18 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 643/20410/21
провадження № 61-15106св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А, Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи: державний реєстратор державної реєстрації прав власності Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткін Сергій Володимирович, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Куксін Станіслав Юрійович, Харківська міська рада,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником Зудер'янц Вікторією Вікторівною , на постанову Харківського апеляційного суду від 15 жовтня
2024 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Мальованого Ю. М.,
Тичкової О. Ю.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: державний реєстратор державної реєстрації прав власності Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткін С. В., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Куксін С. Ю., Харківська міська рада, про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію.
Позов обґрунтований тим, що державна реєстрація права власності на «нежитлові приміщення квартира 1-го поверху №4-1:4-7 в літ. «А-5», рішення
№ 42329597 від 01 серпня 2018 року та наступна реєстрація прав власності на «нежитлові приміщення №4-1:4-7 в літ. «А-9», рішення № 42645801
від 21 серпня 2018 року за адресою: АДРЕСА_1 проведені з порушенням законодавства.
Державним реєстратором змінено статус житлової квартири на нежитлові приміщення без дозвільних документів. Оскільки документи, які наявні у відповідача як підстава для державної реєстрації, а саме довідка, серія та № 1171/2 видана 26 липня 2018 року ТОВ «Інвентарбюро» та технічний паспорт, серії № НОМЕР_1 , виданий 26 липня 2018 року
ТОВ «Інвентарбюро» не є правовстановлюючими документами для державної реєстрації.
Крім того, розпорядчі акти Харківською міською радою та їх виконавчими органами щодо зміни, або присвоєння адреси об'єкту нерухомого майна по АДРЕСА_1 не приймались. Переведення житлового приміщення у нежитлове відповідачем відбулось без дотримання вимог законодавства.
Такі протиправні реєстраційні дії стали підставою для здійснення відповідачем самовільної реконструкції цього приміщення. Реконструкція ведеться в житловому багатоквартирному будинку безпосередньо під квартирою, що належить позивачці, її квартира є суміжною з реконструйованою квартирою.
Для переведення житлових приміщень в нежитлові власники таких приміщень зобов'язані в обов'язковому порядку отримувати згоду власників суміжних приміщень.
Враховуючи викладене позивачка просила:
визнати протиправним та скасувати рішення № 42329597 від 01 серпня 2018 року державного реєстратора Печенізької РДА Харківської області Зоткіна С. В. про внесення змін до державного реєстру щодо об'єкту нерухомого майна нежитлові приміщення 1-го поверху №4-1 - 4-7 в літ. «А-5» за адресою: АДРЕСА_1 , зміну адреси: АДРЕСА_1 ;
визнати протиправним та скасувати рішення № 42645801 від 21 серпня 2018 року приватного нотаріуса ХМНО Куксіна С. Ю. про внесення змін до державного реєстру щодо об'єкту нерухомого майна нежитлові приміщення
1-го поверху №4-1 - 4-7 в літ. «А-9» за адресою: АДРЕСА_1 ;
скасувати державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведену державну реєстрацію щодо об'єкту нерухомого майна: «нежитлові приміщення 1-го поверху №4-1 - 4-7 в літ. «А-9» (літ. «А-5») за адресою: АДРЕСА_1 ; зміну адреси: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер майна 535633163101»;
поновити державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: «реєстраційний номер майна 3936251; адреса нерухомого майна:
АДРЕСА_2 , загальною площею 64,1 кв. м, житловою площею
45,0 кв. м».
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2023 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення № 42329597 від 01 серпня 2018 року державного реєстратора Печенізької РДА Харківської області Зоткіна С. В. про внесення змін до державного реєстру щодо об'єкту нерухомого майна нежитлові приміщення 1-го поверху №4-1 - 4-7 в літ. «А-5» за адресою: АДРЕСА_1 , зміну адреси: АДРЕСА_1 . Визнано протиправним та скасовано рішення № 42645801 від 21 серпня 2018 року приватного нотаріуса ХМНО Куксіна С. Ю. про внесення змін до державного реєстру щодо об'єкту нерухомого майна нежитлові приміщення 1-го поверху №4-1 - 4-7 в літ. «А-9» за адресою:
АДРЕСА_1 . Скасовано державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про проведену державну реєстрацію щодо об'єкту нерухомого майна: «нежитлові приміщення 1-го поверху № 4-1- 4-7 в літ. «А-9» (літ. «А-5») за адресою: АДРЕСА_1 ; зміну адреси: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер майна 535633163101». Поновлено державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: «реєстраційний номер майна 3936251; адреса нерухомого майна:
АДРЕСА_2 , загальною площею 64,1 кв. м, житловою площею 45,0 кв. м». Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з того, що власник квартири має право на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Використання об'єкта власності обмежується мотивами не завдання шкоди правам, свободам інших громадян, інтересам суспільства. При цьому, право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності в порядку та з обмеженнями, встановленими законом, прямо закріплене статтею 320 Цивільного кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 , маючи намір перевести квартиру з житлового фонду у нежитловий, згоди власників суміжних квартир, зокрема, позивачки, не отримував. Відсутні також докази на підтвердження отримання вказаною особою висновків компетентних органів (позитивні чи негативні) про можливість реконструкції квартири.
Ці протиправні дії (самовільне проведення реконструкції) відповідача створили умови для подальшого здійснення державними реєстраторами змін щодо об'єкта нерухомого майна.
Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування встановлених обставин, своєї незгоди або будь-яких заперечень щодо заявлених позивачем позовних вимог.
З огляду на викладене, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Додатковим рішенням Московського районного суду м. Харкова від 27 грудня 2023 року заяву представника ОСОБА_1 , адвоката - Зудер'янц В. В. про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанцій
Постановою Харківського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Московського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2023 року та додаткове рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 грудня 2023 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення. Цей спосіб пов'язаний з застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб'єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення. Тобто, для того, щоб подати цей позов необхідно, щоб суб'єктивне право не було припинене, і його можна було відновити шляхом усунення наслідків правопорушення. Цей спосіб захисту може знаходити свій прояв у вимогах про усунення перешкод у здійсненні права спільної власності між співвласниками.
Позивачем обрано неефективний спосіб захисту, а саме, визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію, який не призведе до відновлення порушених прав щодо повернення квартири у попередній стан, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Оскільки рішення Московського районного суду м. Харкова від Московського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2023 року підлягає скасуванню, то і додаткове рішення Московського районного суду м. Харкова від 27 грудня 2023 року має бути скасоване.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подала касаційну скаргу, через представника Зудер'янц В. В., у якій просила скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладених у постановах Верховного Суду;
судом апеляційної інстанції грубо порушені норми процесуального права, що полягає у відсутності доказів направлення апеляційної скарги іншим учасникам справи, а саме третім особам;
відповідачем не надано суду документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Обгрунтовуючи наявність у ОСОБА_1 порушених прав та інтересів суд першої інстанції правильно зазначив, що оспорювана державна реєстрація призвела до незаконного набуття ОСОБА_2 права власності на об'єкт самочинно реконструйованого будівництва, що в свою чергу нівелює права позивачки які чітко врегульовано Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», приписи Житлового Кодексу України та ЦК України.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою у справі № 643/20410/21 та витребувано справу з суду першої інстанції.
У грудні 2024 року матеріали справи № 643/20410/21 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 лютого 2026 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 20 листопада 2024 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16, від 07 квітня 2020 року у справі № 916/2791/13, від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20, від 21 грудня 2022 року у справі № 263/18985/19, від 23 жовтня 2018 року у справі №728/2655/15-а, від 02 серпня 2023 року у справі № 524/11220/21, від 25 квітня 2018 року у справі № 295/5011/15-ц та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що позивач ОСОБА_1 є власницею кв. АДРЕСА_3 . Зазначена квартира належить позивачці на праві власності на підставі договору дарування від 24 січня 2009 року № 140, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Поляковою М.В.
Належна позивачці квартира розташована на другому поверсі першого під'їзду дев'ятиповерхового будинку та складається з трьох кімнат. На першому поверсі, безпосередньо під квартирою, що належить позивачці, розташована кв. АДРЕСА_4 , яка 22 грудня 2014 була придбана відповідачем ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом ХМНО Палевою О. М., р. № 390.
Відповідно до пункту 1.2. зазначеного договору - відчужується житлова квартира загальною площею 64,1 кв. м, житловою площею 45,0 кв. м, продавцем квартири була Кредитна спілка «Самопоміч».
Як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 24 липня 2020 року № 217636070 та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 08 листопада 2023 року № 353549449 на теперішній час за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху №4-1 - 4-7 в літ. "А-9" загальною площею 62 кв. м за адресою:
АДРЕСА_1 .
Також, як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно
від 24 липня 2020 року № 217636070 (розділ «реєстрація змін розділу»)
01 серпня 2018 року державним реєстратором Печенізької РДА Харківської області Зоткіним С. В. на підставі рішення № 42329597 від 01 серпня
2018 було здійснено внесення відомостей до реєстру з саме: об'єкт нерухомого майна «квартира» змінено на «нежитлові приміщення» 1-го поверху №4-1-:4-7 в літ. "А-5", змінено: загальною площею 64,1 кв. м, житловою 45 на 62 кв. м на загальною площею 62 кв. м. Також державним реєстратором Зоткіним С. В. внесено до реєстру зміну адреси, а саме:
АДРЕСА_2 , змінено на: АДРЕСА_1 .
З Інформаційної довідки від 24 липня 2020 року № 217636070 вбачається, що приватним нотаріусом Куксіним С. Ю. на підставі рішення № 42645801
від 21 серпня 2018 року було внесено зміни до реєстру, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 4-1 - 4-7 в літ. «А-5» змінено на нежитлові приміщення 1-го поверху № 4-1 - 4-7 в літ. «А-9».
Підставою для державної реєстрації стали додані довідка, серія та № 1171/1 видана 26 липня 2018 року ТОВ «Інвентарбюро» та технічний паспорт, серія № 535633163101, виданий 26 липня 2018 року ТОВ «Інвентарбюро».
Натомість, як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08 липня 2019 року № 172944380 та з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22 листопада 2023 року № 355512859 трикімнатна кв.
АДРЕСА_4 загальною площею 64,1 кв. м, житловою площею 45,0 кв. м належить на праві власності Кредитній спілці «Самопоміч». У розділі «відомості про об'єкт нерухомого майна» реєстраційний № майна зазначено 3936251.
Разом з тим, як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 24 липня 2020 року № 217636070 на теперішній час за
ОСОБА_2 зареєстровано право власності на нежитлові приміщення 1-го поверху №4-1 - 4-7 в літ. «А-9» загальною площею 62 кв. м за адресою АДРЕСА_1 . У розділі «актуальна інформація про об'єкт нерухомого майна» реєстраційний № майна зазначено 535633163101.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2020 року закрито провадження у цивільній справі № 643/11512/19 за позовом
ОСОБА_1 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України, державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С. В., треті особи: Житловий кооператив «Ортікон», Кредитна спілка «Самопоміч», Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі», Харківська міська рада, про усунення перешкод в користуванні власністю, про заборону вчиняти певні дії, знесення самовільних споруд, відновлення становища яке існувало до порушень, зобов'язання вчинити певні дії, в частині зобов'язання державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С. В. виключити з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості про об'єкт нерухомого майна нежитлові приміщення 1-го поверху №4-1 - 4-7 в літ. «А-9» загальною площею
62 кв. м, за адресою АДРЕСА_1 . Роз'яснено позивачам, що даний спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 березня 2021 року (справа 520/16947/2020) задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до державного реєстратора державної реєстрації прав власності Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С. В., приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Куксіна С. Ю., третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію. Визнано протиправним та скасовано рішення № 42329597 від 01 серпня 2018 року Державного реєстратора Печенізької районної державної адміністрації Харківської області Зоткіна С. В. про внесення змін до державного реєстру щодо об'єкту нерухомого майна нежитлові приміщення 1-го поверху №4-1 - 4-7 в літ «А-5» за адресою: АДРЕСА_1 , зміну адреси: АДРЕСА_1 . Визнано протиправним та скасовано рішення №42645801 від 21 серпня 2018 року приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу
Куксіна С. Ю. про внесення змін до державного реєстру щодо об'єкту нерухомого майна нежитлові приміщення 1-го поверху №4-1 - 4-7 в літ. «А-9» за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31 серпня
2021 року рішення Харківського окружного адміністративного суду
від 30 березня 2021 року (справа 520/16947/2020) скасовано, а провадження у справі закрито. З огляду на зміст позовних вимог, характер спірних правовідносин, обставини справи та враховуючи суб'єктний склад учасників справи, колегія суддів прийшла до висновку, що у даному випадку існує спір про право щодо об'єкта нерухомого майна, що виключає можливість його розгляду та вирішення у порядку адміністративного судочинства.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 20 січня 2022 року у справі № 643/11512/19 позовні вимоги ОСОБА_1 ,
ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю, знесення самовільних споруд, відновлення становища яке існувало до порушень, зобов'язання вчинити певні дії, залишені без задоволення.
Позиція Верховного Суду
Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду
від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження
№ 12-158гс18, пункт 5.5)). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц).
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, по захист якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (схожі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18, пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18, пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19, підпункт 7.23) та від 16 листопада 2022 року у справі № 911/3135/20 (провадження 12-10гс22, підпункт 8.47)).
Ефективність способу захисту порушених прав позивача підлягає оцінці саме на час вирішення спору, коли суд встановлює чи в межах відповідної вимоги може бути захищене право або інтерес позивача та чи відповідне рішення призведе до того, що заявнику не потрібно буде додатково звертатися до суду із позовом.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, зокрема статтею 1 Першого протоколу до неї (1952 року) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено і в статті 41 Конституції України, в якій гарантовано право кожному володіти, користуватись та розпоряджатись своєю приватною власністю, набутою у порядку, визначеному законом.
Відповідно до частини першої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 серпня 2018 року у справі № 545/3728/16-ц (провадження № 61-9958св18) зазначено, що «співвласник майна має право вимагати усунення перешкод шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення. У зв'язку із цим порушене право позивача підлягає захисту в обраний нею спосіб».
У справі, що переглядається:
звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Печенізької РДА Харківської області Зоткіна С. В. про внесення змін до державного реєстру щодо об'єкту нерухомого майна нежитлові приміщення, визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса ХМНО Куксіна С. Ю. про внесення змін до державного реєстру щодо об'єкту нерухомого майна нежитлові приміщення, скасувати державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведену державну реєстрацію щодо об'єкту нерухомого майна та поновити державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки відповідач вчинив самовільну реконструкцію цього приміщення. Реконструкція ведеться в житловому багатоквартирному будинку безпосередньо під квартирою, що належить позивачці, її квартира є суміжною з реконструйованою квартирою, тобто порушуються її права;
суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив повністю;
скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту, а саме визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію, який не призведе до відновлення порушених прав щодо повернення квартири у попередній стан, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Зазначив, що відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення. Цей спосіб пов'язаний з застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб'єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення. Тобто, для того, щоб подати цей позов необхідно, щоб суб'єктивне право не було припинене, і його можна було відновити шляхом усунення наслідків правопорушення. Цей спосіб захисту може знаходити свій прояв у вимогах про усунення перешкод у здійсненні права спільної власності між співвласниками;
враховуючи, що позивачка посилалася на порушення її житлових прав, оскільки при переведенні житлових приміщень в нежитлові власник приміщення не отримував згоду власників суміжних приміщень на таке переведення, а воно стало підставою для здійснення відповідачем самовільної реконструкції цього приміщення, яке є суміжним з квартирою позивачки, суд апеляційної інстанції зробив вірний висновок, що у спосіб, заявлений в позовній заяві (визнання протиправним та скасування рішень державного реєстратора та приватного нотаріуса, скасування державної реєстрації та поновлення державної реєстрації ) не відбудеться відновлення порушених прав позивачки;
в той же час апеляційний суд помилково зазначив, що належним способом захисту прав позивачки буде усунення перешкод у здійсненні права спільної власності між співвласниками, в той час як правильним є усунення перешкод у користуванні шляхом приведення приміщення у попередній стан.
Посилання в касаційній скарзі на те, що апеляційна скарга не була направлена третім особам, не може бути підставою для скасування оскарженого судового рішення, оскільки ОСОБА_1 не зазначає, яким чином це порушує її права та вплинуло на результати вирішення справи.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду частково ухвалена без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв'язку із наведеним, касаційний суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково; оскаржену постанову апеляційного суду змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана представником Зудер'янц Вікторією Вікторівною , задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного суду від 15 жовтня 2024 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді Д. А. Гудима
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко