Рішення від 27.02.2026 по справі 487/687/26

Справа № 487/687/26

Провадження № 2/487/1403/26

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої судді Скоринчук К.М.,

за участю:

секретаря судових засідань Карбівничої А.О.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача - адвоката Коваля В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,

ВСТАНОВИВ:

У Заводський районний суд м. Миколаєва через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину. Вимоги мотивовано тим, що сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між ними розірвано та з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання дитини. Разом з тим, утримання стану здоров'я потребує додаткових витрат. Так, у зв'язку із корекцією зору дитини та аномальною траєкторією прорізування зубів, позивачка здійснила оплату послуг офтальмолога та стоматолога на загальну суму 37 342,04 грн. Вважаючи такі витрати на утримання дитини додатковими, позивачка звернулася до суду та просить стягнути половину понесених витрат з відповідача, оскільки згоди у вирішенні цього питання батьки дитини не дійшли, та витрати на правничу допомогу в розмірі 3300,0 грн.

Ухвалою суду від 03.02.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

23 лютого 2026 року зареєстровано відзив, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю. У підставу невизнання позову зазначив, що позивачем не доведено його фінансову спроможність нести додаткові витрати, які з ним узгоджені не були. Окрім того, він додаткову надає посильну матеріальну допомогу донці, хоча на його утриманні є ще донька ОСОБА_5 та батько, який є інвалідом І групи, опікуном якого він являється. Оскільки він вже сплачує аліменти на утримання доньки, а понесені позивачкою витрати пов'язані з обставинами, які не мають ознак особливих, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Давидова О.Ю., яка діє на підставі ордера серія ВЕ №1182890 від 27.01.2026, позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні. Щодо заявленого відзиву вказала, що доказів у підтвердження зазначеного відповідачем не надано, окрім того, відзив не відповідає нормам ЦПК України, оскільки для відповідача не долучено копії додатків.

У судовому засіданні відповідач зазначив, що наразі він проживає спільно без реєстрації шлюбу з іншою жінкою, яка має двох дітей, батько яких загинув під час ведення бойових дій. Оскільки він проживає з ними однією сім'єю, відповідно здійснює їх утримання. Також він надає матеріальну допомогу донці ОСОБА_5 та своєму батькові, який потребує сторонньої допомоги. Разом з тим, окрім офіційної сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , він допомагає їй матеріально та надсилає грошові кошти на різні потреби, хоча доказів на підтвердження зазначеного не має.

У ході розгляду справи відповідач погодився, що витрати на лікування доньки були необхідними, він також дбає про здоров'я своєї дитини та, визнавши позов, не заперечує проти заявленого розміру витрат на лікування доньки, проте волів би сплатити вказану суму поступово, оскільки не може сплатити разово за обставин необхідності витрат на інші потреби та осіб, з якими проживає і які потребують його допомоги.

У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Коваль В.І., який діє на підставі ордера серія ВЕ №1172510 від 10.02.2026 та договору №7 від 10.02.2026, зауважив, що відповідач працює водієм та отримує зарплату в розмірі 20000,00 грн на місяць, що позбавляє його можливості нести додаткові витрати на дитину, однак не може надати підтверджуючий документ про місце роботи чи розмір заробітної плати, оскільки така інформація у зв'язку з воєнним станом є засекреченою.

Заслухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд ураховує наступне.

Сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва шлюб між сторонами розірвано та вирішено стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дитини в розмірі частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісяця, але не меншу прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Рішення набрало законної сили (а.с. 8-11).

За результатом огляду стану здоров'я дитини у неї було виявлено проблеми зору та встановлено діагноз "короткозорість", у зв'язку з чим проведено ряд медичних процедур для корекції зору (а.с. 13-28). Позивачка здійснила повну оплату огляду дитини, проведення необхідних процедур та лікування (а.с. 29-39).

Окрім того, у зв'язку із щелепно-лицевими аномаліями (включно з аномалією прикусу), виявленою у дитини сторін, позивачка понесла грошові витрати на стоматолога (а.с. 40-48).

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами, що потребує додаткових матеріальних витрат. Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку. Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На підтвердження заявлених вимог, а саме виявлення проблем зі станом здоров'я дитини та понесених витрат на її лікування , позивачкою надано медичні виписки та квитанції про сплату медичних послуг (а.с. 13-48).

У спростування вказаного розміру понесених витрат чи необхідності у їх понесені доказів відповідачем суду не надано.

Попередньо, посилаючись як на підставу відмови у позові, відповідач зазначив, що позивачем не доведено його фінансову спроможність нести додаткові витрати; окрім сплати аліментів він додаткову надає посильну матеріальну допомогу донці; на його утриманні є ще донька ОСОБА_5 та батько, який є інвалідом І групи, опікуном якого він являється.

Однак, доказів у підтвердження фінансової неспроможності нести додаткові витрати на доньку, відповідач суду не надав. Доказів отримання заробітної плати у зазначеному розмірі - 20000,00 грн/місяць як і перебування на роботі з засекреченим найменуванням чи місцем розташування, як підставу неможливості надити відповідні підтверджуючі документи, суду не надано.

Як вбачається із долученої копії судового рішення у справі №487/3770/17 від 15.08.2027, з відповідача ухвалено стягувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення нею повноліття, тобто до 18 років. Наразі ОСОБА_5 має повні 19 років та інших доказів того, що вона перебуває на утриманні відповідача немає.

Також відповідачем не надано суду жодного доказу у підтвердження перебування на його утриманні інших осіб, у тому числі і його батька, а так само надання ним матеріальної допомоги донці ОСОБА_6 на різні потреби поза межами присуджених судом аліментів.

Окрім того, суд звертає увагу, що наданий відповідачем акт про підтвердження спільного проживання, підписаний невстановленими особами без зазначення паспортних даних, висновок від 26.09.2022 на ОСОБА_7 , який не завірний належним чином, без підтверджуючих даних перебування відповідача з останнім в родинних стосунках, не є належними доказами перебування на утриманні відповідача інших осіб, а поданий відзив не містить підпису особи, яка його подала, що є підставою не брати його до уваги судом.

У підсумку, за результатом розгляду справи, суд, ураховуючи належне підтвердження позивачкою необхідності проходження дитиною лікування, з метою забезпечення належного стану її здоров'я, понесення витрат у вказаному розмірі, ненадання відповідачем жодного доказу у спростування зазначеного або реальної неспроможності нести додаткові витрати на дитину, а також фактичне визнання ним позову в ході розгляду справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки судом задоволено позов, стягненню з відповідача на користь держави підлягають судові витрати в розмірі 1331,20 грн.

При вирішенні питання розподілу судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд зважає на те, що при визначенні суми відшкодування необхідно виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

З огляду на вказане, суд враховує, що справа належить до категорії незначної складності та її розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження, а правові позиції у цій категорії справ є усталеними. А тому суд приходить до висновку, що сума в заявленому розмірі 3300,00 грн відповідає принципу розумності, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та витраченому адвокатом часу на надання правової допомоги під час підготовки позову та взяття участі адвоката в судовому засіданні. Ураховуючи доведеність позивачкою належними доказами понесення витрат на правову допомогу у вказаному розмірі (а.с. 25-26), такі витрати в порядку ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 104, 105, 112 СК України, статтями 13, 81, 141, 223, 263-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 18662,00 грн додаткових витрат, пов'язаних з лікуванням дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 3300,00 грн понесених судових витрат на правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1331, 20 грн судового збору на користь держави.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: К.М. Скоринчук

Попередній документ
134427896
Наступний документ
134427899
Інформація про рішення:
№ рішення: 134427898
№ справи: 487/687/26
Дата рішення: 27.02.2026
Дата публікації: 02.03.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Заводський районний суд м. Миколаєва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про стягнення аліментів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (27.02.2026)
Дата надходження: 29.01.2026
Предмет позову: про стягнення додаткових витрат на дитину
Розклад засідань:
27.02.2026 10:00 Заводський районний суд м. Миколаєва