Справа № 589/133/26
Провадження № 3/589/733/26
03 лютого 2026 року м. Шостка
Суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Лєвша С.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Шосткинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області у відношенні громадянина України
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, РНОКПП: НОМЕР_1 ,
- про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-
З протоколу про адміністративне правопорушення (бланк серія ВАД №778152) складеного 30 грудня 2025 року вбачається, що 30 грудня 2025 року близько 19 години 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру, яке виразилося у висловлюванні погроз та образ на адресу свого батька ОСОБА_2 , в присутності малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим міг завдав шкоди психічному стану здоров'я останньої.
Зазначені дії кваліфіковані за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, обставини викладені в протоколі підтвердив.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши докази, суд прийшов до наступного.
Згідно із ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Диспозицією частиною 2 статті 173-2 КУпАП встановлена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а саме малолітньої чи неповнолітньої особи.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Суб'єктом правопорушення є особа, якій виповнилося 16 років, і яка вчинила насильство до члена своєї сім'ї.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 7 грудня 2017 року за №229-VIII (далі - Закон №229-VIII), дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на ряд осіб, зокрема на батьків (мати, батько) і дітей (діти);
Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає, зокрема, словесні образи, погрози, приниження, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Разом з цим, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно свого батька ОСОБА_2 в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим завдав шкоду психічному здоров'ю. При цьому в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме дії були вчинені стосовно малолітньої особи, із зазначенням шкідливих наслідків, спричинених для малолітньої дитини в результаті психологічного насильства (як-то: дії кривдника викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе, тощо).
Таким чином, органом, уповноваженим на складання протоколу про адміністративне правопорушення, не надано жодних доказів того, що ОСОБА_3 вчинив дії, які мають ознаки психологічного насильства, пов'язаного з дією на психіку малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як то переслідування, залякування, інші дії, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, та спричинення їй емоційної невпевненості, нездатності захистити себе або завдати шкоди її психічному здоров'ю.
Згідно із ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Будь-яке обвинувачення особи має бути конкретним, зрозумілим та підтверджено належними, достовірними та допустимими доказами.
Аналіз зібраних у справі доказів дає підстави стверджувати те, що при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП щодо ОСОБА_1 уповноважена особа не дотрималась вимог закону щодо необхідності встановлення ознак складу даного адміністративного правопорушення та не зібрала доказів на підтвердження наявності в діях особи складу вказаного адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, а відтак провадження у справі підлягає закриттю за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.2, ч.2 ст.7, ст.9, ч.2 ст.173-2, ст.221, 245, п.1 ч.1 ст.247, ст.251, 254, 256, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення №589/133/26 провадження №3/589/733/26, у відношенні ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області С.Л.Лєвша