Справа № 523/9889/25
Провадження №2/523/1870/26
"16" лютого 2026 р. м.Одеса
Пересипський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді - Мурманової І.М.,
за участю секретаря судового засідання - Сивак К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одеси цивільну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум пенсійних виплат,-
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до Пересипського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум пенсійних виплат.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області перебував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який до 01.04.2025 отримував пенсію по інвалідності відповідно Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вперше пенсію по інвалідності ІІ групи загального захворювання відповідачу було призначено з 03.07.2017 відповідно до виписки КУ «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» з акту огляду МСЕК від 03.07.2017 серії 12ААА № 305528. Згідно виписки КУ «Одеській обласний центр медико-соціальної експертизи» з акту огляду 30.06.2020 серія 12ААБ № 730068 при черговому медичному огляді Відповідачу було встановлено інвалідність ІІ групи безстроково, на підставі чого подовжено виплату пенсії по інвалідності ІІ групи.
Згідно Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 31.01.2025 ЦО № 3946 (надалі по тексту Витяг № 3946) було скасовано інвалідність.
Після рішення експертної команди про скасування інвалідності, позивач втратив право на отримання пенсії з моменту, коли інвалідність не було підтверджено, тобто з 20.06.2020р. З урахуванням вищевикладених фактів, за період з 20.06.2020 по 31.03.2025 виникла переплата пенсії в сумі 311 756, 87 грн, у зв'язку з чим винесено рішення про прийняття суми переплати пенсії на облік від 09.04.2025 № 1422.
На підставі викладеного представник позивача просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму надміру виплаченої пенсії у розмірі: 311 756,87 грн.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 27 травня 2025 року позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ст. 177 ЦПК України.
Заявою від 10.06.2025 року позивач усунув недоліки визначені ухвалою суду.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 11 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам надіслано копію ухвали суду, відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву.
Не погоджуючись з позовними вимогами на адресу суду 15.07.2025 року (вх. №28036) надійшов відзив на позовну заяву за підписом представника відповідача адвоката Яцишеної Г.А.
Згідно відзиву адвокат зазначила, що починаючи з 2013 року, у відповідача ОСОБА_1 почав погіршуватись стан здоров'я, у зв'язку з чим, він регулярно перебував та стаціонарному та амбулаторному лікуванні. Внаслідок чого, у 2017 році профільним лікарем його було направлено на огляд медико-соціальною експертною комісією та за висновками якої Відповідачу було встановлено інвалідність ІІ групи з 03.07.2017 року, відповідно до виписки КУ «Одеський обласний центр медико-соціальної експертизи» та акту огляду МСЕК від 03.07.2017 серії 12ААА №305528. Повторно, а саме 30.06.2020 року Відповідачу ОСОБА_1 , встановлено інвалідність ІІ групи загального захворювання безстроково, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісію серії 12ААБ №730068. На підставі зазначеного рішення МСЕК, Суворовським об'єднаним управлінням ПФУ в м.Одесі у період з 2017-2020 роки приймались рішення про призначення пенсії по інвалідності (код 421) , згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Таким чином, Відповідач отримував пенсію по інвалідності ІІ групи, встановлену у відповідному порядку, на підставі чинного висновку МСЕК. Право на отримання пенсії було підтверджено належними документами, що надавалися Пенсійному фонду. Всі виплати здійснювалися законно, на підставі чинного законодавства, відповідно встановленої інвалідності ОСОБА_1 .
Щодо факту скасування інвалідності та припинення пенсійних виплат: 31 січня 2025 року ухвалено рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №3946, прийняте Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Центру оцінювання функціонального стану особи (пров. Феодосія Макаревського, 1а, м. Дніпро, Дніпропетровська область, Україна 49005, код ЄДРПОУ 03191673), про не встановлення групи інвалідності та відсутність підстав визнання особи з інвалідністю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витяг з якого було направлено до Пенсійного фонду України
Спроба ПФУ застосувати цей висновок на попередній період є грубим порушенням принципу правової визначеності, і такі дії не можуть бути легітимними. Таким чином, відсутні правові підстави для стягнення суми переплати.
З урахуванням викладеного представник просить відмовити в задоволенні позову Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області в повному обсязі (а.с.41-45).
В подальшому, 13.02.2026 року (вх. №7153) на адресу суду надійшли додаткові пояснення у справі за підписом представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Яцишеної Г.А.., відповідно до яких адвокат зазначила, що 23.06.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії (справа №420/19928/25), а саме:
- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонального особи №3946 від 31 січня 2025 року, прийнятого Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Центру оцінювання функціонального стану особи про не встановлення групи інвалідності та відсутність підстав визнання особи з інвалідністю ОСОБА_1 ; -
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити з 31 березня 2025 року пенсійні виплати за другою групою інвалідності ОСОБА_1 ; -
зобов'язати Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Центр оцінювання функціонального стану особи, внести дані через електронну систему охорони здоров'я в Централізований банк даних з проблем інвалідності, про встановлення другої групи інвалідності безстроково ОСОБА_1 ; -
зобов'язати Пенсійний фонд України внести дані у реєстр застрахованих осіб (РЗО) функціональну підсистему Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про присвоєння статусу пенсіонера по інвалідності довічно ОСОБА_1 ;
- визнати рішення Одеської обласної медико-соціальної експертної комісії №1 Міністерства охорони здоров'я України від 30 червня 2020 року про встановлення другої групи інвалідності безстроково ОСОБА_1 дійсним і таким, що має юридичну силу.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково:
1. Визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонального особи №3946 від 31 січня 2025 року, прийняте Державною установою «Український державний науково- дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Центру оцінювання функціонального стану особи про не встановлення групи інвалідності та відсутність підстав визнання особи з інвалідністю ОСОБА_1 .
2. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити з 31 березня 2025 року пенсійні виплати за другою групою інвалідності ОСОБА_1 .
3. Зобов'язано Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Центр оцінювання функціонального стану особи внести дані через електронну систему охорони здоров'я в Централізований банк даних з проблем інвалідності, про встановлення другої групи інвалідності безстроково ОСОБА_1 .
4. Зобов'язано Пенсійний фонд України внести дані у реєстр застрахованих осіб (РЗО) - функціональну підсистему Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про присвоєння статусу пенсіонера по інвалідності довічно ОСОБА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу Державної установи «Український державний науководослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» задоволено частково: - змінено мотивувальну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року у справі №420/19928/25 щодо задоволення позовних вимог. -викладено мотивувальну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року у справі №420/19928/25 щодо задоволення позовних вимог в редакції мотивувальної частини постанови суду апеляційної інстанції. - в іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року у справі №420/19928/25 залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Так, 04.02.2026 року Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року у справі №420/19928/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства оборони України» Центр оцінювання функціонального стану особи, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, рішенням адміністративного суду у справі № №420/19928/25, яке набрало законної сили та пройшло перевірку в Касаційному адміністративному суді, встановлено: дії щодо скасування інвалідності ОСОБА_1 були протиправними, а рішення про таке скасування - судом скасовано.
Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи. Таким чином, факт законності перебування ОСОБА_1 у статусі особи з інвалідністю є встановленим і не підлягає сумніву. Оскільки рішення про скасування інвалідності визнано незаконним, правові підстави для отримання пенсії ОСОБА_1 за спірний період ніколи не зникали. Грошові кошти були виплачені Позивачем на виконання чинного на той момент (і підтвердженого судом зараз) статусу Відповідача. Отже, вони не можуть вважатися «надміру сплаченими».
З урахуванням викладеного адвокат просить: у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про стягнення коштів зі ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 311756,87 грн. (триста одинадцять тисяч сімсот п'ятдесят шість гривень 87 копійок) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області- відмовити у повному обсязі (а.с.72-76).
Чергове судове засідання у справі призначено на 16 лютого 2026 року, сторони до суду не з'явились.
На адресу суду 13.02.2026 року (вх.№7168) надійшла заява за підписом представника позивача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Кіс Андрія Володимировича про розгляд справи за відсутності сторони позивача (а.с.82-83).
Також, 16.02.2026 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Яцишена Г.А. звернулась з заявою про слухання справи за її відсутності, відповідно до якої зазначила, що просить розгляд справи провести за її відсутності та відмовити в задоволенні позову, як безпідставного (а.с.86).
Відповідно до поданих заяв, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність сторін, обставин передбачених ст. 223 ЦПК України для відкладення слухання справи. судом не встановлено.
Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч. 3 ст. 211 ЦПК України).
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, письмові докази надані позивачем на підтвердження позовних вимог, відзив на позовну заяву докази на спростування обставин позову, встановивши факти і відповідні їм правовідносини, дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позову з огляду а наступне.
Так, звертаючись до суду з даним позовом, представник позивача зазначив, що після рішення експертної команди про скасування інвалідності, позивач втратив право на отримання пенсії з моменту, коли інвалідність не було підтверджено, тобто з 20.06.2020р. З урахуванням вищевикладених фактів, за період з 20.06.2020 по 31.03.2025 виникла переплата пенсії в сумі 311 756, 87 грн, у зв'язку з чим винесено рішення про прийняття суми переплати пенсії на облік від 09.04.2025 № 1422.
З даного приводу суд зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 року (справа №420/19928/25) - адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Центр оцінювання функціонального стану особи, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонального особи №3946 від 31.01.2025 року, прийняте Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Центру оцінювання функціонального стану особи про не встановлення групи інвалідності та відсутність підстав визнання особи з інвалідністю ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити з 31.03.2025 року пенсійні виплати за другою групою інвалідності ОСОБА_1 .
Зобов'язано Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Центр оцінювання функціонального стану особи внести дані через електронну систему охорони здоров'я в Централізований банк даних з проблем інвалідності, про встановлення другої групи інвалідності безстроково ОСОБА_1 .
Зобов'язано Пенсійний фонд України внести дані у реєстр застрахованих осіб (РЗО) функціональну підсистему Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про присвоєння статусу пенсіонера по інвалідності довічно ОСОБА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Зазначеним судом рішенням встановлено наступне: «…Згідно Довідки до акта огляду Одеської обласної медико-соціальної експертної комісії МОЗ України №730068 від 30.06.2020 року ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності, безстроково.
Відповідно до Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 31.01.2025 року ОСОБА_1 було скасовано інвалідність за період з 30.06.2020 року з підстав того, що групу інвалідності не встановлено, тому немає підстав визнати позивача особою з інвалідністю.
На підставі рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ГУПФ України в Одеській області листом від 04.04.2025 року повідомлено позивача про те, що він не визнаний особою з інвалідністю та про припинення виплати пенсії з 01.04.2025 року.
Всупереч вимогам статті 50 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" органом ПФУ не зазначено, які зловживання з боку позивача, як пенсіонера або подання яких недостовірних даних страхувальником призвели до надміру виплати пенсії.
Суд встановив, що Одеською обласною медико-соціальною експертною комісією 30.06.2020 року встановлено позивачу ІІ групу інвалідності, довічно, позивач перебуває на обліку в ГУПФ України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Беручи до уваги відсутність встановленого факту зловживання з боку позивача при призначенні пенсії, суд дійшов висновку, що ГУПФ України в Одеській області, припинивши виплату пенсії позивачу з 31.03.2025 року за заявивши йому про необхідність повернення вже сплачених коштів пенсії з 2020 року, діяло необґрунтовано, а відповідні вимоги є похідними від скасування рішення ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Центр оцінювання функціонального стану особи, тому підлягають задоволенню.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Враховуючи викладене позов підлягає задоволенню частково, із відмовою у задоволенні позовних вимог визнати Рішення від 30.06.2020 року Одеської обласної медико-соціальної експертної комісії №1 Міністерства охорони здоров'я України, про встановлення другої групи інвалідності безстроково ОСОБА_1 дійсним і таким, що має юридичну силу.
Позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню, оскільки такий спосіб захисту не передбачений приписами ч.1 ст.5, ч.2 ст.245 КАС України. Визнання протиправним та скасування рішення експертної комісії з оцінювання повсякденного функціонального особи №3946 від 31.01.2025 року, є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача.
Фактично така вимога є вимогою встановити юридичний факт, що не належить до компетенції адміністративного суду при ухваленні рішення в його резолютивній частині.
В силу задоволення позову в описаній вище частині позовних вимог рішення від 30.06.2020 року Одеської обласної медико-соціальної експертної комісії №1 Міністерства охорони здоров'я України залишається чинним та має виконуватися стосовно позивача як особи з інвалідністю ІІ групи, що була встановлена безстроково.
Також суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання відповідачів внести до електронних систем даних про позивача як про особу з інвалідністю, як похідних від скасування рішення від 31.01.2025 року оскільки цим забезпечується повне відновлення його порушених прав.
Суд констатує, що ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Центр оцінювання функціонального стану особи» та ГУПФ України в Одеській області відзиви на позов та підтверджуючі докази не подали, суд вирішив справу за наявними у ній матеріалами згідно ч.6 ст.162 КАС України та поданими доказами згідно ч.9 ст.80 КАС України.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року - апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України - залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» - задоволено частково.
Змінено мотивувальну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 у справі №420/19928/25 щодо задоволення позовних вимог.
Викладено мотивувальну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 у справі №420/19928/25 щодо задоволення позовних вимог в редакції мотивувальної частини даного судового рішення.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 у справі №420/19928/25 залишено без змін.
Так, даною постановою суду встановлено наступне: «...Між тим, колегія суддів уважає безпідставним посилання органів Пенсійного фонду на те, що питання припинення позивачу виплати пенсії та внесення відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб не оскаржувались та не були предметом дослідження судом, і такі дії не визнано неправомірними.
У відповідь на вказане, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.
На підставі рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонального особи №3946 від 31.01.2025, прийнятого Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» Центру оцінювання функціонального стану особи про не встановлення групи інвалідності та відсутність підстав визнання особи з інвалідністю ОСОБА_1 , Пенсійним фондом України виключено позивача з реєстру застрахованих осіб, що є функціональною підсистемою Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Разом з тим, реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є органи доходів і зборів та фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, задоволення похідних вимог ОСОБА_1 щодо поновлення виплати пенсії та внесення до Реєстру застрахованих осіб відповідних змін, залежить виключно від Пенсійного фонду і його структурних підрозділів.
Апеляційний адміністративний суд уважає безпідставним довід ГУ ПФУ в Одеській області відносно наявності в нього в досліджуваних правовідносинах дискреційних повноважень, з огляду на таке.
Згідно із пунктом 7 частини 1 статті 2 Закону України «Про адміністративну процедуру» дискреційне повноваження - це повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.
За наслідками дослідження законодавчих приписів у контексті спірних правовідносин, апеляційним судом установлено, що в даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не наділено повноваженнями самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
У досліджуваних правовідносинах у суб'єкта владних повноважень є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки, зокрема, поновити ОСОБА_1 виплату пенсії та внести до Реєстру застрахованих осіб відповідні зміни.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2025 у справі №420/19928/25 в частині відмови в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 не оскаржується, а тому відповідним обставинам колегією суддів оцінка не надається.
Також, судом встановлено, ухвалою Верховного суду від 04.02.2026 року - відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року у справі №420/19928/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства оборони України» Центр оцінювання функціонального стану особи, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положення ч. 4 ст. 82 ЦПК України - обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У своєму позові підставою для повернення нарахованих коштів, позивач посилається на те, що рішенням експертної комісії від 31.01.2025 року ЦО № 3946 - відповідачу було скасовано інвалідність, а отже, припинення інвалідності є фактом, що впливає на право на отримання пенсійних виплат.
Відповідно до ч.1ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно та зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннямист.1215 ЦК України, зі змісту якої вбачається, що надмірно виплачені суми, у тому числі пенсії, повинні бути повернені, якщо їх виплата стала результатом рахункової помилки (наявність якої має бути доведена позивачем) або несумлінності одержувача. Таким чином, характер правовідносин, які виникли між сторонами, виключає можливість застосування до них судом положень ч.1ст.1212 ЦК України.
З огляду на зазначене судом встановлено, що судовим рішенням, яке набрало законної сили позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, було визнано протиправним та скасовано рішення експертної команди № 3946 від 31.05.2025 року прийняте Державною установою ««Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства оборони України» Центру оцінювання функціонального стану особи про не встановлення групи інвалідності та відсутності підстав визнання особи з інвалідністю ОСОБА_1 .
З урахуванням викладеного, судом встановлено, що обставини на які посилається у позові позивач, як на підставу свої вимог, а саме на наявність рішення комісії експертної команди № 3946 від 31.05.2025 року, що є підставою для припинення отримання пенсії та повернення нарахованих сум, є скасованими рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2025, яке набрало законної сили, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Таким чином, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме, через зловживання, що не підтверджено в даному випадку.
На підставі викладеного суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки обставини на які посилається позивач є такими, що спростовані матеріалами справи, то відповідно до вимог ст. 1215 ЦК України зазначена сума поверненню не підлягає.
Відповідно до положення п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1212, 1215 ЦК України, ст.ст. 13, 76-78, 83, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум пенсійних виплат - відмовити.
Судові витрати по справі віднести за рахунок позивача.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 23.02.2026р.
Суддя: