Справа №523/3044/26
Провадження №1-кс/523/2416/26
27 лютого 2026 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_4 , погодженого прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в матеріалах кримінального провадження №62025150020003638 від 12.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, -
До Пересипського районного суду м. Одеси надійшло клопотання про арешт майна в матеріалах кримінального провадження № 62025150020003638 від 12.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.
Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025150020003638 від 12.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника ГУНП в Одеській області від 14.11.2022 № 1818 о/с ОСОБА_5 призначено на посаду старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області.
Водночас, наказом начальника ГУНП в Одеській області від 04.04.2022 № 404 о/с ОСОБА_6 призначено на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області.
Відповідно до ст. ст. 19, 68 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон), Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до положень ст.ст. 2, 18 Закону, одним з основних завдань та обов'язків працівників поліції є охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності та професійне виконання своїх службових обов'язків відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини та неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Аналогічні вимоги та обов'язки прописані в пп. 1,2 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.12.2016 № 1576/29706.
Згідно статті 19 Закону, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону; підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
При цьому, відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України затвердженого Законом України від 15.03.2018, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; берегти службове майно; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 5, 8, 9, 10 статті 23 Закону, ОСОБА_5 будучи працівником правоохоронного органу, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних та адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні і адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення; вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях.
Одночасно з цим, ОСОБА_5 є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, передбаченим статтею 3 Закону України «Про запобігання корупції».
Так, в силу наявного досвіду роботи в органах поліції ОСОБА_5 знав та розумів, що вимогами статей 3, 22 - 24 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктам, на яких поширюється дія цього Закону, забороняється використовувати своє становище та пов'язані з ним можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» на ОСОБА_5 поширюються положення вказаного закону, тобто він є працівником правоохоронного органу та відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України на нього покладено обов'язки діяти лише в межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією України та Законами України.
У своїй діяльності ОСОБА_5 , як поліцейський, керується Конституцією України, Кримінальним і Кримінальним процесуальним кодексами України, Законом України «Про Національну поліцію», іншими законодавчими актами України, нормативно-правовими актами МВС України та НП України.
Служба в поліції, відповідно до ст. 59 Закону, є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_5 є представником органу виконавчої влади, який повинен служити суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидіяти злочинності, підтримувати публічну безпеку і порядок.
Згідно з ст. 62 Закону, під час виконання покладених на поліцію повноважень, ОСОБА_5 є представником держави, а його законні вимоги є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
У відповідності до Присяги працівника поліції, передбаченої ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», яку прийняв ОСОБА_5 , урочисто присягнувся вірно служити Українському народові, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.
Згідно з приміткою до статті 364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 КК України є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Отже, зважаючи на обсяг владних повноважень, визначених Конституцією України, Законами України «Про Національну поліцію» та «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», в силу примітки 1 ст. 364 КК України, ОСОБА_5 є службовою особою, що постійно здійснює функції представника органу державної влади - працівника правоохоронного органу.
Згідно з положенням про відділ поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області затвердженого наказом ГУНП в Одеській області від 30.07.2025 № 1803 (далі - Положення), відділ поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області (далі - відділ поліції-) є територіальним (відокремленим) підрозділом Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - ГУНП) і підпорядковується начальникові ГУНП. Діяльність відділу поліції контролює та координує начальник Одеського районного управління поліції № 1.
Відділ поліції здійснює свої повноваження на визначеній території Одеської міської територіальної громади.
Відповідно до п. 3 розділу ІІ Положення, відділ поліції відповідно до покладених на нього завдань:
- здійснює моніторинг оперативної обстановки на визначеній території Одеської міської територіальної громади, яку безпосередньо обслуговує;
- вивчає, аналізує і узагальнює результати та ефективність поліцейської діяльності відділу поліції, інформує у визначеному законом порядку органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також громадськість про стан діяльності, спрямованої на забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку;
- забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції, порушень законності, службової дисципліни працівниками відділу поліції;
- здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності;
- здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, в тому числі по недопущенню домашнього насильства та насильства за ознакою статі;
- вживає заходів з виявлення кримінальних та адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення;
- у межах повноважень, передбачених законом, організовує та здійснює оперативно-розшукову діяльність;
- у випадках, передбачених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та в межах компетенції забезпечує їх виконання;
- доставляє у випадках і порядку, визначених законом, затриманих осіб, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення, та осіб, які вчинили адміністративне правопорушення;
- здійснює інші повноваження, визначені законом.
Відповідно до посадової інструкції старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , затверджених наказом № 60вн7дск, до прав, обов'язків та повноважень ОСОБА_5 серед іншого входить:
- забезпечує у межах компетенції застосування чинного законодавства щодо правоохоронної діяльності на території обслуговування підрозділу, протидію законності, охорону прав і свобод людини, а також інтереси суспільства і держави, публічної безпеки і порядку. Здійснює відповідні заходи, спрямовані на їх ефективне використання;
- керується чинним законодавством України у сфері діяльності органів поліції, принципами та правилами етичної поведінки поліцейського, правилами внутрішнього розпорядку та службової дисципліни, іншими нормативними актами МВС України, Національної поліції України, ГУНП в Одеській області, цією посадовою інструкцією, службовим наказами та розпорядженнями керівництва;
- несе кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до чинного законодавства.
- виконує завдання та функції щодо попередження, своєчасного виявлення і припинення кримінальних правопорушень та викриття причин та умов, які сприяють вчиненню кримінальних правопорушень, здійснює профілактику правопорушень вчинених (по лінії роботи або на території зони обслуговування).
- забезпечує дотримання прав і свобод людини та громадянина;
- під час проведення процесуальних заходів користуватися повноваженнями, передбаченими Кримінально-процесуальним кодексом України;
- під час здійснення оперативно-розшукових заходів користуватися повноваженнями, передбаченими Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність».
Повинен знати Конституцію України, Закони України «Про Національнуполіцію», акти законодавства, що стосуються діяльності органів Національної поліції та МВС України, укази Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, розпорядчі документи Національної поліції та МВС України, інші нормативно-правові акти, інструктивні та методичні документи, що регулюють діяльність кримінальної поліції.
Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, ОСОБА_5 всупереч обов'язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення став на шлях злочинної діяльності та умисно вчинив корисливий корупційний злочин, за наступних обставин.
Так, приблизно у січня місяці (точної дати та часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим) 2026 року, у ОСОБА_5 , оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції № 5 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 та іншої невстановленої в ході проведення досудового розслідування особи, виник умисел та корисливий мотив на вимагання неправомірної вигоди від ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з використанням своїх посад та наданих поводжень.
З цією метою, 11.02.2026 приблизно о 17 годині 40 хвилин ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інша невстановлена в ході проведення досудового розслідування особа, перебуваючи на автомобільній парковці поблизу багатоповерхового будинку за адресою: м. Одеса, пров. Шампанський, 3, підійшли до ОСОБА_7 , який вийшов з припаркового транспортного засобу марки «BMW» моделі «М5», державний номер НОМЕР_1 , представились працівниками карного розшуку та висунули вимогу останньому пред'явити документи, що посвідчують особу, та наказали залишатись поруч із ними, в противному випадку пригрозили застосуванням вогнепальної зброї.
На виконання вказаних вимог, ОСОБА_7 передав ОСОБА_5 своє посвідчення водія, де зазначено його особисті дані, після чого, нібито за результатами проведеної перевірки, невстановлена в ході проведення досудового розслідування особа, керуючись злочинним умислом спрямованим на незаконне збагачення, за попередньою змовою групою осіб, використовуючи свою посаду та її значимість, висловила погрозу ОСОБА_7 про те, що він військовозобов'язаний та підлягає доставленню до ТЦК та СП, оскільки не має діючої відстрочи від мобілізації.
В подальшому, з метою реалізації злочинного плану, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інша невстановлена в ході проведення досудового розслідування особа, повідомили ОСОБА_7 про намір провести обшук в його транспортному засобі марки «BMW» моделі «М5», державний номер НОМЕР_1 , який був припаркований поруч, на висловили вимогу останньому відчинити двері транспортного засобу, що ОСОБА_7 вимушено зробив перебуваючи під психологічним тиском працівників поліції.
Переглядаючи речі в салоні транспортного засобу марки «BMW» моделі «М5», державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інша невстановлена в ході проведення досудового розслідування особа, виявили прозорий пакет в якому містилась порошкоподібна речовина, в свою чергу ОСОБА_7 пояснив, що це лікарські засоби від головного болю, на що останні повідомили ОСОБА_7 , що це наркотичний засіб, та тепер вони повинні викликати на місце події слідчо оперативну групу, вилучити цю речовину та транспортний засіб, а ОСОБА_7 затримати та помістити в ізолятор тимчасового тримання.
