27 лютого 2026 року м. Кропивницький
справа № 396/2686/25
провадження № 22-ц/4809/761/26
Суддя Кропивницького апеляційного суду Дьомич Л. М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 29 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Новоукраїнської міської ради Кіровоградської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Новоукраїнського районного нотаріального округу Полякової Наталі Василівни про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 29 грудня 2025 року позов ОСОБА_2 задоволено; визначено ОСОБА_2 додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком у два місяці з часу набрання рішенням законної сили.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Відповідно до ухвали апеляційного суду від 13 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху; запропоновано скаржниці у встановлений строк надати до апеляційного суду:виправлену апеляційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог процесуального закону; належні докази направлення виправленої апеляційної скарги з доданими документами іншим учасникам справи.
У межах встановленого судом строку скаржницею на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 13 лютого 2026 року подано заяву про усунення недоліків, додатком до якої зазначено, зокрема, виправлену апеляційну скаргу, яка додана у формі копії документу у паперовій формі.
Дослідивши надані скаржницею для усунення недоліків апеляційної скарги документи, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦПК України апеляційна скарга подається у письмовій формі.
Зміст ст. 356 ЦПК України виключає можливість подання до апеляційного суду копії апеляційної скарги.
Частинами 1, 8 ст. 14 ЦПК України передбачено, що особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання електронного підпису або іншого засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення).
За визначеннями, наведеними у пп. 5.4 п. 5 розділу I Положення, електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов'язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.
Згідно з п. 24 Розділу ІІІ Положення підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
У п.п. 26-27 розділу ІІІ Положення передбачено, що електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС. До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Подані на виконання ухвали від 13 лютого 2026 року документи свідчать про те, що звертаючись до суду апеляційної інстанції за допомогою підсистеми «Електронний суд», скаржниця сформувала заяву про усунення недоліків, до якої долучила копію апеляційної скарги на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 29 грудня 2025 року, вказавши скаргу додатком до цієї заяви.
Положеннями п.п. 2.4 та 2.5 Інструкції користувача «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої наказом Державного підприємства «Центр судових сервісів» від 22 вересня 2021 року № 74-ОД, установлено, що електронні документи у Електронному суді створюються із застосуванням вбудованого текстового редактору шляхом заповнення форм документів, передбачених цією Інструкцією, підписуються КЕП автора (авторів) та надсилаються засобами ЄСІТС.
До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли, тощо) з урахуванням технічних вимог щодо форм електронних документів та їх додатків, обмеження щодо їх розміру, формату та інших характеристик, встановлених в у Електронному суді (обмеження зазначаються у інформаційних та спливаючих вікнах на відповідних сторінках та розділах Електронного суду).
Таким чином, електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача «Електронного суду» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Всупереч викладеному, апеляційна скарга у даній справі була скерована до суду фактично без застосування вбудованого текстового редактора та не шляхом розміщення тексту апеляційної скарги у конкретній формі документа, а у вигляді додатку.
Апеляційний суд наголошує, що умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є, зокрема, її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у ст. 356 ЦПК України. Однак, скаржниця у частині форми подання апеляційної скарги вимог процесуального закону не дотрималася.
Близька за змістом позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 грудня 2025 року у справі № 380/1659/25.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зважаючи на встановлені обставини та беручи до уваги намір скаржниці реалізувати своє процесуальне право на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає за можливе продовжити строк для виконання ухвали від 13 лютого 2026 року.
Керуючись ст.ст. 127, 260, 261, 356, 357 ЦПК України, суддя, -
З ініціативи суду продовжити ОСОБА_1 строк для виконання ухвали апеляційного суду від 13 лютого 2026 року на п'ять днів з дня отримання копії зазначеної ухвали.
У межах встановленого строку скаржниці необхідно надати до суду:
- апеляційну скаргу, оформлену та подану у відповідності до вимог процесуального закону;
- належні докази направлення виправленої апеляційної скарги іншим учасникам справи.
У разі невиконання у встановлений апеляційним судом строк вимог щодо усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржниці.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду Л. М. Дьомич