27 лютого 2026 рокусправа № 380/25632/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області до Львівської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації, Дочірнього підприємства «Личаків-Парк» Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Перший заступник керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської міської ради (далі - відповідач), за участю третіх осіб - Департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації (далі - третя особа-1), Дочірнього підприємства «Личаків-Парк» Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» (далі - третя особа-2), в якому просить:
-визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати відповідача відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Медова печера» загальною площею 1,2 га та закріпити їх в натурі на місцевості.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що для забезпечення режиму охорони та збереження об'єкта природно-заповідного фонду власники або користувачі такого об'єкту зобов'язані вжити всіх необхідних заходів, передбачених Законом України «Про природно - заповідний фонд України», зокрема забезпечити проведення робіт із винесення меж територій природно-заповідного фонду та закріплення їх в натурі (на місцевості). Водночас, Львівською міською радою не вжито усіх заходів щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж території геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Медова печера» загальною площею 1,2 га. Окрім прийняття Львівською міською радою ухвали від 21.05.2009 за №2664 «Про затвердження меж зеленої зони «Майорівка» у м.Львові та надання ДП «Личаків-Парк» ЛКП «Зелений Львів» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зеленої зони «Майорівка» (зі змінами), надано ДП «Личаків-Парк» дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для збереження та використання зеленої зони «Майорівка» (у тому числі геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Медова Печера»), надалі не вжито жодних заходів до виділення коштів на виготовлення проекту землеустрою щодо визначення меж указаної геологічної пам'ятки природи місцевого значення та закріплення їх в натурі (на місцевості), замовлення та укладання з ліцензованою організацією договору на розроблення відповідної землевпорядної документації та у подальшому її затвердженні. Наведене, на переконання позивача, унеможливлює якісне забезпечення режиму заповідного об'єкту, його належну охорону та збереження, оскільки межі пам'ятки природи чітко не визначені, а земельна ділянка не внесена до Державного земельного кадастру. Отже, необхідність звернення до суду з вказаним позовом обумовлено наміром захисту інтересів держави у сфері забезпечення режиму охорони та використання об'єкта природно-заповідного фонду, що пов'язано з необхідністю чіткого визначення меж такого об'єкту, оскільки невиконання відповідачем вимог законодавства у цій сфері тривалий час залишається без уваги та реагування з боку держави в особі уповноважених органів.
Ухвалою від 05.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно із ч.9 ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
Відповідно до Розпорядження керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду від №7/р від 26.01.2026 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ», відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя №100/0/15-26 від 22.01.2026 та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України 11.11.2024 №39 (із змінами) після автоматизованого розподілу для розгляду цієї справи визначено суддю Лунь З.І.
Ухвалою від 30.01.2026 суддя прийняла цю справу до свого провадження.
Відповідач позов не визнав, надавши відзив на позовну заяву, де зазначив, що на земельній ділянці № 3 є геологічна пам'ятка природи місцевого значення «Медова печера» площею 1,2000га. Частиною Проекту землеустрою, розробленого ЛКП «Інститут просторового розвитку», є кадастровий план земельної ділянки та Перелік обмежень у використанні земельної ділянки №3 площею 1,2 га, що пропонується для надання ДП Личаків-Парк» Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» для збереження та використання пам'яток природи за адресою: м. Львів, зелена зона «Майорівка», вул. Медової Печери від 24.11.2025 року № 281/1. Як видно із кадастрового плану земельної ділянки № 3, вказаний кадастровий план виготовлений на земельну ділянку площею 1,2000 га, на якій знаходиться геологічна пам'ятка природи місцевого значення «Медова печера» (10.05 - Пам'ятка природи) площею 1,2000 га. Цільове призначення земельної ділянки: « 04.10 Для збереження та використання пам'яток природи», категорія земель: «Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення. Перелік обмежень у використанні земельної ділянки №3 площею 1,2000га містить наступні обмеження: 10 - Території та об'єкти природно-заповідного фонду, площа 1,2000 га; 10.05 - Пам'ятки природи площа 1,2000га. З метою державної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, а також з метою реєстрації у ДЗК обмежень у використанні ділянки № 3, яка повністю співпадає з пам'яткою природи місцевого значення «Медова печера», площею 1,2000га ЛКП «Інститут просторового розвитку» звернувся до державного кадастрового реєстратора. Крім того, 21.01.2026 у Державному земельному кадастрі проведено державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий № 4610137200:05:011:0136, площею 1,2000га, на якій знаходиться геологічна пам'ятка природи місцевого значення «Медова печера». Отже, з метою збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, запобігання їх нецільовому використанню Львівською міською радою вжито заходів щодо розроблення землевпорядної документації та належного відображення інформації про геопросторові дані території та об'єкта природно-заповідного фонду в Державному земельному кадастрі. Тобто 21.01.2026 проведена державна реєстрація земельної ділянки площею 1,2000га та внесення до ДЗК відомостей про обмеження щодо використання цієї ділянки, на якій знаходиться пам'ятка природи місцевого значення «Медова печера» площею 1,2 га, надає можливість Львівській міській раді розглянути на пленарному засіданні сесії ради питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, надання її в постійне користування ДП «Личаків-Парк» ЛКП «Зелений Львів», а Дочірньому підприємству «Личаків-Парк» Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» - замовити у розробника документації із землеустрою винесення меж геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Медова печера» загальною площею 1,2 га та закріпити їх в натурі на місцевості після прийняття міською радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, надання земельної ділянки в постійне користування ДП «Личаків-Парк» ЛКП «Зелений Львів» та реєстрації речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 19.01.2026 земельну ділянку № 1 площею 25,2458 га було внесено до Державного земельного кадастру (кадастровий номер земельної ділянки: 4610137200:05:006:0603), а 21.01.2026 земельну ділянку № 3 площею 1,2000 га (геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Медова печера») було внесено до Державного земельного кадастру (кадастровий номер земельної ділянки: 4610137200:05:011:0136. Також відповідач зазначив, що подачу документів на державну реєстрацію земельної ділянки № 2 площею 0,6414 до Державного земельного кадастру було здійснено 20.01.2026. Термін державної реєстрації відповідно до вимог земельного законодавства становить 14 робочих днів. Після проведення державної реєстрації земельної ділянки № 2 площею 0,6414 в Державному земельному кадастрі на розгляд пленарного засідання Львівської міської ради буде винесено питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площами 25,2458 га, 0,6414 га та площею 1,2 га та надання їх в постійне користування ДП «Личаків-Парк» ЛКП «Зелений Львів». З огляду на вказане, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій він з позицією відповідача не погодився та вказв, що не винесення меж в натурі шляхом виготовлення технічної документації створює загрозу нецільового використання території та об'єкта природно-заповідного фонду, здійснення в межах об'єкта природного заповідного фонду забороненої господарської діяльності та можливість незаконного відчуження земельної ділянки під таким об'єктом та свідчить про протиправну бездіяльність органу місцевого самоврядування - Львівської міської ради Львівської області щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж пам'ятки природи місцевого значення «Медова печера» та закріплення їх в натурі (на місцевості). З огляду на зміст зазначених норм, на Львівську міську раду покладено обов'язок із організації проведення робіт із винесення меж Парку, загальною площею 1,2 га та встановлення їх в натурі (на місцевості), а саме, замовлення проекту землеустрою та здійснення контролю за його виготовленням. Позовні вимоги Галицької окружної прокуратури у справі №380/25632/25 просить задовольнити в повному обсязі.
13.02.2026 через підсистему «Електронний суд» представником відповідача подано заяву, в якій зазначено, що Львівською міською радою вживаються усі заходи для організації проведення робіт із винесення меж геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Медова печера» загальною площею 1,2 га та закріплення їх в натурі на місцевості, що спростовує твердження прокуратури про порушення Львівською міською радою природоохоронного законодавства та підтверджує безпідставність позовних вимог. Заява дочірнього підприємства «Личаків-Парк» Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок зеленої зони «Майорівка» у постійне користування зареєстрована у СЕД Львівської міської ради за № 4-240601-4137 26.01.2026. Проект ухвали Львівської міської ради «Про затвердження ДП «Личаків Парк» ЛКП «Зелений Львів» проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок зеленої зони «Майорівка» у постійне користування» підготовлений та оприлюднений 29.01.2026.
Також, на адресу суду від представника відповідача надійшли клопотання, у якому відповідач просить розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою від 26.02.2026 у задоволенні клопотань представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та у судовому засіданні з повідомленням сторін - відмовлено.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Суд встановив таке.
Рішенням Виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів № 495 від 09.10.1984 «Про мережу територій і об'єктів природно заповідного фонду області» (далі - Рішення №495) створено ряд об'єктів природно-заповідного фонду.
Згідно з додатку №1 до Рішення №495, а саме переліку об'єктів природно-заповідного фонду, що створюються на території області, на території м. Львова створено державну геологічну пам'ятку природи місцевого значення «Медова печера» (далі- Пам'ятка природи) площею 1,2га, з метою збереження та охорони печери штучного походження. Затверджено Рішенням облвиконкому №634 від 02.10.1970.
У відповідності до п.3 Рішення №495, обласним управлінням, підприємствам, установам організаціям, у підпорядкуванні яких знаходиться територія та об'єкт природно-заповідного фонду, зобов'язано нанести границі території і об'єкту природно-заповідного фонду - Пам'ятка природи, на планово-картографічні матеріали, до 01.01.1985 - винести їх в натуру, і інформаційні аншлаги. встановити біля них охоронні знаки.
25.06.1986 обласною інспекцією державного комітету УРСР по охороні природи видано охоронне зобов'язання №ДГеППМз №22, відповідно до якого Львівському міському виробничому тресту зеленого господарства передано під охорону заповідний об'єкт - державну геологічну пам'ятку природи місцевого значення «Медова печера» площею 1,2 га.
Охоронним зобов'язанням №31-8256/0/2-24 від 26.12.2024, яке оформлене відповідно до ст.53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», Рішення Львівської обласної ради від 09.10.1984 №495 «Про мережу територій і об'єктів природно-заповідного фонду області», Департаментом екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації передано Львівській міській раді під охорону та дотримання встановленого режиму територія геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Медова печера» площею 1,2 га, яка розташована у м. Львові, Львівської територіальної громади, Львівського району, Львівської області.
Відповідно до вищевказаного Охоронного зобов'язання, землекористувач зобов'язаний: дотримуватись встановленого режиму для території (об'єкта) природно заповідного фонду; не здійснювати у межах території (об'єкта) природно-заповідного фонду забороненої господарської діяльності; вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об'єкт) природно-заповідного фонду; дотримуватися вимог щодо використання території (об'єкта) природно заповідного фонду; забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів території (об'єкта) природно-заповідного фонду.
Окрім того, землекористувач забезпечує охорону та збереження території (об'єкта), що перебуває у його користуванні.
Тобто, починаючи з 1986 по 2024 роки під збереження землекористувача передано Пам'ятка природи площею саме 1,2 га, як це і передбачено у Рішенні № 495 про створення такого.
Водночас, лише 13.12.2024 Наказом Департаменту та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації №113-ОД затверджено Положення «Про геологічну пам'ятку природи місцевого значення «Медова Документ сформований в системі «Електронний суд» 31.12.2025 5 печера».
Відповідно до Положення - Пам'ятку природи створено рішенням Львівської обласної ради від 09.10.1984 №495«Про мережу територій і об'єктів природно-заповідного фонду області». Так, відповідно до Положення, Парк-пам'ятка входить до складу природно заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.
Землевласник - Львівська міська рада. Пам'ятка природи загальною площею 1,2 га знаходиться у м. Львів, Львівської територіальної громади, Львівського району, Львівської області.
З метою встановлення меж Пам'ятки природи Львівською обласною державною адміністрацією і Департаментом екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації неодноразово скеровувалися звернення на адресу Львівської міської ради про необхідність вжиття заходів з винесення в натуру меж (розробки відповідної землевпорядної документації).
Згідно з інформацією Управління земельних ресурсів Департаменту природних ресурсів та будівництва Львівської міської ради №2403-вих-186692 від 29.12.2025 з'ясовано, що ухвалою Львівської міської ради від 21.05.2009 за №2664 «Про затвердження меж зеленої зони «Майорівка» у м. Львові та надання ДП «Личаків-Парк» ЛКП «Зелений Львів» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зеленої зони «Майорівка» (зі змінами) надано ДП «Личаків-Парк» дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для збереження та використання зеленої зони «Майорівка» (у тому числі геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Медова Печера»).
Відповідно до наявної в управлінні інформації між ДП «Личаків-Парк» ЛКП «Зелений Львів» та ЛКП «Інститут просторового розвитку» укладено договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок парку орієнтовною площею 27,6387 га (у тому числі орієнтовною площею 1,2 га геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Медова Печера») у межах фактичного землекористування.
Окрім того, Управлінням зазначено, що інших ухвал про надання ДП «Личаків-Парк» дозволу щодо розроблення будь яких документацій із землеустрою щодо геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Медова Печера», а також про затвердження технічної документації щодо геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Медова Печера», Львівською міською радою не приймалось.
24.12.2015 ухвалою Львівської міської ради № 50 були внесені зміни до ухвали міської ради від 21.05.2009 № 2664, якою було змінено площу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зеленої зони «Майорівка» з орієнтовної площі 30,6142 на «орієнтовну площу 34,1308 га (у тому числі орієнтовною площею 1.2 га геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Медова Печера») та надано ЛКП «Зелений Львів» дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для збереження та використання зеленої зони «Майорівка» (у тому числі геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Медова Печера»).
04.07.2024 Львівською міською радою прийнято ухвалу № 5120 «Про надання дитячій юнацькій спортивній школі № 6 м. Львова дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул.Медової Печери у межах зеленої зони «Майорівка», відповідно до якої було внесено зміни до ухвали міської ради від 21.05.2009 №2664 «Про затвердження меж зеленої зони «Майорівка» у м. Львові» та надано ЛКП «Зелений Львів» дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зеленої зони «Майорівка», а саме: у пункті 2 слова «орієнтовною площею 34,1308 га» замінено словами «орієнтовною площею 27,6387 га».
Згідно з ухвалою № 5120 від 04.07.2024 дитячо-юнацькій спортивній школі № 6 м. Львова надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 6,4921 га на вул. Медової Печери у межах зеленої зони «Майорівка» для обслуговування траси мотокросу (рекомендований код ВКПЦЗ 07.02 - для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту) за рахунок земель, що не надані у власність або користування, з подальшим переведенням їх до земель рекреаційного призначення.
Відповідно до прийнятих ухвал та інших розпорядчих документів Львівською міською радою до ЛКП «Зелений Львів» та його дочірніх підприємств передано земельні ділянки, на яких розміщено 37 об'єктів (27 парків, 3 лісопарки, 1 ландшафтний заказник, 5 скверів та 1 зелена зона).
Станом на 30.06.2024 ЛКП «Зелений Львів» та його дочірніми підприємствами не оформлено правовстановлюючі документи на земельні ділянки загальною площею 376,0184 га (в т.ч. ПЗФ 122,0818 га) на яких розміщені 7 парків, ландшафтний заказник, лісопарк, зелена зона та 2 сквери.
Загальна вартість зазначених 376,0184 га земель, на які не була розроблена технічна документація з землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок та відповідно не зареєстроване право користування та власності, розрахунково становить 621 819 981,65 грн, в тому числі землі ПЗФ 122,0818 га вартістю 202 537 495,50 грн (вартість розрахована на підставі даних про масову грошову оцінку землі.
За результатами їх обстеження, проведеного в ході аудиту, встановлено, що із зазначених 376,0184 та землі не менше як 12,4035 га використовуються сторонніми особами, а 6,5240 га - передані іншим користувачам та у приватну власність, що може свідчити про можливість втрати міською радою права власності даними земельними ділянками.
20.02.2025 Львівською міською радою прийнято ухвалу № 5982 «Про внесення змін до ухвали міської ради 21.05.2009 № 2664 «Про затвердження меж зеленої зони "Майорівка" у м.Львові та надання ЛКП «Зелений Львів» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зеленої зони "Майорівка», відповідно до якої дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зеленої зони «Майорівка» надано Дочірньому підприємству «Личаків-Парк» ЛКП «Зелений Львів» (далі ДП «Личаків-Парк»).
На запит прокурора ДП «Личаків-парк» 15.12.2025 надано інформацію № 220, у якій зазначено, що лише 25.08.2025 укладено Договір № 318/75 про закупівлю послуг, а саме: Послуги з розроблення проекту землеустрою та інженерно-геодезичні вишукування щодо відведення земельних ділянок ДП «Личаків-Парк» ЛКП «Зелений Львів», які розташовані за адресою: місто Львів, зелена зона «Майорівка», обмежена вул. Медової Печери, територією автошколи, вул. Медової Печери, садівничим кооперативом Медової Печери», межею м.Львова, садово-городнім кооперативом «ВеселкаПлюс», вул.Лисеницькою, садово-городнім кооперативом «Сигнал-Люкс», територією середньої школи № 88, житловою забудовою вул. Пасічної, садівничим кооперативом «Над яром», садівничим кооперативом «Весна» та присадибними ділянками на вул. Китайській орієнтовною площею 27,6387 га (у тому числі орієнтовною площею 1,2 га геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Медова Печера») у межах фактичного землекористування
В інформації Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №10-13-0.32-6176/2-25 від 23.12.2025, наданій на запит окружної прокуратури, зазначено, що відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, Головне управління здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через структурні підрозділи Держгеокадастру нижчого рівня та контролює їх діяльність. Крім цього, у листі зазначено , що відповідно до п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» внесення відомостей до Державного земельного кадастру, присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам, виправлення помилок у Державному земельному кадастрі належить до повноважень державних кадастрових реєстраторів територіальних органів Держгеокадастру та державних кадастрових реєстраторів його територіальних органів (у тому числі таких, що провадять свою діяльність на районному (міському) рівні). З урахуванням наведеного, Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області надано відповідь Відділу №1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління.
Згідно з інформацією наданою Відділом №1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління листом від 16.12.2025 №13430/427-25, встановлено, що відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, земельна ділянка геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Медова печера» державної реєстрації у Державному земельному кадастрі не проходила. Документація із землеустрою на вищевказану земельну ділянку у фонд зберігання документації Відділу не надходила
Враховуючи, що землекористувачем - відповідачем протягом тривалого часу не вчинено жодних дій щодо винесення меж геологічної пам'ятки та закріплення їх в натурі (на місцевості), виникла необхідність зобов'язати його відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити проведення робіт з винесення меж геологічної пам'ятки та закріплення їх в натурі (на місцевості), у зв'язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Щодо підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави у межах спірних правовідносин суд зазначає таке.
За змістом статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
У Законі України 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» закріплено вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у некримінальних провадженнях.
Відповідно до частини 3 статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.
Відповідно до частин 3, 4 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Системне тлумачення вказаних норм дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором, а також орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У справі, що розглядається, прокурор у позовній заяві зазначив, що порушення інтересів держави у спірному випадку полягає в тому, що у зв'язку з незатвердженням історико-архітектурного опорного плану історично населеного місця, об'єкти, що знаходяться на його території, фактично позбавлені належного правового захисту й перебувають під загрозою руйнування або спотворення. Такий стан із збереження пам'яток ї неприпустимим, завдає значної шкоди іміджу держави на міжнародній арені, створює негативний суспільний резонанс та суперечить державній політиці з охорони культурної спадщини.
Також у позовній заяві прокурор, покликаючись на Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2019року №885, та Положення про Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, затверджене розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації № 36/0/5-16 від 26 січня 2016року, вказує, що спеціально уповноваженими органами державної влади у спірних правовідносинах є Міністерство культури та інформаційної політики України та Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації. Водночас зазначені органи державної влади не звертались до суду з позовною заявою про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення певних дій Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області. Оскільки органи, уповноважені державою на захист інтересів держави, не здійснюють надані їм повноваження, до цього часу з таким позовом до суду не звернулися, то вказаний позов подається прокурором у межах своєї компетенції, передбаченої статтею 131-1 Конституції України, статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України та Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації.
Окрім того, необхідно зазначити, що у даному спорі має місце триваюче правопорушення, тобто проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Аналогічні за змістом правові висновки містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 25.03.2008 у справі №21-2343в007 та у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №804/401/17, від 23.11.2018 у справі №489/4756/16-а, від 11.11.2019 у справі №487/4899/15-а, від 30.01.2020 у справі №133/1173/17, від 28.04.2020 у справі №822/973/17, від 15.05.2020 у справі №361/6571/16-а.
Такі аргументи позивача суд бере до уваги.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що при зверненні з цим позовом до суду прокурор на виконання вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 53 КАС України обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави, вказав, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Відповідно до ст.54 Конституції України, культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.
Відповідно до статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Відповідно частини 1 статті 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до природно-заповідного фонду України належать природні території та об'єкти-природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища.
Згідно зі статтею 43 Земельного кодексу України та частиною 1 статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» управління територіями та об'єктами природно-заповідного фонду, для яких не створюються спеціальні адміністрації, здійснюється підприємствами, установами та організаціями, у віданні яких перебувають ці території та об'єкти.
Оголошення пам'яток природи відповідно до статті 27 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів.
У відповідності до статті 28 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених пам'ятками природи, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
Стаття 60 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначає, що охорона природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, а також ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, а також регіональних ландшафтних парків, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями, покладається на служби їх охорони, які входять до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України. Охорона територій та об'єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають.
Частиною п'ятою статті 53 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що території та об'єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов'язання.
Зі змісту вище зазначених норм законодавства вбачається, що для забезпечення режиму охорони та збереження об'єкта природно-заповідного фонду власники або користувачі такого об'єкту зобов'язані вжити всіх необхідних заходів, передбачених Законом України «Про природно-заповідний фонд України», зокрема, вжити заходів для визначення та встановлення в натурі (на місцевості) меж територій природно-заповідного фонду, установлення охоронних зон, укладення та виконання охоронного зобов'язання.
Як всатновив суд, землекористувач допускає протиправну бездіяльність з вказаного питання, а саме протягом тривалого часу не вживає заходів щодо винесення меж геологічної пам'ятки природи місцевого значення та закріплення їх в натурі (на місцевості), що створює загрозу подальшого існування об'єкт природно-заповідного фонду у своєму автентичному стані.
Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Відповідно до частини 1 статті 79, частини 1 статті 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду (частина 4 статті 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд»).
Відповідно до абзаців 11, 15 частини 1 статті 1 Закону України «Про землеустрій» проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про землеустрій» землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж адміністративно-територіальних одиниць, територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико- культурного призначення, меж земельних ділянок власників і землекористувачів.
В пункті «г» частини 1 статті 20 Закону України «Про землеустрій» вказано, що землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути).
Згідно з частиною 2 статті 25 Закону України «Про землеустрій» одним із видів документації із землеустрою є проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про землеустрій» замовниками документації із землеустрою можуть бути землекористувачі.
Частиною 2 статті 47 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об'єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; г) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 46 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» витрати, пов'язані із забезпеченням режиму охорони заказників, пам'яток природи, заповідних урочищ та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, здійснюються за рахунок підприємств, установ, організацій, інших землевласників та землекористувачів, на території яких вони знаходяться.
За таких обставин, на відповідача покладено обов'язок із організації проведення робіт із винесення меж геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Медова печера» загальною площею 1,2 га та закріпити їх в натурі (на місцевості), а саме замовлення проекту землеустрою та здійснення контролю за його виготовленням.
Проте, як свідчать матеріали справи, межі геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Медова печера» не визначені, територія об'єкт до даних Державного земельного кадастру не внесена, тому існує небезпека використання землі на території геологічної пам'ятки не за цільовим призначенням. Відсутність встановлених меж в натурі фактично унеможливить збереження його природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу, у зв'язку з чим, на переконання суду, наявні підстави для зобов'язання відповідача вжити відповідних заходів по винесенню меж геологічної пам'ятки та закріпити його межі в натурі (на місцевості).
Покликання відповідача на вчинення ним дій, які надають можливість Львівській міській раді розглянути на пленарному засіданні сесії ради питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, надання її в постійне користування ДП «Личаків-Парк» ЛКП «Зелений Львів», а Дочірньому підприємству «Личаків-Парк» Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» - замовити у розробника документації із землеустрою винесення меж геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Медова печера» загальною площею 1,2 га та закріпити їх в натурі на місцевості після прийняття міською радою рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, надання земельної ділянки в постійне користування ДП «Личаків-Парк» ЛКП «Зелений Львів» та реєстрації речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно суд відхиляє, оскільки такі свдчать лише про наміри відповідача, а не про реальну та фактичну організацію проведення робіт із винесення меж геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Медова печера» загальною площею 1,2 га та закріпити їх в натурі на місцевості. .
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд ураховує позицію Верховного Суду України у постанові від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15, відповідно до якої: спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Верховний Суд у своїй практиці неодноразово покликався на те, що "ефективний засіб правового захисту", у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації не відповідає зазначеній нормі Конвенції (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 705/552/15-а, Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 826/14016/16).
Крім того, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Відповідно до пункту 1, 3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.
Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов першого заступника керівника Галицької окружної прокуратури міста Львова (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Богомольця,9, код ЄДРПОУ 0291003122) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Стрийська, 98, код ЄДРПОУ 38057086) до Львівської міської ради (місцезнаходження: 79008, м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Департаменту екології та природних ресурсів Львівської обласної державної адміністрації (місцезнаходження:79026, м.Львів, вул.Стрийська, 98, код ЄДРПОУ 38739037), Дочірнього підприємства «Личаків-Парк'Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» (місцезнаходження: 79014, м.Львів, вул.Черемшиши, 34, код ЄДРПОУ 31804330) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради протиправною щодо не вжиття заходів з організації проведення робіт із винесення меж геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Медова печера» в натурі на місцевості.
Зобов'язати Львівську міську раду відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж геологічної пам'ятки природи місцевого значення «Медова печера» загальною площею 1,2 га та закріпити їх в натурі на місцевості.
Судові витрати не розподіляти.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 27.02.2026.
Суддя Лунь З.І.