27 лютого 2026 рокуСправа №160/33422/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідач-2), третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство оборони України (далі - МО України, третя особа), в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 - Металургійно-Довгинцівський об?єднаний районний у місті Кривий ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідача-2 - ІНФОРМАЦІЯ_6 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації Єдиного електронного реєстру військовозобов'язаних «Оберіг» про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, в зв'язку з досягненням граничного віку перебування в запасі;
- зобов'язати відповідача-1 - Металургійно-Довгинцівський об?єднаний районний у місті Кривий ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідача-2 - ІНФОРМАЦІЯ_6 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та Єдиного електронного реєстру військовозобов'язаних «Оберіг» інформацію, про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв'язку із досягненням граничного віку перебування в запасі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він 05.09.2010 був виключений з військового обліку у зв'язку із досягненням граничного віку перебування в запасі Дзержинським військовим комісаріатом АДРЕСА_1 , за місцем реєстрації позивача. Зі вказаного часу ОСОБА_1 не є військовозобов'язаним або резервістом. У жовтні 2024 позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про надання відомостей щодо стану військового обліку і довідки про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв'язку із досягненням граничного віку перебування в запасі. Листом від 30.10.2024 відповідачем-1 позивача повідомлено, що на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 позивач не перебуває; оформлення довідок про виключення з військового обліку по досягненню граничного віку перебування в запасі не передбачено, а також, що про перебування (або незнаходження) на військовому обліку свідчать наявні печатки у військово-обліковому документі громадянина (військовому квитку), додаткові посвідки не складаються. В жовтні 2025 позивач дізнався про необхідність внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» про виключення громадян з військового обліку у зв'язку із досягненням граничного віку перебування в запасі. 07.10.2025 позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про внесення інформації про виключення ОСОБА_1 з військового обліку у зв'язку з досягненням граничного віку перебування в запасі з 05.09.2010. У відповідь на вказане звернення, ІНФОРМАЦІЯ_3 листом від 22.10.2025 повідомив, що позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 . Позивач зауважує, що він не має жодного відношення до ІНФОРМАЦІЯ_9 . 25.10.2025 позивач звернувся до відповідачів із заявами про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, у зв'язку з досягненням граничного віку перебування в запасі. У зв'язку з ненаданням відповіді на запити позивача та не виключенням ОСОБА_1 з військового обліку, останній звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 15.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
25.12.2025 до суду від представника відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому ІНФОРМАЦІЯ_3 проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що ОСОБА_1 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 з 05.11.1990 до 21.11.1992, з 08.01.1994 до 25.03.1996, з 20.02.1997 до 09.07.1998 та з 11.10.1999 до 06.01.2009. 05.09.2010 військовозобов'язаного ОСОБА_1 виключено з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_11 на підставі пункту 4 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) (в редакції 2009 року). Вказаною нормою було передбачено, що виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України, які досягли граничного віку перебування в запасі, відповідно до частини 2 статті 28 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції 2009 року): військовозобов'язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового складу - до 40 років. Відповідач-1 звертає увагу, що ані ІНФОРМАЦІЯ_11 , ані згодом ІНФОРМАЦІЯ_3 не здійснювались дії щодо поновлення позивача на військовому обліку. Позивач станом на 24.12.2025 не перебуває та не перебував в ІНФОРМАЦІЯ_7 . Згідно з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_12 . Щодо правових підстав поновлення позивача на військовому обліку, відповідач-1 зауважує, що 01.04.2014 до Закону України №2232-XII внесено зміни, якими передбачено, що граничний вік перебування в запасі другого розряду рядового складу було збільшено до 50 років. В подальшому, редакцією Закону №2232-XII від 22.07.2014 граничний вік перебування в запасі другого розряду рядового складу збільшено до 60 років. Приписами статті 28 Закону №2232-XII передбачено, що запас військовозобов'язаних поділяється на два розряди, що встановлюються залежно від віку військовозобов'язаних. Військовозобов'язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком: 1) перший розряд - до 35 років; 2) другий розряд - до 60 років. Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі. Тому, позивача автоматично поновлено в запас, незалежно від того чи перебував він на військовому обліку, оскільки не досяг 60-річного віку, тобто має перебувати на військовому обліку військовозобов'язаних. Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов'язок, і які мають досвід проходження військової служби та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави. З часу набрання чинності змін до вказаного Закону він поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, що не досягли граничного віку перебування у запасі.
