8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"17" лютого 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2295/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
при секретарі судового засідання Христенко І.С.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області, м.Харків, в інтересах держави в особі: 1. Харківської обласної ради, м.Харків; 2. Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної (військової) адміністрації, м.Харків 3. Північно-східного офісу Держаудитслужби, м.Харків
до 1. Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м.Харків 2. Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна дитяча клінічна лікарня", м.Харків
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 687786,13грн
за участю представників:
прокурор - Ковальова І.І. (посвідчення №072865 від 01.03.2023);
позивачі -1,2,3 - не з'явилися;
відповідача-1 - Бірюкова О.П. (адвокат, довіреність 01-23/332 від 30.12.2025);
відповідача-2 - не з'явився.
03.07.2025 року до Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі: 1. Харківської обласної ради, 2. Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної (військової) адміністрації, 3.Північно-східного офісу Держаудитслужби до відповідача-1 Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" та відповідача-2 Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна дитяча клінічна лікарня", в якій просить суд:
- визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 14.07.2023 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 050720/2 від 30.05.2023;
- визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 21.08.2023 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 050720/2 від 30.05.2023;
- визнати недійсною Додаткову угоду № 5 від 15.09.2023 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 050720/2 від 30.05.2023;
- визнати недійсною Додаткову угоду № 6 від 15.12.2023 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 050720/2 від 30.05.2023;
- стягнути з Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" на користь Харківської обласної ради кошти в сумі 687786,13 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.07.2025 року позовну заяву залишено без руху.
09.07.2025 року прокурор надав до суду заяву про усунення недоліків (вх.№16106).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.07.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2295/25 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.08.2025 року, яке протокольною ухвалою суду було відкладено на 26.08.2025 року.
21.07.2025 позивач-3 надав до суду пояснення (вх.№16853), в яких зазначає, що перевірка закупівлі та моніторинг процедури закупівлі за номером № UA-2023-04-24-008915-а, зазначеної у позові закупівлі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна дитяча клінічна лікарня», не проводились. В зв'язку з чим, надати ґрунтовні пояснення з приводу порушень, виявлених Новобаварською окружною прокуратурою м. Харкова Харківської області та зазначених в позовній заяві по справі №922/2295/25, не вбачається за можливе.
Також, 21.07.2025 року позивач -2 надав до суду пояснення (вх.№16927), в яких зазначає, що ДОЗ ХОД(В)А не є власником КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня», не здійснює управління його майном, а також не відноситься до державних контролюючих органів. Крім того, звертає увагу, що ДОЗ ХОД(В)А не є стороною Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 050720/2 від 30.05.2023 та Додаткових угод до зазначеного Договору, а тому не може надавати оцінку щодо правомірності чи неправомірності дій будь якої із сторін - учасників правочинів.
30.07.2025 року відповідач-2 надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№17549), в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Заперечуючи проти позову, відповідач-2 стверджує, що під час укладення Договору сторони узгодили можливість збільшення ціни за одиницю товару, визначеної в Договорі на момент його укладення, у разі коливання ціни такого товару на ринку, а належним підтвердженням такого коливання визначили в тому числі інформацію, що розміщена на офіційному сайті ДП “Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua/), дотримуючись п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, то вважаємо що Додаткові угоди №3-6 сторонами було укладено відповідно до умов укладеного Договору, а також з дотриманням вимог чинного законодавства.
31.07.2025 року прокурор надав до суду відповідь на відзив відповідача-2 (вх.№17656), в якій позов підтримує в повному обсязі.
Прокурор зазначає, що ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» належними документами коливання ціни на ринку на електричну енергію не підтверджено, оскільки в якості підстави для збільшення ціни на електричну енергію зазначено постанову НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПРАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО», яка не підтверджує коливання ціни електричної енергії на ринку після укладення Договору.
Крім того, за твердженнями прокурора основний договір № 050720/2 було укладено 30.05.2023, а спірні додаткові угоди підписані сторонами 14.07.2023, 21.08.2023, 15.09.2023, 15.12.2023. В свою чергу, постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1788, яка стала підставою для внесення змін прийнята 21.12.2022 (у постанові вказано, що вона набирає чинності з 1 січня 2023 року). Таким чином, жодних змін регульованих цін (тарифів) з моменту підписання Договору (30.05.2023) по дату укладання Додаткових угод (14.07.2023, 21.08.2023, 15.09.2023, 15.12.2023) не відбувалося.
04.08.2025 року відповідач-1 надав до суду відзив на позовну заяву (вх.№17878), в якому просить відмовити у задоволенні позову. Представник ПрАТ "Харківенергозбут" зазначає, що при укладанні додаткових угод про збільшення ціни було надано належні докази щодо підвищення цін. Отже оспорювані прокурором додаткові угоди №3, 4, 5, 6 ніяк не суперечать положенням пп.2, 7 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», підп. 2 п. 19 Постанови Кабінету міністрів України №1178 від 12.10.2022 (Особливостям) та не можуть бути визнані недійсними на підставі ст. 203, 215 ЦК України.
05.08.2025 року прокурор надав до суду відповідь на відзив відповідача-1 (вх.№18078), в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
11.08.2025 року відповідач-1 надав до суду клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№18448), в якому просить суд зупинити провадження у справі № 922/2295/25 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 (у подібних правовідносинах).
12.08.2025 року відповідач-1 надав до суду заперечення на відповідь на відзив (вх.№18511).
13.08.2025 року прокурор надав до суду заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№18660).
26.08.2025 року представник відповідача-1 надав до суду письмові пояснення до заперечень на клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№19521).
Надані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою суду від 26.08.2025 року продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 24.09.2025 року.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.09.2025 року зупинено провадження у справі №922/2295/25 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24 та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень повного тексту судового рішення.
26.12.2025 року прокурор надав до суду клопотання про поновлення провадження у справі (вх.№30366), в якому зазначив, що Велика Палата Верховного Суду постановою від 21.11.2025 прийняла рішення у справі №920/19/24. Вказане рішення набрало законної сили, а 15.12.2025 забезпечено надання загального доступу в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у зв'язку з чим, прокурор просить поновити провадження у справі №922/2292/25.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.12.2025 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 13.01.2026.
12.01.2026 року представник відповідача-2 надав до суду заяву про розгляд справи без його участі (вх.№852).
Протокольною ухвалою суду від 13.01.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.01.2026 року.
27.01.2026 року представник відповідача-1 надав до суду письмові пояснення (вх.№2138), з урахуванням висновків Верховного Суду, в яких зазначає, що у спірних правовідносинах договір про закупівлю та оспорювані додаткові угоди до нього були укладені у період дії положень норм частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII у двох редакціях: 1) Закону № 114-ІХ (договір про закупівлю та додаткова угода до нього №2) та 2) Закону № 1530-ІХ (додаткові угоди до договору № 5 - 10), водночас, Велика Палата Верховного Суду розглядала правовідносини, які виникли до початку масштабного вторгнення російських військ в Україну та без врахування Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» 2526-IX, який набрав чинності 10.09.2022.
Враховуючи зазначене, за твердженнями відповідача-1, висновки, викладені у постанові № 920/19/24, не можуть застосовуватись у даній справі, оскільки під час оцінки цих правовідносин Велика Палата Верховного Суду застосувала законодавство, чинне на момент їх виникнення, до початку масштабного вторгнення російських військ в Україну та без врахування Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» 2526-IX, який набрав чинності 10.09.2022.
Протокольною ухвалою суду від 27.01.2026 року відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 10.02.2026 року, яке протокольною ухвалою суду було відкладено на 17.02.2026 року.
10.02.2026 року представник відповідача-1 надав до суду письмові пояснення (вх.№3326), в яких стверджує, що у прокурора відсутні повноваження для представництва інтересів держави, оскільки прокурором не було доведено належним чином бездіяльність позивачів, в інтересах яких він звернувся до суду та винятковості такого звернення.
Крім того, звертає увагу суду, що при поданні позовної заяви прокурором зазначено трьох позивачів, однак у прохальній частині позову просить стягнути кошти на користь лише Харківської обласної ради. Отже у діях прокурора простежується суперечлива поведінка та є нелогічною з урахуванням ст. 23 Закону № 1697-VII.
