Справа № 383/1420/25
Номер провадження 2/383/112/26
24 лютого 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді - Замші О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Кареліної Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Колектор" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
30 жовтня 2025 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Колектор" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №13.12.2020-100004243 від 17.12.2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.12.2020 року між ТОВ "Споживчий Центр" та відповідачем було укладено кредитний договір (оферти) №13.12.2020-100004243, який був підписаний електронним підписом позичальника, згідно з яким товариство надало відповідачу кредит у розмірі 4000 грн., строком на 14 днів, реальна річна відсоткова ставка 881,64%.
Позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, однак відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав і кредитні кошти у визначений строк не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 12000 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 4000 грн.; заборгованості по процентам в розмірі 8000 грн.
09.10.2024 року між ТОВ "Споживчий Центр" та ТОВ "Новий Колектор" укладено договір факторингу №СЦ-091024-14, відповідно до умов якого, ТОВ "Споживчий Центр" відступило ТОВ "Новий Колектор" своє право вимоги заборгованості за кредитними договорами, в тому числі за договором №13.12.2020-100004243 від 17.12.2020 року.
З огляду на викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 в загальному розмірі 12000 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 4000 грн.; заборгованості по процентам в розмірі 8000 грн.,
Ухвалою суду від 31 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
Представник позивача до суду не з'явився, у позовній заяві просив розгляд справи провести за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не надав, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Згідно ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За відсутності заперечень представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17.12.2020 року між ТОВ "Споживчий Центр" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №13.12.2020-100004243, шляхом підписання Заявки, яка була підписана електронним підписом позичальника Z417, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 4000 грн. Процентна ставка - фіксована у розмірі 1120 грн. кожного дня до 30.12.2020 року. Строк, на який надається кредит 14 днів. Максимальний розмір процентів становить 8000 грн., після досягнення максимального розміру, проценти не нараховуються.
ТОВ "Споживчий Центр" виконало свої зобов'язання перед ОСОБА_1 , перерахувавши йому 4000 грн. кредитних коштів на банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою №327334388 від 17.12.2020 року, сума переказу 4000 грн., призначення платежу: видача за договором кредиту №13.12.2020-100004243.
Як вбачається з довідки про розмір простроченої заборгованості за кредитним договором №13.12.2020-100004243 від 17.12.2020 року, заборгованість ОСОБА_1 по вказаному договору становить 12000 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 4000 грн.; заборгованості по процентам в розмірі 8000 грн.
09.10.2024 року між ТОВ "Споживчий Центр" та ТОВ "Новий Колектор" укладено договір факторингу №СЦ-091024-14, відповідно до умов якого, ТОВ "Споживчий Центр" відступило ТОВ "Новий Колектор" своє право вимоги заборгованості за кредитними договорами, в тому числі за договором №13.12.2020-100004243 від 17.12.2020 року.
Таким чином заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "Новий Колектор" складає 12000 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 4000 грн.; заборгованості по процентам в розмірі 8000 грн.
Докази на спростування даного розрахунку заборгованості, на підтвердження виконання зобов'язань по договору відсутні, тобто відповідач в порушення умов договору взяті на себе зобов'язання не виконав, кредит та платежі відповідно до договору не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість, що є підставою для застосування до даних відносин правил згідно ст. 1049 ЦК України щодо зобов'язання відповідача повернути грошові кошти відповідно до умов договору.
За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).
За змістом ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом (ст. 610, 612 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Зазвичай такі правила є невід'ємною частиною кредитного договору, що прописується в самому договорі та без підтвердження про ознайомлення з такими, договір не буде укладено.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Таким чином, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог та стягнення заборгованості за кредитним договором №13.12.2020-100004243 від 17.12.2020 року, в сумі 12000 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 4000 грн.; заборгованості по процентам в розмірі 8000 грн.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Новий Колектор"судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп.
Керуючись статтями 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Колектор" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Колектор" заборгованість за кредитним договором №13.12.2020-100004243 від 17.12.2020 року в розмірі 12000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Колектор" 2422 грн. 40 коп. відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий Колектор", місцезнаходження за адресою: вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601, м. Київ, Київська область, ЄДРПОУ 43170298.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 27.02.2026 року.
Суддя Олена ЗАМША