Справа № 353/1146/25
Провадження № 2/353/158/26
27 лютого 2026 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Лущак Н.І.,
з участю секретаря судового засідання - Гаврилів Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі в порядку спрощеного позовного провадженнязаяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Бігун Вікторії Петрівни про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ з ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ з ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № Z75.00116.004942389 від 20.02.2019 року, укладеному між Акціонерним товариством «Ідея банк» та відповідачем в розмірі 41891,73 грн., яка складається з: 16550,06 грн. заборгованості за основним боргом; 5442,10 грн. заборгованості за відсотками; 19899,57 грн. заборгованості за комісіями. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконувала, у зв'язку з чим допустила виникнення заборгованості в сумі 41891,73 грн., яку просило стягнути на користь позивача. Також просило стягнути з відповідача понесені судові витрати та здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 14.01.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження о 11 год. 00 хв. 10.02.2026 року без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено: відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання нею відзиву на позовну заяву, а позивачу - п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; відповідачу - п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Роз'яснено відповідачу, що відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву вона має право пред'явити зустрічний позов.
10.02.2026 року відповідач ОСОБА_1 через канцелярію суду подала клопотання (а.с. 42), в якому просила відкласти судове засідання на інший день, у зв'язку з тим, що вона бажає скористатися правовою допомогою.
Судове зсідання відкладено на 14 год. 00 хв. 17.02.2026 року.
17.02.2026 року через систему «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Бігун В.П. подала заяву (а.с. 49), в якій вказала, що вона є представником відповідача по справі, тому для забезпечення права на ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді та для можливості реалізації її прав та обов'яків, просила внести її дані РНОКПП до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи 353/1146/25.
Цього ж дня, через систему «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Бігун В.П. подала заяву (а.с. 51), в якій просила відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв'язку з чим судове зсідання відкладено на 09 год. 00 хв. 27.02.2026 року.
23.02.2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Бігун В.П. надійшла заява (а.с. 59), в якій вона просила надати можливість участі в судовому засіданні призначеному на 27.02.2026 року о 09 год. 00 хв. та у всіх подальших засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Вказала, що з вимогами Порядку роботи з технічнми засобами відеоконференцзв'язку та відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених в режимі відеоконференції під час судового засідання у адміністративному, цивільному та господарському процесах ознайомлена.
Ухвалою Тлумацького районноо суду Івано-Франківської області від 24.02.2026 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Бігун В.П. задоволено. Надано можливість представнику відповідача ОСОБА_1 - адвокату Бігун В.П. брати участь в судовому засіданні, призначеному на 09 год. 00 хв. 27.02.2026 року та у всіх подальших засіданнях по справі за даним позовом в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв'язку «EasyCon».
Представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» в судове засідання не з'явився, однак в позовній заяві просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача. У випадку неявки в судове засідання відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Бігун В.П. в судове засідання не з'явилися, однак 23.02.2026 року через систему «Електронний суд» остання надіслала відзив на позовну заяву (а.с. 63-64) та заяву про поновлення пропущеного процесуального строку (а.с. 66-67), в якій просила визнати поважними причинами пропуску строку подачі відзиву на позону заяву по данй справі та поновити пропущений процесуальний строк подачі відзиву на позовну заяву. Заяву обґрунтувала тим, що 16.02.2026 року Західним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги видано доручення № 017/04.3/1644 для представництва Рибчак Г.М. у даній справі. 17.02.2026 року нею на адресу суду була надіслана заява про вступ в справу як представника та ознайомлення з матеріалами цивільної справи. 17.02.2026 року в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» їй надійшли матеріали даної електронної справи. Отже, процесуальний строк на подачу відзиву на позовну заяву було пропущено з поважних причин.
У зв'язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши заяву представника відповідча ОСОБА_1 - адвокат Бігун В.П. про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву, суд приходить до висновку, що в її задоволенні слід відмовити, з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 191 ЦПК України, у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: (1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; (2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Нормами ч. 7 ст. 178 ЦПК України встановлено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.
Стаття 120 ЦПК України визначає, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
05 червня 2024 року Велика Палата Верховного Суду в рамках справи № 914/2848/22 досліджувала питання щодо продовження та поновлення пропущеного учасником процесуального строку для вчинення відповідної процесуальної дії та виснувала, що суд може поновити лише пропущений процесуальний строк, що встановлений законом, натомість поновлення строку, що встановлений судом, є неможливим.
Отже, так як строк на подання відзиву на позовну заяву встановлюється судом, з урахуванням приписів ст. 127 ЦПК України, такий строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи чи з ініціативи суду, і якщо він не сплив на час звернення учасника справи із заявою.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов'язок застосувати передбачені ЦПК України наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Під залишенням документів без розгляду треба розуміти відмову суду давати правову оцінку поданому з пропуском строку документу.
За загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб'єктами правовідносин своїх прав та обов'язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов'язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин.
Строк як відрізок часу обмежує дію суб'єктивних прав та обов'язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов'язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.
Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.
Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.
У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).
Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.
Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Зокрема, ЄСПЛ у справах «Світлана Науменко проти України», «Трегубенко проти України», «Праведна проти Росії», «Желтяков проти України» зазначає, що у випадках перегляду судових рішень як у порядку нагляду, так і у зв'язку з нововиявленими обставинами національним судам необхідно забезпечувати дотримання учасниками справи встановлених строків та не допускати того, щоб за допомогою таких процесуальних механізмів, як продовження строку на оскарження, було порушено принцип правової визначеності.
Загалом згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»).
В судовому засіданні судом не встановлено жодних обставин, які б стали підставою для поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву по даній справі.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення змагальності сторін та рівних прав учасників справи щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, що встановлено статтею 12 ЦПК України, суд вважає, що у задоволенні заяви представника відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву необхідно відмовити.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 127, 247, 260-261 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви представникам відповідача ОСОБА_1 - адвоката Бігун Вікторії Петрівни про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ з ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Судове засідання по справі відкласти до 10 год. 00 хв. 09 квітня 2026 року та викликати сторін та їх представників в судове засідання, з метою заслухання їх усних пояснень в приміщення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, що є датою її ухвалення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
ГоловуючийН. І. ЛУЩАК