Відповідач-1 зазначає, що ПрАТ «Харківенергозбут» є суб'єктом державного сектору економіки та сплачує кошти до державного бюджету у виді дивідендів на користь Держави.
Діяльність ПрАТ «Харківенергозбут» контролюється Фондом державного майна України, що проявляється у складанні та виконанні річних фінансових планів, які затверджується наглядовою радою. Тобто отримання прибутку Товариством від продажу електроенергії є частиною річного фінансового плану.
Отже виконання ПрАТ «Харківенергозбут» фінансового плану (у тому числі щодо укладення та виконання договорів між учасниками цієї справи) є одним зі шляхів реалізації державної політики у сфері управління державним майном.
Таким чином, на думку відповідача-1, подання позовної заяви прокурором в інтересах позивачів, які є розпорядниками коштів місцевого бюджету, до підприємства, що є суб'єктом державного сектору економіки та від якого державний бюджет отримує дивіденди, є нелогічним з огляду на те, що кошти, які були сплачені КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня» за Договором ПрАТ «Харківенергозбут», в результаті залишаються в межах державного бюджету.
12.02.2026 року прокурор надав до суду заперечення на письмові пояснення відповідача-1 (вх.№3607), в яких позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Щодо представництва інтересів держави прокурор зазначив, що на виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Новобаварською окружною прокуратурою м. Харкова повідомлено позивачів-1,2,3 про встановлені порушення бюджетного законодавства та Закону України «Про публічні закупівлі».
Згідно з відповідддю Харківської обласної ради від 09.05.2025 № 01-42/1376 обласна рада не заперечує проти представництва прокурором інтересів держави в суді.
Згідно з відповіддю Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної (військової) адміністрації від 13.05.2025 № 06-19/166, Департамент не наділений відповідними повноваженнями щодо проведення будь-яких перевірок закупівель, підстави для подання позову відсутні.
Згідно з відповіддю Північно-східного офісу Держаудитслужби від 13.05.2025 №202031-17/2554-2025 повідомлено про відсутність підстав для вжиття заходів цивільно-правового характеру.
Отже, як зазначає прокурор, намір позивачів вжити заходи щодо захисту інтересів держави в судовому порядку не простежувався, що в даному випадку розцінено прокурором як бездіяльність уповноважених органів.
Враховуючи згадані вище обставини щодо обізнаності позивачів про наявні порушення інтересів держави, а також беручи до уваги характер наданих на запити прокуратури відповідей, наявний виключний випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженими органами функцій із їх захисту, що призводить до виникнення у органів прокуратури не лише права, а й обов'язку вжити заходів з представництва інтересів держави в суді.
Щодо належності ПрАТ «Харківенергозбут» до суб'єкту державного сектору економіки, прокурор зазначає наступне.
ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» підписало основний Договір про закупівлю (постачання) електричної енергії № 050720/2 від 30.05.2023, чим засвідчило, що має можливість та погоджується виконати домовленості, вказані у Договорі та додатках до нього, тобто добровільно взяло на себе зобов'язання поставити Замовнику електричну енергію в кількості 780 000 кВт/год на загальну суму 3 125 460,00 грн.
Отже, за твердженнями прокурора, ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» відповідно до Договору та норм законодавства, зобов'язано поставити саме той обсяг електричної енергії за тієї ціною, що передбачено Договором. Таким чином, будь-яке внесення змін до істотних умов договору розуміється законодавцем не як правило, а як виняткова, виключна ситуація, зумовлена непередбачуваними для сторін під час укладення договору обставинами.
Таким чином, прокурор вважає, попри те, що ПрАТ «Харківенергозбут» є юридичною особою приватного права (господарським акціонерним товариством), 65% акцій якого належать Державі Україна у особі Фонду державного майна України, та сплачує дивіденди до державного бюджету, ПрАТ «Харківенергозбут» як Постачальник добровільно уклало Договір з КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня» та взяло на себе зобов'язання поставити Замовнику електричну енергію, а тому повинно неухильно дотримуватися, як Сторона Договору, його умов, Закону України «Про публічні закупівлі» та інших нормативно-правових актів у цій сфері.
Враховуючи вищевикладене, доводи, наведені у поясненнях ПрАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ", не спростовують позицію прокуратури, викладену у позові, у зв'язку з чим просить суд врахувати дані заперечення при розгляді справи та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Прокурор в судовому засіданні 17.02.2026 року позовні вимоги підтримував у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача-1 проти позову заперечував в повному обсязі, просив у позові відмовити.
Інші учасники справи в судове засідання 17.02.2026 року не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного листа. Раніше надавали заяви про розгляд справи без їх участі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, заслухавши учасників справи, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Новобаварською окружною прокуратурою м.Харкова за результатами опрацювання електронної системи публічних закупівель «ProZorro» встановлено, що Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна дитяча клінічна лікарня» (далі - КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня») оголошено про проведення процедури закупівлі електричної енергії в кількості 780 000,00 кВт/год на загальну суму 4 292 000,00 грн.
Замовником розміщено на вказаному вебпорталі оголошення про проведення відкритих торгів за номером № UA-2023-04-24-008915-a. Строк поставки товару до 31.12.2023.
Відповідно до форми реєстру отриманих тендерних пропозицій по тендеру №UA-2023-04-24-008915-a у проведені закупівлі прийняло участь ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» (код ЄДРПОУ: 42206328) з остаточною пропозицією 3125460,00 грн, ТОВ "ГАЗЕНЕРГО ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ: 42827548) з остаточною пропозицією 3 346 200,00 грн.
За результатом проведення торгів переможцем вказаного аукціону обрано ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» - з остаточною пропозицією 3 125 460,00 грн.
30.05.2023 року між КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня» (код ЄДРПОУ 02003600) та ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» (код ЄДРПОУ 42206328) укладено Договір про закупівлю (постачання) електричної енергії № 050720/2 від 30.05.2023 на закупівлю електричної енергії в кількості 780 000,00 кВт/год на загальну суму 3125460,00 грн, в т.ч. ПДВ - 520 910,00 грн (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору цей договір про закупівлю (постачання) електричної енергії встановлює порядок та умови постачання електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 N 312 (далі - ПРРЕЕ) та Закону України “Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922- VIII зі змінами.
Відповідно до пп. 2.1., 2.2. Договору за цим Договором Постачальник продає електричну енергію (код за ДК 021:2015 - 09310000-5-електрична енергія) як різновид товару для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Обов'язковою умовою для постачання (закупівлі) електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.
Згідно з пп 5.1., 5.3. Договору ціна цього Договору становить 3125460,00гривень, в т.ч. ПДВ 520 910,00 гривень, в тому числі: фінансування з місцевого бюджету - 3050460.00 грн, за рахунок власних коштів - 75 000,00 грн.
Вартість 1 кВт*год. електричної енергії та її складові зазначається у додатку №2 “Комерційна пропозиція № 1/23 Ф-Р». На момент укладання Договору вартість 1кВт*год становить 4.007 грн (з урахуванням ПДВ).
Відповідно до п. 13.1 Договору строк (термін) постачання електричної енергії: з 29.05.2023 року до 31.12.2023 року, але у будь-якому разі до моменту припинення фактичного постачання електричної енергії та зміни постачальника електричної енергії згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ.
Пунктами 13.2., 13.2.1 Договору передбачено, що місце поставки товару: 61093, Україна, Харківська область, м. Харків, вул. Озерянська, буд.5: 61051, Україна, Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська. буд. 337-А. Обсяг електричної енергії, який планує купити Споживач по кожному об'єкту, зазначається у Додатку № 3 до цього договору. Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2023 року, в частині розрахунків - до їх повного виконання. Дія цього договору розповсюджується на відносини між Сторонами, які виникли з 29 травня 2023 року на підставі ч. З статті 63 І Цивільного кодексу України.
Згідно з Додатком № 2 до Договору про постачання електричної енергії №050720/2 від 30.05.2023 («Комерційна пропозиція № 1/23 Ф-Р») сторони дійшли згоди щодо ціни електричної енергії в розмірі 3,33917 грн за 1 кВт/год. без ПДВ. Та включає в себе наступні складові:
- середньозважена ціна електричної енергії що постачається Споживачу яка склалась на всіх сегментах ринку в розрахунковому періоді;
- тариф на передачу електричної енергії оператора системи передачі; - коефіцієнт прибутковості постачальника.
У разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, у тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача із зазначенням інформації про право споживача розірвати договір.
У разі надання у встановленому порядку електропостачальником споживачу повідомлення про зміни умов договору про постачання електричної енергії (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня направлення (надання) споживачу повідомлення):
1) достроково розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача - у разі надання електропостачальнику письмової заяви споживача про незгоду/неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до зазначеної в повідомленні дати зміни умов договору;
2) зміненим на запропонованих електропостачальником умовах - у разі не надання електропостачальнику письмової заяви споживача про незгоду/неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до зазначеної в повідомленні дати зміни умов договору.
Згідно з Додатком № 2 до Договору про постачання електричної енергії №050720/2 від 30.05.2023 («Обсяги електричної енергії на 2023 рік»), обсяг електричної енергії, яку планується поставити за адресою: м. Харків, вул. Озрянська, 5 - 160000кВт/ год, за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 337-А - 620 000 кВт/год.
Відповідно до підп. 13.5 Договору істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) погодження зміни ціни за одиницю товару в Договорі у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення Договору або останнього внесення змін до Договору в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в Договорі на момент його укладення;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі;
4) погодження зміни ціни в Договорі в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);
5) зміни ціни в Договорі у зв'язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв'язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;
6) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін. зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або Показників Platts. ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в Договорі, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;
7) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922- VIII зі змінами.
У разі коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку Постачальник письмово звертається до Споживача з пропозицією щодо зміни ціни за одиницю товару (електричної енергії). Факт коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку може підтверджуватись інформацією, що розміщена на офіційному сайті ДП “Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua/). Учасник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до Договору надає інформацію у документальному вигляді (роздруківку із сайту), що розміщена на офіційному сайті ДП "Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua/) та є публічною, про зміну ціни електричної енергії за період (декади, місяця, тощо). Також підтвердженням факту коливання ціни електричної енергії на ринку можуть бути завірені копії довідок відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку на момент звернення Постачальника до Споживача.
Так, у подальшому між Споживачем та Постачальником укладено:
1. додаткову угоду № 1 від 31.05.2023, згідно з якою сторони дійшли згоди п.13.1. розділу 13 Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії №050720/2 від 30.05.2023 р. викласти в наступній редакції: “Строк (термін) постачання електричної енергії: до 31.12.2023 року, але у будь-якому разі до моменту припинення фактичного постачання електричної енергії та зміни постачальника електричної енергії згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ». Також внесені зміни до п. 13.2.1 розділу 13 Договору та додатку № 2 «Комерційна пропозиція» в частині строку постачання електричної енергії;
2. додаткову угоду № 2 від 16.06.2023, згідно з якою сторони погодились викласти Додаток № 3 до Договору «Обсяги електричної енергії на 2023 рік» в новій редакції;
3. додаткову угоду № 3 від 14.07.2023, згідно з якою сторони погодились на підставі п.п.7 п. 19 Особливостей та постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 (із змінами та доповненнями) з 01.06.2023 збільшити ціну за 1 кВт/год електричної енергії до 4,224696 грн/кВт*год. з урахуванням ПДВ; обсяг (плановий) електричної енергії зменшено до 739 807,00 кВт*год. Тобто ціна електричної енергії зросла на 5,43% порівняно з умовами Договору № 050720/2 від 30.05.2023;
4. додаткову угоду № 4 від 21.08.2023, згідно з якою сторони погодились на підставі п.п.7 п. 19 Особливостей та постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 (із змінами та доповненнями) з 01.07.2023 збільшити ціну за 1 кВт/год електричної енергії до 5,16211776 грн/кВт*год. з урахуванням ПДВ; обсяг (плановий) електричної енергії зменшено до 614 039,00 кВт*год. Тобто ціна електричної енергії зросла на 22,18 % порівняно з умовами додаткової угоди № 3 від 14.07.2023 та на 28,82% порівняно з первинними умовами Договору № 050720/2 від 30.05.2023;
5. додаткову угоду № 5 від 15.09.2023, згідно з якою сторони погодились на підставі п.п.7 п. 19 Особливостей та постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 (із змінами та доповненнями) з 01.08.2023 збільшити ціну за 1 кВт/год електричної енергії до 5,77658304 грн/кВт*год. з урахуванням ПДВ; обсяг (плановий) електричної енергії зменшено до 558 626,00 кВт*год. Тобто ціна електричної енергії зросла на 11,90 % порівняно з умовами додаткової угоди № 4 від 21.08.2023 та на 44,16% порівняно з первинними умовами Договору № 050720/2 від 30.05.2023;
6. додаткову угоду № 6 від 15.12.2023, згідно з якою сторони погодились на підставі п.п.7 п. 19 Особливостей та постанови НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 (із змінами та доповненнями) з 01.11.2023 збільшити ціну за 1 кВт/год електричної енергії до 6,0206544 грн/кВт*год. з урахуванням ПДВ; обсяг (плановий) електричної енергії зменшено до 546 584,00 кВт*год. Тобто ціна електричної енергії зросла на 4,22% порівняно з умовами додаткової угоди № 5 від 15.09.2023 та на 50,25% порівняно з первинними умовами Договору № 050720/2 від 30.05.2023;
7. додаткову угоду № 7 від 20.12.2023, згідно з якою сторони погодились зменшити ціну договору до 3 105 683,41 грн. та обсяги закупівлі до 545 741,00 кВт;
8. додаткову угоду № 8 від 29.12.2023, згідно з якою сторони погодились зменшити ціну договору до 2 468 493,47 грн. та обсяги закупівлі до 439 907 кВт.
Прокурор вважає, що при укладенні вищевказаних додаткових угод № 3 від 14.07.2023, № 4 від 21.08.2023, № 5 від 15.09.2023, № 6 від 15.12.2023 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 050720/2 від 30.05.2023 порушено вимоги Закону України «Про публічні закупівлі».
ПАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» належними документами коливання ціни на ринку на електричну енергію не підтверджено, оскільки в якості підстави для збільшення ціни на електричну енергію зазначено постанову НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПРАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО», яка не підтверджує коливання ціни електричної енергії на ринку після укладення Договору.
Так, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 21.12.2022 прийняла постанову № 1788, за якою ПРАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» встановлено тариф на послуги з передачі електроенергії та структуру тарифу.
Тобто, вказаним підтверджується факт збільшення ціни товару в результаті регуляторної діяльності компетентних органів.
Разом з тим, основний договір № 050720/2 було укладено 30.05.2023, а спірні додаткові угоди підписані сторонами 14.07.2023, 21.08.2023, 15.09.2023, 15.12.2023. В свою чергу, постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1788, яка стала підставою для внесення змін прийнята 21.12.2022 (у постанові вказано, що вона набирає чинності з 1 січня 2023 року).
З огляду на викладене, прокурор зазначає, що зміни в тарифах на електроенергію (послуги з передачі і розподілу), які внесені повноважним державним органом, набрали чинності ще до укладення основного договору та мали бути враховані в ньому, а внесення змін, які відбулися до підписання договору свідчить про порушення вимог п. 19 Особливостей.
Таким чином, на думку прокурора, жодних змін регульованих цін (тарифів) з моменту підписання Договору (30.05.2023) по дату укладання Додаткових угод (14.07.2023, 21.08.2023, 15.09.2023, 15.12.2023) не відбувалося.
ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» зверталось до КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня» з повідомленням від 06.07.2023 № 01-21/6161 про можливе внесення змін до договору про закупівлю (постачання) електричної енергії з 01.08.2023 та з 01.09.2023, посилаючись на Постанову НКРЕКП від 27.06.2023 №1126 «Про встановлення граничних цін на ринку «На добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку» (далі - Постанова № 1126), якою встановлені граничні ціни на вказаних ринках.
Крім того, 06.09.2023 ПАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» зверталось до КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня» з повідомленням № 01-24/7446 про можливе внесення змін до договору про закупівлю (постачання) електричної енергії з 01.10.2023 та з 01.11.2023, посилаючись на Постанову НКРЕКП від 27.06.2023 №1126 «Про встановлення граничних цін на ринку «На добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку» (далі - Постанова № 1126), якою встановлені граничні ціни на вказаних ринках.
