Справа № 629/3945/23 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження апел.суду №11-кп/818/895/26 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч. 4 ст. 187 КК України
23 лютого 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова матеріали за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 04 лютого 2026 року про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023221110000387 від 28.04.2023 за частиною 4 статті 187 КК України,
Ухвалою Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 04 лютого 2026 року клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задоволено, та продовжено обвинуваченому строк тримання під вартою до 04.04.2026. У задоволенні клопотання обвинувачених про застосування альтернативних запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту або застави - відмовлено.
Не погодившись з вказаною ухвалою, обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити йому тримання під вартою на будь-який інший запобіжний захід або визначити розмір застави.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, обвинувачений зазначає, що перебуває під вартою вже три роки, у хребті має металеву конструкцію. Державні органи не надають належного лікування та не дотримуються законних вимог, посилається на ухвалу Новобаварського районного суду м. Харкова від 29.01.2026 у справі № 639/431/26.
Відповідно до частини 4 статті 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін. Враховуючи відсутність відповідного клопотання, розгляд апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 422-1 КПК України здійснюється без участі сторін, що відповідає наведеним положенням КПК України.
Від прокурора надійшла заява, в якій він просить розглянути апеляційну скаргу обвинуваченого без участі прокурора та відмовити в її задоволенні, посилаючись на кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , та наявність ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Перевіряючи обгрунтованість ухвали суду про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, апеляційний суд виходить з наступного.
Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Задовольняючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , суд першої інстанції, враховуючи тяжкість інкримінованого злочину, покарання, що може загрожувати обвинуваченому, у випадку визнання його винуватим, дійшов обгрунтованого висновку, що ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України продовжують існувати, у зв'язку із чим, не встановив підстав для застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу.
Водночас, суд першої інстанції зазначив про зменшення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, враховуючи, що свідки та потерпілі допитані судом. Відповідно до пред'явленого обвинувачення, ОСОБА_6 органом досудового розслідування обвинувачується у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із проникненням у житло, вчинений в умовах воєнного стану. Відповідно до змісту обвинувального акта, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 незаконно проникли до житла потерпілого ОСОБА_8 , спричинили останньому легкі тілесні ушкодження та заволоділи мобільним телефоном вартістю 1483 гривні 33 копійки. Як зазначено у клопотанні прокурора про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, ознайомлювався з матеріалами кримінального провадження, офіційно не працевлаштований, раніше притягався до кримінальної відповідальності, а тому є достатні підстави вважати, що ризики, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України продовжують існувати.
Оцінюючи сукупність обставин, а саме тяжкість інкримінованого злочину, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, зміст пред'явленого обвинувачення, стадію судового розгляду, дані, що характеризують особу обвинуваченого, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що встановлені судом першої інстанції ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України продовжують існувати, що свідчить про недостатність застосування до обвинуваченого іншого більш м'якого запобіжного заходу.
Колегія суддів зауважує, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). При цьому, серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Враховуючи обставини інкримінованого ОСОБА_6 злочину та дані про особу обвинуваченого, відсутність належних доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_6 міцних соціальних зв'язків, які б гарантували його належну процесуальну поведінку у випадку застосування більш м'якого запобіжного заходу, суд апеляційної інстанції вважає, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення кримінального правопорушення, може вдатися до відповідних дій.
Вирішуючи питання щодо можливості застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, колегія суддів враховує, що відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
У зв'язку із наведеним, судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для застосування до обвинуваченого іншого більш м'якого запобіжного заходу або застави.
Щодо доводів обвинуваченого про можливість визначення йому застави, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. Враховуючи обставини, що викладені у обвинувальному акті та кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для визначення застави, що узгоджується із вищенаведеними положеннями КПК України. Поряд з цим, доводи ОСОБА_6 про тривалий строк перебування під вартою заслуговують на увагу, враховуючи, що обвинувачений перебуває під вартою з 05.05.2023 та запобіжний захід був неодноразово продовжений. Зі змісту оскаржуваної ухвали суду вбачається, що у кримінальному провадженні за дорученням призначено захисника ОСОБА_9 , яка просила розгляд справи відкласти для ознайомлення із матеріалами кримінального провадження. Враховуючи вимоги частини 2 статті 28 КПК України, які передбачають, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд, колегія суддів вважає необхідним звернути увагу суду першої інстанції на необхідність дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, згідно статті 28 КПК України. Щодо доводів ОСОБА_6 про стан здоров'я та ненадання належного лікування, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що суду апеляційної інстанції не надано належних медичних документів, які б свідчили про наявність у ОСОБА_6 таких захворювань, які перешкоджають утриманню особи під вартою. Суд апеляційної інстанції зауважує, що наявність у особи, що перебуває під вартою, певних видів захворювань безумовно не виключає застосування до такої особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за наявності відповідних процесуальних підстав, визначених КПК України. Наявність таких захворювань, які перешкоджають утриманню особи під вартою, може бути підтверджена виключно висновком спеціалістів. Суд апеляційної інстанції приймає до уваги зміст ухвали Новобаварського районного суду м. Харкова від 29.01.2026 у справі № 639/431/26, на які посилається обвинувачений у апеляційній скарзі. Відповідно до змісту ухвали слідчого судді від 29.01.20226, заяву ув'язненого ОСОБА_6 , яка подана в порядку статті 206 КПК України - задоволено частково, зобов'язано уповноважених осіб Харківської міської медичної частини № 27 філії ЦОЗ ДКВС України у Харківській та Луганській областях організувати протягом найкоротшого об'єктивно можливого строку проведення медичного обстеження ув'язненого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із залученням відповідних спеціалістів з орієнтовного переліку закладів охорони здоров'я відповідно до Порядку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України від 10.02.2012 № 239/5/104, а саме: лікаря-хірурга, лікаря-травматолога, лікаря-невропатолога, лікаря-вертеблолога, із проведенням необхідних медичних досліджень (за направленням лікарів-спеціалістів), а також забезпечити належне медичне лікування ув'язненого ОСОБА_6 з урахуванням встановленого діагнозу та призначень лікарів. Цією ж ухвалою суду відмовлено у задоволенні вимоги за заявою ув'язненого ОСОБА_6 про направлення його на проходження стаціонарного лікування. Зі змісту вказаної ухвали слідчого судді, вбачається, що згідно медичної довідки від 22.01.2026 загальний стан здоров'я ув'язненого ОСОБА_6 задовільний, невідкладної медичної допомоги, в тому числі за межами установи, не потребує. З урахуванням встановлених обставин, колегія суддів звертає увагу, що сторона захисту не позбавлена процесуальної можливості звертатися до суду першої інстанції із клопотанням про проведення судово-медичної експертизи з метою встановлення у обвинуваченого захворювань, які перешкоджають його перебуванню під вартою, і за наявності відповідних висновків, ставити питання про зміну запобіжного заходу, а також має право оскаржувати у відповідному порядку дії, рішення або бездіяльність посадових осіб адміністрації ДУ «Харківський слідчий ізолятор» у випадках, коли не приймаються заходи щодо звернень обвинуваченого, в тому числі, стосовно його стану здоров'я. У зв'язку із наведеним, порушень кримінального процесуального закону, які б стали підставою для скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів не вбачає достатніми для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу чи визначення застави.
Керуючись статтями 177, 178, 404, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Златопільського місьрайонного суду Харківської області від 04 лютого 2026 року щодо ОСОБА_6 - залишити без змін.
Звернути увагу суду першої інстанції на необхідність дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, згідно статті 28 КПК України, з огляду на тривалий строк перебування обвинуваченого під вартою.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до статті 424 КПК України.
Головуючий:
Судді: