Справа № 488/523/26
Провадження № 3/488/154/26
27.02.2026 року м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Т.В.Торжинська, розглянувши справи про адміністративне правопорушення 488/523/26, 488/525/26, що надійшли з Управління патрульної поліції в Миколаївській області, про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
- до адміністративної відповідальності за ч.5 ст. 126 та ч.1 ст. 130 КУпАП,
04 лютого 2026 року на адресу суду з Управління патрульної поліції в Миколаївській області надійшли матеріали по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП та за ч. 1 ст. 130 КУпАП, які, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, розглянуті в єдиному провадженні.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №579107 30.01.2026 року о 10:45 год. м. Миколаїв, пр. Богоявленський, буд. 316, громадянин ОСОБА_1 , керував транспортним засобом - Mitsubishi Lancer, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в місті Миколаєві Корабельного району по проспекту Богоявленському в районі буд. 316, будучи позбавленим права керування Корабельним районним судом постановою від 28.11.2024 року справа 488/5074/24 та не поновив теоретичне та практичне спеціальне право керування транспортним засобом в ТСЦ згідно постанови ЕНА5656714 від 06.09.2025 р., бк470982, чим порушив п. 2.1.а ПДР - керування тз особою, яка немає права керування таким транспортним засобом.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.5 ст. 126 КУпАП.
До протоколу додані: відеозапис нагрудної камери 470982, 470362, довідка про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія 23.11.2016 року, довідка УПП щодо власника транспортного засобу Mitsubishi Lancer, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , довідка про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.126 КУпАП, копія постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА5656714 від 06.09.2025 року, копія постанови Корабельного районного суду від 28.11.2024 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування строком на один рік.
Окрім того, за даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №579085 30.01.2026 року о 10:45 год. м. Миколаїв, пр. Богоявленський, буд. 316, громадянин ОСОБА_1 , керував транспортним засобом - Mitsubishi Lancer, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в місті Миколаєві Корабельного району по проспекту Богоявленському в районі буд. 316, з явними ознаками наркотичного сп'яніння ( порушення мови, звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя). Громадянину було запропоновано пройти медичний огляд у встановленому законом порядку медичному закладі. Громадянин відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку медичному закладі, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 130 КУпАП.
До протоколу додано: направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння від 30.01.2026 року, відеозапис нагрудної камери 470982, 470362, довідка про отримання посвідчення водія 23.11.2016 року.
На виклик суду, який здійснювався шляхом направлення судової повістки на адресу, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення, достовірність якої засвідчено особистим підписом ОСОБА_1 , останній до суду не прибув, про причини неявки не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Судова повістка направлена ОСОБА_1 за місцем його проживання, повернута до суду без вручення адресату, тобто останній належну організацію своєї кореспонденції не забезпечив.
З урахуванням положень ст. 268 КУпАП, розгляд справи здійснено за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, який, будучи обізнаним щодо складання відносно нього вище вказаного протоколу, розгляд якого здійснюється судом, не цікавився долею даної справи, тобто фактично не виявив бажання скористатись своїм правом участі під час розгляду справи відносно нього про адміністративне правопорушення.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з такого.
Суспільні відносини у сфері дорожнього руху регулюються положеннями Закону України “Про дорожній рух» та Правилами дорожнього руху.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
За вимогами ст.15 вказаного Закону, кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.
Відповідно до п.2.1.а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Зазначені положення нормативно-правових актів вказують на те, що керування транспортним засобом допускається лише особою, яка отримала відповідне право щодо такого керування.
Частина 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , в порушення зазначених вимог ЗУ “Про дорожній рух» та Правил дорожнього руху України, будучи позбавленим відповідно до постанови Корабельного районного суду від 28.11.2024 року (справа 4488/5074/24) права керування транспортними засобами строком на один рік, вдруге протягом року, зокрема 30 січня 2026 року о 10:45 годині, здійснював керування транспортним засобом, на доведеність чого, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, також свідчать дані відеозапису з нагрудної бодікамери, відповідно до змісту якого слідує, що на питання працівника поліції щодо наявності посвідчення водія, ОСОБА_1 відповідає, що посвідчення вилучене ( час запису 10:40:51); дані довідки УПП в Миколаївській області від 30.01.2026 року про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія 23.11.2016 року, копія постанови Корабельного районного суду від 28.11.2024 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування строком на один рік, та на підтвердження повторності такого правопорушення свідчать дані постанови від 06.09.2025 р. серія ЕНА №5656714 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у зв'язку з керуванням транспортним засобом, будучи позбавленим права керування.
Дослідивши зміст наданих письмових доказів, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до п. 1.1 Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України “Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України та учасники дорожнього руху зобов'язані знати їх та неухильно виконувати (п.1.3).
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен розуміти правовий статус водія, виконувати обов'язки водія, та на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дана позиція повністю відповідає усталеній позиції ЄСПЛ, практика якого згідно статті 17 ЗУ “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, використовується судами як джерело права. Так, у рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. Згідно положень п.2 розділу І вище вказаної Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
В даному випадку, це стосується обов'язку водія пройти огляд на стан сп'яніння у відповідності до встановленого порядку, процедура якого визначена положеннями ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (Далі - Порядок) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року (Далі - Інструкція).
Так, відповідно до п.2 розділу І Інструкції - огляду на стан сп'яніння, підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану, що наведені у п.3 та 4 цього ж розділу.
Ознаками наркотичного сп'яніння, згідно з п. 4 розділу І Інструкції є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота) зокрема: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, а саме стану наркотичного сп'яніння притаманні такі ознаки як: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п.12 розділу ІІ зазначеної Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння, його огляд проводиться у закладі охорони здоров'я.
За такого, а також, враховуючи обов'язковість проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини (пункт 7 розділу ІІІ зазначеної вище інструкції), водій у разі незгоди з виявленими у нього співробітником поліції ознаками та, відповідно, таким станом (перебування у стані наркотичного сп'яніння), має пройти огляд на стан сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, тобто від проходження огляду відповідно до встановленого порядку, є окремим правопорушенням, що також слідує з положень п.8 вище вказаного Порядку, та у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
На доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, окрім протоколу, додано диск відеозапису з нагрудної камери поліцейського, зі змісту якого слідує, що при спілкуванні з водієм були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння ( час запису10:38:46 год.) На питання працівника поліції щодо вживання наркотичних речовин, водій підтвердив, що на минулому тижні курив ( час запису 10:41:43), в зв'язку з чим водієві роз'яснено порядок проходження огляду у медичній установі та наслідки відмови від такого огляду, на що водій ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп'яніння в медичному закладі ( час запису 10:43:40).
Надані докази з достатньою повнотою відображають факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, його зупинку працівниками поліції, підстави висунутої вимоги щодо проходження огляду на стан сп'яніння та відмову останнього від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на такий сп'яніння.
Оцінивши зібрані у справі докази, в тому числі відеозапис, що здійснений відповідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.126 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП, та необхідним притягнути його до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення з урахуванням правил, визначених ст.36 КУпАП.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч. 6 ст. 121, ч. 2 та 3 ст. 130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
За таких обставин, суд вважає за неможливе застосування до ОСОБА_1 додаткового покарання у вигляді конфіскації транспортного засобу, оскільки за протоколами про адміністративні правопорушення транспортний засіб Mitsubishi Lancer, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Даних про належність ОСОБА_1 транспортних засобів на праві приватної власності до матеріалів справи про адміністративне правопорушення не надано.
Приймаючи рішення щодо застосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом особу, яка такого права не мала, суд враховує правові висновки об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 Кримінального кодексу України, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Враховуючи все зазначене вище, в ході вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, коли особа такого права не мала або була його позбавлена, є підстави, з урахуванням статті 30 КУпАП, для застосування підходу аналогічного тому, що був сформований у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20.
На підставі ЗУ «Про судовий збір» стягнути з порушника на користь держави судовий збір в сумі 665 грн.60 коп.
Керуючись ст. 36, ч. 5 ст.126, ч. 1 ст. 130, ст.283 КУпАП України,
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять років) , без оплатного вилучення транспортного засобу.
Штраф перераховувати на рахунок (р/р UA438999980313010149000014001, отримувач коштів Миколаївське ГУК/Микол.обл./21081300, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу - штраф).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п'ять гривень шістдесят копійок) в дохід держави (р/р UA908999980313111256000026001, одержувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ: 37993783).
Згідно зі ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд м.Миколаєва протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Т.В. Торжинська