До листа ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» від 06.09.2023 № 01-24/7446 додано довідку Харківської торгово-промислової палати № 907/23 від 06.09.2023, в якій зазначається інформація, отримана із офіційного сайту Оператора ринку https:www.oree.com.ua) відносно середньозваженої ціни на РДН Об'єднаної енергетичної системи України (ОАС) за періоди липня та серпня 2023 року.
За умовами підп. 2 п.13.5 Договору № 050720/2 від 30.05.2023 сторони дійшли згоди, що істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватися за погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладання договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару.
Однак, прокурор зауважує, що у наданих Постачальником документах не відображено інформації щодо ринкових коливань ціни з моменту укладання договору про закупівлю, як це передбачено підп. 2 п.13.5 Договору № 050720/2 від 30.05.2023, до дати укладання спірних Додаткових угод або ж до дати застосування нової (зміненої) ціни відповідно до внесених змін.
При цьому, підстави, зазначені в ініціативних листах Постачальника ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» (від 06.07.2023 № 01-21/6161, від 06.09.2023 № 01-24/7446) щодо внесення змін до договору (постанова НКРЕКП № 1126 від 27.06.2023) не відповідають тим підставам, зазначених у спірних Додаткових угодах (постанова НКРЕКП № 1788 від 21.12.2022).
Враховуючи викладене, за твердженнями прокурора, внесення, згідно з Додатковими угодами № 3 від 14.07.2023, № 4 від 21.08.2023, № 5 від 15.09.2023, №6 від 15.12.2023, змін до істотних умов Договору № 050720/2 від 30.05.2023 щодо зміни ціни за 1 кВт*год електричної енергії за відсутності зміни у бік збільшення перемінних тарифів, на підставі відповідних постанов НКРЕКП № 1788 від 21.12.2022 та № 1126 від 27.06.2023 та без належного документального підтвердження ринкових коливань ціни електричної енергії у бік збільшення, є порушенням пп. 13.4, 13.5, 13.6 Договору, а також вимог чинного законодавства.
Під час внесення змін до Договорів, шляхом зміни ціни ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» не надано підтвердження того, що саме в цей період закуповувалась електрична енергія, а також обґрунтування неможливості її постачати по ціні, визначеній у Договорі.
Відповідно до актів прийому-передачу та платіжних доручень ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» не поставило КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня» жодного кВт електричної енергії за первинною ціною 4,007 грн. за 1 кВт/год.
Таким чином, як зазначено в позовній заяві, КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня», яке мало беззаперечне право на отримання електричної енергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі про закупівлю, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо пропозиції постачальника про збільшення ціни, було підписано додаткові угоди № 3 від 14.07.2023, № 4 від 21.08.2023, № 5 від 15.09.2023, № 6 від 15.12.2023, якими збільшено ціну за одиницю товару, а обсяг поставки товару (електричної енергії) за Договором зменшився.
Отже, як вказує прокурор, це призвело до повного нівелювання результатів закупівлі за процедурою відкритих торгів, оскільки КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня» було змушене оплачувати товар за ціною, вищою аніж встановлена Договором.
Таким чином, прокурор зауважує, що укладення між сторонами оскаржуваних додаткових угод № 3 від 14.07.2023, № 4 від 21.08.2023, № 5 від 15.09.2023, № 6 від 15.12.2023 про збільшення ціни за товар за відсутності підстав для цього та зменшення його кількості жодним чином не відповідає принципу максимальної економії та ефективності, спотворює результати закупівлі та нівелює економію, яку було досягнуто під час підписання договору.
Незважаючи на зазначені норми законодавства, ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» 4 рази ініціювало перед КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня» питання про внесення змін до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії №050720/2 від 30.05.2023 щодо збільшення ціни за одиницю товару (електричної енергії) на 50,25 %.
Прокурор вважає, що Постачальником належним чином документально не підтверджено та не обґрунтовано наявність підстав для підвищення ціни за одиницю товару на 50,25% з моменту укладення Основного договору до моменту виникнення необхідності внесення змін (укладення додаткових угод).
Згідно з додатком № 2 «Комерційна пропозиція» до Договору ціна на електричну енергію складає 3,33917 грн. кВт/год. без ПДВ та включає в себе наступні складові: середньозважена ціна електричної енергії, що постачається Споживачу, яка склалась на всіх сегментах ринку в розрахунковому періоді; тариф на передачу електричної енергії оператора системи передачі; коефіцієнт прибутковості постачальника.
При цьому, ані в Договорі та додаткових угодах, ані в актах приймання-передачі електричної енергії не вбачається будь-якої розбивки (специфікації) складових ціни електричної енергії. Саме по собі це є порушенням вимог ст. 56 ЗУ «Про ринок електричної енергії», адже в Законі чітко вказано, що в Договорі має бути зазначена ціна електроенергії (як товару) та послуг, що надаються (передача, розподіл та послуги постачальника) та порушенням та прав Покупця (незазначення вартості цих складових ускладнювала розуміння, яка закупівельна вартість електроенергії закладається у ціну Договору, та як зміна (коливання) цієї складової впливатиме в подальшому на ціну за одиницю товару).
Прокурор зазначає, що з огляду на викладене, коливання ціни товару на ринку при укладанні оспорюваних додаткових угод № 3 від 14.07.2023, № 4 від 21.08.2023, № 5 від 15.09.2023, № 6 від 15.12.2023 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 050720/2 від 30.05.2023 на підставі пп. 2, 7 пункту 19 Особливостей, сторонами договору належним чином не обґрунтовано та об'єктивно не підтверджено, у зв'язку з чим на рахунок Постачальника безпідставно сплачено кошти в сумі 687 786,13 грн.
Це призвело до повного нівелювання результатів закупівлі за процедурою відкритих торгів, оскільки КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня» було змушене оплачувати товар за ціною, вищою аніж встановлена Договором.
Крім того, приведення ціни договору у відповідність до існуючих ринкових цін на електричну енергію повністю знецінює зміст інституту публічних закупівель та його мету, оскільки сама закупівля здійснюється для отримання пропозицій, що є кращими (нижчими) за ринкові.
Також звертає увагу, що у порушення ч. 3 ст. 632 ЦК України, яка вказує, що «зміна ціни в договорі після його виконання не допускається», Сторони підписали додаткові угоди № 3, № 4, № 5 та № 6 про зміну ціни за вже поставлену Споживачу електроенергію. Так, за додатковою угодою № 3 від 14.07.2023 ціну за поставлений товар змінено з 01.06.2023, за додатковою угодою № 4 від 21.08.2023 ціну за поставлений товар змінено з 01.07.2023; за додатковою угодою № 5 від 15.09.2023 ціну за поставлений товар змінено з 01.08.2023, за додатковою угодою № 6 від 15.12.2023 ціну за поставлений товар змінено з 01.11.2023.
Тобто, прокурор зазначає, що на час підписання додаткових угод товар, поставлений Відповідачем, був не тільки прийнятий Замовником у власність, а й спожитий.
Отже, укладаючи додаткові угоди № 3 від 14.07.2023, № 4 від 21.08.2023, № 5 від 15.09.2023, № 6 від 15.12.2023 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 050720/2 від 30.05.2023, сторони порушили ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», підп. 2, 7 п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 (з наступними змінами та доповненнями) "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", оскільки не підтвердили коливання такої ціни на ринку.
Прокурор вважає, що оскільки правові підстави для зміни ціни одиниці товару за Договором у відповідності до укладених додаткових угод відсутні, додаткові угоди № 3 від 14.07.2023, № 4 від 21.08.2023, № 5 від 15.09.2023, № 6 від 15.12.2023 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 050720/2 від 30.05.2023 є такими, що суперечать наведеним вище приписам законодавства, а тому необхідно їх визнати недійсними на підставі положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України, а безпідставно одержані Відповідачем-1 кошти підлягають поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України у справі від 04.08.2021 №912/994/20, від 10.04.2019 у справі №463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19), від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 (провадження №12-304гс18) та від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 (провадження №12-57гс23).