29.12.2025 до суду від представника третьої особи надійшли пояснення по суті спору, в яких представник МО України підтримав аргументи, викладені у відзиві відповідача-1.
12.01.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач проти аргументів відповідача-1 заперечує та просить задовольнити позовні вимоги з підстав, визначених у позовній заяві. Також, позивачем долучено копію відповіді ІНФОРМАЦІЯ_9 .
16.01.2025 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких він підтримав доводи, викладені в позовній заяві.
Відповідач-2 відзив на позовну заяву до суду не надав.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
З долученої до матеріалів справи копії військового квитка серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_10 з 05.11.1990 до 21.11.1992, з 08.01.1994 до 25.03.1996, з 20.02.1997 до 09.07.1998 та з 11.10.1999 до 06.01.2009.
05.09.2010 ОСОБА_1 виключено з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_11 на підставі пункту 4 частини 6 статті 37 Закону №2232-XII (в редакції 2009 року).
ІНФОРМАЦІЯ_3 листами від 30.10.2024 №УП15893, від 22.10.2025 №ВОБ/7176 повідомлено, що ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 . За наявною інформацією, ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_13 .
Листом ІНФОРМАЦІЯ_14 від 05.11.2025 №1/5390 позивача повідомлено, що його було взято на облік військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_15 (нині - ІНФОРМАЦІЯ_16 ) 17.07.1998. 16.08.1999 ОСОБА_1 знято з військового обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_15 у зв'язку з вибуттям в іншу місцевість. Дана інформація міститься в обліковій картці до військового квитка серії НОМЕР_1 та була внесена до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі ЄДРПВР) ІНФОРМАЦІЯ_17 під час внесення архівних даних. Наразі у ЄДРПВР міститься інформація, що ОСОБА_1 знятий з обліку військовозобов'язаних 16.08.1999 у зв'язку з вибуттям в іншу місцевість та зобов'язаний стати на військовий облік. Інша інформація про постановку позивача на військовий облік, зняття чи виключення з нього у ІНФОРМАЦІЯ_12 відсутня. У наданій позивачем копії військового квитка серії НОМЕР_1 на сторінці 27 наявні відмітки про взяття на облік військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_18 після зняття у ІНФОРМАЦІЯ_19 . Для внесення зазначеної інформації до ЄДРПВР рекомендовано звернутися до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо не внесення відомостей щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку, як військовозобов'язаного, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Закон №2232-XII здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з частиною 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (частина 3 статті 1 Закону №2232-XII).
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина 5 статті 1 Закону №2232-XII).
У відповідності до частини 9 статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць;
призовники - особи, приписані до призовних дільниць;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно з частиною 1 статті 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 5 статті 33 Закону №2232-XII).
Згідно положеннями частини 1 статті 37 Закону №2232-XII взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, зокрема, на військовий облік військовозобов'язаних: звільнені з військової служби в запас; які звільнені зі служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування у запасі.
Пунктом 6 частини 1 статті 37 Закону №2232-XII передбачено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають зокрема громадяни України, які досягли граничного віку перебування в запасі.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487), зокрема, визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління, військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період (пункт 3 Порядку №1487).
Відповідно до пункту 22 Порядку №1487, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 32 Закону №2232-XII у редакції, яка діяла на момент досягнення позивачем сорокарічного віку (05.09.2009), було визначено, що військовозобов'язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, а також визнані військово-лікарськими комісіями непридатними для військової служби у воєнний час, виключаються з військового обліку і переводяться у відставку
Запас військовозобов'язаних згідно з частиною 1 статті 28 Закону №2232-XII у редакції, яка діяла на момент досягнення позивачем сорокарічного віку, поділявся на два розряди, що встановлювалися залежно від віку військовозобов'язаних.
Відповідно до частини 2 статті 28 Закону №2232-XII, чинній станом на 05.09.2009, військовозобов'язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком: 1) перший розряд - до 35 років; 2) другий розряд: рядовий склад - до 40 років; сержантський і старшинський склад: сержанти і старшини - до 45 років; прапорщики і мічмани - до 50 років.
Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві (частина 4 статті 28 Закону №2232-XII).
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення проведення мобілізації» від 27.03.2014 №1169-VII внесені зміни до статті 28 Закону №2232-XII та змінено граничний вік перебування в запасі другого розряду до 50 років, а Законом України «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 22.07.2014 №1604-VII - до 60 років.
В свою чергу, приписи Закону №2232-XII про те, що граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі, змін не зазнали.
Отже, з набранням чинності вказаних змін до Закону №2232-XII позивач підпадає під його дію як особа, яка не досягла встановленого законом граничного віку перебування у запасі військовозобов'язаних другого розряду.
У Рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа №1-7/99 про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Тобто, дія нормативно-правового акта в часі пов'язується із набранням чинності і з моментом втрати ним юридичної сили.
За колом осіб дія нормативно-правового акта поділяється на такі види: загальні (розраховані на все населення), спеціальні (розраховані на певне коло осіб) та виняткові (роблять винятки із загальних і спеціальних).
На порядок дії нормативно-правового акта за колом осіб поширюється загальне правило: нормативно-правовий акт діє стосовно всіх осіб, які перебувають на території його дії і є суб'єктами відносин, на яких він розрахований. Коло осіб, на яких поширює свою дію той чи інший нормативно-правовий акт, може визначатися також за ознакою статі, віком, професійної приналежності (наприклад, військовослужбовці), станом здоров'я.
В даному випадку спірні правовідносини щодо виключення позивача із військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів виникли у 2024 році, а тому застосуванню для врегулювання спірних правовідносин підлягають норми закону, чинні станом на вказаний час. Відтак, є безпідставними доводи позивача, що на спірні правовідносини не поширюються приписи Закону №2232-XII зі змінами, які внесені Законом №1604-VII.
Суд також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.09.2018 у справі №814/4386/15 та від 17.02.2020 у справі №820/3113/17 щодо застосування вказаних правових норм.
Отже, у зв'язку із внесенням змін до Закону №2232-XII підвищено граничний вік перебування військовозобов'язаних в запасі. Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов'язок, і які мають досвід проходження військової служби та можуть бути використані для доукомплектування Збройних Сил України, тобто збільшення мобілізаційного ресурсу держави. Таким чином, дія вказаного Закону у новій редакції поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, що не досягли граничного віку перебування у запасі.
Встановлені у справі обставини свідчать, що відповідно до приписів статті 28 Закону №2232-XII, чинних станом на час виникнення спірних правовідносин, позивач не досяг граничного віку перебування в запасі та вважається військовозобов'язаним.
Оскільки ОСОБА_1 не досяг граничного віку перебування в запасі та має статус військовозобов'язаного, він зобов'язаний перебувати на військовому обліку. Відповідно до вимог чинного законодавства, військовий облік військовозобов'язаних здійснюється за місцем їх реєстрації, а посилання позивача на постановку на облік не за місцем реєстрації не є підставою для звільнення від цього обов'язку.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачами не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
У зв'язку з відмовою в позові відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_3 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_4 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_4 ), третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Міністерство оборони України (адреса: пр-т Повітряних Сил, 6, м. Київ, 03168; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 00034022) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар