Справа № 606/155/26
26 лютого 2026 року м. Теребовля
Суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Мельник А.В., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №3 (м.Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та мешканця за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),
До Теребовлянського районного суду Тернопільської області із відділення поліції № 3 (м. Теребовля) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 26.01.2026 серії ВАД № 744511 ОСОБА_1 08.01.2026 біля 12 год 26 хв. в ході розмови засобами мобільного зв'язку із колишньою дружиною ОСОБА_2 виражався нецензурною лексикою, чим вчинив умисні дії психологічного характеру та вчинив домашнє насильство, чим завдав шкоду психічному здоров'ю заявниці та порушив вимоги п.14 ч.1 ст.1 ЗУ "Про запобігання і протидію домашньому насильству", чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначав, що вини не визнає, оскільки в його діях немає ознак домашнього насильства, між ним із колишньою дружиною мають місце сварки з приводу побачень із їх спільною дитиною.
Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що її колишній чоловік ОСОБА_1 неодноразово при спілкуванні зазстосовує до неї нецензурну лексику, погрожує їй.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суддя, вважає необхідним провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Статтею 7 КУАП передбачено, що провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі і в порядку встановленим законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
За змістом вказаного Закону визначення домашнього насильства має широкий елементний склад, який може проявлятися в різних комбінаціях дій і навіть бездіяльності.
Психологічне насильство це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися та відповідно до останніх змін у законодавстві - наслідки у виді реального заподіяння шкоди фізичному чи психічному здоров'ю потерпілого.
Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Отже, самі по собі, зокрема, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.
Згідно із ст.252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ч.1 ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема: 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень ст. 255 КУпАП обов'язок щодо належного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення покладається на уповноважених посадових осіб.
Із дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 744511 слідує, що у провинк ОСОБА_1 ставиться те, що він 08.01.2026 біля 12 год 26 хв. в ході розмови засобами мобільного зв'язку із колишньою дружиною ОСОБА_2 виражався нецензурною лексикою, чим вчинив умисні дії психологічного характеру та вчинив домашнє насильство, чим завдав шкоду психічному здоров'ю заявниці.
У протоколі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яка передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) психологічного характеру (образи), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
В ході судового розгляду та з досліджених матеріалів справи, а саме: пояснень ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , скріншотів переписки в месенджері, відео та звукозаписів спілкування між учасниками, які долучені на матеріалів справи на цифровому носії інформації, встановлено, що між учасниками мають місце неодноразові словесні конфлікти з приводу побачень із їх спільною малолітньою дитиною. При цьому, нецензурні висловлювання мають місце з обох сторін конфлікту. Крім того, із долучених доказів неможливо встановити коли саме вони мали місце та чи відповідає дата та час відомостям, вказаним у протоколі.
Отже, суддя приходить до висновку, що відповідно до змісту протоколу про адмінправопорушення та встановлених обставин справи має місце конфліктна ситуація, в основі якої лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, яка за своєю суттю не охоплюється диспозицією ст.173-2 КУпАП та не є об'єктивною стороною вказаного правопорушення, за яке особа може бути притягнутою до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, за обставин, вказаних у протоколі, не доведена поза розумним сумнівом.
Враховуючи вказане, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, що відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
На підставі наведеного, керуючись ст. 173-2, п.1 ч.1 ст.247, ст.283, ст.284 КУпАП,
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадженням закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Тернопільського апеляційного суду.
Суддя А.В. Мельник