Так, за Договором про закупівлю (постачання) електричної енергії № 050720/2 від 30.05.2023 Споживач сплатив кошти у загальній сумі 2 450 493,48 грн. за поставлену протягом 2023 року постачальником ПАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» електричну енергію, а саме: за ціною 4,007 грн. за 1 кВт/год з ПДВ електрична енергія не поставлялась, за ціною 4,224696 грн. за 1 кВт/год з ПДВ поставлено 49 630 кВт/год та сплачено 209 671,65 грн., за ціною 5,16211776 грн. за 1 кВт/год з ПДВ поставлено 53 409 кВт/год та сплачено 257 703,55 грн., за ціною 5,77658304 грн. за 1 кВт/год з ПДВ поставлено 184 567 кВт/год та сплачено 1 066 166,60 грн., за ціною 6,0206544грн за 1 кВт/год з ПДВ поставлено 152 301 кВт/год та сплачено 916951,68грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі електроенергії та платіжними інструкціями.
Натомість, за ціною згідно Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 050720/2 від 30.05.2023 (4,007 грн за 1 кВт/год з ПДВ) за 439 907 кВт/год Споживач повинен був сплатити 1 762 707,35 грн (що дорівнює кількість електричної енергії за недійсною додатковою угодою 439 907 кВт/год помноженого на 4,007 грн з ПДВ за кВт/год).
В позовній заяві зазначено, що переплата за поставлений товар за електричну енергію за цінами, передбаченими незаконними додатковими угодами № 3 від 14.07.2023, № 4 від 21.08.2023, № 5 від 15.09.2023, № 6 від 15.12.2023 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 050720/2 від 30.05.2023 складає: 2450493,48 грн (сплачена сума за Договором про закупівлю (постачання) електричної енергії № 050720/2 від 30.05.2023) - 1 762 707,35 грн (повинно було сплачено за Договором про закупівлю (постачання) електричної енергії № 050720/2 від 30.05.2023) = 687 786,13 грн.
Таким чином, прокурор вважає, що на підставі Додаткових угод № 3 від 14.07.2023, № 4 від 21.08.2023, № 5 від 15.09.2023, № 6 від 15.12.2023 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 050720/2 від 30.05.2023 надмірно та безпідставно КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня» сплачено бюджетних коштів на загальну суму 687786,13 грн, які підлягають стягненню з ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ».
Прокурор зазначає у позові, що внесення змін до договору в частині підвищення цін на електричну енергію, здійснено з порушенням вимог законодавства, та відповідно, на думку прокурора, відповідач-1 безпідставно отримав з бюджету грошові кошти в сумі 687786,13 грн.
Наведені обставини стали підставами для звернення прокурора до суду з позовом у даній справі.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Щодо здійснення прокуратурою представництва інтересів держави та належного визначення позивачів у цій справі
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначені підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме, у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Частиною 1 статті 24 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством (ч.7 ст.24 Закону України «Про прокуратуру»).
Відповідно до частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France) від 31.03.2005 року, заява №61517/00, пункт 27).
Водночас ЄСПЛ звертав увагу також на категорії справ, у яких підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009 року, заява №42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): «Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».
При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 року №1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не стосуються сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечення обмеження повноважень і функцій прокурорів сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, водночас для виконання будь-яких інших функцій має бути засновано окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.
Зважаючи на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.
Отже прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).
Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким має бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».
Так, відповідно до частини 1, абзацу 1 частини 3 та абзацу 1 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суд.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».
В Основному Законі та ординарних законах не наведено переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак визначено критерії для оцінки орієнтири та умови, коли таке представництво є можливим.
Наявність інтересу і необхідність його захисту повинні базуватися на справедливих підставах, які мають бути об'єктивно обґрунтовані (доведені) і мати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не обмежується тільки зазначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов'язує обґрунтовувати наявності права на таке представництво або, інакше кажучи, вимагає пояснити (засвідчити, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор. Знову ж таки, це має бути засновано на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію у динаміці, коли суб'єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний самостійно реалізувати своє право на судовий захист.
Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
У даному випадку, як зазначив прокурор, звертаючись до суду з позовом, укладені додаткові угоди суперечать вимогам законодавства та призведуть до протиправного фінансування видатків місцевого бюджету на суму 687 786,13 грн, порушують фінансово-економічні основи держави і можуть спричинити істотну шкоду її інтересам. Порушення процедури державних закупівель та укладення відповідних договорів унеможливлює раціональне та ефективне використання державних коштів і створює загрозу інтересам держави у подальшому. Таким чином у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.
Суд зазначає, що проведення процедури закупівель та укладення договору із порушенням законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора.
Згідно з ч.2 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.
Орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (ст.18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» унормовано, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження (ч.1).
Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад (ч.4).
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (ч.8).
Частинами 2, 4 ст.61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання. Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.
У постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №904/123/22 викладена правова позиція, згідно з якою органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами 1, 2 ст.143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до законодавства; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
Відповідно до ст.172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Відповідно до п. 1.6. Статуту КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня» органом, що здійснює управління майном КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня», є Харківська обласна рада. Галузеву політику та розвиток Підприємства забезпечує Департамент охорони здоров'я Харківської обласної державної (військової) адміністрації.
Відповідно до п. 1.2. Статуту КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня» здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. Підприємство вноситься до реєстру неприбуткових установ та організацій у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Пунктом 6.7. Статуту КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня» передбачено, що джерелами формування майна та коштів Підприємства є, зокрема, кошти обласного бюджету; субвенції з бюджетів різних рівнів; бюджетні кошти, одержані за виконання відповідного замовлення з медичного обслуговування населення тощо.
Так, укладаючи та здійснюючи оплату за спірними додатковими угоди до Договору, КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня» використовує кошти відповідного обласного бюджету та реалізовує делеговані їй владні повноваження з розпорядження і використання бюджетними коштами.
Статтею 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, зокрема, що до повноважень обласної ради належить питання стосовно розгляду прогнозу обласного бюджету, затвердження такого бюджету, внесення змін до нього, затвердження звіту про виконання бюджету.
Тобто, Харківська обласна рада є органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження коштами обласного бюджету. Правомірне та раціональне використання бюджетних коштів беззаперечно становить інтерес територіальної громади в особі Харківської обласної ради.
Харківська обласна рада є позивачем у справі та органом, що уповноважений контролювати діяльність Харківської обласної державної адміністрації, у тому числі щодо законності витрачання коштів обласного бюджету та уповноважена звертатися до суду у разі встановлення порушень вимог діючого законодавства, що зачіпають інтереси територіальної громади міста.
Відповідно до Положення про Департамент охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації (затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 31.01.2019 № 41) Департамент відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, вносить пропозиції до проекту обласного бюджету в частині фінансування заходів охорони здоров'я, що утримуються за рахунок коштів обласного бюджету, на виконання їх статутних повноважень, проводить моніторинг та аналіз використання коштів обласного бюджету по галузі охорони здоров'я, забезпечує в межах компетенції та повноважень ефективне і цільове використання коштів обласного бюджету.
Згідно з розділом 7 Статуту поточне управління КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня» здійснює його керівник - Директор, який призначається на посаду на конкурсній основі шляхом укладання з ним контракту та звільняється з посади рішеннями Харківської обласної ради в установленому порядку, та який відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством охорони здоров'я України.
Директор Підприємства, зокрема, проводить планово-фінансову діяльність, у тому числі формування і використання по кошторису фондів економічного і соціального розвитку, матеріального стимулювання; подає в установленому порядку Харківській обласній раді та Департаменту охорони здоров'я квартальну, річну фінансову та іншу звітність Підприємства, інформацію про рух основних засобів, звіт про оренду майна тощо.
Відповідно до п. 11.2 Статуту Підприємство щоквартально надає Харківській обласній раді та Департаменту охорони здоров'я звіт про підсумки своєї фінансово-господарської діяльності.
Так, укладаючи та здійснюючи оплату за спірними додатковими угоди до Договору, КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня» використовує кошти відповідного обласного бюджету та реалізовує делеговані їй владні повноваження з розпорядження і використання бюджетними коштами.
Тому нераціональне використання КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня», бюджетних коштів, в тому числі при укладенні, виконанні Договору, має наслідком порушення фактично публічних інтересів (інтересів держави), оскільки КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня» є учасником бюджетного процесу та реалізує публічну функцію розпорядника бюджетних коштів.
Комунальні підприємства створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а всі прибутки, які отримано комунальними підприємствами від своєї діяльності є власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном).
Такий висновок зазначено Верховним Судом у постановах від 14.03.2018 по справі №815/1216/16, від 05.11.2024 по справі 918/22/24.
Департамент охорони здоров'я Харківської обласної державної (військової) адміністрації є органом, уповноваженим на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету.
Відповідно до положень статей 2, 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю, зокрема, є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, дотриманням законодавства про закупівлі.
Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
На підставі пп.8, 10 ч.1 ст.10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016, визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Згідно з підпунктами 3, 4, 9 пункту 4 цього Положення Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Згідно з підп.20 п.6 означеного Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушеннями законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
Отже Держаудитслужба наділена контрольними повноваженнями як на виявлення відповідних порушень, так і можливостями подальшого реагування на них, а отже, є суб'єктом владних повноважень, уповноваженим державою на захист її інтересів у бюджетній сфері.
Відповідно до наказу Держаудитслужби України №23 від 02.06.2016 затверджено Положення про Північно-східний офіс Держаудитслужби, згідно з яким Північно-східний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Луганський, Сумській, Харківській та Полтавській областях. Повноваження Північно-східного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.
Листом від 04.12.2024 Північно-східний офіс Держаудитслужби повідомлено про виявлені порушення та витребувано інформацію щодо вжитих заходів державного нагляду закупівлі № UA-2023-04-24-008915-a.
Згідно з відповіддю Північно-східного офісу Держаудитслужби від 06.12.2024 №202031- 17/5346-2024 Північно-східним офісом Держаудитслужби не проводились заходи державного фінансового контролю закупівлі № UA-2023-04-24-008915-a, у зв'язку з чим підстави для вжиття заходів цивільного-правового характеру відсутні.
З урахуванням отриманої інформації, Північно-східний офіс Держаудитслужби визначений співпозивачем за даним позовом.
Крім того, оскільки фінансування за Договором про закупівлю (постачання) електричної енергії № 050720/2 від 30.05.2023 здійснювалось за рахунок коштів обласного бюджету та частини власного бюджету КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня», власником яких є насамперед Харківська обласна рада, з рахунків саме КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня» виділено кошти на оплату за відповідним Договором, а тому, безпідставно сплачені кошти підлягають стягненню на користь Харківської обласної ради, яка є засновником та власником всього майна Комунального підприємства та органом, який наділений повноваженнями щодо розпорядження бюджетними коштами.
Схожих висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у справі від 09.08.2023 №924/1283/21, де прийнято рішення про стягнення коштів з відповідача на користь Війтовецької селищної ради, тобто безпосередньо до бюджету Ради.
На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Новобаварською окружною прокуратурою м. Харкова повідомлено Харківську обласну раду про встановлені порушення бюджетного законодавства та Закону України «Про публічні закупівлі» (лист від 17.04.2025 № 52-106-2412вих-25).
Згідно з відповіддю Харківської обласної ради від 09.05.2025 № 01-42/1376 обласна рада не заперечує проти представництва прокурором інтересів держави в суді.
На виконання вимог ст.23 Закону України «Про прокуратуру» Новобаварською окружною прокуратурою м. Харкова повідомлено Департамент охорони здоров'я Харківської обласної державної (військової) адміністрації про встановлені порушення бюджетного законодавства та Закону України «Про публічні закупівлі» (лист від 17.04.2025 № 52-106-2413вих-25).
Згідно з відповіддю Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної (військової) адміністрації від 13.05.2025 № 06-19/166 Департамент не наділений відповідними повноваженнями щодо проведення будь-яких перевірок закупівель, підстави для подання позову відсутні.
На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Новобаварською окружною прокуратурою м.Харкова повідомлено Північно-східний офіс держаудитслужби про встановлені порушення бюджетного законодавства та Закону України «Про публічні закупівлі» (лист від 17.04.2025 № 52-106- 2411вих-25).
Згідно з відповіддю Північно-східного офісу Держаудитслужби від 13.05.2025 №202031- 17/2554-2025 повідомлено про відсутність підстав для вжиття заходів цивільно-правового характеру.
Таким чином, прокурор у порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", до подання позову до суду звернувся до позивачів для надання можливості відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави.
Однак, органи, уповноважені на виконання функцій захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, будучи поінформованими про їх порушення, проявили пасивність та не вжили дій для захисту інтересів держави, тим самим допустивши невиконання покладених на них функцій. Невжиття таких заходів у розумний строк з боку вказаних органів або немотивована відмова вжити такі заходи є достатнім аргументом для підтвердження їх бездіяльності, які дають підстави прокурору для звернення з позовом до суду в інтересах держави в особі позивачів.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що прокурор обґрунтував свою позицію стосовно того, у чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Означене, у свою чергу, свідчить про те, що звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі визначених позивачів відповідає приписам ст.53 ГПК України та ст.23 Закону України "Про прокуратуру".
Щодо суті спору.
Предметом спору у даній справі є вимоги прокурора про визнання недійсними Додаткових угод № 3 від 14.07.2023, № 4 від 21.08.2023, № 5 від 15.09.2023, № 6 від 15.12.2023 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 050720/2 від 30.05.2023 та стягнення з Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" на користь Харківської обласної ради коштів в сумі 687786,13грн.
Згідно зі статтями 15, 16 Цивільного кодексу України ( далі - ЦК України) кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно з абзацом 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.
Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад.
Метою вказаного закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
У статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" зазначено, що договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України (чинного на момент укладання договору) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.
Статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 року у справі №922/2321/22 вирішила питання про те, чи дозволяють норми п.2 ч.5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі збільшувати ціну товару більш, ніж на 10% від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що із системного аналізу наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
В іншому випадку не досягається мета Закону України "Про публічні закупівлі", яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.
Тобто, з огляду на вищевикладену позицію Великої Палати Верховного Суду, ціна за одиницю товару могла бути збільшена лише на 10% протягом дії Договору, та лише у випадку, визначеному ст. 41 Закону України Про публічні закупівлі - у разі коливання ціни такого товару на ринку.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє станом на сьогоднішній день.
Законом України «Про внесення змін до та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» від 16.08.2022 №2526-ІХ Розділ X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» доповнено пунктом 37, відповідно до якого, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 затверджено «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості, визначені Постановою КМУ № 1178).
Постанова КМУ № 1178 набрала чинності 19.10.2022 та затверджені нею Особливості застосовуються до закупівель товарів, робіт та послуг, які були розпочаті після набрання нею чинності.
З огляду на це, спірний договір було укладено 30.05.2023, після набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, відтак, у відповідності з пунктом 37 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» норми вказаного Закону мають застосовуватись з урахуванням особливостей, визначених Постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
Відповідно до підп.1,2 п. 19 Особливостей визначених Постановою КМУ №1178 (в редакції станом на дату укладання договору) істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема, з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Так, відповідно до підп.2 п. 19 Особливостей, визначених Постановою КМУ №1178, відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання ціни такого товару на ринку. При цьому обмеження максимального відсотка збільшення ціни товару відсутні.
Таким чином, сторони, керуючись особливостями, визначеними Постановою №1178, мали право підвищувати відсоток ціни за одиницю товару пропорційно коливанню відсотку ціни такого товару на ринку без обмежень, встановлених нормами ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі". При цьому внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" урегульовано саме зміну істотних умов у разі виникнення такого явища як коливання ціни на ринку.
При цьому існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.
Суд зазначає, що чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання.
Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).
З умов договору №050720/2 від 30.05.2023 року, а саме п.13.8. вбачається, що його укладено між відповідачами у даній справі у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178 Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Судом установлено, що спірні додаткові угоди №№3,4,5,6 укладено протягом 2023 року, у додаткових угодах зазначено, що вони укладені у відповідності до пункту 19 Постанови КМУ від 12.10.2022 №1178.
Пунктом 19 вказаних Особливостей передбачено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема за пунктом 2: погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;
Таким чином, як станом на момент укладення договору так і станом на момент укладення додаткових угод №№3-6 обмеження, що загальне збільшення ціни не повинно перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі, як і обмеження щодо зміни ціни 1 раз на 90 днів - не діяли.
Отже спірні додаткові угоди укладались, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178 Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, за якою надано право вносити зміни у договір щодо ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку.
Таким чином, невідповідність додаткових угод приписам п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" не свідчить про їх невідповідність приписам Особливостей, згідно з якими договір та додаткові угоди укладались.
Законодавчо-нормативно визначено, що зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Щодо тверджень прокурора про те, що при укладанні додаткових угод не було надано доказів на підтвердження фату коливання цін на ринку, суд зазначає наступне.
Чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає вичерпного переліку органів чи документів, які можуть підтверджувати факт коливання цін на ринку. Тому довідки торгово-промислових палат, біржові довідки, аналітика Держстату чи інші офіційні документи можуть визнаватися належними доказами.
У цьому контексті КГС ВС у постанові від 18.06.2021 року у справі №927/491/19 підкреслив, що оцінюючи правомірність зміни істотних умов договору, суди повинні виходити з усіх наявних доказів ринкових коливань у відповідний період, а не відкидати одні документи без надання альтернативних.
Суд звертає увагу, що пунктом 13.5. Договору унормовано, що істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, визначених у Договорі, серед яких погодження зміни ціни за одиницю товару у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення Договору або останнього внесення змін до Договору в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в Договорі на момент його укладення; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в Договорі, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. У разі коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку Постачальник письмово звертається до Споживача з пропозицією щодо зміни ціни за одиницю товару (електричної енергії).
Наявність факту коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку підтверджується завіреними копіями довідок відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку на момент звернення Постачальника до Споживача. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» 2526-IX, який набрав чинності 10.09.2022, розділ X «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 3-7 такого змісту: «3-7. Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Договором встановлено порядок зміни ціни за одиницю товару у разі коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку: Постачальник письмово звертається до Споживача з пропозицією щодо зміни ціни за одиницю товару (електричної енергії).
Наявність факту коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку підтверджується завіреними копіями довідок відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку на момент звернення Постачальника до Споживача.
Так, постановою НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 установлено ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» тариф на послуги з передачі електричної енергії для користувачів системи (крім підприємств «зеленої» електрометалургії): 1) на період з 01 січня 2023 року по 31 березня 2023 року (включно) на рівні 380,28 грн/МВт·год (без урахування податку на додану вартість); 2)на період з 01 квітня 2023 року по 30 червня 2023 року (включно) - 430,25 грн/ МВт·год (без урахування податку на додану вартість); 3) на період з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року (включно) - 485,10 грн/ МВт·год (без урахування податку на додану вартість).
В свою чергу прокурор зазначає, що внесені НКРЕКП зміни у тарифах на електроенергію (послуги з передачі і розподілу) набрали чинності до укладення сторонами договору, тому і договір мав бути укладений з такими змінами.
Суд не погоджується з такими твердженнями прокурора, оскільки тариф на послуги з передачі електричної енергії, як складова ціни на електричну енергію, змінився 01 липня 2023 року. На момент укладення Договору сторонам хоч і було відомо, що тариф на послуги з передачі електричної енергії зросте з 01 липня 2023 року, проте з урахуванням зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що могли відбутись за ці періоди, на момент укладення основного Договору точну вартість одиниці товару (електричної енергії) після 01.07.2023, встановити було неможливо.
Крім того, суд звертає увагу, що перед укладенням кожної додаткової угоди ПрАТ «Харківенергозбут» звертався до Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна дитяча клінічна лікарня» із листами повідомленнями.
У вказаних повідомленнях зазначалося, що прогнозується збільшення цін на всіх сегментах ринку для всіх постачальників, у зв'язку з чим пропонувалось внести відповідні зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди до Договору.
У листі №01-21/5227 від 01.06.2023 містилось посилання на постанову НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» якою затверджений тариф на послуги з передачі електричної енергії для користувачів системи на період з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року (включно) - 485,10 грн/МВт•год (без урахування податку на додану вартість) та можливе коливання цін на РДН, ВДР та балансуючому ринку, отже можливо коливання ціни за одиницю електричної енергії в бік збільшення.
У листі №01-21/6161 від 06.07.2023 містилось посилання на інформацію, розміщену на сайті ДП «Оператор ринку» щодо оприлюднених результатів торгів на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку: середньозважена ціна на одиницю електричної енергії на ринку «на добу наперед» склала: станом на 30.06.2023 - 2 791,43 грн./МВт.год, станом на 04.07.2023 - 3 966,10 грн./МВт.год, отже, коливання ціни за одиницю електричної енергії в бік збільшення склало понад 42%; середньозважена ціна на одиницю електричної енергії на внутрішньодобовому ринку склала: станом на 30.06.2023 - 2 413,74 грн./МВт.год, станом на 03.07.2023 - 4651,88 грн./МВт.год, отже коливання ціни за одиницю електричної енергії в бік збільшення склало понад 92%.
У листі №01-21/7446 від 06.09.2023 містилось посилання на інформацію, розміщену на сайті ДП «Оператор ринку» щодо оприлюднених результатів торгів на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку: середньозважена ціна на одиницю електричної енергії на ринку «на добу наперед» склала: станом на 01.09.2023 - 3 753,44 грн./МВт.год, станом на 06.09.2023 - 4 273,57 грн./МВт.год, отже, коливання ціни за одиницю електричної енергії в бік збільшення склало понад 13,85%; середньозважена ціна на одиницю електричної енергії на внутрішньодобовому ринку склала: станом на 01.09.2023 - 2 876,85 грн/МВт.год, станом на 04.09.2023 - 3 643,13 грн./МВт.год, отже, коливання ціни за одиницю електричної енергії в бік збільшення склало 26,63%.
Окрім цього, на підтвердження коливання вартості електричної енергії та наявності підстав для укладення Додаткової угоди № 4 від 21.08.2023 ПрАТ «Харківенергозбут» надав довідку Харківської торгово-промислової палати №718/23 від 14.08.2023, де у вигляді таблиці відображена середньозважена ціна на РДН в ОЕС України за лютий 2023 року, за червень 2023 року, за 20 днів червня (01.06 - 20.06) 2023 року у відповідному порівнянні з середньозваженою ціна на РДН в ОЕС України за липень 2023 та за 20 липня (01.07 - 20.07) 2023 року та встановлено відсоток коливання ціни: +14,20% (лютий - липень 2023 року), +23,50% (червень-липень 2023 року), +17,55% (20 днів червня - 20 днів липня 2023 року).
Джерелом цих даних є інформація з офіційного сайту АТ «Оператор ринку», середньозважені ціни на майданчику ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об'єднаної енергетичної системи) України, які склались за відповідні періоди.
На підтвердження коливання вартості електричної енергії та наявності підстав для укладення Додаткової угоди № 5 від 15.09.2023, ПрАТ «Харківенергозбут» надав довідку Харківської торгово-промислової палати №907/23 від 06.09.2023, де у вигляді таблиці відображена середньозважена ціна на РДН в ОЕС України за 20 днів січня (01.01.-20.01) 2023 року, за 20 днів липня (01.07-20.07) 2023 року, за липень 2023 року у відповідному порівнянні з середньозваженою ціна на РДН в ОЕС України за 20 днів серпня (01.08. - 20.08.) 2023 року, за 20 днів серпня (01.08. - 20.08.) 2023 року, за серпень (01.08. - 31.08.) 2023 року, та встановлено відсоток коливання ціни: +16,56% (20 днів січня 2023 року - 20 днів серпня 2023 року), +14,91% (20 днів липня 2023 - 20 днів серпня 2023 року), +13,42% (липень 2023 - серпень 2023 року).
На підтвердження коливання вартості електричної енергії та наявності підстав для укладення Додаткової угоди № 6 від 15.12.2023, ПрАТ «Харківенергозбут» надав довідку Харківської торгово-промислової палати №1443/23 від 06.12.2023, де у вигляді таблиці відображена середньозважена ціна на РДН в ОЕС України за серпень 2023 року, за 20 днів жовтня (01.10-10.07) 2023 року, за жовтень 2023 року у відповідному порівнянні з середньозваженою ціна на РДН в ОЕС України за листопад 2023 року, за 20 днів листопада (01.11. - 20.11.) 2023 року, за листопад 2023 року, та встановлено відсоток коливання ціни: +4,70% (серпень 2023 року - листопад 2023 року), +4,98% (20 днів жовтня 2023 - 20 днів листопада 2023 року), +7,19% (жовтень 2023 - листопад 2023 року).
Враховуючи вищевикладене, висновки прокурора щодо того, що належного документального підтвердження факту підвищення (коливання) ціни для укладання додаткових угод №№3, 4, 5, 6 Відповідач-1 не надав, та, як наслідок, укладання таких додаткових угод є безпідставним, відповідно з порушенням вимог Особливостей №1178, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Щодо належності довідок Харківської торгово-промислової палати в якості документального підтвердження коливання ціни на ринку слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.
Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №3302- 06/34307-06 від 27.10.2016 року внесення змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним або обмеженим.
У своїй постанові від 29.03.2019 року у справі №826/6926/17 Верховний Суд зазначив, що довідки торгово-промислової палати, яка є повноважним органом, що має право, зокрема здійснювати моніторинг цін та визначати вартість товару, містять інформацію щодо ціни на певні матеріали (товар), на певну дату, а отже, з аналізу наявної в них інформації та ціни за одиницю продукції визначеної у договорах, укладених між позивачем та відповідачем, можна прослідкувати динаміку цін, а отже встановити її рух у бік збільшення чи зменшення та встановити факт наявності коливання ціни.
Разом з тим, необхідно врахувати, що обґрунтування для зміни істотних умов договору не належить до повноважень відповідної установи, яка формує довідку. Повноваження щодо обґрунтованості підстав для внесення змін до договору належать сторонам договору і вчиняються за результатом аналізу інформації, що містить довідка.
У той час, наявні в матеріалах справи цінові довідки Харківської торгово-промислової палати, на підставі зокрема яких були укладені оскаржувані додаткові угоди до договору щодо зміни ціни за одиницю товару, містять дані щодо вартості електричної енергії на момент укладання додаткових угод.
Крім того, договір містить імперативну вказівку щодо надання постачальником споживачу довідки торгово-промислової палати, тому постачальником були надані належним чином завірені довідки Харківської торгово-промислової палати.
Таким чином, доводи прокурора щодо порушення відповідачем-1 механізму зміни ціни шляхом укладання додаткових угод не знайшли свого підтвердження.
З-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2023 у справі №926/3244/22).
Чинне законодавство не передбачає переліку документів, які можуть підтверджувати факт коливання цін. Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору за ціною, запропонованою замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 915/346/18, від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі № 913/308/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 виснувала, що варто наголосити на тому, що, з'ясовуючи законодавчу еволюцію пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на нормативне закріплення подібної можливості у постанові КМУ № 1178, у підпункті 2 пункту 19 (в редакції постанови КМУ № 1067) якої, з-поміж іншого, визначено, що обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін), а змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати 50 % ціни за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 звертає увагу на положеннями постанови КМУ № 1178 (в редакції постанови КМУ від 01 вересня 2025 року № 1067), на відміну від норм пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, чітко визначені як можливість застосування 10-відсоткового обмеження щодо збільшення ціни щодо кожного окремого випадку збільшення (без обмеження кількості змін), а не в цілому до усіх внесених змін, так і граничне значення на рівні 50 %, на яке може бути змінена передбачена в початковому договорі про закупівлю ціна за одиницю товару, що вкотре додатково підтверджує, що приписи частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII не передбачають можливість збільшення ціни за одиницю товару на 10 % під час кожного внесення змін до договору про закупівлю.
Отже в даному випадку суд погоджується із доводами відповідача-1 та відповідача-2 стосовно того, що обмеження збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10 відсотків від початкової ціни договору про закупівлю, встановлене п.2 ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» - не застосовується до правовідносин за даним договором і це прямо передбачено пп. 3-7 Прикінцевих та перехідні положень Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 17 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
Особливості, визначені Постановою КМУ № 1178 запровадили новий порядок здійснення закупівель в умовах воєнного стану, який істотно відрізняється від положень Закону України «Про публічні закупівлі», правові висновки Верховного Суду, сформовані у справах, що виникли з правовідносин, які регулювалися нормами Закону України «Про публічні закупівлі», до набрання чинності Особливостей № 1178 та не можуть бути автоматично поширені на правовідносини, що регулюються Особливостями.
Зокрема, спеціальні норми, передбачені пунктом 19 Особливостей, визначають порядок зміни ціни за одиницю товару в умовах коливання ринкових цін, що є актуальним та правомірним механізмом під час дії воєнного стану та не обмежуються коливанням ціни у 10%.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсними додаткових угод № 3 від 14.07.2023, № 4 від 21.08.2023, №5 від 15.09.2023, № 6 від 15.12.2023 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 050720/2 від 30.05.2023, оскільки дані угоди не суперечать п.19 Особливостей визначених Постановою КМУ № 1178 (в редакції станом на дату укладання договору).
Щодо вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" на користь Харківської обласної ради 687786,13 грн, то оскільки суд дійшов висновку про правомірність укладення додаткових угод, з урахуванням яких здійснювались оплати за договором, правові підстави для стягнення таких коштів відсутні, у зв'язку з чим, у задоволенні такої позовної вимоги слід відмовити.
Крім того, заперечуючи проти позову, відповідач-1 зазначає, що ПрАТ «Харківенергозбут» є суб'єктом державного сектору економіки та сплачує кошти до державного бюджету у виді дивідендів, тому стягнення з відповідача-1 коштів є нелогічним.
З огляду на викладене, суд зазначає наступне.
ПрАТ “Харківенергозбут» - є акціонерним товариством та має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства. 65% ПрАТ “Харківенергозбут» належать Державі Україна у особі Фонду державного майна України.
Водночас, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави встановлює Закон України "Про публічні закупівлі".
Метою Закону "Про публічні закупівлі" є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища, запобігання проявам корупції, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до ст. 5 Закону "Про публічні закупівлі" закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Так, ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» підписало основний Договір про закупівлю (постачання) електричної енергії № 050720/2 від 30.05.2023, чим засвідчило, що має можливість та погоджується виконати домовленості, вказані у Договорі та додатках до нього.
Таким чином, попри те, що ПрАТ «Харківенергозбут» є юридичною особою приватного права (господарським акціонерним товариством), 65% акцій якого належать Державі Україна у особі Фонду державного майна України, та сплачує дивіденди до державного бюджету, ПрАТ «Харківенергозбут» як Постачальник добровільно уклало Договір з КНП ХОР «Обласна дитяча клінічна лікарня» та взяло на себе зобов'язання поставити Замовнику електричну енергію, а тому повинно неухильно дотримуватися, як Сторона Договору, його умов, Закону України «Про публічні закупівлі» та інших нормативно-правових актів у цій сфері.
Оскільки судом встановлено додержання сторонами договору вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при укладанні додаткових угод, зазначені заперечення відповідача-1 не приймаються до уваги.
Частиною третьою статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з чч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.5 ст.236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом були досліджені всі документи, які надані учасниками справи, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Керівника Новобаварської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області в інтересах держави в особі: 1. Харківської обласної ради, 2. Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної (військової) адміністрації, 3.Північно-східного офісу Держаудитслужби до відповідача-1 Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" та відповідача-2 Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласна дитяча клінічна лікарня" про визнання недійсними додаткових угод № 3 від 14.07.2023, № 4 від 21.08.2023, № 5 від 15.09.2023, № 6 від 15.12.2023 до Договору про закупівлю (постачання) електричної енергії № 050720/2 від 30.05.2023 та стягнення з Приватного акціонерного товариства "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" на користь Харківської обласної ради коштів в сумі 687786,13 грн, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на прокуратуру, у зв'язку з відмовою в позові.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 2, 11, 12, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "27" лютого 2026 р.
СуддяК.В. Аріт