Справа № 353/1046/25
Провадження № 2/353/96/26
27 лютого 2026 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Лущак Н.І.,
з участю секретаря судового засідання - Гаврилів Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,-
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 в якому просила змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 05.10.2020 року на її користь у твердій грошовій сумі по 1200,00 грн. на кожну дитину щомісячно, на 1/3 частку від заробітку (доходу) ОСОБА_2 , починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття. Свої вимоги обгрунтувала тим, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області розірвано. Під час перебування у шлюбі у них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 05.10.2020 року стягнуто з відповідача на її користь аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 1200,00 грн на кожну дитину щомісячно. Сума аліментів в розмірі 1200,00 грн. не забезпечує належного утримання двох дітей, а тому перехід на стягнення 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів є необхідним для захисту інтересів її дітей. На даний час неповнолітні діти потребують значно більших матеріальних витрат, оскільки збільшуються потреби в навчанні, розвитку та іншому. Вона самостійно, власними силами, намагається матеріально забезпечити, доглядати та виховувати дітей, а також виконувати всі інші обов'язки покладені на неї законом та необхідні для належного утримання їхніх дітей. Вказала, що спосіб стягнення аліментів, визначених рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 09.12.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі. Вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матералами о 09 год. 00 хв. 07.01.2026 року. Також даною ухвалою було встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Роз'яснено відповідачу, що відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву він має право пред'явити зустрічний позов. Однак, у зв'язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача про розгляд справи, розгляд справи було неодноразово відкладено та викликано сторін в судове засідання з метою заслухання їх усних пояснень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Згідно ч.1 ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилися, однак 23.02.2026 року через канцелярію суду подала заяву (а.с. 38), в якій просила розглядати справу без її участі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву суду не надав, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у порядку встановленому ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 34).
У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Також, згідно ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 Заочний розгляд справи.
Тому, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та того, що відповідач про причини неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав, а позивачем подано достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з таких підстав:
Судом встановлено, що сторони з 23.10.2008 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 19.11.2021 року розірвано (а.с. 5-6). За час перебування в шлюбі у сторін народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 9, 10), де в графі «Батько» вказано « ОСОБА_2 » (відповідач), а в графі «Мати» - « ОСОБА_1 » (позивач).
Рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 05.10.2020 року (а.с. 7-8) стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 1200 (одній тисячі двісті) гривень 00 копійок на кожну дитину щомісячно.
Відповідно до акту про підтвердження місця від 01.12.2025 року (а.с. 11) ОСОБА_1 (позивач) дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із дітьми сином ОСОБА_6 та дочкою ОСОБА_5 без їх місця реєстрації у квартирі, яка належить її батьку ОСОБА_7 , згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 586926826256 від 07.12.2021 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України - батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Положеннями ст. 141 Сімейного Кодексу України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3512 грн.
Нормами ч. 3 ст. 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на наявність імперативного дозволу змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. ст. 183, 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у певній твердій грошовій сумі на аліменти у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини та навпаки).
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 5 лютого 2014 року у справі № 6-143цс-13, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач просить суд змінити спосіб стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку заробітку відповідача, та стягувати із відповідача на утримання двох дітей аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) на кожну дитину щомісячно.
Враховуючи право позивача на зміну способу стягнення аліментів, якнайкращі інтереси дітей, які мають право на достатній рівень матеріального забезпечення, законодавчо встановлений прожитковим мінімумом для дітей, з урахуванням їх віку та потреб, керуючись принципом розумності і справедливості, суд вважає за необхідне змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми у розмірі 1200 грн. на кожну дитину щомісячно до 1/3 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно на утримання двох дітей, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.
Такий спосіб стягнення і розмір аліментів, на переконання суду, відповідатиме реальним потребам дітей, а також матеріальному становищу сторін у справі.
У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили, на що звернув увагу в п. 23 Постанови Пленуму № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України від 15.05.2006 року.
Таким чином, визначений даним судовим рішення розмір аліментів підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з часу набрання даним рішенням законної сили.
У зв'язку із зміною способу стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку заробітку, стягнення аліментів, яке здійснюється на підставі рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 05.10.2020 року, слід припинити, після набрання законної сили рішенням суду у даній справі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
При такому вирішенні позову, з врахуванням того, що позивач звільнена від сплати судового збору, а судові витрати в разі задоволення позову покладаються на відповідача, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь держави - судовий збір у встановленому законодавством розмірі - 1331,20 грн.
На підставі ст.ст. 180, 181, 182, 184, 192 СК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-282, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої по АДРЕСА_2 , жительки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітків (доходів), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку, щомісячно.
Стягнення аліментів в новому розмірі розпочати з дня набрання даним рішенням суду законної сили і проводити щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
З дня набрання даним рішенням суду законної сили припинити стягнення по виконавчому листу № 353/799/20, виданому Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області на підставі рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 05.10.2020 року, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 1200 (одній тисячі двісті) гривень 00 копійок на кожну дитину щомісячно.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь Державної судової адміністрації України (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахуноку (IBAN): UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) - 1331 (Одна тисяча триста тридцять один) грн. 20 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
ГоловуючийН. І. ЛУЩАК