27 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 487/5969/21
провадження № 61-2389ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 вересня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 травня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,
У серпні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 вересня 2023 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 200 000,00 доларів США. В іншій частині відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 06 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 вересня 2023 року скасовано та прийнято нове судове рішення. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 200 000,00 доларів США. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 10 557,77 грн.
Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 вересня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 травня 2025 рокуу цій справі повернуто заявнику.
21 лютого 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку повторно звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 вересня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 травня 2025 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги закріплені у статті 392 ЦПК України.
Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам, визначеним пунктом 5 частини другою статті 392 Цивільного процесуального кодексу України.
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (частина друга статті 389 ЦПК України).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України заявник має зазначити відомості про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину третю статті 411 ЦПК України у касаційній скарзі має бути зазначено відповідний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.
Процесуальний закон покладає на заявника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, з вказівкою на відповідні висновки суду, рішення якого оскаржується, з одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані при розгляді справи.
Відповідно до відомостей з Єдиного держаного реєстру судових рішень, ОСОБА_1 вже звертався до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 вересня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 травня 2025 року. Як на підставу касаційного оскарження ОСОБА_1 узагальнено посилався на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків: надіслання уточненої редакції касаційної скарги, в якій необхідно зазначити підстави, на яких подається касаційна скарга з урахуванням положень статті 389 ЦПК України, з копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; надання документу на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
Ухвалою Верховного Суду від16 липня 2025 року суд повернув ОСОБА_1 касаційну скаргу на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси
від 20 вересня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 травня 2025 року з підстав не усунення недоліків касаційної скарги, визначених в ухвалі від 16 червня 2025 року. Заявнику було роз'яснено право на повторне звернення зі скаргою лише за умови, що перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Незважаючи на зазначене, ОСОБА_1 повторно подав касаційну скаргу на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 вересня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 травня 2025 року, у якій вказує, що не погоджується з вказаними судовими рішеннями і знову узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права.
Умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (приписи частини першої статті 400 ЦПК України).
Верховний Суд наголошує на тому, що суд касаційної інстанції здійснює перегляд ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень у випадках, кожен з яких окремо передбачений процесуальним законом. Стадія касаційного перегляду не є обов'язковою стадією для усіх видів судових проваджень, а перегляд рішень у касаційному порядку відбувається виключно з підстав, що визначені процесуальним законом. Верховний Суд є судом права і здійснює перегляд постановлених та оскаржених судових рішень повністю лише у питанні правильності застосування судами норм права.
Разом з тим учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
ОСОБА_1 , повторно звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, не усунув обставин, що стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги.
Повторне звернення з касаційною скаргою можливо лише у випадку, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення, однак ОСОБА_1 вдруге подає касаційну скаргу, не обґрунтовуючи належним чином підстав касаційного оскарження судових рішень.
Пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку
Враховуючи, що заявник не виконав вимог процесуального закону при зверненні до суду касаційної інстанції, не обґрунтував належним чином підстави касаційного оскарження судових рішень, подана касаційна скарга підлягає поверненню заявнику.
За загальним правилом повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до Верховного Суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 20 вересня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 травня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів - повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Синельников