Справа №591/12719/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сибільов О. В.
Номер провадження 33/816/924/26 Суддя-доповідач Косолап М. М.
Категорія 130 КУпАП
27 лютого 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Косолап М. М. , за участю секретаря - Кислої Ю.М., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - Лопаткіна О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Лопаткіна О.В. на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 09.01.2026, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП,
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.
Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 09.01.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 гривень 60 копійок.
Судом установлено, що 05.11.2025 о 00 год 49 хв ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем AUDI, н.з. НОМЕР_1 , у м. Суми по вул. Козацький Вал, 2, у стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки за допомогою приладу газоаналізатор алкотест «Drager», показник 1,62 проміле, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись з постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 09.01.2026, захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - адвокат Лопаткін О.В. звернувся з апеляційною скаргою і просив її скасувати, а справу закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Вказує, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 не погодився з результатом огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та висловив не бажання слідувати до медичного закладу. Вважає кваліфікацію дій ОСОБА_1 за п. 2.9 «а» ПДР України помилковою, оскільки він не погодився з результатом огляду, тому у нього виник склад адміністративного правопорушення за п. 2.5 ПДР України.
Не згода з результатами огляду на місці зупинки підтверджується тим, що ОСОБА_1 не підписав акт огляду про згоду з результатами огляду за допомогою технічного приладу газоаналізатора Drager 6820 та роздруківкою чеку з цього приладу. ОСОБА_1 не було доставлено до закладу охорони здоров'я для проходження огляду.
Позиція учасників апеляційного розгляду.
Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час і місце апеляційного розгляду і не повідомив суд про причини свого неприбуття.
Захисник Лопаткін О.В. вимоги апеляційної скарги підтримав та просив задовольнити.
Мотиви суду.
Вислухавши доводи захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступного висновку.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).
Відповідно до частини 1 статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП (частина 2 статті 251 КУпАП).
Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП підтверджується дослідженими доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 05.11.2025 серії ЕПР1 № 503673 (а.с.1);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4);
- висновком приладу газоаналізатор алкотест «Drager», показник 1,62 проміле (а.с. 5);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння (а.с. 6);
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 6086628 від 05.11.2025 за частиною 1 статті 126 КУпАП (а.с. 8);
- довідкою відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Сумській області від 05.11.2025 про те, що відповідно до відомостей інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції», ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 від 17.08.2017 (а.с. 9);
- відеозаписом.
На підставі вказаних доказів, які є належними, допустимими, достовірними та достатніми для ухвалення відповідного рішення, суддя суду першої інстанції цілком вірно дійшов висновку, що 05.11.2025 о 00 год 49 хв ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем AUDI, н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 «а» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
З такими висновками погоджується і апеляційний суд, виходячи з наступного.
Частина 1 статті 130 КУпАП, зокрема, передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до Закону України «Про дорожній рух» єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 №1306.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункт 1.9 Правил дорожнього руху).
Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до частина 2 статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
На відеозаписах, долучених до протоколу зафіксовано рух транспортного засобу з номерним знаком НОМЕР_1 , його зупинку та те, що з водійського місця вийшов ОСОБА_1 , а отже останній був особою, яка керувала транспортним засобом, що відображено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1№503673 (а.с.1).
Згідно з вимогами частин 2-3 статті 266 КУпАП та пункту 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція № 1452/735) огляд на стан сп'яніння проводиться:
1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі - спеціальні технічні засоби);
2) лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
На відеозаписах у період часу з 00:52:48 по 00:53:52 зафіксовано виявлення працівником поліції у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота; млява мова; хитка хода, які відображені у актах огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4), що слугувало підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння. Останній погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння (clip-0, 0 час відтворення 0:51:45), після проведення огляду і повідомлення результату 1,62 проміле вказав: «я без поняття, що показало те і є» (clip-0, час відтворення 00:53:37), тобто не висловлював незгоду з результатами огляду. З метою забезпечення достовірності результатів огляду на стан алкогольного сп'яніння, працівниками поліції запропоновано ОСОБА_1 прослідувати до закладу охорони здоров'я, останній відмовився, зазначивши: «ні, що я дурак» (clip-0, час відтворення 00:53:46).
У вказаний захисником в апеляційній скарзі час відеозапису не зафіксовано висловлення незгоди з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Щодо доводів захисника про те, що ОСОБА_1 не було доставлено до закладу охорони здоров'я для проходження огляду, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Оскільки ОСОБА_1 не заперечував результати огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатору алкотест «Drager» та відмовився проїхати до закладу охорони здоров'я для проведення медичного огляду, доводи захисника про те, що працівники поліції не доставили останнього до лікарні, є необгрунтованими.
Після проведення огляду ОСОБА_1 роз'яснено процедуру складання адміністративних матеріалів, на що останній вказав: «ти ж мені не пиши, що я був за кермом» (clip-0, час відтворення 00:54:45), працівники поліції неодноразово роз'яснювали неможливість уникнути складання адміністративних матеріалів та направлення їх на розгляд до суду (clip-0, час відтворення 00:55:33, clip-1, час відтворення 00:55:09, clip-1, час відтворення 00:56:03), на що ОСОБА_1 не заперечуючи результату огляду, вказував на відсутність доказів факту керування транспортним засобом (clip-0, час відтворення 54:44:50, clip-1, час відтворення 01:26:30) і з цих підстав відмовився підписувати акт огляду на стан алкогольного сп'яніння та висновок приладу газоаналізатору алкотест «Drager» з показником 1,62 проміле, при цьому зазначивши: «надуло, да» (clip-1, час відтворення 01:23:21), «лучше не буду підписувати, може я там оспорю» (clip-1, час відтворення 01:24:08).
Таким чином, із зафіксованих на відеозаписах обставин встановлено, що ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу, пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, після оголошення результату 1,62 проміле не висловив заперечень й не наполягав на його спростуванні, хоча й відмовився від підпису відповідних документів.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не погодився з результатом огляду на місці зупинки шляхом не підписання роздруківки з чека приладу «Drager», Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, то апеляційний суд зазначає, що за обставин даної справи незгода підписати документи не тотожна незгоді з результатами огляду.
Відтак, суддя суду першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 порушив пункт 2.9 «а» ПДР України, а доводи захисника про необхідність кваліфікації його дій за пунктом 2.5 ПДР України є неспроможними.
Апеляційний суд переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшов висновку, що під час розгляду справи про адміністративні правопорушення суддя суду першої інстанції розглянув справу на підставі доказів зібраних особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, надавши їм відповідну оцінку, визнавши їх достатніми у своїй сукупності і взаємозв'язку для доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Під час розгляду справи не встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення статей 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому на підставі пункту 1 частини 7 статті 294 КУпАП вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, без задоволення.
Керуючись статтею 294 КУпАП,
Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 09.01.2026 відносно ОСОБА_1 , залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Лопаткіна О.В. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуКосолап М. М.