Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 лютого 2026 року Справа№200/3727/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув у спрощеному позовному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить визнати протиправними дії щодо зупинення нарахування та виплату пенсії за віком та зобов'язати відновити нарахування та виплату пенсії за віком з 16.12.2024.
За змістом викладеного позивач до 31.07.2023 отримував пенсійні виплати на свій рахунок, однак з 01.08.2023 з невідомих причин виплату пенсії було припинено. З відповіді відповідача від 16.12.2024 стало відомо, що виплату пенсії позивачу з 01.08.2023 зупинено у зв'язку з тим, що у серпні 2023 року отримано повідомлення про призначення ОСОБА_1 пенсії на території Російської Федерації, яке надійшло на «гарячу телефонну лінію» Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, виплату пенсії зупинено до з'ясування. За змістом позову відповідач не попередив позивача про зупинення виплати пенсії та підстави такого зупинення. Посилаючись на відсутність законних підстав зупинення виплати пенсії позивач зауважив на протиправності таких дій відповідача та протиправність невиплати пенсії з 01.08.2023 по теперішній час.
Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог. У наданому до суду відзиві відповідач зазначив, що у серпні 2023 року на гарячу лінію Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшло повідомлення про факт призначення пенсії ОСОБА_1 на території Російської Федерації, втім проінформувати пенсіонера щодо необхідності звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України з метою спростування інформації про отримання пенсій від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації в управління не було можливості, оскільки м. Вугледар з 24.02.2022 віднесено до території активних бойових дій, а з 01.10.2024 - до тимчасово окупованої Російською Федерацією території України. З метою уникнення переплати пенсійних коштів, враховуючи проголошений на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» воєнний стан в Україні, відповідачем враховано інформацію про факт призначення пенсії ОСОБА_1 на території Російської Федерації, виплату пенсії пенсіонеру за серпень 2023 року скасовано та з 01.09.2023 виплату зупинено до підтвердження або спростування факту отримання ОСОБА_1 пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. Відповідач також зазначив, що ОСОБА_1 до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про поновлення виплати пенсії з відміткою про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації не звертався, та фізичну ідентифікацію протягом 2024-2025 років не проходив.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.05.2025 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Вирішено ряд процесуальних питань.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .
Позивач зареєстрований у м. Вугледарі Донецької області. Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що затверджений Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 м. Вугледар Вугледарської міської громади (код UA14040050010075856) з 24.02.2022 по 30.09.2024 відносилося до територій активних бойових дій, з 01.10.2022 - до тимчасово окупованих російською федерацією територій України.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
В листі на запит представника позивача від 12.12.2024 «Про надання інформації по ОСОБА_1 » (вих.№0500-0202-8/120600), копія якого наявна в матеріалах справи відповідач зазначив, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні як отримувач пенсії за віком призначеної відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058), виплата пенсії ОСОБА_1 здійснювалась через банківську установу ПАТ КБ «Приватбанк», дата виплати 18 число. У серпні 2023 року управлінням отримано повідомлення про призначення ОСОБА_1 пенсії на території Російської Федерації, що надійшло на «гарячу телефонну лінію» Головного управління. Для попередження переплати пенсії по пенсійній справі ОСОБА_1 виплату пенсії зупинено з 01.08.2023 до з'ясування. За поновленням виплати пенсії ОСОБА_1 не звертався. В листі також зазначено можливість сформувати довідку щодо суми заборгованості з виплати пенсії з 01.08.2023 по теперішній час лише за умови поновлення виплати пенсії, оскільки пенсійні виплати за період невиплати не нараховувались та не виплачувались.
Відповідно до скріншоту екрану з ІКІС ПФУ: Підсистема «Призначення та виплати пенсій (ППВП)», наданого відповідачем, пенсію позивачу нараховано по серпень 2023 року.
Інших доказів в обґрунтування законності підстав не виплати пенсії позивачу з 01.08.2023 відповідачем суду не надано.
Рішення про припинення виплати пенсії позивачу в порядку встановленому законом органом Пенсійного фонду не приймалося. В судовому порядку виплата пенсії позивачу не припинялася.
