Іменем України
23 лютого 2026 року
м. Київ
Справа № 211/5626/19
Провадження № 61-15650ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник)
на ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 23 жовтня 2025 року й ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року
у справі за позовом скаржника до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (далі разом - відповідачі) за участю Державного підприємства «Кривбасстандартметрологія» як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про захист прав споживачів і
1. У провадженні Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу перебуває справа за вказаним позовом. 23 жовтня 2025 року цей суд постановив ухвалу, згідно з якою відмовив у задоволенні клопотання скаржника про відвід представників відповідачів у зв'язку з порушенням прав позивача, витребування доказів підтвердження повноважень представників відповідачів, відмовив у допуску до участі у справі Масальської Юлії Олександрівни як представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут».
2. У листопаді 2025 року скаржник подав апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції від 23 жовтня 2025 року.
3. 11 листопада 2025 року Дніпровський апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою відмовив скаржнику у відкритті апеляційного провадження, повернув скаржнику його апеляційну скаргу та додані до неї матеріали. Мотивував так:
- ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про відвід представників, витребування доказів підтвердження повноважень представників, відмову у допуску представника учасника справи не входить до переліку ухвал, визначеного статтею 353 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), на які можна подати апеляційну скаргу окремо від рішення суду;
- з огляду на те, що таку ухвалу не можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від рішення суду, апеляційну скаргу не можна прийняти до розгляду та слід повернути.
4. 12 грудня 2025 року скаржник подав на офіційну електронну адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу (вх. № 37598/0/220-25 від 12 грудня 2025 року), у якій просив, зокрема, скасувати ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 23 жовтня 2025 року й ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року. Мотивував так:
- суд апеляційної інстанції не мав права відмовити у відкритті апеляційного провадження лише на формальній підставі, якщо ухвала фактично перешкоджає доступу до правосуддя або вирішує питання процесуальних прав сторін остаточно на стадії розгляду;
- окремо можна оскаржити ухвали суду першої інстанції, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі; ухвала про допуск / відмову у допуску представника сторони не є «нейтральною процедурною дією»;
- повноваження особи діяти від імені юридичної особи шляхом самопредставництва підтверджується законом, статутом, трудовим договором, контрактом (див. постанову Великої Палати Верховного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 910/16580/23);
- суд апеляційної інстанції не оцінив суть порушень, а розглянув лише формальну сторону представництва відповідачів, не оцінив порушення права скаржника на самозахист, не врахував відсутність «договорів»;
- ухвала першої інстанції фактично перешкоджає реалізації прав скаржника, не дає можливість забезпечити рівність сторін, позбавляє доступу до доказів, формує процес без належної перевірки статусу учасників;
- суди першої й апеляційної інстанцій проігнорували висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах № 910/16580/23, № 440/14831/23, № 353/35324/21, № 420/16521/21, порушили право скаржника на справедливий суд;
- суди неналежно перевірили документи, що підтверджують повноваження представника Масальської Ю. О., порушили вимоги Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Інструкції з діловодства в частині прийняття документів, які підтверджують повноваження представника, принципи рівності сторін і змагальності, правила доступу до матеріалів справи та діловодства, принцип неупередженості та нейтральності суду, вимоги щодо оформлення і внесення відомостей про адвокатів у відповідні реєстри, норми щодо архівування. Такі дії судів засвідчують незаконне розкриття та несанкціонований доступ до персональних даних;
- суд першої інстанції без належного обґрунтування самовільно змінив процесуальний статус Державного підприємства «Кривбасстандартметрологія» з відповідача на третю особу;
- апеляційний суд неправильно застосував приписи статей 353, 357, 358 ЦПК України;
- суд першої інстанції системно ігнорує клопотання скаржника, зокрема, не призначив обов'язкову технічну експертизу;
- суди не застосували висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 18/1544-10, Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 480/11693/23, від 4 лютого 2025 року у справі № 400/838/21, від 19 березня 2025 року у справі № 380/970/24, від 2 червня 2022 року у справі № 463/4505/20, від 31 жовтня 2024 року у справі № 300/2758/22;
- якщо національні інстанції не забезпечать відновлення права скаржника, міжнародні партнери (інституції Європейського Союзу, Рада Європи, держави-партнери) матимуть підставу для висловлення занепокоєння, ініціювання моніторингових процедур або (у крайніх випадках) для розгляду індивідуальних чи секторальних обмежувальних заходів щодо відповідальних осіб.
5. Верховний Суд вважає, що для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою скаржника немає підстав.
(1) Щодо ухвали суду першої інстанції від 23 жовтня 2025 року
6. За змістом пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України та пункту 9 частини третьої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
6.1. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (частина перша статті 17 ЦПК України).
6.2. Не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку (частина друга статті 17 ЦПК України).
6.3. З огляду на наведені приписи учасник справи не може оскаржити у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції, перегляд якої в апеляційному порядку не відбувся (див., зокрема, ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 липня 2024 року у справі № 442/6702/23, від 1 серпня 2024 року у справі № 354/1149/20, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 1 серпня 2024 року у справі № 369/250/23).
6.4. Апеляційний суд в ухвалі від 11 листопада 2025 року зазначив, що апеляційну скаргу скаржника на ухвалу суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про відвід представників, витребування доказів підтвердження повноважень представників, відмову у допуску представника учасника справи слід повернути. Отже, перегляд цієї ухвали суду першої інстанції в апеляційному суді не відбувся. Відповідно касаційний перегляд такого судового рішення (до того, як відбудеться апеляційний перегляд) неможливий.
6.5. Крім того, Верховний Суд звертає увагу скаржника на пункт 2 частини першої статті 389 ЦПК України, згідно з яким є виключний перелік ухвал суду першої інстанції, які можна оскаржити у касаційному порядку окремо від рішення суду після їхнього перегляду в апеляційному порядку. Ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про відвід представників, витребування доказів підтвердження повноважень представників, відмову у допуску представника учасника справи у цьому переліку відсутня. Відповідно немає гарантованого права окремого касаційного оскарження ні відповідної ухвали суду першої інстанції, ні постанови апеляційного суду за результатами її перегляду.
6.6. Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
6.7. Ураховуючи те, що ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 23 жовтня 2025 року апеляційний суд не переглянув, слід відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою скаржника на цю ухвалу.
(2) Щодо ухвали апеляційного суду від 11 листопада 2025 року
7. Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається (частина друга статті 352 ЦПК України).
8. Право на апеляційне оскарження учасники справи можуть реалізувати у порядку, визначеному процесуальним законом, не зловживаючи їхніми процесуальними правами шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу, яку не можна оскаржити до ухвалення судом рішення щодо суті спору й окремо від такого рішення (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 752/1016/17).
9. Ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про відвід представників, витребування доказів підтвердження повноважень представників, відмову у допуску представника учасника справи не входить до визначеного у частині першій статті 353 ЦПК України переліку ухвал, які можна оскаржити в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Тому у разі, якщо учасник справи не погоджується з ухвалою суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про відвід представників, витребування доказів підтвердження повноважень представників, відмову у допуску представника учасника справи, застосовний припис частини другої вказаної статті про те, що заперечення на ухвали, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
10. За змістом пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Цим приписом керувався апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу скаржнику. Додаткове зазначення у резолютивній частині його ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження не впливає на зміст цієї ухвали та її юридичні наслідки для скаржника.
11. Встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, які можна оскаржити окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження ухвал із питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі, до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, яке має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть зумовлювати невиправдані зволікання під час такого розгляду. Ця мета є правомірною.
Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не передбачених у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись із апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції, яку за законом не можна окремо оскаржити в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у пункті 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 219/10010/17 (пункти 27-28)).
12. У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України).
13. Встановивши, що ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про відвід представників, витребування доказів підтвердження повноважень представників, відмову у допуску представника учасника справи не входить до визначеного у частині першій статті 353 ЦПК України переліку ухвал, на які можна подати апеляційну скаргу окремо від рішення суду, апеляційний суд обґрунтовано вказав про необхідність повернення апеляційної скарги скаржнику на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України. Таке застосування процесуальних норм є вочевидь правильним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення, зокрема, пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України. Доводи касаційної скарги не впливають на цей висновок. Тому її слід визнати необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 260, 261, 394 ЦПК України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 23 жовтня 2025 року й ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 листопада 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» за участю Державного підприємства «Кривбасстандартметрологія» як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про захист прав споживачів.
2. Копію ухвали надіслати особі, яка подала цю скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко