Справа № 606/268/26
про залишення позовної заяви без руху
27 лютого 2026 року м. Теребовля
Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Мельник А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали керівника Теребовлянської окружної прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі Національної служби здоров'я України, Тернопільської обласної ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство Тернопільської обласної ради «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,
23.02.2026 до суду подано даний позов.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Однак, подана позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як на підставу звільнення від сплати судового збору позивач посилається на п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно з яким позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Однак, предметом заявлених позовних вимог є відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.
Відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, регламентується ст. 1206 ЦК України, на норми якої посилається також і прокурор у позовній заяві.
Зміст та суб'єктний склад зобов'язання, що регулюються ст. 1206 ЦК України, дозволяють констатувати, що це зобов'язання не є договірним, але й не є зобов'язанням із відшкодування шкоди в розумінні статті 1177 ЦК України (відшкодування шкоди фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення), оскільки, зокрема, понесені закладом охорони здоров'я (кредитором) витрати на лікування не є завданою боржником (особою, яка вчинила злочин) шкодою. Зазначене має принципове значення, оскільки покладений на відповідну особу обов'язок не є видом цивільно-правової відповідальності, до цих правовідносин не підлягають застосуванню загальні положення про відшкодування шкоди, у тому числі такі, що стосуються підстав виникнення зобов'язання, змісту шкоди, солідарного обов'язку боржників тощо.
Оскільки відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, не є за своєю суттю відшкодуванням шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, оскільки ні прокуратура, ні органи, в інтересах який пред'явлено позов, не є потерпілим від злочину, тому позивач при пред'явленні даного позову не звільнений від сплати судового збору в силу вимог пункту 6 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Наведене вище узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 17.01.2019 в справі № 462/375/17.
Згідно із статтею 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частини друга статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Таким чином, за подання позовної заяви з ціною позову 10 782,25 грн позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 3328,00 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ЦПК України, її належить залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків, вказаних в ухвалі - десять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
На підставі наведеного та керуючись статтями 175,177,185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву керівника Теребовлянської окружної прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі Національної служби здоров'я України, Тернопільської обласної ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Комунальне некомерційне підприємство Тернопільської обласної ради «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя А.В.Мельник