділів в/ч НОМЕР_4 , а тому підстава для виплати одноразової грошової допомоги за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1млн грн згідно абзацу 3, п.4 постанови КМУ №153 відсутня.
Вважаючи протиправними дії щодо відмови у нарахуванні та виплаті одноразової грошової винагороди у розмірі 1 млн грн відповідно до п.4 постанови КМУ №153, позивач звернувся до суду з цим позовом до в/ч НОМЕР_1 , зазначивши, що він проходить службу у в/ч НОМЕР_4 , але вважає належним відповідачем у даній справі в/ч НОМЕР_1 , оскільки саме вона веде фінансовий облік позивача та проводить виплати грошового забезпечення, з її бюджету здійснюється фінансування відповідних витрат та на неї покладено обов'язок реалізовувати норми постанови КМУ №153.
Дослідивши позовну заяву, викладені в ній доводи та надані доказі в обґрунтування наявності права на нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 1млн грн згідно з п.4 постанови КМУ №153, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон №2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до ч.1-3 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 4 ст.9 Закон №2011-ХІІ передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02. 2022 року № 2102-ІХ в Україні введений воєнний стан, якій триває. Воєнний стан та мобілізація продовжена до 04.05.2026 року на підставі Закону України від 14.01.2026 року, яка затвердила Укази Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та «Про продовження строку проведення загальної мобілізації».
11.02.2025 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №153, відповідно до п. 1 якої постановлено погодитися з пропозицією Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ стосовно реалізації протягом двох років з дня, що настає за днем набрання чинності цією постановою, експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану (далі - експериментальний проект).
Пунктом 2 постанови КМУ №153 затверджено, зокрема, Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану.
Пунктом 3 постанови №153 визначені: - учасники експериментального проекту; - координатор (Міністерство оборони); - фінансування (за рахунок коштів державного бюджету)
Учасники експериментального проекту є:
громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу;
Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ;
військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби.
Абзацом 2 п. 4 постанови КМУ №153 установлено, що:
громадянам України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.
Позивач вважає, що він має право на винагороду у розмірі 1 млн. гривень саме на підставі абз. 2 п. 4 постанови КМУ №153.
Абзацом 4 п. 4 постанови КМУ №153 також установлено, що винагорода не виплачується військовослужбовцям, зазначеним в абз.2,3 цього пункту у разі, коли вони притягувалися до кримінальної відповідальності, два або більше разів притягувалися до адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився.
Також абзацом 5 п.4 постанови №153 установлено, що виплата винагороди здійснюється також військовослужбовцям, зазначеним в абз.2 цього пункту, які відповідають вимогам щодо виплати винагороди, зазначеним в абзаці 2 цього пункту, та, зокрема: були прийняті на військову службу за контрактом під час воєнного стану, з числа осіб, які проходили строкову військову службу.
Отже за приписами абзаців 2,4 п.4 визначена сукупність обов'язкових умов, за яких військовослужбовцю може бути виплачена одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 млн гривень:
1) особа повинна бути громадянином України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу (Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення);
2) до набрання чинності цією постановою особа мала бути у віці до 25 років прийнята або призвана на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №64, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX;
3) особа проходить військову службу та брала безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою;
4) відсутність двох або більше разів за сукупністю притягнення до кримінальної відповідальності, адміністративної відповідальності за вчинення військового адміністративного правопорушення або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності за порушення військової дисципліни, які враховуються для оцінки стану дисципліни і строк дії дисциплінарних стягнень за які не закінчився.
Судом встановлено, що для нарахування та виплати вказаної одноразової грошової винагороди відносно позивача відсутні сукупність необхідних умов визначених абз.2,4 п.4 постанови №153.
Позивач є громадянином України, у віці до 25 років, проходить службу у рядовому складі ВСУ, відсутні відомості про притягнення його до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності.
Проте позивач не був прийнятий або призваний на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 р. №64. Також не був прийнятий на військову службу за контрактом під час воєнного стану з числа осіб, які проходили строкову військову службу.
Згідно з військовим квитком серії НОМЕР_6 від 24.12.2020 позивач проходив військову службу з листопада 2020 року, а саме: а саме: - з 25.11.2020 по 24.12.2020 у військовій частині НОМЕР_7 курсантом; - з 24.12.2020 по 02.10.2024 у військовій частині НОМЕР_2 старшим навідником та старшим водієм; - з 10.06.2025 по 23.06.2025 у військовій частині НОМЕР_3 солдатом резерву; - з 24.06.2025 по теперішній час у в/ч НОМЕР_4 оператором.
Отже позивач проходив військову службу до початку дії воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02. 2022 р. №64.
Крім того, у довідці військової частини НОМЕР_2 (без дати і номера), формулювання є загальним визначенням щодо осіб, які відповідно до п.19 ч.1 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» мають право на статус учасника бойових дій.
У вказаній довідці зазначено, що вона є підставою для надання статусу учасника бойових дій.
Згідно з цією довідкою позивач дійсно в періоди з 24.02.2022 по 26.07.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Запорізькій області, Мелітопольському районі, Плодородненській сільській ТГр Запорізькій області, Запорізькому районі, Матвіївській сільській ТГр.
Однак, вказана довідка не підтверджує безпосередню участь позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора.
Разом з тим, п.4 постанови №153 не використовує поняття «учасник бойових дій», та встановлює інші вимоги ніж для отримання статусу учасника бойових дій, а саме - безпосередня участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності постанови КМУ №153.
Таким чином, надана позивачем копія посвідчення серії НОМЕР_5 від 30.10.2023, яка засвідчує його статус учасника бойових дій, та довідка (без номера та дати), не підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності постанови КМУ №153.
Інших доказів на підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, для нарахування та виплати одноразової грошової винагороди відносно позивача відсутні сукупність необхідних умов визначених абз.2,4 п.4 постанови №153, відповідно відсутні підстави для задоволення його позовних вимог про зобов'язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому одноразову грошову винагороду у розмірі 1 млн грн на підставі абз.2 п.4 постанови КМУ від 11.02.2025 №153.
Згідно зі ст.ст.73,74,75,76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
У зв'язку з тим, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.2, 3, 6, 7, 9, 12, 13, 139, 241-246 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва
.