Чортківський районний суд Тернопільської області
копія
"26" лютого 2026 р. Справа № 608/2453/15-к
Номер провадження1-кп/608/3/2026
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові в режимі відеоконференції з Державною установою «Львівська установа виконання покарань № 19» та відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою онлайн сервісу відеозв'язку «ЕASYCON» клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання захисника про зміну запобіжного заходу у кримінальних провадженнях, внесених у Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015210190000484 від 07 жовтня 2015 року та №12016210190000075 від 08 лютого 2016 року, про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч. 2 ст. 199, ст. 395 Кримінального кодексу України, -
На розгляді Чортківського районного суду Тернопільської області перебуває об'єднане кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 199, ст. 395 Кримінального кодексу України.
Прокурор ОСОБА_3 звернулася до суду клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят діб. В клопотанні, зокрема зазначила, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України: умисне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно; ч. 2 ст. 199 КК України: зберігання, збут підроблених грошей, вчинене повторно; ст. 395 КК України: порушення правил адміністративного нагляду. Ухвалою Чортківського районного суду від 24 травня 2019 року ОСОБА_5 було оголошено у розшук, а судове провадження зупинено до розшуку обвинуваченого. Ухвалою Чортківського районного суду від 11 серпня 2022 року ОСОБА_5 оголошено у міжнародний розшук, а судове провадження зупинено на час розшуку обвинуваченого. Ухвалою Чортківського районного суду від 12 серпня 2022 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а судове провадження зупинено на час розшуку обвинуваченого. Ухвалою Чортківського районного суду від 05 квітня 2024 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у сумі 121 120 гривень із покладенням обов'язків. 05 червня 2024 року обвинувачений ОСОБА_5 звільнений із Державної установи «Чортківська УВП №26» на підставі ч.4 ст.202 КПК України, у зв'язку із внесенням застави. Ухвалою Чортківського районного суду від 11 вересня 2025 року було задоволено клопотання прокурора, звернуто в дохід держави заставу у сумі 121 120 грн., внесену заставодавцем ОСОБА_6 за обвинуваченого ОСОБА_5 згідно ухвали Чортківського районного суду від 23 травня 2024 року та застосовано відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 09.11.2025 включно без визначення застави. Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 20.11.2025 апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката залишено без задоволення, а ухвалу Чортківського районного суду від 11.09.2025 - без змін.
Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 02.01.2026 клопотання прокурора задоволено, обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 02 березня 2026 року включно без визначення застави.
У вказаному кримінальному провадженні триває судовий розгляд. Зазначає, що на даний час встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: п.1 ст.177 КПК України - переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_5 вчинив злочини, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком більше п'яти років, уникав явки в судові засідання Чортківського районного суду та з 24.05.2020 перебував у розшуку (екстрадований з Республіки Польща 04.04.2024 о 14:00 в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Краківець-Корчова» Львівської області); п. 3 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, так як ОСОБА_5 , будучи на волі, знає адреси та особисті дані, як потерпілих так і свідків у вказаному кримінальному провадженні;
пп. 4, 5 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 , перебуваючи на волі та будучи неодноразово судимим, може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити нові злочини (обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 у межах кримінального провадження №12024141360002866 від 28.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.190 КК України направлено на розгляд до Франківського районного суду м. Львова).
У зв'язку із наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважає, що є підстави продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід, який застосований відносно нього ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області 02.01.2026 (справа №608/2453/15-к) у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят днів.
Вважає, що обрання іншого запобіжного заходу аніж тримання під вартою не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 .
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримує, з підстав наведених у ньому.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_4 заперечили щодо задоволення клопотання прокурора.
Захисник адвокат ОСОБА_4 звернулася до суду з письмовим клопотанням про зміну застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу із взяття під варту на більш м'який запобіжний захід із визначенням розміру застави. В клопотанні, зокрема, зазначила, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні бабусю похилого віку, яка хворіє на ряд захворювань. Підозру вважає необґрунтованою, оскільки, в діях обвинуваченого не має складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 199, ст. 395 КК України. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України. Згідно матеріалів справи обвинувачений зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не перебуває на наркологічному та психіатричному обліку, на теперішній час не працює. Не визнання вини не може бути підставою для обрання запобіжного заходу - тримання під вартою. Прокурор не навів в судовому засіданні наявність ризиків для продовження запобіжного заходу. Вважає запобіжний захід надто суворим і, що на даний час відпала потреба у застосуванні саме такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою без визначення розміру застави та у зв'язку зі спливом значного часу, звертається до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу на запобіжний захід із визначенням розміру застави, яка повинна бути визначена у відповідності до положень ст. 182 КПК України. Ризиків, що обвинувачений може впливати на свідків чи потерпілих чи сховати або спотворити будь-яку річ чи документи, які мають істотне значення для вирішення кримінальної справи не існує. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, а також на те, що взяття під варту є виключним і найбільш суворим запобіжним заходом, який застосовується лише тоді, коли є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків і належної поведінки, вважає, що є підстави для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на менш суворий запобіжний захід. З врахуванням наведеного, керуючись ст. 201 КПК України, просить змінити застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід із взяття під варту на більш м'який запобіжний захід із визначенням застави.
Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_4 підтримують заявлене клопотання захисником.
