про повернення заяви про скасування судового наказу
"26" лютого 2026 р.м. Одеса Справа № 916/397/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Шевчук Ірини Олександрівни за вх. ГСОО № 2-350/26 від 24.02.2026 про скасування судового наказу у справі № 916/397/26
за заявою: Акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк» (вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070)
до боржника: Фізичної особи-підприємця Шевчук Ірини Олександрівни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 78559,92 грн,
09.02.2026 до Господарського суду Одеської області від Акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк» надійшла заява про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Шевчук Ірини Олександрівни заборгованості за кредитним договором “Кредит “всеБІЗНЕС» від 09.05.2025 № 79808852826, станом на 04.02.2026 включно, в розмірі 78559,92 грн, з яких: 72566,45 грн борг по кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 10344,21 грн та борг за строкову заборгованість по кредиту в розмірі 62222,24 грн; 5993,47 грн прострочена заборгованість за комісією.
16.02.2026 Господарським судом Одеської області було видано відповідний судовий наказ про стягнення з Фізичної особи-підприємця Шевчук Ірини Олександрівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства “Перший український міжнародний банк» (вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 14282829) боргу по кредиту в сумі 72566 грн 45 коп, боргу по комісії в сумі 5993 грн 47 коп та судового збору в сумі 266 грн 24 коп.
24.02.2026 до суду від Фізичної особи-підприємця Шевчук Ірини Олександрівни надійшла заява про скасування виданого Господарським судом Одеської області судового наказу від 16.02.2026 у справі № 916/397/26. Вказана заява мотивована незгодою боржника з вимогами стягувача.
Згідно з ст. 157 ГПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі. Заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача. Заява підписується боржником або його представником. До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті. У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі
За умовами пп. 4 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви про скасування судового наказу сплачується судовий збір у розмірі 0,05 відсотка прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3328 гривень.
Боржником разом із заявою про скасування судового наказу не подано доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
За цих обставин, враховуючи, що заяву про скасування судового наказу від 24.02.2026 у справі № 916/397/26 боржником подано до суду неналежно оформленою (без сплати судового збору), остання разом з доданими до неї доказами підлягає поверненню боржнику на підставі ч. 6 ст. 157 ГПК України.
Керуючись ст. 157, 158, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Фізичної особи-підприємця Шевчук Ірини Олександрівни за вх. ГСОО № 2-350/26 від 24.02.2026 про скасування судового наказу Господарського суду Одеської області від 16.02.2026 у справі № 916/397/26 разом з доданими до заяви доказами - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили 26.02.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Суддя Д.О. Бездоля