Провадження № 11-п/803/494/26 Справа № 192/3337/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
26 лютого 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання у формі ухвали Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2026 року про направлення до іншого суду кримінального провадження №62025050010005960 від 06 лютого 2025 року стосовно ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України (далі - КК),
23 лютого 2026 року до Дніпровського апеляційного суду надійшло подання у формі ухвали Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2026 року про визначення підсудності кримінального провадження №62025050010005960 від 06 лютого 2025 року стосовно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК, для визначення територіальної підсудності.
Підставою для направлення справи до іншого суду суд першої зазначив, що за змістом клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовця ОСОБА_6 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, не вказано за якою адресою виявлено ОСОБА_6 28 травня 2025 року після вчинення ним самовільного залишення місця служби тривалістю понад три доби, вчиненому у умовах воєнного стану. Так, ОСОБА_6 повернувся до військової частини після вчинення ним самовільного залишення місця служби тривалістю понад три доби, вчиненому у умовах воєнного стану, для продовження проходження військової служби, що стало підставою для направлення відповідного клопотання до суду. Однак, ані адреси виявлення підозрюваного ОСОБА_6 28.05.2025, ані адреси розташування військової частини та її назви, куди звернувся ОСОБА_6 , у клопотанні про звільнення від кримінальної відповідальності не вказано, ОСОБА_6 згідно ст. 63 Конституції України відмовився надавати показання з цього приводу.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши обґрунтованість подання у формі ухвали та матеріали справи, дійшов висновку, що воно підлягає задоволенню.
Положеннями частини першої статті шостої Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року з протоколами до неї, які втілені в ч. 1 ст. 21 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 КПК у кримінальному провадженні правосуддя здійснюється лише судом згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом.
За змістом ч. 1 ст. 32 КПК кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Згідно ч. 9 ст. 615 КПК України під час дії воєнного стану обвинувальні акти, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності скеровуються та розглядаються судами, у межах територіальної юрисдикції яких вчинено кримінальне правопорушення, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - судом, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що закінчив досудове розслідування, або іншим судом, визначеним у порядку, передбаченому законодавством.
Як неодноразово вказував Верховний Суд у своїх рішеннях, положення норм КПК, якими врегульовано правила визначення територіальної підсудності кримінального провадження, застосовуються у взаємозв'язку з приписами ст. 6 КК, за якими кримінальне правопорушення визнається вчиненим на території України, якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України.
Отже, місцем вчинення кримінального правопорушення є місце, де воно було почато, продовжено, закінчено або припинено.
Зі змісту клопотання прокурора вбачається, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме самовільне залишення місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану, а саме ОСОБА_6 залишив військову частину НОМЕР_1 в районі населеного пункту Ямпіль Краматорського району Донецької області.
Так, вказаний населений пункт відноситься до територіальнї юрисдикції Краматорського міського суду Донецької області, підсудність якого на підставі розпорядження Вищої ради правосуддя від 25.07.2023 №747/0/15-23 передана до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.
На підставі викладеного, апеляційний суд доходить висновку про задоволення подання місцевого суду та направлення даного кримінального провадження до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.
Керуючись статтями 30, 32, 405, 615 КПК, апеляційний суд
Задовольнити подання у формі ухвали Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2026 року про направлення до іншого суду кримінального провадження стосовно ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, а матеріали кримінального провадження направити до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області для здійснення судового розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4