м. Вінниця
26 лютого 2026 р. Справа № 120/7608/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши письмово поданий звіт в порядку положень ст. 382 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14.10.2024, зокрема, зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Позивач 04.08.2025 подав заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 14.10.2024, оскільки станом на момент звернення до суду вказане рішення залишається невиконаним.
Ухвалою від 19.08.2025 суд постановив розгляд заяви позивача здійснювати в порядку письмового провадження. Відповідачу суд надав строк подати відзив.
Ухвалою від 21.11.2025 задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 120/7608/24.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 до 20.02.2026 подати звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 120/7608/24.
На виконання вимог ухвали, відповідач подав Звіт, у якому вказує, що рішення суду у справі №120/7608/24 буде виконано після надходження коштів на рахунки ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач подав заперечення щодо прийняття звіту відповідача.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у прийнятті Звіту та встановлення повторного строку для подання звіту.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Оцінюючи повноту виконання рішення від 14.10.2024, суд враховує таке.
У звіті про виконання рішення суду відповідач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у межах компетенції здійснює активну поведінку задля виконання рішення суду у вигляді щомісячного подання потреби на фінансування видатків КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямком виконання рішення судів, про це свідчать заявки за грудень 2025 року №10/57/1674 від 05.12.2025 та за січень 2026 року №10/55/20 від 07.01.2026.
Проте, ІНФОРМАЦІЯ_4 є розпорядником нижчого рівня, тому не має самостійного фінансового ресурсу для виплати за рішеннями судів.
Отже, відповідач вживає заходів для забезпечення виконання рішення суду в цій справі в повному обсязі. В свою чергу неможливість остаточного виконання рішення суду зумовлена об'єктивними підставами відсутністю фінансування, що не залежить від волі відповідача.
Однак, вищевикладене свідчить про те, що рішення суду не виконано в повному обсязі, в зв'язку з чим підстави для застосування процедури судового контролю зберігаються.
З цих підстав, відповідно до ч. 1 ст. 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, оскільки рішення суду не виконано в повному обсязі (відсутня виплата коштів).
Керуючись ч. 3 ст. ст. 382-3 КАС України суд вважає за необхідне додатково встановити новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 14.10.2024, а саме до 26.05.2026.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
В контексті установлених обставин, суд застосовує висновки Верховного Суду у постанові від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19 у якій зазначено, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства.
Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Суд акцентує, що за правилами частини 3 ст. 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Суд, з урахуванням положень абз. 2 ч. 5 ст. 382-3 КАС України, вважає, що наразі підстави для накладення на керівника відповідача штрафу відсутні, оскільки не установив умисного невиконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Відповідно до ч. 5 статті 382-1 КАС України, ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. ст. 241, 243, 248, 254, 256, 295, 382-382-3 КАС України, суд
Відмовити у прийнятті звіту ІНФОРМАЦІЯ_1 про виконання рішення від 14.10.2024 у справі №120/7608/24.
Встановити ІНФОРМАЦІЯ_5 новий строк до 26.05.2026 для подання звіту про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі №120/7608/24.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Повне судове рішення складено 26.02.2026.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна