Справа № 638/23877/24
Провадження № 2/638/967/26
24 лютого 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Рибальченко Л.М.,
за участю секретаря судового засідання Шут Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
ТОВ "ФК "Пінг - Понг" звернулось до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1153465 від 25 лютого 2020 року у розмірі 30724,62 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25 лютого 2020 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 було укладений кредитний договір № 1153465, відповідно до умов якого відповідач отримав 15000 грн з умовою сплати процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій. ТОВ "Мілоан" свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало, надавши відповідачу кредит в розмірі 14999 грн. У свою чергу відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав. 01 квітня 2020 року між ТОВ "Мілоан та ТОВ "Довіра та Гарантія" було укладено договір факторингу №01/04, відповідно до якого відбулось відступлення прав вимоги за кредитним договором № 1153465 від 25 лютого 2020 року. У подальшому 13 грудня 2021 року між ТОВ "Довіра та Гарантія" та ТОВ «ФК «Пінг-Понг», нова назва товариства ТОВ "ФК "Солвентіс", було укладено Договір факторингу № 1/4, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1153465 від 25 лютого 2020 року. Станом на день подачі позову заборгованість відповідача по кредитному договору не сплачена та становить 30724,62 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту 14249,05 грн; прострочена заборгованість за відсотками 15425,64 грн; заборгованість за комісією 1049,93 грн.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2024 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.
05 червня 2025 року до суду від представника ОСОБА_1 - Індутного-Шматька С.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що кредитний договір з додатками, надані Позивачем у електронних копіях без підписів, не був укладений ні в якій формі: ні в паперовій ні в електронній, тому що його оригіналу не існує. Підпис і печатка первісного кредитора ТОВ «Мілоан» та підписи відповідача на всіх наданих копіях - відсутні. Немає жодних підписів обох його сторін. Жодний документ в матеріалах справи не підписаний Відповідачем особисто. Докази ідентифікації та верифікації Відповідача, її реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора, генерації та фактичного надсилання їй одноразового паролю-ідентифікатора, фактичного підписання примірника оригіналу Кредитного договору та додатків Відповідачем та самим Первісним кредитором у дату укладання - відсутні. Вказує, що надана позивачем копія кредитного договору з додатками - це просто текст виконаний без жодних підписів обох сторін, який не дозволяє встановити волевиявлення і не відповідають імперативним вимогам до електронних документів: обов'язкові реквізити електронного документа - електронні підписи; зберігання у формі, що унеможливлює зміну змісту; можливість перевірити цілісність, справжність, достовірність та авторство електронних документів; повинна зберігатися інформація, яка дає змогу встановити походження та призначення електронного документа, а також дату і час його відправлення чи одержання; оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність, достовірність, авторство та справжність у порядку, визначеному законодавством. Також зазначає, що перерахування кредитних коштів позичальнику фінансова установа повинна мати беззаперечні належні докази руху коштів у безготівковому порядку з усіма належними реквізитами для ідентифікації платника, одержувача та призначення платежу. Однак таких доказів Позивачем не надано.
Також зазначає, що на сайті ТОВ «ФК «Елаєнс» розміщено копію ліцензії НБУ на «переказ коштів без відкриття рахунків», тому дане ТОВ не могло відкрити Первісному кредитору ніякий рахунок і виконати безготівковий переказ з нього, як це передбачено умовами пп. 1.1, 3.1.1., 2.1 копії тексту Кредитного договору. Крім того зазначає, що Позивач також посилається на Розрахунок заборгованості, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» нараховувало відсотки до 16.05.2020 р. і до вказаної дати виникла заборгованість 30724,62 грн., при тому, що відповідно до наданого Позивачем Договору факторингу №01/04 від 01.04.2020 року та Витягу з Додатку до нього (Реєстру боржників) у дату 01.04.2020 р. заборгованість у повній сумі 30724,62 грн. була відступлена ТОВ «МІЛОАН» на користь ТОВ «ФК «ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ» (нова назва - ТОВ «ВІН ФІНАНС»), витяг і довідка підписані директором ТОВ «ВІН ФІНАНС» Романенком М.Е. Тобто ТОВ «МІЛОАН» після відступлення заборгованості ще півтора місяця нібито нараховувало її, про що видало розрахунок. Це вказує на те, що копії текстів складені «заднім числом» і будь-хто може відтворити тотожні підписи з печатками ТОВ «МІЛОАН» на них методом копіювання. Ці копії доказів є повністю недостовірними. Також вказує, що що відсутні не тільки докази фактичної видачі кредитних коштів Відповідачу, але і подальшого руху коштів, оплат, вказаних у виготовленому ТОВ «МІЛОАН» розрахунку, на які посилається Позивач як на підставу «пролонгації» строку кредитування. Відповідно до Розрахунку ТОВ «Мілоан» зазначає, що по кредиту було фактично сплачено:749,95 + 749,95+ 650,96= 2150,86 грн., що не підтвердженого жодними доказами фактичного руху коштів.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 09 червня 2025 року клопотання представника ОСОБА_1 - Індутного - Шматька С.М. про витребування доказів задоволено частково. Витребувано у ТОВ «ФК «Пінг-Понг» належним чином засвідчені копії: виписку з рахунків ТОВ «Мілоан» про подальші розрахунки ОСОБА_1 по договору про споживчий кредит № 1153465 від 25 лютого 2020 року; докази фактичної генерації та надсилання одноразового ідентифікатора ОСОБА_1 для підписання примірника оригіналу договору про споживчий кредит № 1153465 від 25 лютого 2020 року з додатком № 1 - графіком розрахунків.
17 червня 2025 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому вона зазначає, що Відповідно до п. 6.3. Кредитного договору приймаючи пропозицію Товариства про укладання цього кредитного Договору Позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т .ч. Правилами та Графіком розрахунків) Договору в цілому та підтверджує, що: він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов Кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід'ємною частиною цього Договору; він не перебуває під впливом алкогольних, наркотичних, психотропних, токсичних речовин, здатний усвідомлювати значення своїх дій та управляти своїми вчинками; на момент підписання Кредитного договору не існує ніяких обставин, які могли б негативно вплинути на платоспроможність Позичальника та/або які створюють загрозу належному виконанню цього Договору про які він не повідомив Товариство (судові справи, майнові вимоги третіх осіб тощо); вся інформація надана Товариству, в т. ч. під час заповнення та відправлення заяви про надання кредиту, є повною, актуальною та достовірною; він відповідає вимогам Заявника, що встановлені розділом 2 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід'ємною частиною цього Договору; він не є військовослужбовцем та не проходить один з видів військової служби, визначених ч. 6 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в момент укладення цього Договору. Згідно п. 6.4. Кредитного договору укладення Товариством Кредитного договору з Позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки. Пунктом 6.5. Кредитного договору визначено, що цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі. Також зазначає, що на підтвердження законності нарахування розміру заборгованості, позивачем до позовної заяви було долучено відомість про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 1153465 від 25.02.2020 року, яка сформована, підписана та надана первісним кредитором.
Крім того, зазначає, що що згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 1153465 від 25.02.2020 вбачається, що відповідачем вчинялися дії по сплаті комісії за пролонгацію за кредитним договором, а саме: Сплата процентів по кредиту: 10.03.2020 в розмірі 650,96 грн.; Загалом сплачено: 650,96 грн. Сплата тіла кредиту: 10.03.2020 в розмірі 749,95 грн.; Загалом сплачено: 749,95 грн. Сплата комісії за пролонгацію: 10.03.2020 в розмірі 749,95 грн. Загалом сплачено: 749,95 грн. Зазначені обставини свідчать про те, що умовами кредитного договору № 1153465 від 25.02.2020 року сторони передбачили порядок продовження строку договору, а також погодили умови і строк нарахування процентів за користування кредитом. Також вказує, що наявна в матеріалах справи копія платіжного доручення № 15753577 від 25.02.2020 року є належним та допустимим доказом на підтвердження перерахування ТОВ «МІЛОАН» кредитних коштів відповідачу на умовах визначених договором про споживчий кредит № 1153465 від 25.02.20201 року.
23 червня 2025 року до суду від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надішли заперечення на відповідь на відзив, в якому він зазначає, що позивачем надано копію платіжного доручення, у якому банком платника зазначена фінансова установа, яка взагалі не мала ліцензії на здійснення безготівкових переказів, відкриття рахунків і в принципі не була спроможною фактично виконати зазначену операцію. Також вказує, що відсутні докази того, що відповідач і сам первісний кредитор підписували кредитний договір з додатками будь-яким способом, а у довідки, скріншоти та алгоритми видані односторонньо Первісним кредитором може бути вписана будь-яка інформація вигідна останньому, вони факту відсутності підписів не спростовують. Крім того зазначає, що надана позивачем копія кредитного договору з додатками - це просто текст виконаний без жодних підписів обох сторін, який не дозволяє встановити волевиявлення і не відповідають імперативним вимогам до електронних документів.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 16 жовтня 2025 року клопотання представника ТОВ «ФК «Пінг - Понг» - Буряченко А.В. про витребування доказів задоволено. Витребувано у АТ «Укрсиббанк» (04070, Україна, місто Київ, вулиця Андріївська, будинок, 2/12, код ЄДРПОУ: 09807750) наступні докази: інформацію чи було емітовано на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжну картку № НОМЕР_2 ; виписку про рух грошових коштів з карткового рахунку, відкритого до платіжної картки № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за період з 25.02.2020-03.03.2020 з відображенням часу зарахування коштів; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період з 25.02.2020-03.03.2020; інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_3 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відстуності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Представник відповідача надав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
Судом встановлено, 25 лютого 2020 року між ТОВ «Мілоан» (далі за текстом - Позикодавець або Товариство) та ОСОБА_1 (далі за текстом - Позичальник) було укладено кредитний договір № 1153465 (далі за текстом - Договір).
Відповідно до п. 1 Договору, Позикодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п.1.4 Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Сума кредиту становить 14999.00 грн. у валюті: Українські гривні. Кредит надається строком на 14 днів з 25.02.2020. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 10.03.2020. Сукупна вартість кредиту, що включає загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити Позичальник за цим Договором (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 3254.78 грн. в грошовому виразі та 566.00 відсотків річних у процентному значенні, і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Сукупна вартість кредиту розрахована виходячи з припущення, що Кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та що Позикодавець і Позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі. Комісія за надання кредиту: 1049.93 грн., яка нараховується за ставкою 7.00 відсотків від суми кредиту одноразово; 1.5.2. Проценти за користування кредитом: 2204.85 грн., які нараховуються за ставкою 1.05 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована.. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2.3 цього Договору.Розрахунок сукупної вартості кредиту зазначено в Графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п 6.1 Договору цей кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений на веб-сайті Товариства miloan.ua.
Укладення Товариством Кредитного договору з Позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки (п. 6.4 Договору).
Вказаний договір містить реквізити сторін та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором представника ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 .
Відповідно до платіжного доручення № 15753577 ТОВ "Мілоан" через ТОВ ФК Елаєнс 25 лютого 2020 року було перераховано на картковий рахунок НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 14999 грн, з призначенням платежу: кредитні кошти від ТОВ Мілоан згідно договору 1153465.
Відповідно до листа АТ "Укрсиббанк" від 20 жовтня 2025 року платіжна карта НОМЕР_2 була емітована Банком на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідно до виписки по рахунку ОСОБА_1 , яка була надана банком вбачається, що 25 лютого 2020 року на рахунок ОСОБА_1 було зараховано грошові кошти у розмірі 14999 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості виконаним ТОВ "Мілоан" заборгованість ОСОБА_1 за договором кредиту № 1153465 від 25 лютого 2020 року складає 30724,62 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту 14249,05 грн; прострочена заборгованість за відсотками 15425,64 грн; заборгованість за комісією 1049,93 грн.
При цьому з вказаного розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 вносились кошти на погашення заборгованості, а саме 10 березня 2020 року.
23 червня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" був укладений договір факторингу № 01/04, за умовами якого ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками.
Згідно із витягу додатку до договору факторингу №03Т від 23 червня 2021 року ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1153465 від 25 лютого 2020 року на загальну суму 30724,62 грн.
13 грудня 2021 року між ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» було укладено Договір факторингу № 1/4, відповідно до умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові свої права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги.
Згідно із витягу додатку до договору факторингу №1/4 від 13 грудня 2021, ТОВ «ФК «Пінг-Понг» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1153465 від 25 лютого 2020 року на загальну суму 30724,62 грн.
01 липня 2025 року рішенням № 1778 єдиного учасника ТОВ «ФК «Пінг-Понг» вирішено змінити найменування Товариства та затвердити повне найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс".
У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов'язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною.
Згідно із ч.1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Отже підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов'язків.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Мілоан" свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі - надавши відповідачу кредит в розмірі 14999 грн шляхом перерахування на картковий рахунок.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На підставі п. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Тобто належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.
Зміст статей 610, 612 ЦК України регламентує, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо договором установлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстрочкою), то при простроченні повернення чергової частини позикодавець має право зажадати дострокового повернення частини позики, що залишилася, й сплати відсотків, що йому належать.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Також визнано, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях, крім того підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або банком з використанням електронного цифрового підпису. Усе листування щодо цього договору просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.
Отже, підписання договору електронним підписом, відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Приписами ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Дослідженням матеріалів справи встановлено, що 25 лютого 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1153465, який було підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором як представником ТОВ "Мілоан" так і ОСОБА_1 . Відповідач підписуючи вказаний кредитний договір зазначила повністю свої реквізити, вказала номер своєї банківської карти, на яку необхідно було зробити переказ кредитних коштів. ТОВ "Мілоан" виконало умови кредитного договору № 1153465 на перерахувала грошові кошти у розмірі 14999 грн на банківську карту, яка належить відповідачу, що підтверджується листом АТ "Украсиббанк".
Однак, відповідач належним чином умови кредитного договору не виконала, лише частково здійснила погашення заборгованості про що свідчить детальний розрахунок наданий ТОВ "Мілоан" у зв'язку з чим за відповідач має заборгованість у загальному розмірі 30724,62 грн.
Відповідачем вказаний розрахунок жодними доказами не спростований, суду не надано своїх розрахунків погашення заборгованості які б свою чергу мали противагу розрахунком позивача.
Твердження представника відповідача про не укладення кредитного договору між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 спростовуються доказами, що свідчать про отримання відповідачем кредитних грошових коштів від ТОВ "Мілоан".
З урахуванням викладеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Солвентіс» підлягають задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у сумі 30724,62 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту 14249,05 грн; прострочена заборгованість за відсотками 15425,64 грн; заборгованість за комісією 1049,93 грн.
Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи, даний позов є обгрунтованим і підлягає задоволенню в цій частині повному обсязі.
Позивачем заявлені вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 6000 грн.
Заявлена позивачем сума не може бути безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою ( п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України слідує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
Представником відповідача ОСОБА_1 - Індутним-Шматьком С.М. було заявлено клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в якому він просив відмовити у задоволенні цій вимоги позивача у зв'язку з її недоведенням.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
На підтвердження понесених витрат до позовної заяви надано договір № 43657029 від 07 серпня 2024 року про надання правової допомоги, Додатковою угодою № 1153465 від 07 серпня 2025 року, Акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги від 11 листопада 2024 року; Детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Пінг-Понг» щодо стягнення кредитної заборгованості, відповідно до якого адвокатом була надана ТОВ «ФК «Пінг-Понг» правова допомога на загальну суму 6000 грн.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін .
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 19 січня 2023 року у справі №345/136/18,від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд вважає, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов'язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства,навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витратна професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що розмір витрат за збір та аналіз доказів і документів для подання заяви, а також за подання позовної заяви не є обґрунтованими, оскільки позовна заява подана через «Електронний суд», а документи, які були необхідні для пред'явлення позову надані позивачем, тому розмір витрат на правничу допомогу в сумі 6000 грн. є явно завищеним та неспівмірним з витраченим часом.
Враховуючи викладене, оцінивши рівень витрат представника позивача на правничу допомогу, а також співмірність витрат зі складністю предмета спору, виходячи із критеріїв розумності та пропорційності оплати послуг адвоката, суд дійшов висновку про стягнення ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "Солвентіс" судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.
Питання про стягнення суми судового збору суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія " Солвентіс " до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" заборгованість за кредитним договором № 1153465 від 25 лютого 2020 року у розмірі 30724 (тридцять тисяч сімсот двадцять чотири) грн 62 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/на Офіційному веб-порталі судової влади України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" (ЄДРПОУ 43657029, адреса: м. Київ, вул. Рибальська 22).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Повний текст судового рішення складено 27 лютого 2026 року.
Суддя Л.М. Рибальченко