Далі, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інша невстановлена в ході проведення досудового розслідування особа, діючи за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи їх настання, з метою особистого незаконного збагачення, повідомили ОСОБА_7 про те, що лише за надання неправомірної вигоди у розмірі 5 000 доларів США вони не будуть вживати заходів щодо доставлення ОСОБА_7 до ТЦК та СП для мобілізації до лав ЗСУ та ще за 5 000 доларів США не будуть його затримувати та притягати до кримінальної відповідальності за зберігання наркотичних засобів, тобто ОСОБА_7 повинен надати неправомірну вигоду загальним розміром 10 000 доларів США, на що останній вимушено погодився та зателефонував своєї дівчині на ім'я ОСОБА_8 та попрохав останню взяти за їх адресою мешкання грошові кошти та привезти за адресою: АДРЕСА_1 , на що остання погодилась.
Так, приблизно о 19 годині 10 хвилин ОСОБА_8 прибула у визначене місце та передала ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 10 200 доларів США, які були поміщені в паперовий конверт із надписом «Нова Пошта».
В свою чергу, ОСОБА_7 повернувся до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та іншої невстановленої в ході проведення досудового розслідування особи, на виконання їх вимог передав ОСОБА_5 неправомірну вигоду у розмірі 10 200 доларів США (згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 11.02.2026 складало 438 925 гривень, при врахуванні курсу долару США до гривні на рівні 43,0318 гривень за 1 долар США) за не вжиття заходів щодо доставлення ОСОБА_7 до ТЦК та СП для мобілізації до лав ЗСУ та не затримання, в порядку ст. 208 КПК України, й не притягнення до кримінальної відповідальності за зберігання наркотичних засобів.
Таким чином, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та інша невстановлена в ході проведення досудового розслідування особа, будучи службовими особами правоохоронного органу, займаючи посади оперуповноважених 11.02.2026діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою особистого незаконного збагачення, одержали від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у загальному розмірі 438 925 гривень.
Після цього, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 11.02.2026 о 20 годині 16 хвилин затримано працівниками правоохоронних органів у порядку ст. 208 КПК України, а їх подальші протиправні дії припинені.
Так, відразу після вимагання та одержання неправомірної вигоди 11.02.2026, у період часу з 23 год. 35 хв. до 23 год. 45 хв., проведено санкціонований обшук в транспортному засобі марки Volkswagen моделі CC, державний номер НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , використовується ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті якого виявлено та вилучено: транспортний засіб марки Volkswagen моделі CC, державний номер НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , який відправлено на зберігання до штрафмайданчику за адресою: м. Одеса, вулю Аеропортівська, 29а.
Вказані речі постановою від 12.02.2026 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Прокурор в ході судового розгляду клопотання підтримав, просив задовольнити вимоги вказані у ньому.
Суд вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у ч. 2 другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
На підставі ч. 2 вищевказаної норми, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1.підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2.призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3.є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4.одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій статті 98 КПК України.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Метою арешту вказаного майна є збереження речових доказів у кримінальному провадженні.
Підставою для арешту вказаного майна є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що авто вилучене 11.02.2026 року - є доказом злочину, оскільки постановою від 12.02.2026 року майно визнано речовими доками у кримінальному провадженні.
Вищевказане клопотання про арешт майна подане з метою вивчення вищевказаних речей та отримання інформації, яка самостійно або в сукупності має доказове значення для даного злочину.
При цьому, незастосування арешту майна може призвести до втрати доказів, що перешкоджатиме розслідуванню та встановленню істини у вказаному кримінальному провадженні.
Таким чином, під час досудового розслідування у кримінальному провадженні виникла необхідність у накладені арешту на речі, з метою огляду та зняття відповідної інформації, яка стосується вказаного кримінального провадження та має суттєве значення для проведення повного, всебічного досудового розслідування кримінального правопорушення, а без накладення арешту унеможливлює виявлення та огляд інформації, яка міститься на вилучених речах, призначення відповідних судових експертиз тощо.
Враховуючи те, що з метою забезпечення збереження вилучених у кримінальному провадженні речей, предметів і документів, які за обставинами кримінального провадження можуть бути визнані речовими доказами, на підставі чого слідчий суддя, прийшов до висновку, що клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 32, 98, 110, 131, 132, 167, 170-175, 369-372 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого в ОВС Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Миколаєві ОСОБА_4 , погодженого прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в матеріалах кримінального провадження № 62025150020003638 від 12.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони буд - яким фізичним та юридичним особам, відчужувати, користуватись, розпоряджатись майном, яке виявлене та вилучене під час проведення 11.02.2026 обшуку в транспортному засобі марки Volkswagen моделі CC, державний номер НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , зокрема:
?транспортний засіб марки Volkswagen моделі CC, державний номер НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , який відправлено на зберігання до штрафмайданчику за адерсою: м.Одеса, вул. Аеропортівська, 29а.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1