Єдиний унікальний номер 599/224/26
Номер провадження 2/599/223/2026
"27" лютого 2026 р. Зборівський районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Чорної В.Г. за участю секретаря судового засідання Грицай О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Зборові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 до Відділу освіти, молоді та спорту Залозецької селищної ради про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати,-
виклад позицій сторін.
Позивачі 19 лютого 2026 року звернулися до суду із позовом до Відділу освіти, молоді та спорту Залозецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області про стягнення нарахованої та невиплаченої заробітної плати. В обґрунтування заявлених вимог зазначають, що перебувають у трудових відносинах з відповідачем - є вчителями загальноосвітньої школи I-II ступенів с. Ратищів Тернопільського району Тернопільської області. В грудні 2025 року не одержали частину заробітної плати, а тому змушені звернутися в суд, так як відповідач до теперішнього часу заборгованість із заробітної плати не виплатив. Просили стягнути з відповідача Відділу освіти, молоді і спорту Залозецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області нараховану та невиплачену заробітну плату у відповідному розмірі на користь кожного із них.
Заяви, клопотання учасників справи та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 19 лютого 2026 року відкрито провадження по справі. Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного провадження.
24 лютого 2026 року позивачі подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують.
Відповідач - Відділ освіти, молоді і спорту Залозецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області - у строк, встановлений судом, відзив не надав, подав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Позовні вимоги визнає.
Норми права, які застосував суд, мотиви їх застосування та висновки суду.
Дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.
Правові засади і гарантії здійснення громадяни України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю (відповідно до преамбули цього Кодексу).
Приписами встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно із частиною першою статті 3 та статтею 4 КЗпП, трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з Кодексу законів про працю та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Так, відповідно до частини 1статті 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із частиною першою Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, котру власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.
Згідно із статтею 1 Конвенції «Про захист заробітної плати» №95, ухваленої Генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30.06.1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити, на підставі письмового або усного договору про наймання послуг, працівникові за працю, яку виконано, чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано, чи має бути надано.
Рішенням від 15.10.2013 року, у справі №1-13/2013 Конституційний Суд України встановив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, котрі регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекту наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов'язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов'язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 97 КЗпП України, оплата праці працівникам здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після зобов'язань щодо оплати праці.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України, ч. 1ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Проаналізувавши зміст частини 2 статті 233 КЗпП України, можна зробити висновок про те, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат.
Таким чином, судом встановлено, що всупереч вимогам ст. 115 КЗпП України станом на день розгляду справи нарахована за грудень 2025 року заробітна плата позивачам не виплачена.
Таким чином, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилалася позивачі, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до вимог ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, як позивачі на підставі п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» під час розгляду даної категорії справи звільнено від сплати судового збору то суд вважає, що з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судового збір у розмірі 3328 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 10, 12, 13, 81, 131, 263-265, 280, 282, 284-285 ЦПК України, суд,
позов задовольнити.
Стягнути з Відділу освіти, молоді і спорту Залозецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ: 41427775, юридична адреса: вул. Шевченка, 64, смт. Залізці, Тернопільський район, Тернопільська область, нараховану та невиплачену заробітну плату на користь: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 - 10396.41 грн; ОСОБА_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 - 8058.45 грн; ОСОБА_3 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 - 3758.03 грн; ОСОБА_4 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 - 9594.72 грн; ОСОБА_5 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 - 1177.10 грн; ОСОБА_6 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_6 паспортні дані: НОМЕР_6 , РНОКПП: НОМЕР_7 - 11990.73 грн; ОСОБА_7 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 - 3534.28 грн; ОСОБА_8 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_9 - 10407.44 грн; ОСОБА_9 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_8 , РНОКПП: НОМЕР_10 - 13609.07 грн; ОСОБА_10 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_9 , РНОКПП: НОМЕР_11 - 13582.06 грн; ОСОБА_11 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_12 - 11229.16 грн; ОСОБА_12 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_13 - 4987.33 грн; ОСОБА_13 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_10 , РНОКПП: НОМЕР_14 - 6743.64 грн; ОСОБА_14 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_11 , РНОКПП: НОМЕР_15 - 15469.28 грн; ОСОБА_15 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_12 , РНОКПП: НОМЕР_16 - 1765.76 грн; ОСОБА_16 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_13 , РНОКПП: НОМЕР_17 - 5280.00 грн.
Стягнути з відповідача - Відділу освіти, молоді та спорту Залозецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області в користь держави судовий збір в сумі 3328 грн.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду-якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Повний текст рішення складено 27 лютого 2026 року.
Суддя Зборівського
районного суду В.Г. Чорна