18 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 361/11712/24
провадження № 61-11884св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В.,
Пархоменка П. І.,
учасники справи:
скаржник (стягувач) - ОСОБА_1 ,
суб'єкт, дії якого оскаржуються, - начальник Бучацького відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Романюк Олег Васильович,
заінтересована особа (боржник) - Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2025 року в складі судді Писанець Н. В. та постанову Київського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року в складі колегії суддів: Писаної Т. О., Приходька К. П., Журби С. О.,
Історія справи
Короткий зміст та вимоги скарги
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернулася зі скаргою на дії начальника Бучацького відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Романюка О. В. (далі - начальник Бучацького відділу ДВС Романюк О. В.), заінтересована особа (боржник) - Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (далі - ДП «Укрспирт»).
Скарга мотивована тим, що 29 листопада 2024 року Броварським міськрайонним судом Київської області видано судовий наказ № 361/11712/24 про стягнення з ДП «Укрспирт» на користь ОСОБА_1 49 437,51 грн нарахованої, але невиплаченої, заробітної плати.
07 лютого 2025 року, за наслідком пред'явлення до Бучацького відділу ДВС зазначеного судового наказу, державним виконавцем Романюком О. В. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.
Надалі, 14 березня 2025 року, державний виконавець виніс постанову про зупинення виконавчих дій у зв'язку з включенням боржника ДП «Укрспирт» до переліку об'єктів малої приватизації (пункт 12 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження»).
Вказана постанова державного виконавця є незаконною, оскільки Єдиний майновий комплекс ДП «Укрспирт» не може бути реалізований в порядку приватизації, адже не завершена реорганізація державних підприємств спиртової та лікеро-горілчаної промисловості.
Також заявник зазначала, що ДП «Укрспирт» не підписані, а Фондом державного майна України не затверджені передавальні акти відповідно до вимог статті 107 ЦК України.
ОСОБА_1 просила:
визнати неправомірною та скасувати постанову начальника відділу Бучацького відділу ДВС Романюка О. В. про зупинення вчинення виконавчих дій від 14 березня 2025 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з виконання судового наказу Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2024 року № 361/11712/24 про стягнення з ДП «Укрспирт» на її користь 49 437,51 грн нарахованої, але не виплаченої, заробітної плати;
зобов'язати Бучацький відділ ДВС поновити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 із виконання судового наказу Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2024 року № 361/11712/24 про стягнення з ДП «Укрспирт» на її користь 49 437,51 грн нарахованої, але не виплаченої, заробітної плати.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2025 року скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Суд першої інстанції виходив з того, що оскільки наказом Фонду державного майна України від 03 березня 2025 року № 350 ДП «Укрспирт» включено до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, державний виконавець дійшов правильного висновку про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 на підставі пункту 12 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження».
Предметом розгляду спору у цій справі є оскарження дій/бездіяльності державного виконавця щодо примусового виконання рішення у справі, а тому саме норми Закону України «Про виконавче провадження» є спеціальними відносно інших норм права, у зв'язку з чим посилання заявника на порушення державним виконавцем норм Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» є помилковим.
Крім того, суд першої інстанції вказав, що після усунення обставин, які стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець продовжує примусове виконання рішення у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2025 року - без змін.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що приписи пункту 12 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» є доступними, чіткими, однозначними, а дії держави з виконання цих приписів - передбачуваними і для позивача, і для відповідача. Зупинення вчинення виконавчих дій на час приватизації боржника є обмеженням, передбаченим Законом, з метою забезпечення суспільного інтересу у контролі за реалізацією певного державного майна задля прискорення його господарської діяльності під управлінням ефективного приватного власника. Така мета досягається, зокрема, через зупинення виконавчого провадження про стягнення коштів з боржника, який включений до переліку підприємств, що підлягають приватизації. При цьому стягувач не позбавлений можливості отримати виконання судового рішення тоді, коли приватизація завершиться (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 908/1525/16, та у постановах Верховного Суду від 22 березня 2024 року у справі № 910/17385/19, від 24 травня 2023 року у справі № 904/11045/15, від 17 січня 2023 року у справі № 904/1182/20).
Судом апеляційної інстанції також враховано у контексті статті 1 Першого протоколу Конвенції майном є заробітна плата, а також присуджені судом виплати.
Втручання держави у право на мирне володіння майном у даному випадку має здійснюватися на підставі закону та бути пропорційним меті втручання, якою, вочевидь, є запобігання знецінення активів підприємств, що підлягають приватизації, що має бути враховано державним виконавцем при прийнятті оскаржуваної постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні з примусового виконання судового наказу про стягнення нарахованої, але невиплаченої заробітної плати.
Оскільки заробітна плата - це кошти, які необхідні для забезпечення існування життєдіяльності людини, зупинення виконання рішення суду про стягнення такої заборгованості має відбуватись з дотриманням прав стягувача на мирне володіння майном.
Разом з цим, 15 вересня 2025 року на адресу апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення, в яких скаржник вказує, що виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання судового наказу Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2024 року № 361/11712/24 про стягнення з ДП «Укрспирт» на її користь 49 437,51 грн нарахованої але невиплаченої, заробітної плати передано до відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Також до пояснень ОСОБА_1 долучила постанову про поновлення вчинення виконавчих дій від 11 вересня 2025 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, зміст якої свідчить, що виконавче провадження з примусового виконання судового наказу Броварського міськрайонного суду від 29 листопада 2024 року № 361/11712/24 про стягнення з ДП «Укрспирт» на користь ОСОБА_1 49 437,51 грн нарахованої але невиплаченої, заробітної плати поновлено.
За таких обставин апеляційний суд вважав, що підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає, оскільки суд встановив те, що дії виконавця були обумовлені нормою Закону, а права стягувача ( ОСОБА_1 ) на мирне володіння майном відновлено шляхом відновлення виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У вересні 2025 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове судове рішення.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 361/11712/24 та витребувано справу із суду першої інстанції.
У листопаді 2025 року матеріали справи № 361/11712/24 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2026 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Звертаючись до суду з цією скарго, ОСОБА_1 просила визнати неправомірною та скасувати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій та зобов'язати поновити вчинення виконавчих дій.
Суд апеляційної інстанції встановив, що виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання судового наказу Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2024 року № 361/11712/24 про стягнення з ДП «Укрспирт» на користь ОСОБА_1 49 437,51 грн нарахованої, але невиплаченої, заробітної плати поновлено на підстави постанови про поновлення вчинення виконавчих дій від 11 вересня 2025 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;
Отже, з урахуванням завдань цивільного судочинства та оскільки станом на день надходження справи до Верховного Суду вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 поновлено, то касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року в цій справі підлягає закриттю.
Схожий підхід касаційний судом висловлено й в інших справах (див., зокрема: ухвалу Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 травня 2019 року в справі № 643/15310/17 (провадження № 61-21700св18), ухвалу Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2020 року в справі № 643/14938/16-ц (провадження № 61-42760св18), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2021 року в справі № 754/9573/13-ц (провадження № 61-16677св19), ухвалу Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2024 року в справі № 344/17346/23 (провадження № 61-17573св23)).
Керуючись статтями 2, 3, 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 квітня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року в справі № 361/11712/24 закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко