Справа № 489/4578/23
Провадження № 1-в/489/28/26
26 лютого 2026 року місто Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ДУ «Казанківська виправна колонія (№93)» про вирішення питання під час виконання покарання засудженому за ч. 2 ст. 309 КК України
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Миколаєва, громадянина України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у кримінальному провадженні № 12023152040000333, відомості про яке внесені до ЄРДР 23.03.2023,
ДП «Казанківська виправна колонія (№93)» звернулась до суду із заявою, у якій вказує, що у вказаній установі відбуває покарання ОСОБА_3 , засуджений вироком Інгульського районного суду міста Миколаєва від 16.05.2024 (справа № 489/4578/23).
Відповідно до вироку ОСОБА_3 засуджений за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань за сукупністю злочинів за вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14.09.2023. Відповідно до вимоги ВП N?2 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області відсутні відомості про вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14.09.2023.
Натомість, 25.02.2025 Миколаївський апеляційний суд постановив ухвалу, якою вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16.05.2024 змінив, а саме виключив з резолютивної частини вироку посилання суду на призначення покарання із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України вироку Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12.12.2023.
У зв'язку з цим ДП «Казанківська виправна колонія (№93)» просить роз'яснити, який саме вирок необхідно взяти до уваги для точного обрахування початку та кінця строку покарання засудженому ОСОБА_3
ДП «Казанківська виправна колонія (№93)» та інші учасники провадження, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, для розгляду клопотання в судове засідання не прибули, що відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Розглянувши заяву ДП «Казанківська виправна колонія (№93)», дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53 Кримінального кодексу України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв'язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу (ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 539 КК України).
Інгульський (назва на дату ухвалення вироку - Ленінський) районний суд міста Миколаєва 16.05.2024 ухвалив у цій справі вирок, яким визнав винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 309 КК України та призначив покарання:
за ч. 1 ст.309 КК України - у виді обмеження волі на строк 1 рік,
за ч. 2 ст.309 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначив ОСОБА_3 покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань, за сукупністю злочинів, передбачених за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України за вироком Інгульського районного суду м. Миколаєва від 14.09.2023 та ч.ч. 1, 2 ст. 309 КК України, за цим вироком, остаточно призначив покарання у вигляді позбавлення волі на строк 6 років.
Строк відбуття покарання суд ухвалив обчислювати з моменту приведення вироку до виконання, у який зарахувати відбуте покарання за вироком Інгульського районного суду міста Миколаєва від 24 березня 2023.
Миколаївський апеляційний суд постановив ухвалу від 25 лютого 2025 року, якою вирок Інгульського районного суду міста Миколаєва від 16.05.2024 змінив:
- виключив з мотивувальної та резолютивної частини вироку посилання суду про засудження ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 309 КК України та призначення йому покарання за вказаний злочин та за сукупністю злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України.
- виключив з резолютивної частини вироку посилання суду на призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України.
Таким чином апеляційний суд постановив:
- вважати ОСОБА_3 засудженим за ч. 2 ст. 309 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
- строк покарання рахувати з дня приведення вироку до виконання, тобто з дня затримання ОСОБА_3
06 березня 2025 року Інгульським районним судом видане розпорядження про виконання вироку від 16.05.2024, який набрав законної сили 25.02.2025.
Отже, за вироком Інгульського районного суду міста Миколаєві від 16.05.2024, з урахуванням його зміни ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 25.02.2025, ОСОБА_3 засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, строк відбування якого слід рахувати з дня приведення вироку до виконання, тобто з дня затримання ОСОБА_3 для виконання вироку у цій справі (№ 489/4578/23).
Резолютивна частина ухвали Миколаївського апеляційного суду викладена чітко і не припускає двозначного розуміння, не містить жодних сумнівів і протиріч, що виникають при виконанні вироку у справі, в тому числі в частині строку покарання та початку строку відбуття покарання.
За таких обставин в задоволенні заяви ДП «Казанківська виправна колонія (№93)» має бути відмовлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, суд
В задоволенні заяви ДП «Казанківська виправна колонія (№93)» відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва протягом 7 (семи) діб з дня її проголошення.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1