Номер справи 175/3494/26
Номер провадження 1-кс/175/414/26
іменем України
23 лютого 2026 року селище Слобожанське
Слідчий суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні ЄРДР №12026042240000151 від 21.02.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Ровеньки Луганської області, громадянин України, освіта вища, не працює, зареєстрований та проживає АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.28 ч.2 ст.345 КК України,
1. Зміст клопотання та короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється,
Це кримінальне провадження розслідується за тими обставинами, що 21 лютого 2026 року о 10:00 працівник ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області інспектор сектору реагування патрульної поліції лейтенант поліції ОСОБА_7 та поліцейський водій групи реагування сержант поліції ОСОБА_8 , будучи у форменому одязі із знаками розрізнення, отримавши табельну вогнепальну зброю та спеціальні засоби, заступили на чергування для несення служби у складі екіпажу «Копиця-114» для обслуговування викликів на території обслуговування Відділення поліції №2 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області.
Того ж дня, близько 20 години 00 хвилин працівником ВП №2 Дніпровського РУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області, а саме: інспектором сектору реагування патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_7 та поліцейським водієм групи реагування сержантом поліції ОСОБА_8 , під час несення служби, помічено транспортний засіб, а саме вантажівку «РЕНО» з д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зупинився на перехресті під забороняючим знаком, за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, с-ще Слобожанське, вул. Героїв України, навпроти будинку 12, тим самим порушив правила дорожнього руху, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122КУпАП.
Зупинившись за вказаною адресою, поліцейські ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вийшли зі службового авто та підійшли до вантажівки, де ОСОБА_7 представився, пред'явив своє службове посвідчення, а також роз'яснив ОСОБА_9 , що відносно нього за ч. 1 ст. 122 КУпАП буде складено адміністративний протокол, за зазначене правопорушення.
Під час складання адміністративного протоколу, поліцейськими ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відносно ОСОБА_9 , тобто при виконанні ними своїх службових обов'язків, до них наблизилась група осіб у складі: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Після чого, знаходячись в безпосередній близькості до поліцейських, у ОСОБА_11 , раптово виник злочинний умисел, спрямований на заподіяння працівникам правоохоронного органу тілесних ушкоджень, реалізуючи який, останній здійснив правою рукою один удар в обличчя поліцейського ОСОБА_7 , внаслідок чого у ОСОБА_5 , який побачив дії ОСОБА_11 , виник злочинний умисел спрямований на заподіяння працівникам правоохоронного органу тілесних ушкоджень, групою осіб, без попередньої змови між собою.
Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на заподіяння працівникам правоохоронного органу тілесних ушкоджень, групою осіб, без попередньої змови між собою, а саме потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , 21.02.2026 приблизно 20:00, перебуваючи за адресоюс-ще Слобожанське, вул. Героїв України, навпроти будинку 12, ОСОБА_5 діючи спільно з ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у виді спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи, що перед ними знаходяться працівники правоохоронного органу - потерпілий ОСОБА_7 та потерпілий ОСОБА_8 , під час виконання ними своїх службових обов'язків, перебуваючи в безпосередній близькості від потерпілих, почали хаотично наносити удари руками та ногами по різним частинам тіла ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , при цьому поваливши працівників поліції на асфальтне покриття, та, усвідомлюючи кількісну перевагу, продовжили наносити хаотичні удари руками та ногами по голові та тулубу працівників поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Спричинивши тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ОСОБА_5 разом з ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 покинули місце вчинення правопорушення.
Своїми спільними діями, ОСОБА_5 , разом з ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 спричинив потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді: травми м'яких тканин голови, забій м'яких тканин поперекової ділянки ліворуч, забій м'яких тканин голови та потерпілому ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, СГМ, забій м'яких тканин обличчя.
22.02.2026 о 19:20 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.28 ч.2 ст.345 КК України, а саме в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, групою осіб, без попередньої змови між собою.
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28 ч.2 ст.345 КК України.
2. Позиції учасників
Прокурор в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав, просив застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді триманні під вартою з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Прокурор просив не визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти заявленого прокурором клопотання, вважав, що ризики прокурором не доведені, просив застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід з числа більш м'яких.
Підозрюваний ОСОБА_5 просив не обирати запобіжний захід у виді тримання під вартою, просив застосувати більш м'який запобіжний захід, оскільки не має наміру ухилятись від слідства, буде брати участь у необхідних слідчих процесуальних діях. Підозрюваний пояснив, що брав участь у наведених у клопотанні діях, однак заперечив активну роль у нападі.
3. Встановлені слідчим суддею обставини та прийняті процесуальні рішення
Згідно протоколу від 22.02.2026 ОСОБА_5 було затримано 22.02.2026 о 01:30 за адресою: м. Дніпро, вул. Батумська, біля буд. 52. Захист не заперечує фактичний час затримання.
22.02.2026 о 19:20 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.28 ч.2 ст.345 КК України.
22.02.2026 о 19:21 підозрюваному вручено копію клопотання про обрання запобіжного заходу з доданими матеріалами.
23.02.2026 року підозрюваного ОСОБА_5 доставлено до слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
4.Обґрунтованість підозри та посилання на докази
Судом взято до уваги вагомість наявних в матеріалах справи доказів, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.345 КК України, а саме: протоколи допиту свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_9 , протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_7 , протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_8 протоколи допиту потерпілих, протоколи оглядів речей, протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_16 , протокол затримання.
Вищевказані докази свідчать про те, що підозрюваний міг вчинити інкриміноване кримінальне правопорушення, тобто підозра стосовно ОСОБА_5 є обґрунтованою.
Прокурором дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
За змістом ст.279 КПК України, у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор мають повноваження знову здійснити письмове повідомлення про підозру, дотримуючись вимог ст.278. При цьому Кодекс не обмежує кількість таких дій, а лише зобов'язує вчиняти дії у розумні строки, забезпечуючи їх дотримання через механізм встановлення граничних строків досудового слідства після повідомлення особі про підозру.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та долученими доказами, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є підтвердженою.
5.Висновки про існування ризиків
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду
Слідчий суддя погоджується, що є достатні підстави вважати наявним ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від суду, зважаючи на тяжкість покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, що загрожує йому у разі визнання винним у вчиненні злочину, який йому інкримінується.
Згідно практики ЄСПЛ очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування. Співставлення можливих негативних для підозрюваного ОСОБА_5 наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді реального позбавлення волі за нетяжкий злочини у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим.
Цей ризик також підтверджується долученими до клопотання протоколами допитів свідків, які показаннями вказали, що ОСОБА_5 розглядав можливість переховуватись від слідства.
Ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Також, слідчий суддя бере до уваги, що на даний час у кримінальному провадженні під час досудового розгляду допитані свідки, які є його знайомими, тому перебуваючи на волі і, маючи змогу вільно пересуватися, підозрюваний зможе здійснити спробу впливу різними методами та шляхами на свідків з метою зміни їх показань в суді, оскільки вони ще не були допитані безпосередньо судом у цьому кримінальному провадженні, що вказує на існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.
Підозрюваний також може здійснити спроби впливу на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, пов'язаного із застосуванням насильства до працівників поліції, що обумовлює наявність ризику впливу на потерпілих або інших учасників із застосуванням насильства.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується
Ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_5 інкриміновано вчинення зухвалого насильницького злочину під незначним приводом, що підвищує вірогідність того, що особа легко зважиться на вчинення іншого кримінального правопорушення.
Відтак встановлено, що наведені ризики є реальними, обґрунтованими та підтвердженими дослідженими у судовомі засіданні доказами.
Вищевикладене у своїй сукупності свідчить про необхідність запобігти ризикам та застосувати запобіжний захід до підозрюваного.
6. Запобіжний захід, який застосовується, та обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам
При вирішенні питання щодо обрання виду запобіжного заходу, слідчий суддя враховує наявність ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини у кримінальному правопорушенні, його вік та стан здоров'я, майновий стан, міцність соціальних зв'язків, відсутність судимостей, та ризик повторення протиправної поведінки.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно п.3 ч.2 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Раніше не судимий ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років.
З огляду на той факт, що ОСОБА_5 було затримано тієї ж ночі через незначний проміжок часу (менше 4 годин після внесення відомостей до ЄРДР) після інкримінованих подій у громадському місці, твердження про його переховування від органу досудового розслідування не є переконливо доведено прокурором. А тому слідчий суддя вважає, що тримання під вартою за вимогами ч.2 ст.183 КПК України не має бути застосовано у цьому випадку.
Згідно ч.2 ст.181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів обумовлена тим, що запобігання встановленим ризикам потребує обмеження вільного пересування підозрюваного, а також обмеження його вільного спілкування із іншими підозрюваними, свідками та потерпілими у цьому кримінальному провадженні, що у даному випадку неможливо досягти застосуванням застави, особистої поруки чи особистого зобов'язання.
За встановлених суддею обставин та інтенсивності ризиків, з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту зможе забезпечити виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим ризикам.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
За таких обставин, керуючись ч.4 ст.194 КПК, оскільки прокурор довів обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не довів обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а саме домашній арешт, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
7. Виконання загальних обов'язків судді щодо захисту прав людини
Підозрюваний ОСОБА_5 був доставлений 23.02.2026 року до слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області на милицях із ногою в гіпсі.
Згідно протоколу від 22.02.2026 ОСОБА_5 було затримано 22.02.2026 о 01:30 за адресою: м. Дніпро, вул. Батумська, біля буд. 52. Захист не заперечує фактичний час затримання.
Згідно протоколів огляду відеозаписів, долучених до клопотання, на момент подій 21.02.2026 о 20:00 ОСОБА_5 не мав милиць і гіпсу на нозі.
Підозрюваний зазначив, що травму - перелам, отримав у відділі поліції після затримання, або послизнувся, або його вдарив поліцейський близько 3 години ночі. Хто саме - не запам'ятав. Після цього його відвезли до лікарні, де наклали гіпс. Більш детально висловлюватись не побажав.
Відповідно до ч.6 ст.206 КПК України, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний, серед іншого, зафіксувати таку заяву та доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.
Згідно ч.7 ст.206 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.
Забезпечення перевірки заяви про застосування недозволених методів шляхом проведення уповноваженим органом офіційного розслідування щодо можливих порушень гарантованих статтями 27, 28 Конституції України прав людини є обов'язковим.
Оскільки зовнішній вигляд ОСОБА_5 , а саме наявність загіпсованої ноги та милиць порушують питання щодо дотримання вимог законодавства під час затримання, слідчий суддя вважає необхідним в порядку, передбаченому п.2 ч.6 ст.206 КПК України, доручити відповідному органу досудового розслідування, а саме Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Полтаві, провести дослідження обставин, повідомлених ОСОБА_5 про отримання травми під час затримання 22.02.2026.
Керуючись ст.ст.176-178, 181, 184, 193, 194, 197, 206, 395 КПК України, -
Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк два місяці, тобто до 23.04.2026, заборонивши йому цілодобово залишати житло за адресою АДРЕСА_1 , крім випадків необхідності запобігти загрозі життю та здоров'ю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 відповідно до ч.5 ст.194 КПК України наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попередити підозрюваного, що у разі невиконання вказаного запобіжного заходу до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Доручити відповідному органу досудового розслідування, а саме Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому у м.Полтаві, провести дослідження фактів, повідомлених ОСОБА_5 про застосування до нього фізичного впливу 22.02.2026 з боку працівників правоохоронних органів.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення, а також направити до ВП №2 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області та до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, - для виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1