Провадження № 11-кп/803/1029/26 Справа № 212/13876/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
26 лютого 2026 року Колегія суддів Дніпровського апеляційного суду в складі:
судді доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 04 грудня 2025 року у кримінальному провадженні №12025046730000454 від 19.11.2025 року яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, з середньою спеціальною освітою, розлученого, не є особою з інвалідністю, який ніде не працює, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу статті 89 КК України не судимого,
засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України,
Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :
Вироком Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 04 грудня 2025 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) грн.
Вирішено долю речових доказів.
Вироком суду першої інстанції встановлено, що 05.10.2025 р. близько 16:00 годин ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де у нього відбувся з останньою словесний конфлікт на побутовому рівні.
Під час сварки у ОСОБА_7 раптово виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 з мотивів гострої неприязні до неї. Після чого, в той же день, 05.10.2025 р. близько 16:10 години ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_1 , реалізуючи свій раптово виниклий протиправний умисел, направлений на спричинення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень, з мотивів гострої неприязні до неї, став штовхати руками останню, після чого повалив її на підлогу та умисно наніс руками та ногами не менше 10 ударів в ділянку обличчя, тулубу, верхніх та нижніх кінцівок.
В результаті протиправних дій ОСОБА_7 потерпілій ОСОБА_9 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: синців обличчя, спини, верхніх та нижніх кінцівок, крововиливу в слизову оболонку верхньої губи та забійної ранки слизової оболонки верхньої губи з набряком м'яких тканин, саден обличчя, спини та верхніх кінцівок, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 1977 від 27.11.2025 року за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминучі наслідки.
Своїми умисними діями ОСОБА_7 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, за ознаками умисного легкого тілесного ушкодження.
Доводи апеляційної скарги:
Прокурор в апеляційній скарзі просить вирок Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 04.12.2025 р. відносно ОСОБА_7 змінити в частині призначеного покарання з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Вважати засудженим ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. В іншій частині вирок суду залишити без змін.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що призначаючи ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн. суд вийшов за межі санкції частини статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення. Таким чином суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.
Позиції сторін в суді :
Прокурор в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, просив задовольнити з підстав наведених в ній.
Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора з підстав, зазначених в ній.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_10 , будучи належним чином повідомленим про місце та час судового розгляду, заяв та клопотань про відкладення судового розгляду на адресу суду не надав.
Висновки суду:
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, колегія суддів вважає наступне:
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу , та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Прокурор в апеляційній скарзі не оспорює встановлені судом 1-ї інстанції фактичні обставини, кваліфікацію дій обвинуваченого та обґрунтованість засудження обвинуваченого.А ставить питання про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Згідно ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Однією з підстав для зміни судового рішення є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (п. 4 ч. 1 ст. 409 КК України).
Згідно зі вимогами ч. 1 ст. 413 КПК України неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є:
1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню;
2) застосування закону, який не підлягає застосуванню;
Норми ст. 65 КК України зобов'язують суд призначити покарання як у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, так і відповідно до положень Загальної частини КК та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного й обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Санкцією ч. 1 ст. 125 КК України передбачено покарання у вигляді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до одного року.
Проте, призначаючи ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 грн., суд вийшов за межі санкції частини статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.
Таким чином суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме не застосував закон, який підлягає застосуванню, та відповідно невірно вирішив питання про міру покарання, порушивши принцип індивідуалізації покарання.
З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що покарання ОСОБА_7 необхідно призначити в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для її виправлення та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, що є підставою для зміни вироку в його резолютивній частині.
Керуючись ст.ст. 376, 404-419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 задовольнити.
Вирок Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 04 грудня 2025 року стосовно ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 125 КК України змінити через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
В решті оскаржений вирок стосовно ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4