23 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 212/2682/24
провадження № 61-11226сво25
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Фаловської І. М.,
суддів: Грушицького А. І., Зайцева А. Ю., Крата В. І., Луспеника Д. Д., Синельникова Є. В., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Бузинарська Діана Миколаївна, та Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 04 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом,
Історія справи
Короткий зміст заяви
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі - АТ «Кривбасзалізрудком»), у якому просив стягнути з відповідача на свою користь 400 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що він працював кріпильником 4-го розряду на дільниці № 28 шахти «Родіна» АТ «Кривбасзалізрудком».
15 червня 2019 року під час виконання трудових обов'язків з позивачем стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав удар металевою заглушкою під тиском стисненого повітря по лівій частині обличчя та голови.
Після тривалого лікування та реабілітації шкіра обличчя позивача покрита щільними сірими та темно-сірими плямами. Шкіра обличчя з лівого боку повністю покрита дрібним стороннім тілом, яке щільно та глибоко увійшло в шкірні покриви.
Частина обличчя позивача є назавжди знівеченою, що спричиняє йому значний дискомфорт та обмежує його соціальну активність.
У зв'язку з отриманням трудового каліцтва позивачу завдано моральну шкоду, розмір якої він оцінює в 400 000,00 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Покровський районний суд міста Кривого Рогу рішенням від 20 травня 2025 року позов задовольнив частково.
Стягнув з АТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_1 300 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, без урахування податку з доходу фізичних осіб.
В іншій частині позову відмовив.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позивач довів факт отримання травми під час безпосереднього виконання ним своїх трудових обов'язків, тому він має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції врахував тяжкість та незворотність наслідків, які настали в здоров'ї позивача, постійний характер його страждань та психологічний дискомфорт, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, АТ «Кривбасзалізрудком» у червні 2025 року подало апеляційну скаргу.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 04 серпня 2025 року цивільну справу № 212/2682/24 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Кривбасзалізрудком» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, передав до Господарського суду Дніпропетровської області, у провадженні якого перебуває справа № 904/2684/25 про визнання АТ «Кривбасзалізрудком» банкрутом.
Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 09 червня 2025 року відкрив провадження у справі № 904/2684/25 про визнання банкрутом АТ «Кривбасзалізрудком», а розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 12 серпня 2025 року відкрив апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою АТ «Кривбасзалізрудком» на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 20 травня 2025 року у цій справі.
Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене 20 травня 2025 року, тобто до відкриття Господарським судом Дніпропетровської області справи про банкрутство (09 червня 2025 року), а передання справи до господарського суду можливе лише на стадії розгляду справи в суді першої інстанції та до ухвалення рішення судом першої інстанції по суті заявлених вимог.
Апеляційний суд виснував, що апеляційна скарга подана до належного суду, підстав для передання справи до суду господарської юрисдикції немає, тому відкрив апеляційне провадження.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У серпні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Бузинарська Д. М., а у вересні 2025 року АТ «Кривбасзалізрудком» подали до Верховного Суду касаційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 04 серпня 2025 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційні скарги заявники подали на підставі абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України і мотивували тим, що не є підставою для направлення справи до господарського суду відкриття провадження у справі про банкрутство, яке відбулося після ухвалення судового рішення судом першої інстанції по суті позовних вимог.
Позиції інших учасників справи
Відзиви на касаційні скарги до Верховного Суду не надійшли.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 08 вересня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребував матеріали цієї справи з Покровського районного суду міста Кривого Рогу.
Верховний Суд ухвалою від 19 вересня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою АТ «Кривбасзалізрудком».
07 жовтня 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 16 жовтня 2025 року призначив справу до судового розгляду.
Верховний Суд ухвалою від 03 грудня 2025 року передав справу на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду.
Мотиви, якими керувався Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, передаючи справу на розгляд Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що наявні підстави для передачі справи на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у зв'язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування статей 389, 406, 411 ЦПК України у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2024 року у справі № 756/3328/20 (провадження № 61-14576сво23).
Необхідність відступлення від висновків у наведеній постанові суду касаційної інстанції викликана таким.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду постановою від 04 листопада 2024 року у справі № 756/3328/20 (провадження № 61-14576сво23) скасував ухвалу Київського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року, якою було скасовано рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 листопада 2021 року та передано справу на розгляд до Господарського суду міста Києва, а справу направив для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
У справі № 756/3328/20 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про можливість касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про передання справи до господарського суду.
Водночас Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не погоджується з таким правовим висновком, оскільки вважає, що ухвала суду апеляційної інстанції про передання справи до іншого суду не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Зазначений перелік ухвал є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.
Ухвали, визначені пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України, можуть істотно впливати на хід розгляду справи або на обсяг процесуальних прав сторін, у зв'язку з чим законодавцем передбачено можливість їх касаційного перегляду, на відміну від ухвал, які мають виключно організаційно-процедурний характер та лише регулюють рух справи, не обмежуючи доступ сторін до правосуддя.
Натомість ухвала апеляційного суду про передання справи до іншого суду не закриває провадження у справі, не вирішує питання про права чи обов'язки сторін, не обмежує доступ до суду та не є процесуальною перешкодою для подальшого руху справи.
Єдиною метою ухвал такого виду є забезпечення розгляду справи належним судом. Саме з цих підстав законодавець не включив їх до переліку ухвал, які можуть бути предметом касаційного перегляду.
На думку колегії суддів, ухвала суду апеляційної інстанції про передання справи до господарського суду не підлягає касаційному оскарженню, оскільки не входить до вичерпного переліку ухвал, визначених пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України, та має виключно організаційно-процедурний характер, не спричиняючи жодних юридичних наслідків, що впливають на обсяг процесуальних прав сторін.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, щоВерховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду мав закрити касаційне провадження у справі № 756/3328/20 (провадження № 61-14576сво23), оскільки ухвала апеляційного суду про передання справи до господарського суду не підлягала касаційному оскарженню.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду не встановила підстав для прийняття справи до свого розгляду.
У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
У пункті 4 частини четвертої статті 17 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) передбачено, що єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.
Єдність судової практики відіграє надважливу роль у забезпеченні однакового правозастосування в судочинстві, що сприяє правовій визначеності та передбачуваності у вирішенні спірних ситуацій для учасників справи.
Водночас принцип єдності судової практики не є абсолютним, оскільки в протилежному випадку це б унеможливлювало виправлення судом своєї позиції або ж гальмувало б динамічний розвиток права та суспільних відносин.
В Україні завдання забезпечення єдності судової практики відповідно до Закону № 1402-VIII та ЦПК України, інших процесуальних кодексів покладається на Верховний Суд.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що у цій справі відсутній предмет (об'єкт) для розгляду справи об'єднаною палатою, оскільки розгляд справи, в якій відсутній функціонал (компетенційні повноваження) для об'єднаної палати, є судом, який не встановлений законом.
Відповідно до частини другої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об'єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об'єднаної палати.
Тлумачення змісту частини другої статті 403 ЦПК України свідчить про те, що на розгляд об'єднаної палати може бути передана справа, якщо в аналогічній (подібній) справі викладено інший висновок щодо застосування норми права. Подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за їхніми елементами: суб'єктами, об'єктами та змістом (правами й обов'язками суб'єктів правовідносин).
Так, відступ від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах - це сукупність підстав, які зумовлюють необхідність повністю або частково відмовитися від попереднього висновку щодо певного питання на користь іншого, або конкретизувати попередній висновок, застосувавши відповідні способи тлумачення юридичних норм з метою усунення вад попереднього рішення чи групи рішень (їхня неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість), що пов'язано зі зміною суспільних відносин та усуненням суперечностей між принципом правової визначеності та концепцією «живого права» (динамічного тлумачення права) як складовими верховенства права.
Отже, необхідність відступу від правових висновків Верховного Суду повинна мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для правозастосування.
Задля гарантування юридичної визначеності Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду може відступати від попередніх висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухваленому рішенні Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, лише за наявності для цього належної підстави.
З метою забезпечення єдності та сталості судової практики причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин в певній сфері або їх правового регулювання.
Такі висновки викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 грудня 2023 року у справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22).
В ухвалі суду про передачу справи на розгляд Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначається про необхідність відступу від висновку щодо застосування статей 394, 396 ЦПК України у подібних правовідносинах, викладених в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, вважаючи що суд касаційної інстанції неправильно застосував норми права у подібних правовідносинах, із наведенням мотивів своєї позиції.
Алгоритм з'ясування подібності правовідносин у судових рішеннях суду касаційної інстанції викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2201/15-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 706/1272/ 14 та інших.
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 у справі № 910/719/19, від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц).
Судове рішення, від висновків у якому пропонується відступити, ухвалено у неподібних правовідносинах.
Так, у справі, яка передана на розгляд Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача про надходження апеляційної скарги АТ «Кривбасзалізрудком» з посиланням на положення статті 31 ЦПК України ухвалою від 04 серпня 2025 року цивільну справу № 212/2682/24 передав до Господарського суду Дніпропетровської області, у провадженні якого перебуває справа № 904/2684/25 про визнання АТ «Кривбасзалізрудком» банкрутом.
При цьому рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 20 травня 2025 року у цій справі залишилося не скасованим.
Водночас ухвалою від 12 серпня 2025 року апеляційний суд відкрив апеляційне провадження у справі № 212/2682/24 за апеляційною скаргою АТ «Кривбасзалізрудком» на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 20 травня 2025 року у цій справі.
Господарський суд Дніпропетровської області (у провадженні якого перебуває справа № 904/2684/25 про визнання АТ «Кривбасзалізрудком») справу № 904/2684/25 (212/2682/24) не розглянув з тих підстав, що спір у справі № 212/2682/24 вирішено Покровським районним судом міста Кривого Рогу, рішення якого від 20 травня 2025 року не скасовано, та ухвалою від 08 вересня 2025 року повернув справу до Дніпровського апеляційного суду.
Отже, справа № 212/2682/24 перебуває на розгляді Дніпровського апеляційного суду у апеляційному провадженні № 22-ц/803/7841/25, відкритому за апеляційною скаргою АТ «Кривбасзалізрудком» на рішення Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 20 травня 2025 року.
Натомість у справі № 756/3328/20, від висновку у якій пропонується відступити, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду прийняв до свого розгляду касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду (постановлену відповідно до статті 378 ЦПК України), якою апеляційну скаргу позивачів було задоволено частково, рішення місцевого суду скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Об'єднана палата зазначає, що висновок щодо застосування процесуальних норм у справі № 756/3328/20 про прийняття до розгляду Об'єднаною палатою касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду (постановлену за результатами розгляду апеляційної скарги) про скасування рішення місцевого суду та направлення справи на розгляд до господарського суду зроблено за неподібних обставин, оскільки у справі № 212/2682/24, що переглядається, оскаржуваною ухвалою апеляційного суду справу передано до господарського суду без розгляду апеляційної скарги та за наявності нескасованого рішення місцевого суду.
З урахуванням наведеного Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що у цій справі відсутній предмет (об'єкт) для розгляду справи об'єднаною палатою, оскільки розгляд судом справи, в якій відсутній функціонал (компетенційні повноваження) для об'єднаної палати, не відповідатиме критерію суду, встановленому законом.
Керуючись статтями 403, 404, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду
Повернути справу № 212/2682/24 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом за касаційними скаргами ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Бузинарська Діана Миколаївна, та Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 04 серпня 2025 року на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. М. Фаловська
Судді А. І. Грушицький
А. Ю. Зайцев
В. І. Крат
Д. Д. Луспеник
Є. В. Синельников
М. Є. Червинська