Прокурор ОСОБА_3 заперечує щодо задоволення клопотання сторони захисту.
Суд, розглянувши клопотання сторони обвинувачення та сторони захисту, заслухавши думки сторін кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч. 2 ст. 199, ст. 395 Кримінального кодексу України,
Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 02 січня 2026 року продовжено застосований до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02 березня 2026 року включно без визначення розміру застави.
У відповідності до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд заклопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
При вирішенні питання про продовження тримання під вартою суд керується загальними приписами, які регулюють застосування запобіжного заходу, однак, з урахуванням додаткових відомостей і стадії кримінального провадження.
У відповідності до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно зі ст.178 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі стосовно індивідуальних особливостей підозрюваного/обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. ч. 6, 8 ст. 176 цього Кодексу.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Кримінальне провадження щодо обвинувачення ОСОБА_5 знаходиться на стадії судового розгляду.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх імовірності. Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.
Суд враховує, що згідно практикою Європейського суду з прав людини, повторне зазначення в ухвалі про продовження запобіжного заходу одних і тих самих ризиків, з обґрунтуванням продовження їх існування, не становитиме порушення права на свободу та на особисту недоторканість (рішення ЄСПЛ «Штепа проти України», «Войкін проти України»).
На думку суду, ризик переховування обвинуваченого від суду досі є реальним з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , та суворість можливого покарання. Так, ОСОБА_5 обвинувачується, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України, яке зважаючи на санкцію відноситься до тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна. Отже, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання його винуватим у майбутньому, обвинувачений може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду.
Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Також, про існування вказаного ризику свідчить і протиправна процесуальна поведінка обвинуваченого ОСОБА_5 під час розгляду вказаного кримінального провадження. ОСОБА_5 ухилявся від суду та перебував з 24.05.2020 у міжнародному розшуку, екстрадований з Республіки Польща 04.04.2024 о 14:00 в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Краківець - Корчова» Львівської області.
Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у вигляді потенційного ув'язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі, у перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Також, суд вважає, що продовжують існувати ризики незаконно впливу на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, так як ОСОБА_5 , будучи на волі, знає адреси та особисті дані, як потерпілих так і свідків у вказаному кримінальному провадженні,
пп. 4, 5 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 , перебуваючи на волі та будучи неодноразово судимим, може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити нові злочини. Обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 у межах кримінального провадження №12024141360002866 від 28.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.190 КК України направлено на розгляд до Франківського районного суду м. Львова.
При цьому суд, керуючись принципом презумпції невинуватості враховує, що у кримінальному провадженні, яке розглядається судом, обвинувальний вирок відносно обвинуваченого не ухвалювався,
Таким чином, встановлення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які не зменшилися, виправдовує продовження тримання ОСОБА_5 під вартою.
Щодо клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу запобіжного заходу із взяття під варту на більш м'який запобіжний захід із визначенням розміру застави, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 201 КПК України визначено, зокрема, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу.
Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).
Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а стаття 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
На переконання суду, зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Тому в контексті розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не переглядає рішення про його застосування, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або його виконання та які виникають у зв'язку з плином часу.
Таким чином, суд констатує, що підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.
З огляду на зазначені положення закону суду під час вирішення клопотання про зміну запобіжного заходу необхідно в межах доводів цього клопотання 1) розкрити питання існування обставин, про які не були відомо сторонам, та які не були предметом оцінки під час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу, 2) та чи виникли після постановлення такого рішення нові обставини, що свідчать про зменшення встановлених ризиків.
Разом з тим, клопотання адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні бабусю похилого віку, яка хворіє на ряд захворювань, тривалість тримання під вартою.
Однак, під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, суд не уповноважений перевіряти обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявник не може ставити під сумнів висновки, покладені в основу рішень судді про застосування або попередню зміну запобіжного заходу. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо свідчать про зміну взятих до уваги обставин, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Суд не переглядає рішення про застосування або попередню зміну запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює факти, що виникають у зв'язку з плином кримінального провадження і можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або спосіб його виконання.
З аналізу вищезазначених положень слідує, що для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, остання повинна довести те, що обставини, наведені у ст. 194 КПК України, та які враховувались судом при застосуванні запобіжного заходу, зникли або ж суттєво зменшилась їх вага.
Відтак, суд вважає, що встановлені ухвалами ризики, не втратили свою актуальність та продовжують існувати, а стороною захисту не надано доказів на їх спростування чи зменшення
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про відсутність нових обставин, які б давали підстави для зміни обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу, у зв'язку з чим вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Задовольняючи клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує те, що запобіжний захід у вигляді застави був порушений ОСОБА_5 та застава звернута в дохід держави, а тому вважає за необхідне не визначати обвинуваченому розмір застави.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Полівці Чортківського району Тернопільської області, жителю АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на два місяці, тобто до 26 квітня 2026 року включно без визначення застави.
В задоволенні клопотання сторони захисту відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Чортківський районний суд Тернопільської області протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_5 .
Згідно з оригіналом
Суддя:/підпис/
Оригінал ухвали знаходиться в Чортківському районному суді Тернопільської області в матеріалах справи № 608/2453/15-к.
Ухвала набрала законної сили «_____»_______________року.
Суддя: ОСОБА_1