Рішення від 17.02.2026 по справі 280/6374/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 лютого 2026 року 11:15 год.Справа № 280/6374/19 СН/280/27/23 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Артоуз О.О.,

за участю секретаря Власюк В.І.,

представника позивача Громута В.І.

представника відповідача Одинець О.М.

розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна нова» (70615 Запорізька область Пологівський район с. Пологи, вул. Леніна, 176 код ЄДРПОУ 31197369) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (49107, м. Дніпро, вул. Армстронга Ніла, буд. 1д; код ЄДРПОУ 44729283) про визнання протиправними та скасування постанови та припису,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна нова» (надалі - позивач) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі по тексту, відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень №ЗП 3067/5/АВ/П від 24 жовтня 2019 року, який внесеного головним державним інспектором Головного управління Держпраці у Запорізькій області Савочкою В.В.

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП 3067/5/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 29.11.2019, складену заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Ганненком О.О., якою на Товариство з обмеженою відповідальністю “Україна нова» (код ЄДРПОУ 31197369) накладено штраф у розмірі 1 877 850,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що він не погоджується з висновками відповідача про порушення ним вимог трудового законодавства, викладених в Акті та Постанові, та також не погоджується із прийнятими відповідачем Приписом та Постановою, вважає їх протиправними, помилковими і необґрунтованими, оскільки договори не мають ознак трудових, більш того, прямо суперечать встановленим законом вимогам до трудових договорів та взагалі організації трудових правовідносин. За своїм змістом та суттю вказані договори відповідають ознакам договору підряду. Крім того, інспектори праці не наділені повноваженнями тлумачити на власний розсуд характер правовідносин між сторонами цивільно-правового договору. Вказує також на те, що доводи відповідача про допуск до роботи 15 осіб без укладання трудового договору не підтверджується жодним належним та допустимим доказом. Помилковість та безпідставність доводів відповідача є наслідком недотримання інспектором праці принципів об'єктивності та неупередженості, визначених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, оскільки останнім не було з'ясовано всіх обставин щодо питання, яке було предметом перевірки, та не враховано дійсного характеру взаємовідносин, які існували, а саме: вказані фізичні особи та позивач не опитувались з питань характеру взаємовідносин з позивачем, режиму їх роботи, періодичності надання послуг, додаткові пояснення не випробовувались інспектором праці, не витребовувались та не вивчались додаткові документи, які свідчать про дійсний характер взаємовідносин між фізичними особами та позивачем, а саме: завдання замовника, які передбачено умовами всіх договорів, звіти підрядників про надані послуги/виконані роботи, зміни до штатного розпису ТОВ «Україна нова» за 2018, 2019 рік тощо. З огляду на вказане, позов просить задовольнити.

Ухвало судді Запорізького окружного адміністративного суду (суддя Татаринов Д.В.) від 02.01.2020 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

29 січня 2020 року відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву відповідно до якого зазначає, що під час проведення інспекційного відвідування Позивача встановлено, що позивачем здійснювався допуск 15 працівників до роботи без належного оформлення з ними трудових відносин, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 . Виходячи з матеріалів перевірки, відносини, які склалися між позивачем та ОСОБА_1 передбачають виконання роботи на постійній основі у певний проміжок часу та мають на меті саме процес праці із неможливістю виокремлення конкретного результату по закінченню виконання даного виду робіт. Договори на виконання робіт по ремонту та управлінню автотранспортними засобами були неодноразово (щомісячно на протязі певного періоду) укладені також із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . ОСОБА_6 , відповідно до укладеного із ним договору, повинен взяти на себе обов'язок по охороні території МТФ №2, де знаходиться ТОВ «Україна Нова». Обов'язки ОСОБА_6 збігаються з колом обов'язків за посадою «охоронник», яка передбачена Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 №336 за кодом - 5169, що характерно для трудових договорів. Договори на виконання таких самих охоронних послуг, при цьому, було укладено і з іншими особами: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 . Крім того, відповідно до штатного розпису, позивач мав можливість найняти даних осіб за трудовим договором, однак не зробив цього з невідомих відповідачеві причин. ОСОБА_13 , відповідно до укладених із ним договорів, повинен виконати підсобні та допоміжні роботи в ремонті покрівлі на мехмайстерні. Даною особою здійснювалися демонтаж покрівлі майстерні, демонтаж дерев'яних балок, ригелів, стійок, підкосів. Дана особа, відповідно до укладених договорів, повинна виконувати роботу самостійно, а позивач у свою чергу, забезпечував його усім необхідним для роботи. Договір на виконання зазначених вище робіт укладався також із ОСОБА_14 та, з огляду на вищевикладену аргументацію, відносини, що склалися між даною особою та позивачем, так само мали ознаки саме трудових. ОСОБА_15 , відповідно до неодноразово укладених з нею договорів, мала виконувати роботи по прибиранню приміщення. Таким чином, на ТОВ «Україна Нова» має місце фактичний допуск до роботи 15-ти працівників без належного оформлення з ними трудових відносин. Зазначає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність постанов про накладення штрафу. Проведене інспекційне відвідування позивача здійснено відповідно до вимог чинного трудового законодавства та з належним дотриманням прав позивача.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.10.2020, позов задоволено: визнано протиправним та скасував припис про усунення виявлених порушень № ЗП 3067/5/АВ/П від 24.10.2019, який внесеного головним державним інспектором Головного управління Держпраці у Запорізькій області Савочкою В.В.; визнано протиправною та скасував постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП 3067/5/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 29.11.2019, складену заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Ганненком О.О., якою на Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна нова" накладено штраф у розмірі 1 877 850,00 гривень.

Постановою колегії суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 17.08.2023 частково задоволено касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області; рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.10.2020 у справі № 280/6374/19, якими задоволено позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови № ЗП 3067/5/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 29.11.2019, скасовано в частині штрафу за допуск до роботи 7-ми осіб за договорами про надання послуг з охорони, в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; в решті рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.10.2020 у справі № 280/6374/19 залишено без змін.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2023 справу передано на розгляд головуючому судді Артоуз О.О.

Ухвалою суду від 13.09.2023 прийнято адміністративну справу до провадження та призначено підготовче засідання на 02.10.2023 об 11:30 хв.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2023 задоволено клопотання представника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про заміну сторони в адміністративній справі, допущено заміну відповідача у справі Головного управління Держпраці у Запорізькій області на його правонаступника Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (49107, м. Дніпро, вул. Армстронга Ніла, буд. 1д; код ЄДРПОУ 44729283), відкладено підготовче засідання в справі на 31.10.2023 о 10:00 год.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 31.10.2023 зупинено провадження у справі до 05.11.2024 та призначено наступне судове засідання на 05.11.2024 об 11:00 год.

У зв'язку із перебуванням судді Артоуз О.О. з 14 жовтня по 29 листопада 2024 року у навчальній відпустці розгляд справи призначено на 10.12.2024 об 11:00 год.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.12.2024 закінчено підготовче провадження у справі № 280/6374/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.12.2024 о 09:50 год.

Протокольною ухвалою суду від 24.12.2024 відкладено розгляд справи на 21.01.2025 о 12:30 год.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2025 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна нова» про зупинення провадження у справі, зупинено провадження у справі до 16.09.2025, наступне судове засідання призначено на 16.09.2025 о 14:00 год.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2025 апеляційну скаргу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці задоволено, скасовано ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2025 про зупинення провадження у справі, справу направлено для продовження розгляду до Запорізького окружного адміністративного суду.

Справа надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду 11.11.2025.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.11.2025 відкладено судове засідання у справі на 16.12.2025 о 12:00 год.

Протокольною ухвалою суду від 16.12.2025 відкладено розгляд справи на 20.01.2026 на 12:30 год.

Ухвалою суду від 20.01.2026 відкладено судове засідання на 27.01.2026 о 10:30 год.

Ухвалою суду від 27.01.2026 відкладено судове засідання на 05.02.2026 о 10:30 год.

В судовому засіданні 05.02.2026 представники сторін надали свої пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 05.02.2026 оголошено перерву для надання представнику відповідача ознайомитися з матеріалами справи до 10:00 год. 17.02.2026.

В судовому засідання 17.02.2026 представники сторін надали додаткові пояснення у справі.

Представник позивача просив позовну заяву задовольнити.

Представник відповідач наполягала на відсутності підстав для задоволення позову, просила суд відмовити у його задоволенні.

В судовому засіданні 17.02.2025 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

На підставі інформації, отриманої із Головного управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області від 27.06.2018 за №12503-04, керівництвом Головного управління Держпраці у Запорізькій області прийнято рішення про необхідність проведення інспекційного відвідування позивача та видано наказ від 09.10.2019 №1803 про проведення інспекційного відвідування ТОВ «Україна Нова» (70615, Україна, Запорізька область Пологівський район, с. Пологи, вул. Центральна (Леніна), 176 код ЄДРПОУ 31197369).

На підставі наказу оформлено направлення від 09.10.2019 №1033 на проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування.

Так, у період з 10.10.2019 по 16.10.2019 Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області проведено інспекційне відвідування ТОВ “Україна нова» за результатами якого головним державним інспектором Головного управління Держпраці у Запорізькій області Савочкою В.В. складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЗП 3067/5/АВ від 16.10.2019.

У акті інспекційного відвідування зазначено наступні порушення: під час інспекційного відвідування ТОВ «Україна нова» з питання оформлення трудових відносин встановлено, шо 15 осіб, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 були допущені до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням ТОВ "Україна Нова" та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийнятій працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, чим порушені вимоги частини 3 статті 24 КЗпП України. В той же час, керівником товариства надано для ознайомлення договори про падання послуг, які укладені між ТОВ "Україна нова", як замовник, який діє на підставі статуту та: ОСОБА_1 (договір від 01.10.2018 № 01/10/16, 30.11.2018 № 20/11/35, 01.12.2018 № 01/12/16, 05.01.2019 № 05/01/16, 01.02.2019 № 01/02/16, 01.03.2019 №01/03/16); ОСОБА_2 (договір від 01.10.2018 № 01/10/8, 16.11.2018 №01/12/8); ОСОБА_3 (договір від 01.10.2018 №01/10/15, 20.11.2018 20/11/34, 01.12.2018 01/12/15, 20.04.2019 №20/04/10); ОСОБА_4 (договір від 01.10.2018 № 01/10/9, 20.11.2018 № 20/11/30, 07.12.2018 № 07/12/9); ОСОБА_7 (договір від 05.10.2018 №05/10/2, 03.12.2018 № 03/12/2, 04.04.2019 № 04/04/2, 04.05.2019 № 04/05/2, 03.06.2019 № 03/06/1); ОСОБА_8 (договір від 04.10.2018 №04/10/1, 18.11.2018 № 18/11/22, 04.12.2018 №04/12/1, 04.01.2019 №04/01/1, 04.12.2019 № 04/02/1, 04.03.2019 № 04/03/1); ОСОБА_9 (договір від 03.10.2018 № 03/10/3, 20.11.2018 № 20/11/24, 02.12.2018 № 02/12/3, 02.04.2019 №02/04/3, 02.05.2019 № 02/05/3, 01.06.2019 № 01/06/2); ОСОБА_10 (договір від 05.10.2018 № 05/10/5, 19.11.2018 № 19/11/26, 04.12.2018 № 04/12/5, 05.04.2019 №05/04/4, 04.05.2019 № 04/05/4, 05.06.2019 № 05/06/3); ОСОБА_11 (договір від 04.10.2018 № 04/10/17, 20.11.2018 № 20/11/36, 03.12.2018 № 03/12/18, 04.01.2019 №04/01/17, 04.12.2019 № 04/02/17, 04.03.2019 № 04/03/17); ОСОБА_12 (договір від 02.10.2018 № 02/10/12, 18.11.2018 № 18/11/32, 04.12.2018 № 04/12/13, 04.04.2019 №04/04/8, 03.05.2019 № 03/05/8, 02.06.2019 № 02/06/6); ОСОБА_13 (договір від 04.10.2018 № 04/10/20, 21.11.2018 № 21/11/37, 04.12.2018 № 04/12/14, 04.01.2019 №04/01/14, 04.02.2019 № 04/02/14, 04.03.2019 №04/03/14); ОСОБА_14 (договір від 04.06.2019 №04/06/12); ОСОБА_15 (договір від 05.10.2018 № 05/10/10, 20.11.2018 № 20/11/22, 05.12.2018 № 05/12/10, 05.04.2019 №05/04/6, 05.05.2019 № 05/05/6, 04.06.2019 № 04/06/5).

Згідно договору від 03.06.2019 № 03/06/11 ОСОБА_6 бере на себе обов'язок по охороні території МТФ № 2, де знаходиться майно ТОВ "Україна Нова": виконує послуги самостійно: прийом-передача об'єктів під охорону кожного разу здійснюється відповідним розписом у журналі. Відповідно, ОСОБА_6 ознайомлено з умовами праці та визначено робоче місце, зазначене відповідає вимогам статті 29 КЗпП України, де зокрема встановлено, що «до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний: роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці; визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для робот засобами...». В завданнях не вказується кінцевий результат конкретного виду роботи, із зазначенням кількісних і якісних показників, після досягнення (виконання) яких договір вважається виконаним, а дія його припиняється по закінченню строку Договору пункту 7.1. що притаманне саме строковому трудовому договору, оскільки укладені на визначений термін (ст. 23 КЗпП України).

Обов'язки ОСОБА_6 збігаються з колом обов'язків за посадою - охоронник, яка передбачена Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 №336 за кодом 5169, що характерно для трудових договорів.

Винагорода ОСОБА_6 за виконані послуги здійснюється щомісячно та залежить від розміру мінімальної заробітної плати, що зазвичай характерно для виплати заробітної плати за трудовими договорами, передбачено ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України.

Зазначена особа в випадку пошкодження, викрадення чи втрати майна ввіреного йому під охорону зобов'язана компенсувати повну вартість пошкодженого, викраденого чи втраченого майна, а також збитки пов'язані з цим, що свідчить про покладення на працівників матеріальної відповідальності, як на особу, що пов'язана трудовими обов'язками, як це передбачено статтею 130 КЗпП України.

Виходячи з вищевикладеного відносини, які складаються між «Підрядником» в особі ОСОБА_6 та ТОВ "Україна нова" передбачають виконання роботи на постійній основі у певний проміжок часу та мають на меті саме процес праці, що є притаманним для трудових договорів, таким чином ОСОБА_6 був допущений до роботи без належного оформлення трудових відносин.

Зазначений договір від 03.06.2019 № 03/06/11 є типовим, з іншими працівниками, а саме:

ОСОБА_7 - договір від 05.10.2018 №05/10/2, 03.12.2018 № 03/12/2, 04.04.2019 № 04/04/2, 04.05.2019 №04/05/2, 03.06.2019 № 03/06/1;

ОСОБА_8 - договір від 04.10.2018 № 04/10/1, 18.11.2018 № 18/11/22, 04.12.2018 № 04/12/1, 04.01.2019 №04/01/1, 04.02.2019 № 04/02/1, 04.03.2019 № 04/03/1;

ОСОБА_9 - договір від 03.03.2018 № 03/10/3, № 20/11/24, 02.12.2018 № 02/12/3, 02.04.2019 № 02/04/3, № 02/05/3, 01.06.2019 № 01 /06/2;

ОСОБА_10 - договір від 05.10.2018 № 05/10/5, 19.11.2018 № 19/11/26, 04.12.2018 № 04/12/5, 05.04.2019 №05/04/4, 04.05.2019 № 04/05/4, 05.06.2019 № 05/06/3;

ОСОБА_11 - договір від 04.10.2018 № 04/10/17, 20.11.2018 № 20/11/36, 03.12.2018 № 03/12/18, 04.12.2019 № 04/01/17, 04.02.2019 № 04/02/17, 04.03.2019 № 04/03/17;

ОСОБА_12 - договір від 02.10.2018 № 02/10/12, 18.11.2018 № 18/11/32, 04.12.2018 № 04/12/13, 04.04.2019 №04/04/8, 03.05.2019 № 03/05/8, 02.06.2019 № 02/06/6.

Крім того, відповідно штатного розпису, який введено в дію з 01.03.2019 затверджений т.в.о. генерального директора ТОВ "Україна нова" В.М. Абатуровим, присутня посада старший охоронник в кількості 1 штатної одиниці та посада охоронник в кількості 6 штатних одиниць. Відповідно до штатного розпису, який діяв на момент укладання договорів з вищезазначеними особами, кількість штатних одиниць за посадою охоронник складає 7 одиниць. В червні 2019 за зазначеною посадою зайнято 4,5 одиниці.(охоронник ОСОБА_16 - наказ № 41/а від 28.03.2012, охоронник ОСОБА_17 - наказ № 2к від 13.02.2018, охоронник ОСОБА_18 - наказ № 1к від 13.02.2018, старший охоронник ОСОБА_19 - наказ № 9к від 29.03.2019, охоронник Устименко С.Я. - наказ № 7к від 29.03.2019, охоронник Гузій О.І. - наказ № 8к від 29.03.2019.

В червні 2019 року укладені договори про виконання послуг з Манжела М.М. договір від 03.06.2019 № 03/06/1; ОСОБА_20 договір від 01.06.2019 № 01/06/2; ОСОБА_10 договір від 05.06.2019 № 05/06/3; ОСОБА_12 договір від 02.06.2019 № 02/06/6(4).

Отже, за наявності вільної даної посади у штатному розписі (2,5 штатних одиниць), прийняття на роботу для виконання зазначених робіт має здійснюватися відповідно до вимог трудового законодавства, тобто має укладатися трудовий договір.

Таким чином на ТОВ "Україна нова" має місце фактичний допуск до роботи 15 працівників, без належного оформлення трудових відносин.

18 жовтня 2019 року від директора ТОВ “Україна нова» до Головного управління Держпраці у Запорізькій області надано зауваження №124 до Акту інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЗП 3067/5/АВ від 16.10.2019.

13 жовтня 2019 року Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області розглянуто заперечення та надано позивачу відповідь №08/03.4-06/9117, відповідно до якої зазначено виявлені порушення викладені в Акті, є обґрунтованими.

24 жовтня 2019 року Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області стосовно ТОВ “Україна нова» винесено припис № ЗП3067/5/АВ/П від 24.10.2019.

29 листопада 2019 року Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області стосовно ТОВ “Україна нова» складено постанову №ЗП3067/5/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, якою до позивача застосовано штраф у сумі 1 877 850,00 грн., на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Позивач не погоджуючись з приписом № ЗП 3067/5/АВ/П від 24.10.2019 та постановою № ЗП 3067/5/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 29.11.2019 Головного управління Держпраці у Запорізькій області звернувся до суду з позовною заявою.

Згідно з Постановою від 17.08.2023 колегією суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду скасовано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.06.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.10.2020 у справі № 280/6374/19, якими задоволено позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови № ЗП 3067/5/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 29.11.2019, в частині скасування штрафу за допуск до роботи 7-ми осіб ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ) за договорами про надання послуг з охорони.

Суд, оцінивши повідомлені сторонами справи обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, враховуючи висновки, викладені в постанові колегії суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 17.08.2023, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 № 5067-VI (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України, (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).

Згідно з частиною 1 статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч.1).

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а органи місцевого самоврядування - на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад (ч.2).

Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96, тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)), визначено, що центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, є Державна служба України з питань праці (Держпраці) (п.1).

За змістом підпунктів 6, 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Відповідно до пункту 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що Держпраці та утворені в установленому порядку її територіальні органи наділені контролюючими функціями за дотриманням роботодавцями законодавства про працю.

Правові та організаційні засади проведення державного нагляду (контролю) визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та регулюється Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V, тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).

Статтею 1 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною шостою статті 2 Закону №877-V визначено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду (контролю) у сфері, зокрема, державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

За змістом статті 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Згідно з ч. 1 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 4 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Характерними ознаками трудових відносин є:

- систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);

- підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;

- виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 № 327;

- обов'язок роботодавця надати робоче місце;

- дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Взаємовідносини фізичної особи і суб'єкта господарювання можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору.

При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст. 208 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

Зокрема, відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегулюване - чинним законодавством України.

Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату.

Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ним ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом в постановах від 04.07.2018 у справі № 820/1432/17, від 13.06.2019 у справі № 815/954/18, від 04.09.2019 у справі № 480/4515/18, від 26.09.2019 у справі № 0440/5828/18, від 16.12.2021 у справі №813/2875/18, від 20.01.2022 у справі №815/657/18, від 13.07.2022 у справі №640/838/20, від 09.02.2022 у справі №480/343/20, від 23.08.2023 у справі № 260/1452/22, від 17.09.2024 у справі № 460/13803/21.

Колегією суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 17.08.2023 вказано, що судами не надана оцінка таким ознакам як систематичність, підпорядкування внутрішньому трудового розпорядку. Судами попередніх інстанцій не було встановлено як здійснювалася оплата праці осіб за вищезазначеними договорами, а саме на систематичній основі щомісячно у фіксованому розмірі за виконану роботу або за конкретний матеріальний результат, за наявності доказів в матеріалах справи та за рахунок яких коштів.

Колегією суддів звернуто увагу на те, що Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності. Законодавством визначено, що «охоронну діяльність» здійснюють юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Судами не з'ясований статус осіб, які надавали послуги за цивільно-правовими договорами, чи підпадають ці послуги під «охоронну діяльність», не надана оцінка на яких умовах надавалась комп'ютерна техніка та місце виконання завдань, фактичний допуск осіб на територію позивача та допуск цих осіб до відповідного обладнання.

Отже, суди попередніх інстанцій обмежилися лише оцінкою завдання замовника до договорів, проте не надали оцінки змісту догорів про надання послуг з охорони, які є типовими.

Відповідач наполягає на тому, що згідно із штатним розписом у товариства наявні посади старший охоронник та охоронник (серед яких є вакантні посади), проте такі доводи залишилися поза увагою судів.

З огляду на вищевикладене, Верховний Суд дійшов висновку, що при оцінці правомірності прийняття відповідачем оскаржуваної постанови про накладення штрафу необхідно встановити всі обставини, на підставі яких вона була прийнята та дослідити наявні в матеріалах справи докази, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені КАС України.

Аналізуючи договори про надання послуг з охорони від 05.10.2018 № 05/10/2, від 03.12.2018 № 03/12/2, від 04.04.2019 № 04/04/2, від 04.05.2019 № 04/05/2, від 03.06.2019 № 03/06/1, від 04.10.2018 № 04/10/2, від 18.11.2018 № 18/11/22,від 04.12.2018 № 04/12/1, 04.01.2019 № 04/01/1, від 04.02.2019 № 04/02/1,від 04.03.2019 № 04/03/1, від 03.10.2018 № 03/10/3, від 20.11.2018 № 20/11/24, від 02.12.2018 № 02/12/3, від 02.04.2019 № 02/04/3, від 02.05.2019 № 02/05/3, від 01.06.2019 № 01/06/2, від 03.10.2018 № 03/10/3, від 20.11.2018 № 20/11/24, від 02.12.2018 № 02/12/3, від 02.04.2019 № 02/04/3, від 02.05.2019 № 02/05/3, від 01.06.2019 № 01/06/2, від 04.10.2018 № 04/10/17, від 20.11.2018 № 20/11/36, від 03.12.2018 № 02/12/18, від 04.01.2019 № 04/01/7, від 04.02.2019 № 04/02/17, від 04.03.2019 № 04/03/17, від 02.10.2018 № 02/10/12, від 18.11.2018 № 18/11/32, від 04.12.2018 № 04/12/13, від 04.04.2019 № 04/04/8, від 03.05.2019 № 03/05/8, від 02.06.2019 № 02/06/6, від 03.06.2019 № 03/06/11 укладені між ТОВ «Україна нова» та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 судом встановлено, що загальні положення перелічених договорів є аналогічними за змістом та різняться лише реквізитами підрядника, строком надання послуг та дії договору, а також вартістю послуг.

Розділом 1 договорів визначено предмет договору - послуги з охорони території, де знаходиться майно замовника.

В той же час більш детальний опис послуг міститься в завданні замовника до договору, яке є невід'ємною частиною договору, та передбачає, що під охороною території розуміється перегляд записів камер відеоспостереження за визначений у договорі період. Через обмежену місткість накопичувача даних, відеозаписи кожного місяця автоматично знищуються та на їх місці здійснюється запис відео за новий період.

Враховуючи вищенаведене, для недопущення передчасного знищення інформації, допускається перегляд записів з камер відеоспостереження у пришвидшеному режимі.

У випадку виявлення під час перегляду записів камер ознак крадіжки, грабежу або іншого протиправного посягання на власність замовника, підрядник зобов'язаний забезпечити збереження відповідних відеозаписів та негайно повідомити замовника.

Сутність наданих послуг підтверджується звітами підрядників до договору про виконання послуг з охорони.

Також, судом встановлено, що відповідно до наданих позивачем документів ОСОБА_7 надавала ТОВ “Україна нова» послуги з охорони території МТФ № 2 згідно з договорами про надання послуг охорони від 05.10.2018 № 05/10/2 (строк надання послуг 05 - 29 жовтня 2018 року, вартість послуг 3723,00 грн, послуги оплачено 05.11.2018), від 03.12.2018 № 03/12/2 (строк надання послуг 03 - 29 грудня 2018 року, вартість послуг 3723,00 грн., послуги оплачено 28.12.2018), від 04.04.2019 № 04/04/2 (строк надання послуг 04 - 28 квітня 2019 року, вартість послуг 4173,00 грн, послуги оплачено 03.05.2019), від 04.05.2019 № 04/05/2 (строк надання послуг 04 - 28 травня 2019 року, вартість послуг 4173,00 грн, послуги оплачено 04.06.2019), від 03.06.2019 № 03/06/1 (строк надання послуг 03 - 27 червня 2019 року, вартість послуг 4173,00 грн, послуги оплачено 01.07.2019).

За завданням замовника під охороною розуміється перегляд записів з камер відеоспостереження розташованих із північної та південної сторін критого складу, що знаходиться на території МТФ № 2 замовника (Запорізька обл., с. Пологи, вул. Сигнальна, 101а) за відповідний період. У випадку виявлення під час перегляду записів з камер відеоспостереження ознак крадіжки, грабежу або іншого протиправного посягання на власність замовника підрядник зобов'язаний забезпечити збереження відповідних записів та негайно повідомити замовника.

Надання послуг за договорами про надання послуг охорони від 05.10.2018 № 05/10/2, від 03.12.2018 № 03/12/2, від 04.04.2019 № 04/04/2, від 04.05.2019 № 04/05/2, від 03.06.2019 № 03/06/1 підтверджується відповідними звітами підрядника та актами виконаних робіт до договорів про надання послуг охорони від 05.10.2018 № 05/10/2 (на суму 2997,01 грн), від 03.12.2018 № 03/12/2 (на суму 2997,01 грн), від 04.04.2019 № 04/04/2 (на суму 3359,26 грн), від 04.05.2019 № 04/05/2 (на суму 3359,26 грн), від 03.06.2019 № 03/06/1 (на суму 3359,26 грн).

Оплата послуг підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими касовими ордерами.

Відповідно до наданих позивачем документів ОСОБА_8 надавав ТОВ “Україна нова» послуги з охорони території МТФ № 2 згідно з договорами про надання послуг охорони від 04.10.2018 № 04/10/2 (строк надання послуг 04 - 30 жовтня 2018 року, вартість послуг 3723,00 грн, послуги оплачено 05.11.2018), 18.11.2018 № 18/11/22 (строк надання послуг 18 - 30 листопада 2018 року, вартість послуг 3723,00 грн, послуги оплачено 04.12.2018), 04.12.2018 № 04/12/1 (строк надання послуг 04 - 30 грудня 2018 року, вартість послуг 3723,00 грн, послуги оплачено 28.12.2018), 04.01.2019 № 04/01/1 (строк надання послуг 04 - 30 січня 2019 року, вартість послуг 4173,00 грн, послуги оплачено 04.02.2019), 04.02.2019 № 04/02/1 (строк надання послуг 04 - 27 лютого 2019 року, вартість послуг 4173,00 грн, послуги оплачено 06.03.2019), 04.03.2019 № 04/03/1 (строк надання послуг 04 - 27 березня 2019 року, вартість послуг 4173,00 грн, послуги оплачено 04.04.2019).

За завданням замовника під охороною розуміється перегляд записів з трьох камер відеоспостереження, спрямованих на центральний в'їзд, в'їзд з західної сторони, склади М та Н, що розташовані на території МТФ № 2 замовника (Запорізька обл., с. Пологи, вул. Сигнальна, 101а) за відповідний період. У випадку виявлення під час перегляду записів з камер відеоспостереження ознак крадіжки, грабежу або іншого протиправного посягання на власність замовника підрядник зобов'язаний забезпечити збереження відповідних записів та негайно повідомити замовника.

Надання послуг за договорами про надання послуг охорони від 04.10.2018 № 04/10/2, 18.11.2018 № 18/11/22, 04.12.2018 № 04/12/1, 04.01.2019 № 04/01/1, 04.02.2019 № 04/02/1, 04.03.2019 № 04/03/1 підтверджується відповідними звітами підрядника та актами виконаних робіт до договорів про надання послуг охорони від 04.10.2018 № 04/10/2 (на суму 2997,01 грн), 18.11.2018 № 18/11/22 (на суму 2997,01 грн), 04.12.2018 № 04/12/1 (на суму 2997,01 грн), 04.01.2019 № 04/01/1 (на суму 3359,26 грн), 04.02.2019 № 04/02/1 (на суму 3359,26 грн), 04.03.2019 № 04/03/1 (на суму 3359,26 грн).

Оплата послуг підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими касовими ордерами.

Також, відповідно до наявних в матеріалах справи доказів ОСОБА_20 надавав ТОВ “Україна нова» послуги з охорони території МТФ № 2 згідно з договорами про надання послуг охорони від 03.10.2018 № 03/10/3 (строк надання послуг 03 - 28 жовтня 2018 року, вартість послуг 3723,00 грн, послуги оплачено 05.11.2018), 20.11.2018 № 20/11/24 (строк надання послуг 20 - 28 листопада 2018 року, вартість послуг 3723,00 грн, послуги оплачено 04.12.2018), 02.12.2018 № 02/12/3 (строк надання послуг 02 - 31 грудня 2018 року, вартість послуг 3723,00 грн, послуги оплачено 28.12.2018), 02.04.2019 № 02/04/3 (строк надання послуг 02 - 29 квітня 2019 року, вартість послуг 4173,00 грн, послуги оплачено 03.05.2019), 02.05.2019 № 02/05/3 (строк надання послуг 02 - 30 травня 2019 року, вартість послуг 4173,00 грн, послуги оплачено 04.06.2019), 01.06.2019 № 01/06/2 (строк надання послуг 01 - 27 червня 2019 року, вартість послуг 4173,00 грн, послуги оплачено 01.07.2019).

За завданням замовника під охороною розуміється перегляд записів з двох камер відеоспостереження, розташованих в центральній частині МТФ № 2 замовника (Запорізька обл., с. Пологи, вул. Сигнальна, 101а) за відповідний період. У випадку виявлення під час перегляду записів з камер відеоспостереження ознак крадіжки, грабежу або іншого протиправного посягання на власність замовника підрядник зобов'язаний забезпечити збереження відповідних записів та негайно повідомити замовника.

Надання послуг за договорами про надання послуг охорони від 03.10.2018 № 03/10/3, 20.11.2018 № 20/11/24, 02.12.2018 № 02/12/3, 02.04.2019 № 02/04/3, 02.05.2019 № 02/05/3, 01.06.2019 № 01/06/2 підтверджується відповідними звітами підрядника та актами виконаних робіт до договорів про надання послуг охорони від 03.10.2018 № 03/10/3 (на суму 2997,01 грн), 20.11.2018 № 20/11/24 (на суму 2997,01 грн), 02.12.2018 № 02/12/3 (на суму 2997,01 грн), 02.04.2019 № 02/04/3 (на суму 3359,26 грн), 02.05.2019 № 02/05/3 (на суму 3359,26 грн), 01.06.2019 № 01/06/2 (на суму 3359,26 грн).

Оплата послуг підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими касовими ордерами.

Відповідно до наданих позивачем документів ОСОБА_10 надавав ТОВ “Україна нова» послуги з охорони території центрального току згідно з договорами про надання послуг охорони від 03.10.2018 № 03/10/3 (строк надання послуг 03 - 28 жовтня 2018 року, вартість послуг 3723,00 грн, послуги оплачено 05.11.2018), 20.11.2018 № 20/11/24 (строк надання послуг 20 - 28 листопада 2018 року, вартість послуг 3723,00 грн, послуги оплачено 04.12.2018), 02.12.2018 № 02/12/3 (строк надання послуг 02 - 31 грудня 2018 року, вартість послуг 3723,00 грн, послуги оплачено 28.12.2018), 02.04.2019 № 02/04/3 (строк надання послуг 02 - 29 квітня 2019 року, вартість послуг 4173,00 грн, послуги оплачено 03.05.2019), 02.05.2019 № 02/05/3 (строк надання послуг 02 - 30 травня 2019 року, вартість послуг 4173,00 грн, послуги оплачено 04.06.2019), 01.06.2019 № 01/06/2 (строк надання послуг 01 - 27 червня 2019 року, вартість послуг 4173,00 грн, послуги оплачено 01.07.2019).

За завданням замовника під охороною розуміється перегляд записів з двох камер відеоспостереження, розташованих зі східної та західної сторін сіносховища (загальною площею 976 кв.м), що знаходиться на території центрального току замовника (Запорізька обл., с. Пологи, вул. Сигнальна, 101а) за відповідний період. У випадку виявлення під час перегляду записів з камер відеоспостереження ознак крадіжки, грабежу або іншого протиправного посягання на власність замовника підрядник зобов'язаний забезпечити збереження відповідних записів та негайно повідомити замовника.

Оплата послуг підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими касовими ордерами.

Також, відповідно до наявних в матеріалах справи доказів ОСОБА_11 надавав ТОВ “Україна нова» послуги з охорони території центрального току згідно з договорами про надання послуг охорони від 04.10.2018 № 04/10/17 (строк надання послуг 04 - 29 жовтня 2018 року, вартість послуг 3723,00 грн, послуги оплачено 05.11.2018), 20.11.2018 № 20/11/36 (строк надання послуг 20 - 29 листопада 2018 року, вартість послуг 3723,00 грн, послуги оплачено 04.12.2018), 03.12.2018 № 02/12/18 (строк надання послуг 03 - 30 грудня 2018 року, вартість послуг 3723,00 грн, послуги оплачено 28.12.2018), 04.01.2019 № 04/01/7 (строк надання послуг 04 - 30 січня 2019 року, вартість послуг 4173,00 грн, послуги оплачено 04.02.2019), 04.02.2019 № 04/02/17 (строк надання послуг 04 - 28 лютого 2019 року, вартість послуг 4173,00 грн, послуги оплачено 06.03.2019), 04.03.2019 № 04/03/17 (строк надання послуг 04 - 31 березня 2019 року, вартість послуг 4173,00 грн, послуги оплачено 04.04.2019). Зазначені договори є типовими за своїм змістом та структурою.

За завданням замовника під охороною розуміється перегляд записів з двох камер відеоспостереження, розташованих зі східної та західної сторін складу К, що знаходиться на території центрального току замовника (Запорізька обл., с. Пологи, вул. Сигнальна, 101а) за відповідний період. У випадку виявлення під час перегляду записів з камер відеоспостереження ознак крадіжки, грабежу або іншого протиправного посягання на власність замовника підрядник зобов'язаний забезпечити збереження відповідних записів та негайно повідомити замовника.

Надання послуг за договорами про надання послуг охорони від 04.10.2018 № 04/10/17, 20.11.2018 № 20/11/36, 03.12.2018 № 02/12/18, 04.01.2019 № 04/01/7, 04.02.2019 № 04/02/17, 04.03.2019 № 04/03/17 підтверджується відповідними звітами підрядника та актами виконаних робіт до договорів про надання послуг охорони від 04.10.2018 № 04/10/17 (на суму 2 130,81 грн), 20.11.2018 № 20/11/36 (на суму 2997,01 грн), 03.12.2018 № 02/12/18 (на суму 2997,01 грн), 04.01.2019 № 04/01/7 (на суму 3359,26 грн), 04.02.2019 № 04/02/17 (на суму 3359,26 грн), 04.03.2019 № 04/03/17 (на суму 3359,26 грн).

Оплата послуг підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими касовими ордерами.

Відповідно до наданих позивачем документів ОСОБА_12 надавав ТОВ “Україна нова» послуги з охорони території центрального току згідно з договорами про надання послуг охорони від 02.10.2018 № 02/10/12 (строк надання послуг 02 - 27 жовтня 2018 року, вартість послуг 3723,00 грн, послуги оплачено 05.11.2018), 18.11.2018 № 18/11/32 (строк надання послуг 18-29 листопада 2018 року, вартість послуг 3723,00 грн, послуги оплачено 04.12.2018), 04.12.2018 № 04/12/13 (строк надання послуг 04 - 29 грудня 2018 року, вартість послуг 3723,00 грн, послуги оплачено 28.12.2018), 04.04.2019 № 04/04/8 (строк надання послуг 04 - 29 квітня 2019 року, вартість послуг 4173,00 грн, послуги оплачено 03.05.2019), 03.05.2019 № 03/05/8 (строк надання послуг 03 - 29 травня 2019 року, вартість послуг 4173,00 грн, послуги оплачено 04.06.2019), 02.06.2019 № 02/06/6 (строк надання послуг 02 - 29 червня 2019 року, вартість послуг 4173,00 грн, послуги оплачено 01.07.2019).

За завданням замовника під охороною розуміється перегляд записів з двох камер відеоспостереження, спрямованих на вагову (загальною площею 62,6 кв.м), що знаходиться на території центрального току замовника (Запорізька обл., с. Пологи, вул. Сигнальна, 101а) за відповідний період. У випадку виявлення під час перегляду записів з камер відеоспостереження ознак крадіжки, грабежу або іншого протиправного посягання на власність замовника підрядник зобов'язаний забезпечити збереження відповідних записів та негайно повідомити замовника.

Надання послуг за договорами про надання послуг охорони від 02.10.2018 № 02/10/12, 18.11.2018 № 18/11/32, 04.12.2018 № 04/12/13, 04.04.2019 № 04/04/8, 03.05.2019 № 03/05/8, 02.06.2019 № 02/06/6 підтверджується відповідними звітами підрядника та актами виконаних робіт до договорів про надання послуг охорони від 02.10.2018 № 02/10/12 (на суму 2997,01 грн), 18.11.2018 № 18/11/32 (на суму 2997,01 грн), 04.12.2018 № 04/12/13 (на суму 2997,01 грн), 04.04.2019 № 04/04/8 (на суму 3356,26 грн), 03.05.2019 № 03/05/8 (на суму 3356,26 грн), 02.06.2019 № 02/06/6 (на суму 3356,26 грн).

Оплата послуг підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими касовими ордерами.

Також, відповідно до наявних в матеріалах справи доказів ОСОБА_6 надавав ТОВ “Україна нова» послуги з охорони території МТФ № 2 згідно з договором про надання послуг охорони від 03.06.2019 № 03/06/11 (строк надання послуг 03 - 27 червня 2019 року, вартість послуг 4173,00 грн, послуги оплачено 01.07.2019).

За завданням замовника під охороною розуміється перегляд записів з двох камер відеоспостереження, розташованих зі східної та західної сторін складу Д (загальною площею 1764,9 кв.м), що знаходиться на території МТФ № 2 замовника (Запорізька обл., с. Пологи, вул. Сигнальна, 101а) за відповідний період. У випадку виявлення під час перегляду записів з камер відеоспостереження ознак крадіжки, грабежу або іншого протиправного посягання на власність замовника підрядник зобов'язаний забезпечити збереження відповідних записів та негайно повідомити замовника.

Надання послуг за договором про надання послуг охорони від 03.06.2019 № 03/06/11 підтверджується відповідними звітом підрядника та актом виконаних робіт до договору про надання послуг охорони від 03.06.2019 № 03/06/11 (на суму 3359,26 грн.).

Оплата послуг підтверджується наявним в матеріалах справи видатковим касовим ордером.

Водночас, визначення поняття «охоронну діяльність» наведено у Законі України «Про охоронну діяльність» від 22.03.2012 № 4616-VI (далі - Закон № 4616-VI, тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) згідно ч. 1 ст. 1 охоронною діяльністю є надання послуг з охорони власності та громадян.

Суб'єктом охоронної діяльності є суб'єкт господарювання будь-якої форми власності, створений та зареєстрований на території України, що здійснює охоронну діяльність на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії.

В розумінні Закону № 4616-VI охорона майна - це діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення недоторканності, цілісності визначених власником і належних йому будівель, споруд, територій, акваторій, транспортних засобів, валютних цінностей, цінних паперів та іншого рухомого і нерухомого майна, з метою запобігання та/або недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього, для збереження його фізичного стану, припинення несанкціонованого власником доступу до нього та забезпечення здійснення власником цього майна всіх належних йому повноважень стосовно нього.

