Справа №484/6762/25
Провадження № 3/484/33/26
27 лютого 2026 року суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Коваленко Н.А. розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов до суду 05.12.2025 з Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області 01.08.2025 визнаний винним за ч. 5 ст. 126, та ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням ст. 36 КУпАП, з накладенням стягнення у вигляді штрафу в сумі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 ріків без вилучення транспортного засобу,
до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 529929 від 02.12.2025, що міститься в матеріалах справи, 02.12.2025 о 18:15 год. водій ОСОБА_1 по проспекту Праці, 38/2 в м. Первомайську Миколаївської області керував транспортним засобом МAZDA із реєстраційним номером НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння: поведінка, що не відповідає дійсності, зіниці очей, що не реагують на світло, нерозбірлива мова. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Оскільки правопорушення вчинено повторно протягом року (постанова Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 01.08.2025 №484/3837/25), тому дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 на розгляд даної справи не прибув. Про час, день та місце розгляду справи належним чином повідомлений шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі Судової влади України, а також шляхом направлення судової повістки за адресою місця проживання, вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення, які повернулися на адресу суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою». Клопотання про відкладення розгляду справи та інших заяв по справі до суду не надходило.
Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, не є обов'язковою. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справах доказів.
Суд, вирішуючи справу на основі наявних доказів, всебічно, повно і об'єктивно оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Положеннями частин 1-3 ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу статей 251, 252КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, одним із правопорушень є відмова особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, вказана норма являється бланкетною, яка відсилає до інших нормативних актів. В даному випадку відсилає до нормативних актів, якими встановлюються порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до положень частини першої статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 529929, 02.12.2025 о 18:15 год. водій ОСОБА_1 по проспекту Праці, 38/2 в м. Первомайську Миколаївської області керував транспортним засобом МAZDA із реєстраційним номером НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння: поведінка, що не відповідає дійсності, зіниці очей, що не реагують на світло, нерозбірлива мова. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 від підпису в протоколі відмовився.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок).
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис з камери поліцейського, що міститься на DVD-R диску, доданому до матеріалів справи, суд звертає увагу, що для наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, що йому інкримінується, матеріалами справи повинно бути доведено, що під час керування ОСОБА_1 транспортним засобом ним не був виконаний передбачений п. 2.5. Правил дорожнього руху України обов'язок водія на вимогу працівника поліції пройти у встановленому порядку огляд на стан сп'яніння.
Тобто, суб'єктом даного правопорушення є особа, яка керує транспортним засобом.
За такого, вимога працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння, заявлена до особи, яка не керує транспортним засобом, носить неправомірний характер та невиконання такої вимоги не свідчить про скоєння особою правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та, відповідно, не має наслідком притягнення такої особи до адміністративної відповідальності.
Згідно роз'яснень, що містяться в п. 27 постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23.12.2005 року № 14, відповідальність за ст. 130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Між тим, надані суду органом, уповноваженим на складання протоколу, докази не доводять того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у той час, коли йому було запропоновано працівниками поліції пройти огляд на стан сп'яніння, від чого він відмовився, а відповідно, і про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення. Сам ОСОБА_1 заперечував факт керування транспортним засобом, зазначаючи, що після вимоги працівників поліції переставити автомобіль, який може заважати іншим транспортним засобам, він відкотив автомобіль не заводячи мотор.
Отже, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у час та місці, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджений переконливими та беззаперечними доказами, які б не викликали обґрунтованих сумнівів у його доведеності.
Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Сам по собі факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння за недоведеністю факту керування не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Проте, докази, які надані до суду органом, уповноваженим на складання протоколу про адміністративне правопорушення, не можуть забезпечити такий рівень доказування, який би не залишав жодних розумних сумнівів доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що йому інкримінується.
Між тим, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом.
В цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було учинено і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні цього правопорушення.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надав орган, який склав протокол про адміністративне правопорушення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред'явленим обвинуваченням.
За таких обставин, проаналізувавши надані докази, які містяться в матеріалах адміністративної справи в їх сукупності, суд вважає недоведеним поза розумним сумнівом факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, у той час, коли йому було запропоновано працівниками поліції пройти огляд на стан сп'яніння, а тому ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, отже в його діях відсутній склад цього адміністративного правопорушення.
При цьому суд усвідомлює суспільну небезпеку правопорушень, пов'язаних із забезпеченням безпеки дорожнього руху, необхідність невідворотності покарання порушників та створення умов, які би перешкоджали розповсюдженню таких дії.
Проте, необхідність дотримання вимог ст. 62 Конституції України (неможливість обґрунтовувати обвинувачення припущеннями, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь), вимог ст. 6 Конвенції (щодо забезпечення прав обвинувачених) та застосування основних принципів та європейських стандартів щодо рівня доказового забезпечення ("поза розумних сумнівів"), дає суду підстави для висновку про недоведеність достатніми та неспростованими доказами факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП.
З огляду на наведене провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
Суддя Н. А. Коваленко