Справа № 467/88/26
3/467/51/26
24.02.2026 року суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області Явіца І.В., з участю секретаря судового засідання Рожкової Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сщі Арбузинка справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ; відомості про притягнення до адміністративної відповідальності - відсутні,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Протоколом серії ВАД № 724341 від 28 грудня 2025 року поліція висунула ОСОБА_1 звинувачення у тому, що 28 грудня 2025 року о 01 год. 20 хв. в АДРЕСА_2 , він, знаходився в п'яному вигляді, вчинив домашнє насильство психологічного характеру (виражався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою) відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , в результаті чого була завдана шкода психологічному здоров'ю останньої, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 стт. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, був належно повідомлений про нього шляхом направлення судової повістки за вказаною у матеріалах справи адресою.
Причин свого неприбуття не повідомляв, заяв і клопотань, які б свідчили про його наміри брати участь у судовому розгляді, не направляв.
ОСОБА_2 , будучи належно повідомленою про час та місце слухання справи, шляхом направлення судової повістки за вказаною у матеріалах справи адресою, в судове засідання також не з'явилась, причин своєї неявки суду не повідомляла, заяв чи клопотань до суду не направляла.
З огляду на що, суд, ураховуючи наявність даних про належне сповіщення ОСОБА_1 про це судове провадження, а також те, що згідно положень ст. 268 КУпАП його участь в цьому судовому засіданні не є обов'язковою, вважав за можливе прийняти рішення по суті справи за його відсутності.
Тож, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, дослідивши матеріали справи у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ураховуючи положення ст.ст. 245, 251, 280 цього ж Кодексу, суд аналізував наступні питання.
Так, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, з урахуванням того, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Однак, за наслідками розгляду даного провадження з наданих уповноваженою особою у якості доказів фактичних даних не можливо із дотриманням стандарту доказування «поза розумним сумнівом» констатувати факт вчинення домашнього насильства особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Так, згідно рапорту помічника чергового ВП № 3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області вбачається, що нарядом СРПП було встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла сварка, в ході якої останні грубо висловлювались нецензурною лайкою, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було складено протоколи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно ж протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення чи іншу подію від 28 грудня 2025 року ОСОБА_2 зазначила, що ОСОБА_1 виражався на її адресу нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, в зв'язку з чим вона просила прийняти міри та притягнути останнього до адміністративної відповідальності.
В свою чергу, відповідно до письмових пояснень ОСОБА_2 , наданих нею 28 грудня 2025 року, остання зазначила, що ОСОБА_1 в нетверезому стані висловлювався нецензурною лайкою, як до неї так і до сина. Просила винести йому догану та зазначила, що претензій до ОСОБА_1 не має.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, свідків не зазначено.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих ним у протоколі про адміністративне правопорушення, останній зазначив, що не вживав нецензурної лексики, з порушенням не згоден.
Слід зазначити, що домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); завдана шкода; порушення прав і свобод людини; значна перевага сили (фізичної, психологічної та іншої) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
Водночас, важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Конфлікт - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.
Сварка гостра суперечка, що супроводиться взаємними докорами, образами.
Насильство - це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій. Якщо у вказаних діях відсутня хоча б одна з наведених ознак, такі дії не є насильством.
Як встановлено з матеріалів справи, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникла сварка, в ході якої останні грубо висловлювались нецензурною лайкою.
Однак, самі по собі, нецензурні висловлювання та образи не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли такі висловлювання спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Будь-яких інших доказів, якими можна було б підтвердити або спростувати обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, настання негативних наслідків для психічного здоров'я ОСОБА_2 внаслідок сварки, яка виникла між ОСОБА_1 та нею, матеріали справи не містять.
Образливі ж висловлювання в межах сварки, які сталась між ними, не охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП, оскільки завдання шкоди в даному випадку є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони даного проступку.
Також не знайшло свого підтвердження застосування ОСОБА_1 погроз застосування фізичної розправи та ОСОБА_2 у своїх поясненнях не зазначає про такі погрози.
Таким чином, суд вважає недоведеним факт вчинення особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, інкримінованих йому діянь, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення зазначено, про те, що неправомірними діями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності потерпілій спричинено шкоду психологічному здоров'ю, тоді як диспозицією ч. 1 ст. 173 КУпАП передбачено настання негативних наслідків для потерпілої особи у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Слід зазначити, що за визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я психологічне здоров'я є більш широким за своїм змістом та включає в себе зокрема й психічне здоров'я особи.
Суд також відмічає, що Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» поширює свою дію на осіб, які складають сім'ю, родичів, колишнє чи теперішнє подружжя, інших осіб, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа.
Водночас, цей Закон не оперує поняттям «співмешканка».
Вказаний термін не визначений законодавством України.
Сам протокол про адміністративне правопорушення не вказує на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності і потерпіла особа проживають однієї сім'єю без реєстрації шлюбу.
Будь яких інших доказів цього до нього також не долучено.
За цих обставин, ОСОБА_1 не підлягає адміністративній відповідальності, бо її підставою є наявність у вчиненому особою діянні усіх ознак складу правопорушення, передбаченого законом.
У той час, як склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об'єкт, об'єктивну і суб'єктивну сторони та суб'єкта правопорушення.
А відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення має наслідком відсутність складу правопорушення у цілому.
У даному випадку суд встановив відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому приймає рішення про закриття провадження у цій справі на підставі п. 1 ст. 247 цього ж Кодексу.
Судовий збір не підлягає стягненню з ОСОБА_1 , так як він не піддається адміністративному стягненню.
Заходи забезпечення провадження у справі не застосовувались.
З цих мотивів, керуючись ст.ст. 245, 247, 251, 280, 283, 284 КУпАП, суд,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 цього ж Кодексу у зв'язку з відсутністю у його діях складу цього адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на неї.
Суддя Ірина Явіца