Пунктом 3 Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2015 № 960 (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що охоронну діяльність можуть провадити на всій території України юридичні особи, а також фізичні особи - підприємці на підставі ліцензії за наявності матеріально-технічної бази, необхідної для провадження такої діяльності, та за умови виконання такими особами організаційних, кадрових і технологічних вимог, передбачених цими Ліцензійними умовами.

У постанові від 28.09.2022 у справі №№ 280/1380/19 Верховний Суд виснував: «39. Відповідно до статті 978 Цивільного кодексу України та Закону України "Про охоронну діяльність" за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються.

40. Так, організаційно-правові принципи здійснення господарської діяльності у сфері надання послуг з охорони власності та громадян визначає Закон України "Про охоронну діяльність", відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 1 якого суб'єкт охоронної діяльності - суб'єкт господарювання будь-якої форми власності, створений та зареєстрований на території України, що здійснює охоронну діяльність на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії; охорона майна - діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення недоторканності, цілісності визначених власником і належних йому будівель, споруд, територій, акваторій, транспортних засобів, валютних цінностей, цінних паперів та іншого рухомого і нерухомого майна, з метою запобігання та/або недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього, для збереження його фізичного стану, припинення несанкціонованого власником доступу до нього та забезпечення здійснення власником цього майна всіх належних йому повноважень стосовно нього.

Персонал охорони - працівники, які безпосередньо виконують функції з охорони майна або фізичних осіб відповідно до свого кваліфікаційного рівня; фахівець з організації заходів охорони - керівник суб'єкта охоронної діяльності або його заступник, начальник філії, іншого відокремленого структурного підрозділу або його заступник, до посадових обов'язків якого належать організація та проведення заходів охорони, контроль за виконанням персоналом охорони покладених на нього обов'язків

41. Колегія суддів вважає, що роботи, пов'язані з охоронною діяльністю, можуть виконуватися виключно працівниками за трудовими договорами, а не будь-якими особами за цивільно-правовими договорами, у зв'язку з тим, що саме роботодавець одержує дозвіл на виконання таких робіт і саме на нього покладаються вимоги щодо додержання правил охорони праці при здійсненні небезпечних робіт. Натомість правова природа цивільно-правового договору свідчить про те, що особа, яка виконує роботу здійснює її на власний ризик і власними засобами. Встановлені чинним законодавством додаткові вимоги для охоронної діяльності направлені на додержання основних цінностей - збереження життя та здоров'я людини».

Відтак, з огляду на наведені положення законодавства у їх співвідношенні з предметом та умовами договорів про надання послуг з охорони укладених між ТОВ «Україна нова» та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 суд доходить висновку, що послуги, які надавалися вказаними особами не відносяться до охоронної діяльності в розумінні Закону № 4616-VI та відповідно не підлягають ліцензуванню.

Проаналізувавши умови договорів про надання послуг охорони, укладених ТОВ “Україна нова» з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 суд дійшов висновку про те, що характер виконуваних вказаними особами робіт, також, не підпадає під опис професії охоронника (візуальний контроль або контроль з використанням спеціального обладнання за об'єктом, що охороняється).

Як вже зазначалося договори про виконання послуг охорони є типовими за своїм змістом (окрім преамбули, предмету договору, строку надання послуг, вартості послуг, строку дії і реквізитів сторін) та структурою.

Так, згідно з п. 1.2 підрядник не приймає майно на зберігання і вступає у володіння цим майном, а бере на себе обов'язок по охороні об'єкті ввіреного йому замовником.

Здача-приймання виконаних послуг здійснюється замовником протягом 10 календарних днів з дня закінчення строку виконання послуг (п. 2.1 Договору). Приймання виконаних послуг підтверджується підписанням сторонами Акту приймання-передачі виконаних послуг, який підписується сторонами. Підрядник підписує акт приймання-передачі виконаних послуг особисто (п. 2.2 Договору).

Підрядник виконує послуги особисто (п. 2.4 Договору).

Прийом-передача об'єктів під охорону кожного разу здійснюється відповідним розписом у журналі (п. 2.5 Договору).

Періодом охорони вважається час з моменту прийому об'єкта (п. 2.6 Договору).

Оплата виконаних послуг здійснюється шляхом видачі грошових коштів з каси замовника (п. 3.2 Договору).

Оплата виконаних послуг здійснюється протягом 10 календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт (п. 3.3 Договору).

Підрядник у випадку пошкодження, викрадення чи втрати майна ввіреного йому під охорону зобов'язаний компенсувати повну вартість пошкодженого, викраденого чи втраченого майна, а також збитки, пов'язані з цим. Компенсація повної вартості майна не звільняє від відповідальності виплати збитків, упущеної вигоди та інших втрат, понесених замовником (п. 4.2 Договору).

Підрядник виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підлягає під дію правил внутрішнього розпорядку, не має права на одержання допомоги із соціального страхування, не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та втратами, зумовленими народженням та похованням. На підрядника не розповсюджуються норми Кодексу законів про працю України, Закону України «Про відпустки», Закону України «Про оплату праці» та інші соціальні гарантії (п. 7.4 Договору).

Замовник не проводить навчання та інструктаж з охорони праці підряднику, не відповідає за порушення підрядником умов з охорони праці, техніки безпеки, пожежної та техногенної безпеки та не відповідає за наслідки які настали внаслідок порушення підрядником цих умов, у тому числі і в наслідок ушкодження здоров'я підрядника (п. 7.5 Договору).

Підрядник відповідає в повному обсязі за особисту техніку безпеки, пожежну та техногенну безпеку, та несе повну відповідальність за шкоду спричинену внаслідок недотримання вказаної техніки безпеки (п. 7.6 Договору).

Відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 336, визначено завдання та обов'язки за професією "Охоронник": охороняє стаціонарний об'єкт, а також вантажі, що перевозяться різними транспортними засобами. Здійснює візуальний контроль або контроль з використанням спеціального обладнання за об'єктом, що охороняється. Під час охорони стаціонарних об'єктів із встановленим пропускним режимом пропускає працівників, відвідувачів, автомобільний та інші види транспорту і випускає їх із території об'єкта в установленому порядку і за зразками документів, затверджених власником об'єкта або уповноваженим ним органом. Звіряє дані супровідних документів із фактичною наявністю вантажів, перевіряє належність поданих для перевірки документів особі пред'явника. Приймає та здійснює вантажі з відповідними документами. Повідомляє старшого наряду з охорони, а під час виконання охоронних функцій в індивідуальному порядку - представника власника об'єкта або уповноваженого ним органу про неприбуття вантажів у встановлені терміни. Разом зі змінним охоронником та старшим наряду охорони перевіряє цілісність об'єкта, що охороняється, наявність замків та інших замикальних пристроїв, цілісність конструктивних елементів об'єкта, приміщень, місць зберігання транспортних засобів, що охороняються, наявність пломб і відбитків печаток у місцях, які визначено для опломбування, зберігання на стаціонарному об'єкті або під час перевезення матеріальних, історичних, культурних та інших цінностей. У разі виявлення факту невідповідності до вимог, що не дозволяє прийняти об'єкт під охорону або виконувати інші функції з охорони, повідомляє про це безпосередньому керівникові, у підпорядкуванні якого перебуває, та представника і власника об'єкта або уповноваженого ним органу. У разі виявлення пошкоджень та зіпсованості конструктивних елементів об'єкта, що охороняється, місць зберігання матеріальних та інших цінностей, пакування вантажів для їх перевезення, відсутності пломб і відбитків печаток на них невідкладно сповіщає про це представника власника або уповноваженого ним органу, старшого наряду охорони об'єкта або повідомляє про подію в територіальні органи внутрішніх справ. Приймає та здає об'єкт або вантажі, що перевозяться, із записом про це в журналі приймання-здавання об'єкта під охорону. Візуально та з використанням спеціального обладнання контролює периметр огорожі, правильність застосування комплексу організаційно-технічних заходів захисту місць зберігання та перевезення матеріальних та інших цінностей. Періодично контролює справність охоронної та охоронно-пожежної сигналізації, засобів зв'язку, інших засобів охорони, контрольно-спостережних приладів, освітлення тощо.

Професія "охоронник" визначена "Класифікатором професій ДК 003:2010", який призначений для застосування центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Федерацією роботодавців України, всіма суб'єктами господарювання під час запису про роботу у трудові книжки працівників.

Проаналізовані договори про надання послуг з охорони від 05.10.2018 № 05/10/2, від 03.12.2018 № 03/12/2, від 04.04.2019 № 04/04/2, від 04.05.2019 № 04/05/2, від 03.06.2019 № 03/06/1, від 04.10.2018 № 04/10/2, від 18.11.2018 № 18/11/22,від 04.12.2018 № 04/12/1, 04.01.2019 № 04/01/1, від 04.02.2019 № 04/02/1,від 04.03.2019 № 04/03/1, від 03.10.2018 № 03/10/3, від 20.11.2018 № 20/11/24, від 02.12.2018 № 02/12/3, від 02.04.2019 № 02/04/3, від 02.05.2019 № 02/05/3, від 01.06.2019 № 01/06/2, від 03.10.2018 № 03/10/3, від 20.11.2018 № 20/11/24, від 02.12.2018 № 02/12/3, від 02.04.2019 № 02/04/3, від 02.05.2019 № 02/05/3, від 01.06.2019 № 01/06/2, від 04.10.2018 № 04/10/17, від 20.11.2018 № 20/11/36, від 03.12.2018 № 02/12/18, від 04.01.2019 № 04/01/7, від 04.02.2019 № 04/02/17, від 04.03.2019 № 04/03/17, від 02.10.2018 № 02/10/12, від 18.11.2018 № 18/11/32, від 04.12.2018 № 04/12/13, від 04.04.2019 № 04/04/8, від 03.05.2019 № 03/05/8, від 02.06.2019 № 02/06/6, від 03.06.2019 № 03/06/11 укладені між ТОВ «Україна нова» та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 не містять ознак трудових договорів, зокрема: обов'язку виконавців бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години протягом усього часу надання послуг, обов'язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу, визначеного робочого місця виконавців та його технічного забезпечення, тощо.

Натомість, переліченими договорами передбачено різні строки надання послуг. При цьому, оплата проводилася за фактом надання послуг (виконання робіт) у фіксованому розмірі за виконану роботу незалежно від тривалості виконання робіт.

Так, зокрема, згідно з договорами про надання послуг охорони від 05.10.2018 № 05/10/2 передбачено тривалість надання послуг 24 дні (05 - 29 жовтня 2018 року) вартість послуг 3723,00 грн, в той час як в договорі від 03.12.2018 № 03/12/2 строк надання послуг 26 днів (03 - 29 грудня 2018 року) вартість послуг - 3723,00 грн., послуги оплачено 28.12.2018).

Так, само згідно з договорами про надання послуг охорони від 20.11.2018 № 20/11/24 строк надання послуг 8 днів (20 - 28 листопада 2018 року) вартість послуг 3723,00 грн, в той час як в договорі від 02.12.2018 № 02/12/3 строк надання послуг 29 днів (02 - 31 грудня 2018 року), вартість послуг така ж - 3723,00 грн.

Також, про відсутність системності у правовідносинах між позивачем та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 свідчить як різна тривалість надання послуг так і різна періодичність надання послуг та наявність проміжків у періодах надання послуг за договорами про надання послуг охорони, укладених між підприємством та одним і тим же надавачем послуг.

Так, за перевіряємий період між ТОВ «Україна нова» та ОСОБА_6 було укладено лише 1 договір про надання послуг охорони (від 03.06.2019 № 03/06/11), а ОСОБА_7 надавалися послуги протягом жовтня 2018 року (договір про надання послуг охорони від 05.10.2018 № 05/10/2), грудня 2018 року (договір про надання послуг охорони від 03.12.2018 № 03/12/2), квітня - червня 2019 року (договори про надання послуг охорони від 04.04.2019 № 04/04/2, від 04.05.2019 № 04/05/2, від 03.06.2019 № 03/06/1) тощо.

Відповідно до наданих представником позивача пояснень особливістю виконуваних робіт є те, що виконавець мав здійснити перегляд записів камер відеоспостереження за визначений у договорі період та прозвітувати про результат замовнику. При цьому, замовником виконавець не обмежувався у виборі місця надання послуг з перегляду записів, його оснащення, граничними строками перегляду записів та звітування тощо.

Суд враховує те, що відповідачем під час інспектування встановлено, що відповідно штатного розпису, який введено в дію з 01.03.2019 затверджений т.в.о. генерального директора ТОВ "Україна нова" В.М. Абатуровим, присутня посада старший охоронник в кількості 1 штатної одиниці та посада охоронник в кількості 6 штатних одиниць. Відповідно до штатного розпису, який діяв на момент укладання договорів з вищезазначеними особами, кількість штатних одиниць за посадою охоронник складає 7 одиниць. В червні 2019 за зазначеною посадою зайнято 4,5 од. (охоронник ОСОБА_16 - наказ № 41/а від 28.03.2012, охоронник ОСОБА_17 - наказ № 2к від 13.02.2018, охоронник ОСОБА_18 - наказ № 1к від 13.02.2018, старший охоронник ОСОБА_19 - наказ № 9к від 29.03.2019, охоронник ОСОБА_22 - наказ № 7к від 29.03.2019, охоронник ОСОБА_23 - наказ № 8к від 29.03.2019).

На переконання суду вказане свідчить про те, що у ТОВ «Україна нова» існувала потреба у виконанні обов'язків характерних для посади охоронника, яка заповнювалася за рахунок штатних працівників, а також те, що виконувані за договорами про надання послуг з охорони від 05.10.2018 № 05/10/2, від 03.12.2018 № 03/12/2, від 04.04.2019 № 04/04/2, від 04.05.2019 № 04/05/2, від 03.06.2019 № 03/06/1, від 04.10.2018 № 04/10/2, від 18.11.2018 № 18/11/22,від 04.12.2018 № 04/12/1, 04.01.2019 № 04/01/1, від 04.02.2019 № 04/02/1,від 04.03.2019 № 04/03/1, від 03.10.2018 № 03/10/3, від 20.11.2018 № 20/11/24, від 02.12.2018 № 02/12/3, від 02.04.2019 № 02/04/3, від 02.05.2019 № 02/05/3, від 01.06.2019 № 01/06/2, від 03.10.2018 № 03/10/3, від 20.11.2018 № 20/11/24, від 02.12.2018 № 02/12/3, від 02.04.2019 № 02/04/3, від 02.05.2019 № 02/05/3, від 01.06.2019 № 01/06/2, від 04.10.2018 № 04/10/17, від 20.11.2018 № 20/11/36, від 03.12.2018 № 02/12/18, від 04.01.2019 № 04/01/7, від 04.02.2019 № 04/02/17, від 04.03.2019 № 04/03/17, від 02.10.2018 № 02/10/12, від 18.11.2018 № 18/11/32, від 04.12.2018 № 04/12/13, від 04.04.2019 № 04/04/8, від 03.05.2019 № 03/05/8, від 02.06.2019 № 02/06/6, від 03.06.2019 № 03/06/11 укладеними між ТОВ «Україна нова» та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 роботи (послуги) не заміняли собою виконання обов'язків характерних для посади охоронника.

Висновки акту перевірки про те, що за наявності вільної даної посади у штатному розписі (2,5 штатних одиниць), прийняття на роботу для виконання зазначених робіт має здійснюватися відповідно до вимог трудового законодавства, тобто має укладатися трудовий договір, суд відхиляє, як такі, що є необґрунтованими з огляду на вставлені судом в межах даної справи обставини, та відсутність у відповідача повноважень щодо втручання у господарську діяльністю підприємства, що перевірялося.

Відповідачем не виконано обов'язок, передбачений частиною 2 статті 77 КАС України, щодо доказування правомірності свого рішення, та не надано до суду доказів, на підставі яких він дійшов висновку про те, що ТОВ "Україна нова" фактично допустило до роботи ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_24 , ОСОБА_12 без належного оформлення трудових відносин, що правовідносини, які складалися між вказаними особами з ТОВ "Україна нова" передбачали виконання роботи на постійній основі у певний проміжок часу та мали на меті саме процес праці, що є притаманним для трудових договорів. Відповідач не надав суду доказів створення ТОВ "Україна нова" робочих місць для перелічених осіб, забезпечення їх необхідним інвентарем та обладнанням, підпорядкування підрядників правилам внутрішнього трудового розпорядку підприємства тощо.

Посилання відповідача на положення договору, відповідно до яких прийом-передача об'єктів під охорону кожного разу здійснюється відповідним розписом у журналі, а також на передбачену договорами відповідальність за пошкодження, викрадення чи втрати майна ввіреного йому під охорону суд не приймає, адже під час проведення перевірки посадовими особами відповідача не встановлено, а під час судового розгляду відповідачем не доведено, факт передачі підрядникам позивачем будь-якого майна.

Окрім того, відповідно до пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні, на виконавців покладався обов'язок саме щодо схоронності носіїв інформації які містили записи та, відповідно, самі записи.

Відповідачем наведені доводи представника позивача не спростовано.

Також, відповідачем в процесі перевірки не здійснено відібрання пояснень ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_24 , ОСОБА_12 щодо характеру взаємовідносин з позивачем, що на думку суду, призвело до хибного трактування отриманих даних та оцінки спірних правовідносин.

Суд наголошує на тому, що рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Європейський суд з прав людини у справі «Рисовський проти України» (пункти 70-71) зазначив про особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, пункт 120; «Онер'їлдіз проти Туреччини», заява № 48939/99, пункт 128; «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», заява № 21151/04, пункт 72; «Москаль проти Польщі», заява № 10373/05, пункт 51). У цій же справі також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "належного урядування". ЄСПЛ вказав на те, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункт 74)

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», пункт 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії», заява № 32457/05, пункт 40, від 13.12.2007, та у справі «Трґо проти Хорватії», заява № 35298/04, пункт 67, від 11.06.2009).

Водночас, в ході судового розгляду справи встановлено не дотримання відповідачем зазначених вище принципі, та як наслідок обрання найбільш несприятливого для позивача способу вирішення ситуації.

Продовжуючи вирішення спору, суд зважає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.

Тому відповідність закону рішення чи діяння (управлінського волевиявлення) суб'єкта владних повноважень за критеріями дотримання компетенції, меж повноважень, способу дій, приводу реалізації функції контролю, обґрунтованості, безсторонності (неупередженості), добросовісності, розсудливості, рівності перед законом, унеможливлення дискримінації, пропорційності, своєчасності, права особи на участь у процесі прийняття рішення, має доводитись, насамперед, відповідачем - суб'єктом владних повноважень.

При цьому, із положень частин 1 і 2 ст.77 КАС України у поєднанні з приписами ч. 4 ст. 9, абз. 2 ч. 2 ст. 77, частин 3 і 4 ст. 242 КАС України слідує, що владний суб'єкт повинен доводити обставини фактичної дійсності у спорі за стандартом доказування - "поза будь-яким розумним сумнівом" (тобто запропоноване сприйняття ситуації повинно виключати реальну ймовірність існування у дійсності будь-якого іншого варіанту), у той час як до приватної особи підлягає застосуванню стандарт доказування - "баланс вірогідностей" (тобто запропоноване сприйняття ситуації не повинно суперечити умовам реальної дійсності і бути можливим до настання).

Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб'єктом задекларованого, але не доведеного документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не спричиняє виникнення безумовних та беззаперечних підстав для висновку про реальне існування такої обставини у дійсності.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.

Правильність саме такого тлумачення змісту ч.1 ст.77 та ч. 2 ст.77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19, де указано, що визначений ст. 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Окрім того, саме таке тлумачення стандартів доказування є цілком релевантним правовому висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №916/3027/21.

Викладені вище міркування суду також є цілком релевантними правовій позиції постанови Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №520/6006/21, де указано, що: 1) у праві існують три основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt) та у справах, де суб'єкт владних повноважень доводить правомірність своїх рішень, що передбачають втручання у власність або діяльність суб'єкта приватного права (зокрема, притягнення його до відповідальності), подані таким суб'єктом владних повноважень докази, за загальним правилом, повинні відповідати критерію "поза розумним сумнівом"; 3) Цей висновок сформульований Верховним Судом, зокрема у постановах від 14.11.2019 у справі №822/863/16, від 21.11.2019 у справі №826/5857/16, від 11.02.2020 у справі №816/502/16, від 16.06.2020 у справі №756/6984/16-а та від 18.11.2022 у справі №560/3734/22.

Кваліфікуючи реально вчинене у спірних правовідносинах управлінське волевиявлення суб'єкта владних повноважень, суд виходить із того, що за загальним правилом під рішенням суб'єкта владних повноважень слід розуміти письмовий акт, під дією суб'єкта владних повноважень слід розуміти вчинок посадової/службової особи, під бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти невиконання обов'язків, під відмовою суб'єкта владних повноважень слід розуміти письмово зафіксоване діяння з приводу незадоволення звернення приватної особи.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону було викладено Верховним Судом у постанові від 07.11.2019 по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18), де указано, що обов'язковою умовою визнання протиправним волевиявлення суб'єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав та інтересів та доведеність факту невідповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання про те, що у спірних правовідносинах суб'єктом владних повноважень у ході розгляду справи не було доведено беззаперечне та неспростовне існування достатніх правових підстав для прийняття оскарженого волевиявлення, не було доведено існування трудових правовідносин між ТОВ «Україна нова» та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 у перевіряємий період, не було доведено факт допуску до роботи ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_24 , ОСОБА_12 без належного оформлення трудових відносин.

Тож, за наслідками розгляду справи слід визнати недоведеним за правилами ч.2 ст.77 КАС України факт відповідності ч.2 ст.2 КАС України реально вчиненого суб'єктом владних повноважень управлінського волевиявлення та навпаки доведеним за правилом ч.1 ст.77 КАС України факт існування у заявника порушеного публічного права (інтересу) у межах спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже з урахуванням вимог статті 77 КАС України, позивачем виконано обов'язок щодо доведення обставин, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення проти встановленого факту порушення, в той час як відповідач знехтував своїм процесуальним обов'язком доказування правомірності свого рішення.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п.29).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У відповідності до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене і задоволення позовних вимог, суд доходить висновку, що судовий збір у розмірі 21 131,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, яким прийнято протиправне рішення.

Доказів на підтвердження понесення позивачем інших витрат матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна нова» (70615 Запорізька область Пологівський район с. Пологи, вул. Леніна, 176 код ЄДРПОУ 31197369) до Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (49107, м. Дніпро, вул. Армстронга Ніла, буд. 1д; код ЄДРПОУ 44729283) про визнання протиправними та скасування постанови та припису - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Запорізькій області про усунення виявлених порушень № ЗП 3067/5/АВ/П від 24 жовтня 2019 року.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу № ЗП 3067/5/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 29 листопада 2019 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Україна нова» (70615 Запорізька область Пологівський район с. Пологи, вул. Леніна, 176 код ЄДРПОУ 31197369) за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (49107, м. Дніпро, вул. Армстронга Ніла, буд. 1д; код ЄДРПОУ 44729283) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 21 131,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 27 лютого 2026 року.

Суддя О.О. Артоуз

Попередній документ

134431912

Наступний документ

134431914

Інформація про рішення:

№ рішення:	134431913
№ справи:	280/6374/19
Дата рішення:	17.02.2026
Дата публікації:	02.03.2026
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Запорізький окружний адміністративний суд
Категорія справи:	Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; праці, зайнятості населення, у тому числі; праці

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (17.02.2026)
Дата надходження:	08.09.2023
Предмет позову:	про визнання протиправною та скасування постанови від 29.11.2019р. № ЗП 3067/5/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення штрафу

Розклад засідань:

Минулі засідання (17)

27.01.2020 12:00	Запорізький окружний адміністративний суд
31.03.2020 10:00	Запорізький окружний адміністративний суд
02.06.2020 10:00	Запорізький окружний адміністративний суд
13.10.2020 14:20	Третій апеляційний адміністративний суд
08.05.2023 00:00	Касаційний адміністративний суд
16.08.2023 00:00	Касаційний адміністративний суд
02.10.2023 11:30	Запорізький окружний адміністративний суд
31.10.2023 10:00	Запорізький окружний адміністративний суд
10.12.2024 10:30	Запорізький окружний адміністративний суд
24.12.2024 09:50	Запорізький окружний адміністративний суд
21.01.2025 12:30	Запорізький окружний адміністративний суд
16.09.2025 14:00	Запорізький окружний адміністративний суд
25.11.2025 14:00	Запорізький окружний адміністративний суд
16.12.2025 12:00	Запорізький окружний адміністративний суд
20.01.2026 12:30	Запорізький окружний адміністративний суд
27.01.2026 10:30	Запорізький окружний адміністративний суд
17.02.2026 10:00	Запорізький окружний адміністративний суд