Крім того, в матеріалах справи наявна заява позивача від 17.01.2025, в якій останнім зазначено, що він не отримую пенсію або будь-які соціальні виплати від інших держав, а насамперед від Російської Федерації. Доказів направлення зазначеної заяви відповідачу матеріали справи не містять.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Європейська соціальна хартія, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року за №137-V, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист. Так, ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати всіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист, є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 8 Закону №1058-IV встановлено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Підстави для припинення виплати пенсії визначені у частиною першою статті 49 Закону №1058-IV, згідно з якою виплата пенсії припиняється за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду у разі:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
За приписами частини другої статті 49 Закону №1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
Верховний Суд у постанові від 12.02.2019 у справі №243/5451/17 зазначив, що перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений у частиною першою статті 49 Закону №1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.
Правові позиції щодо пріоритетності застосування норм статті 49 Закону №1058-IV як підстави для припинення виплати пенсії дотримується Верховний Суд у своїх рішеннях за 2018 рік, зокрема, від 06.02.2018 у справі №263/7763/17 (провадження №К/9901/202/17), від 13.02.2018 у справі №243/11937/17 (провадження №К/9901/1267/17, від 21.02.2018 у справі №425/1459/17 (провадження №К/9901/15534/18), від 27.02.2018 у справі №644/6336/17 (провадження №К/9901/2714/17), від 06.03.2018 №243/4732/17 (провадження №К/9901/1464/17).
Таким чином, з урахуванням наведеного вище, припинення виплати пенсії можливе лише на підставі відповідного рішення, що прийнято органом Пенсійного фонду або судом, та лише з підстав, визначених статтею 49 Закону №1058-IV, перелік яких є вичерпним та встановлює можливість припинення виплати пенсії з інших підстав виключно у випадках, передбачених законом.
Як встановлено судом, жодного рішення стосовно припинення (призупинення) виплати пенсії позивачу органом Пенсійного фонду не приймалось, доказів існування обставин з переліку, що встановлений статтею 49 Закону №1058-IV відповідач не надав.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що пенсію позивачу припинено через надходження на гарячу лінію пенсійного фонду анонімного повідомлення про отримання позивачем пенсії на території російської федерації, оскільки будь-які докази надходження такого повідомлення в матеріалах справи відсутні. Будь-яких доказів отримання позивачем пенсії в на території Російської Федерації відповідачем не надано.
Пункт 14-4 Розділ 15 Прикінцевих положень Закону України № 1058 в редакції Закону № 3674-IX від 25.04.2024 визначає, що громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.
Втім, на час припинення позивачу пенсії зазначена норма не була чинною.
Відтак, ОСОБА_1 , як громадянин України має право на отримання пенсії, призначеної йому відповідно до законодавства України, за місцем реєстрації фактичного проживання.
З огляду на те, що виплату пенсії позивачу припинено (призупинено) з підстав, що не встановлені статтею 49 Закону №1058-IV та не у визначений законом спосіб, вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Враховуючи дійдення судом висновку про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення основних вимог позивача, похідні вимоги про зобов'язання відновити нарахування та виплату пенсії за віком з 16.12.2024 також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Доводи відповідача про те, що позивач не звертався до управління із заявою про поновлення виплати пенсії та не проходив ідентифікацію судом не приймаються, оскільки в цьому випадку поновлення нарахування та виплати пенсії є способом відновленого порушеного права позивача внаслідок вчинення відповідачем протиправних дій щодо припинення нарахування та виплати пенсії.
Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.05.2025 позивачу відстрочено сплату судового збору в сумі 968,96 грн. (1211,20 грн.*0,8) до ухвалення рішення по справі.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки сплату судового збору відстрочено до ухвалення судового рішення у цій справі, а судовий збір не сплачено, суд дійшов висновку про необхідність стягнення суми судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень на користь Державного бюджету України.
З огляду на зазначене, на підставі положень статей 8, 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та керуючись статтями 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії з 16.12.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010).
Суддя А.С. Михайлик